Кабінет Міністрів підтримав законопроєкт, що передбачає запровадження в Україні обов’язкової звітності зі сталого розвитку для великих компаній. Ініціатором документа виступило Міністерство фінансів у межах приведення українського законодавства у відповідність до вимог Європейського Союзу.
Як повідомляє Мінфін Кабінет Міністрів України схвалив проєкт Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» щодо запровадження звітності із сталого розвитку».
Документ розроблено Міністерством фінансів на виконання зобов’язань України за Угодою про асоціацію з ЄС і наближає українське законодавство до Директиви ЄС 2013/34/ЄС про фінансову звітність, з урахуванням змін, внесених директивами (ЄС) 2022/2464, 2023/2775 та (ЄС) 2026/470.
Що зміниться
1. Компанії розкриватимуть інформацію про управління, а також про те, як їхня діяльність впливає на довкілля та суспільство.
Найбільш вагома новація законопроєкту — запровадження обов’язкової звітності зі сталого розвитку. Це означає, що підприємства окремо розкриватимуть інформацію про свій вплив на екологію, дотримання прав працівників і прав людини, а також про заходи з протидії корупції.
Таку звітність готуватимуть за єдиними європейськими стандартами (ESRS) як окремий розділ звіту про управління, а подаватимуть — в електронному форматі за таксономією, що полегшить її аналіз інвесторами, партнерами та державними органами.
Обов’язок стосуватиметься великих підприємств, чистий оборот яких перевищує 450 мільйонів євро, а середня кількість працівників — понад 1000 осіб. Перший рік, за який компанії звітуватимуть за новими правилами, — 2028-й, що дає бізнесу час підготуватися.
Для держави — це крок до виконання зобов’язань за Угодою про асоціацію з ЄС. Для бізнесу — вихід на єдині з європейськими компаніями правила гри: прозоріша звітність підвищує довіру інвесторів і полегшує залучення фінансування на міжнародних ринках.
2. Оновлено критерії, за якими компанії поділяють на мікро-, малі, середні та великі.
Граничні показники активів і обороту, за якими підприємство належить до тієї чи іншої категорії, приведено у відповідність із оновленими нормами ЄС. Зокрема:
| Категорія | Балансова вартість активів | Чистий оборот |
| Мікропідприємства | до 450 тис. євро | до 900 тис. євро |
| Малі підприємства | до 5 млн євро | до 10 млн євро |
| Середні підприємства | до 25 млн євро | до 50 млн євро |
| Великі підприємства | понад 25 млн євро | понад 50 млн євро |
(третій критерій для всіх категорій (середня кількість працівників) залишається незмінним).
Оновлення критеріїв дозволить точніше визначати категорію підприємства та уникнути ситуацій, коли компанія потрапляє під надмірні звітні вимоги лише через інфляційне зростання показників, а не через реальне зростання бізнесу.
3. Державні підприємства перейдуть на міжнародні стандарти фінансової звітності.
З метою реалізації Політики державної власності законопроєктом передбачено перехід державних унітарних підприємств та господарських товариств, у яких державі належить понад 50% акцій (часток), на ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності за міжнародними стандартами фінансової звітності (МСФЗ), а також обов’язок складання звіту про управління. Це наблизить звітність держпідприємств до стандартів, зрозумілих іноземним інвесторам, і підвищить прозорість державного сектору економіки.
Чому це важливо
Запровадження звітності зі сталого розвитку — це не додаткове навантаження заради звітності, а інструмент, який працює на економіку: він створює однакові правила для українських і європейських компаній, полегшує їм вихід на міжнародні ринки капіталу та підвищує інвестиційну привабливість України. Водночас перехідний період до 2028 року дає бізнесу час підготуватися, а оновлені критерії категорій підприємств знижують адміністративне навантаження на компанії, які найбільше цього потребують.
Довідково
Законопроєкт розроблено на виконання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, Стратегії запровадження підприємствами звітності із сталого розвитку (схвалена розпорядженням Уряду від 18.10.2024 № 1015-р) та Національної програми адаптації законодавства України до права ЄС (затверджена постановою Уряду від 01.04.2026 № 438).
*Відповідно до законодавства, у зв’язку з формуванням нового складу Уряду, проєкт закону був повторно схвалений на засіданні Кабінету Міністрів України та надісланий на розгляд Парламенту.
Читайте також:
- Оновлений сервіс CheckLists FinAP та новий спеціалізований модуль BusinessPro
- НБУ виявив схеми дроблення валютних операцій: банки посилять контроль
Національний банк України оприлюднив рекомендації для банків щодо посилення фінансового моніторингу операцій клієнтів, які можуть бути пов’язані зі схемами «скруток», «зустрічних потоків» та іншими механізмами ухилення від оподаткування, легалізації (відмивання) доходів, фінансування тероризму або фінансування розповсюдження зброї масового знищення. Документ підготовлено на підставі результатів наглядової діяльності НБУ та з урахуванням матеріалів Держфінмоніторингу.
Що виявив Національний банк
За інформацією НБУ, під час здійснення нагляду було встановлено, що окремі компанії-резиденти використовують механізми, які мають ознаки фіктивності. Такі схеми застосовуються для штучного формування податкового кредиту з ПДВ, мінімізації податкових зобов’язань, приховування реального походження коштів та подальшого виведення коштів за кордон.
Суть механізму полягає у тому, що під час документального оформлення ланцюга постачання один вид продукції формально «перетворюється» на інший. Це дозволяє підприємствам незаконно отримувати податкові переваги або відшкодування ПДВ, тоді як імпортована продукція може реалізовуватися за готівку через мережі оптової та роздрібної торгівлі без належного обліку.
Які компанії потрапили до зони ризику
Регулятор зазначає, що до подібних схем найчастіше залучаються новостворені підприємства або компанії, які тривалий час не здійснювали господарської діяльності, але раптово почали проводити фінансові операції з багатомільйонними оборотами.
НБУ рекомендує банкам звертати увагу на клієнтів, які мають ознаки компаній-оболонок, зокрема:
- мінімальну кількість працівників;
- невеликий статутний капітал;
- одноосібного власника та керівника;
- часті зміни власників, директорів або юридичної адреси;
- відсутність виробничих потужностей, складів чи транспорту;
- використання спільних IP-адрес, телефонів або бухгалтерів з іншими компаніями;
- значні обороти за рахунками при відсутності задекларованих доходів;
- взаємодію переважно з новоствореними контрагентами;
- наявність кримінальних проваджень щодо учасників фінансових операцій або їх кінцевих бенефіціарів.
На що банкам рекомендують звертати увагу під час імпортних операцій
Окремий блок рекомендацій стосується імпортерів, діяльність яких може свідчити про використання схем із ознаками фіктивності.
Серед найбільш ризикових індикаторів НБУ називає:
- перекази нерезидентам на десятки або сотні мільйонів гривень без попередньої передоплати за товар;
- відсутність документів щодо транспортування, зберігання та фактичного руху продукції;
- несплату оренди, податків, комунальних послуг чи заробітної плати попри великі обороти;
- отримання коштів за товари, що не відповідають основному виду діяльності підприємства;
- транзитний характер руху коштів, коли практично всі надходження протягом кількох днів переказуються за зовнішньоекономічними контрактами;
- фінансування імпорту за рахунок кредитів фінансових компаній, щодо яких існує негативна інформація;
- відсутність погашення отриманих кредитів або економічної доцільності їх використання;
- оформлення однотипних зовнішньоекономічних договорів із можливими ознаками фіктивності, зокрема якщо договір укладено ще до створення компанії або його підписала особа, яка на той момент не була керівником підприємства.
Фінансові компанії також залишаються джерелом підвищеного ризику
Національний банк окремо звертає увагу на результати Національної оцінки ризиків, згідно з якою операції з надання коштів у позику, у тому числі фінансових кредитів небанківськими фінансовими установами, належать до категорії високого ризику щодо можливого використання для відмивання коштів. Саме тому банки мають особливо ретельно аналізувати походження коштів, які використовуються імпортерами для купівлі іноземної валюти та здійснення зовнішньоекономічних розрахунків.
Що рекомендує НБУ банкам
Регулятор наголошує, що банки повинні застосовувати ризик-орієнтований підхід та глибше вивчати реальний характер діяльності клієнтів. Зокрема, рекомендується перевіряти, яким способом реалізується імпортована продукція, хто є її кінцевим споживачем, чи має підприємство власні або орендовані складські приміщення, виробничі потужності, транспорт, інтернет-магазин або інші канали продажу.
Крім того, банки повинні бути готовими обґрунтувати доцільність своїх рішень щодо застосування або незастосування заходів фінансового моніторингу у випадку виявлення наведених індикаторів ризику.
Що це означає для бізнесу
Нові рекомендації не запроваджують додаткових законодавчих обмежень, однак фактично розширюють перелік індикаторів, на які банки звертатимуть увагу під час аналізу клієнтів, що здійснюють імпортні операції. Це означає, що компаніям варто бути готовими підтверджувати економічний зміст зовнішньоекономічних операцій, походження коштів, наявність необхідної інфраструктури для ведення бізнесу та реальність господарської діяльності.
НБУ повідомив, що враховуватиме виконання цих рекомендацій під час здійснення подальшого банківського нагляду.
Кабмін офіційно затвердив дорожню карту адаптації українського законодавства до права ЄС.
Кабінет Міністрів України затвердив Національну програму адаптації законодавства України до права Європейського Союзу (acquis ЄС) (Постанова від 01 квітня 2026 р. № 438). Програма ставить амбітну мету: до 2027 року зробити українські компанії зрозумілими, передбачуваними та безпечними для західного капіталу. Про це пише Судово-юридична газета.
За розділом 6 «Корпоративне право», Національною програмою визначено 16 цілей, з яких:
-14 мають транспозиційний характер та передбачають імплементацію 29-ти актів права Європейського Союзу (acquis ЄС);
– 2 мають інституційний характер.
Право Європейського Союзу (acquis ЄС) у сфері корпоративного права грунтується на положеннях Договору про функціонування ЄС (ДФЄС), які визначають свободу заснування компаній та надають ЄС компетенцію гармонізувати корпоративне законодавство держав-членів.
Зокрема статті 49 — 55 ДФЄС передбачають гарантування прав фізичних і юридичних осіб створювати підприємства у будь-якій державі-члені, забезпечення рівних умов для провадження підприємницької діяльності, формують правову основу актів права Європейського Союзу (acquis ЄС) щодо визнання компаній, мобільності бізнесу, трансформацій та транскордонного злиття.
В свою чергу стаття 114 ДФЄС є основою для прийняття актів щодо фінансової звітності, аудиту, прозорості та корпоративного управління, якщо вони прямо пов’язані з функціонуванням внутрішнього ринку.
На рівні ЄС існують спільні правила щодо вимог до створення, реєстрації та розкриття інформації про компанію, додаткові правила щодо бухгалтерського обліку та фінансової звітності, а також обов’язкового аудиту. Таким чином, ця сфера має фундаментальне значення для правової бази, що регулює діяльність підприємств, впливає на економічну стабільність, залучення інвестицій та розвиток конкурентного середовища
Згідно з оцінками Єврокомісії за минулий рік, Україна вже має «певний рівень підготовки», проте законодавство лише частково узгоджене з правом Європейського Союзу (acquis ЄС):
у сфері створення товариств та вимог до капіталу — необхідне подальше узгодження з нормами права Європейського Союзу (acquis ЄС) про умови нікчемності компаній та її наслідків для них, вимог щодо підтримання капіталу, таких як стягнення незаконно розподілених коштів, встановлення умов викупу акцій у статуті компанії та опублікування повідомлення про викуп у національному реєстрі підприємств, а також включення правил щодо відступу від вимоги про надання експертного висновку у разі внесків у формі, іншій ніж грошовій;
у сфері злиття та поділу акціонерних товариств — необхідне подальше узгодження з вимогами щодо розгляду проекту умов, експертного висновку, запровадження поділу шляхом придбання, недійсності внутрішніх злиттів та поділів, а також правами працівників як на злиття, так і на поділ шляхом придбання, а також чіткіше визначити право кредиторів звертатися до відповідного адміністративного або судового органу за належними гарантіями;
у частині вимог до розкриття інформації та цифрових інструментів і процесів — необхідно впровадити окремі елементи єдиного державного реєстру, насамперед можливість оновлення даних про компанії в режимі онлайн, доступ до фінансових звітів у реєстрі підприємств та до повної реєстрації компаній в режимі онлайн, а також узгодження технічного формату інформації про дискваліфікованих директорів; щодо корпоративного управління.
У сфері прав акціонерів відсутні вимоги, що стосуються прозорості посередників та політики залучення акціонерів.
У сфері пропозицій про поглинання невирішеними питаннями залишаються процес набуття контролю над компанією, захист міноритарних акціонерів та призначення органу, відповідального за нагляд за дотриманням законодавства; щодо корпоративної звітності.
Необхідно привести законодавство України у відповідність до права Європейського Союзу (acquis ЄС), зважаючи на поточні зміни в праві Європейського Союзу (acquis ЄС).
Разом з тим, законодавство України не відповідає праву Європейського Союзу (acquis ЄС) у сферах транскордонних перетворень, злиттів та поділів товариств з обмеженою відповідальністю, а також в частині законодавства, що стосується європейської компанії, європейського об’єднання економічних інтересів та європейського кооперативного товариства.
В Україні існують механізми запобігання корупції в установах, відповідальних за регулювання та нагляд за дотриманням законодавства про товариства. Водночас необхідно посилити спроможність органів нагляду щодо випадків конфлікту інтересів, інсайдерської торгівлі та інших порушень у корпоративному секторі, дотримання правил корпоративного управління загалом.
Програма передбачає п’ять ключових векторів трансформації
1. Цифровізація та «Бізнес без кордонів»
Одним із найбільш очікуваних завдань є впровадження європейського унікального ідентифікатора (EUID) та інтеграція українського реєстру з європейською системою BRIS. За це відповідальні Мін’юст та Мінцифри, а строк виконання – грудень 20207 року.
Для цього потрібно розробити та прийняти Закон України про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» щодо подальшого розширення та вдосконалення використання цифрових інструментів і процесів під час державної реєстрації юридичних осіб.
Що це дасть? Оновлення даних про компанії в режимі онлайн та повний доступ до фінансових звітів у межах всього ЄС. Це знімає бар’єри для транскордонних перетворень, злиттів та поділів.
2. Захист міноритаріїв та права акціонерів
Європейські стандарти вимагають, щоб голос невеликого інвестора не губився в інтересах мажоритарних власників. Програма передбачає імплементацію Директиви (ЄС) 2017/828 щодо заохочення довгострокового залучення акціонерів.
Необхідно розроблення та прийняття Закону України про внесення змін до Закону України «Про акціонерні товариства» щодо порядку набуття контролю в компанії, захисту міноритарних акціонерів за наявності контролера, застосування обов’язку зберігати професійну таємницю до осіб, які працювали в компетентних органах акціонерних товариств.
Новації тут – це прозорість посередників, чіткий контроль за винагородами директорів та обов’язкова ідентифікація акціонерів для сприяння здійсненню їхніх прав.
3. Ера «Сталого розвитку» (ESG-звітність)
Україна готується до впровадження революційної Директиви (ЄС) 2022/2464 щодо корпоративної звітності зі сталого розвитку.
Великі компанії будуть зобов’язані звітувати не лише про прибутки, а й про свій вплив на екологію, соціальні стандарти та права людини (процедура due diligence). Це стане ключовою умовою для отримання кредитів від міжнародних фінансових інституцій.
4. Європейські форми юридичних осіб
До грудня 2027 року в українському законодавстві мають з’явитися абсолютно нові організаційно-правові форми:
- Європейська компанія (SE);
- Європейське об’єднання з економічних інтересів (EEIG);
- Європейське кооперативне товариство (SCE).
Це дозволить українському бізнесу діяти в межах ЄС як єдина юридична особа, без необхідності створювати окремі дочірні компанії в кожній країні.
5. Антикорупційний щит та нагляд
Особливий акцент програма робить на посиленні повноважень НКЦПФР. До липня 2026 року планується оновити механізми запобігання інсайдерській торгівлі та конфлікту інтересів. Впроваджується жорсткий список інсайдерів та правила «зондування» ринку, щоб запобігти зловживанням на ринках капіталу.
Читайте також: