Національний банк України оприлюднив рекомендації для банків щодо посилення фінансового моніторингу операцій клієнтів, які можуть бути пов’язані зі схемами «скруток», «зустрічних потоків» та іншими механізмами ухилення від оподаткування, легалізації (відмивання) доходів, фінансування тероризму або фінансування розповсюдження зброї масового знищення. Документ підготовлено на підставі результатів наглядової діяльності НБУ та з урахуванням матеріалів Держфінмоніторингу.
Що виявив Національний банк
За інформацією НБУ, під час здійснення нагляду було встановлено, що окремі компанії-резиденти використовують механізми, які мають ознаки фіктивності. Такі схеми застосовуються для штучного формування податкового кредиту з ПДВ, мінімізації податкових зобов’язань, приховування реального походження коштів та подальшого виведення коштів за кордон.
Суть механізму полягає у тому, що під час документального оформлення ланцюга постачання один вид продукції формально «перетворюється» на інший. Це дозволяє підприємствам незаконно отримувати податкові переваги або відшкодування ПДВ, тоді як імпортована продукція може реалізовуватися за готівку через мережі оптової та роздрібної торгівлі без належного обліку.
Які компанії потрапили до зони ризику
Регулятор зазначає, що до подібних схем найчастіше залучаються новостворені підприємства або компанії, які тривалий час не здійснювали господарської діяльності, але раптово почали проводити фінансові операції з багатомільйонними оборотами.
НБУ рекомендує банкам звертати увагу на клієнтів, які мають ознаки компаній-оболонок, зокрема:
- мінімальну кількість працівників;
- невеликий статутний капітал;
- одноосібного власника та керівника;
- часті зміни власників, директорів або юридичної адреси;
- відсутність виробничих потужностей, складів чи транспорту;
- використання спільних IP-адрес, телефонів або бухгалтерів з іншими компаніями;
- значні обороти за рахунками при відсутності задекларованих доходів;
- взаємодію переважно з новоствореними контрагентами;
- наявність кримінальних проваджень щодо учасників фінансових операцій або їх кінцевих бенефіціарів.
На що банкам рекомендують звертати увагу під час імпортних операцій
Окремий блок рекомендацій стосується імпортерів, діяльність яких може свідчити про використання схем із ознаками фіктивності.
Серед найбільш ризикових індикаторів НБУ називає:
- перекази нерезидентам на десятки або сотні мільйонів гривень без попередньої передоплати за товар;
- відсутність документів щодо транспортування, зберігання та фактичного руху продукції;
- несплату оренди, податків, комунальних послуг чи заробітної плати попри великі обороти;
- отримання коштів за товари, що не відповідають основному виду діяльності підприємства;
- транзитний характер руху коштів, коли практично всі надходження протягом кількох днів переказуються за зовнішньоекономічними контрактами;
- фінансування імпорту за рахунок кредитів фінансових компаній, щодо яких існує негативна інформація;
- відсутність погашення отриманих кредитів або економічної доцільності їх використання;
- оформлення однотипних зовнішньоекономічних договорів із можливими ознаками фіктивності, зокрема якщо договір укладено ще до створення компанії або його підписала особа, яка на той момент не була керівником підприємства.
Фінансові компанії також залишаються джерелом підвищеного ризику
Національний банк окремо звертає увагу на результати Національної оцінки ризиків, згідно з якою операції з надання коштів у позику, у тому числі фінансових кредитів небанківськими фінансовими установами, належать до категорії високого ризику щодо можливого використання для відмивання коштів. Саме тому банки мають особливо ретельно аналізувати походження коштів, які використовуються імпортерами для купівлі іноземної валюти та здійснення зовнішньоекономічних розрахунків.
Що рекомендує НБУ банкам
Регулятор наголошує, що банки повинні застосовувати ризик-орієнтований підхід та глибше вивчати реальний характер діяльності клієнтів. Зокрема, рекомендується перевіряти, яким способом реалізується імпортована продукція, хто є її кінцевим споживачем, чи має підприємство власні або орендовані складські приміщення, виробничі потужності, транспорт, інтернет-магазин або інші канали продажу.
Крім того, банки повинні бути готовими обґрунтувати доцільність своїх рішень щодо застосування або незастосування заходів фінансового моніторингу у випадку виявлення наведених індикаторів ризику.
Що це означає для бізнесу
Нові рекомендації не запроваджують додаткових законодавчих обмежень, однак фактично розширюють перелік індикаторів, на які банки звертатимуть увагу під час аналізу клієнтів, що здійснюють імпортні операції. Це означає, що компаніям варто бути готовими підтверджувати економічний зміст зовнішньоекономічних операцій, походження коштів, наявність необхідної інфраструктури для ведення бізнесу та реальність господарської діяльності.
НБУ повідомив, що враховуватиме виконання цих рекомендацій під час здійснення подальшого банківського нагляду.
