На суб’єктів декларування, тобто, чиновників, депутатів, суддів та інших пропонується поширити обов’язок вказувати у декларації дані про купівлю долара чи євро, якщо операція перевищує 134 тисячі грн. Про це повідомляє Судово-юридична газета. Відповідний законопроект №9457 17 жовтня рекомендував ухвалити в першому читанні Комітет Верховної Ради з питань антикорупційної політики.
Так, згідно з положеннями проекту Закону такі відомості потрібно буде відображати в декларації, якщо розмір відповідного правочину перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня звітного року (тобто, якщо брати 2023 рік, то це 134 тисячі грн або приблизно 3500 доларів США – прим. ред.).
До таких відомостей включаються дані про вид правочину, його предмет. На письмовий запит Національного агентства суб’єкт декларування надає інформацію щодо найменування контрагента (абзац другий пункту 10 частини другої статті 46 Закону).
Відповідно до чинного абзацу другого примітки до статті 46 Закону здійснення операцій з купівлі, продажу або обміну іноземної валюти за рахунок власних коштів не потребує відображення в декларації (згідно з пунктом 10 частини першої статті 46 Закону (розділ видатки та будь-які правочини).
«Водночас, як відомо, курси валют є досить динамічними та часто суттєво змінюються. Це означає, що навіть подвійна конвертація (наприклад, гривня – долар; долар – гривня) може утворювати додаткові доходи. Такі доходи (залежно від різниці у курсах та обсягів конвертації) можуть сягати мільйонів гривень.
Вказані обставини можуть стати зручною лазівкою для легалізації особами своїх незаконно набутих активів, про що також зазначалося в листі Президента України від 28.05.2021 № 01-01/497.
Декларування інформації про правочини купівлі-продажу валюти з одного боку, дає змогу доброчесним суб’єктам пояснювати природу тих доходів, які у них утворилися внаслідок валютно-обмінних операцій.
З іншого боку, цей обов’язок унеможливлює недоброчесним суб’єктам легалізацію неправомірної вигоди, необґрунтованих активів тощо, пояснюючи, що це є наслідком здійснення валютно-обмінних операцій», - пояснили у НАЗК.
Згідно з положеннями проекту Закону вказані ризики пропонується усунути шляхом виключення з примітки до статті 46 Закону положення про відсутність обов’язку відображення у декларації правочинів з обміну валюти.
Натомість у частині четвертій статті 52 Закону встановлюється, що повідомлення про суттєві зміни у майновому стані не подається за результатами здійснення операцій із купівлі, продажу або обміну іноземної валюти.
Читайте також:
- Верховна Рада ухвалила закон про відновлення декларування та відкриття декларацій посадовців
- Роз’яснення НАЗК щодо відновлення е-декларування
- ВРУ прийняла закон про довічний статус PEP
- Порядок вилучення з відкритого доступу е-декларації набрав чинності, – НАЗК
- Обов’язок СПФМ щодо обґрунтованого визначення рівня ризику PEPs
- НАЗК: В ОЕСР високо оцінили досягнення України в антикорупційній політиці