Основні схеми — неповернення валютної виручки та фіктивний імпорт
Основними схемами виведення валюти за кордон є неповернення валютної виручки та фіктивний імпорт. Про це в інтерв'ю NV Бізнес розповів заступник голови Нацбанку України.
«Основні схеми — неповернення валютної виручки та фіктивний імпорт», — повідомив він. — «Українські компанії експортують товар, але контрагенти за нього не розраховуються. Після 180 днів компанія зникає або припиняє діяльність».
При цьому, за словами заступника голови, виявлено випадки, коли на одного власника оформлювали 40−50 компаній, а їхні акціонери були зареєстровані у притулках для безхатченків.
«Банківська система не завжди ефективно реагує: банки закривали рахунки без наявних розрахунків за зовнішньоекономічними договорами клієнтів, завершуючи валютний нагляд», — повідомив він. — «Це дозволяло таким компаніям зникнути. Нам довелося внести зміни до законодавства, які заборонили банкам завершувати валютний нагляд навіть у випадках закриття рахунків таким клієнтам».
Фіктивний імпорт працює через передоплату, повідомив Олійник. У таких випадках до 90% товару ніколи не поставлялося в Україну, а компанія зникала.
Також, за словами заступника голови, для отримання коштів у валюті за кордоном використовували деякі фінансові інструменти.
«Наприклад, купували американські облігації в Україні за гривні, до настання строку погашення виводили ці облігації на рахунки в цінних паперах, відкриті у іноземних депозитарних установах. А потім отримували погашення у валюті, що відбувалося вже за кордоном за цими облігаціями», — розповів Олійник. — «Аналогічні порушення є і в державних закупівлях для оборонних потреб: завищені ціни, відсутність поставок або їх фіктивність».
Він зазначив, що НБУ посилив контроль за валютним наглядом і обмеженням виведення капіталу.
Читайте також:
Читайте далі
У фінмоніторингу розповіли про нові алгоритми контролю та використання штучного інтелекту Фінансовий моніторинг дістався вже чи не кожного українця. Банки запитують
Під час дискусії на профільному заході Incrypted Conference у Києві 13 червня, відбулася панельна сесія про регулювання індустрії, у якій
Японія схвалила масштабну реформу крипторегулювання: законопрєкт № 57 пройшов комітет нижньої палати парламенту 10 червня 2026 року, пленарне засідання — 11 червня
FinAP – RegTech-компанія, яка створює програмне забезпечення та цифрові рішення для управління ризиками та комплаєнсу.
Інформація про продукти:
Техпідтримка:
Навігація:
Юридична інформація:
© 2015 – 2026 FinAP ® – всі права захищені
