
Рада обмежила доступ судів до частини банківської таємниці НБУ за згодою регулятора ЄС
Постановою НБУ №13 від 31 січня 2020 року спрощено порядок розкриття банківської таємниці
Закон України “Про лобіювання” встановлює правові засади прозорої та відповідальної культури лобіювання, визначає правила впливу на правотворчий процес у комерційних інтересах та робить його підзвітним суспільству
Одним з базових принципів демократичного суспільства є право громадянина впливати в законний спосіб на рішення органів державної влади та місцевого самоврядування. В Україні це право гарантується Конституцією України.
Таке ж право тепер з’явилося і у бізнес-спільноти. З 1 вересня почав працювати Закон України “Про лобіювання” (Закон), який встановлює правові засади прозорої та відповідальної культури лобіювання, визначає правила впливу на правотворчий процес у комерційних інтересах та робить його підзвітним суспільству.
Лобіювання — діяльність, яка здійснюється з метою впливу на об’єкт лобіювання, яким зокрема може бути посадова особа органу державної влади чи місцевого самоврядування, особами, зареєстрованими у Реєстрі прозорості за винагороду чи компенсацію витрат і стосується ухвалення нормативно-правових актів (НПА) в комерційних інтересах замовника або самого лобіста.
Лобіювання – це діяльність:
Що ж до поняття корупції, то Закон України “Про запобігання корупції” визначає її, як використання посадовцем службових повноважень чи можливостей з метою одержання неправомірної вигоди або коли їй пропонують чи надають таку вигоду, щоб схилити до незаконних дій.
Корупція має такі ознаки:
Таким чином, лобіювання – це не «легалізована корупція», а інструмент прозорого діалогу між бізнесом і владою, який є невід’ємною складовою демократичного суспільства, де різні групи впливають на прийняття державних рішень. Воно спрямоване на підготовку якісних рішень, корисних для широкого кола громадян.
Корупція ж навпаки є прихованою та підміняє суспільний інтерес приватною вигодою, завдаючи шкоди державі та її громадянам. Корупціонер має понести адміністративну або кримінальну відповідальність.
Читайте також:
Читайте далі

Постановою НБУ №13 від 31 січня 2020 року спрощено порядок розкриття банківської таємниці

Чи може арешт з коштів бути знятий автоматично після погашення заборгованості? Таку можливість передбачають нові механізми цифровізації виконавчого провадження. Вони

10 листопада 2026 року Верховна Рада України прийняла в другому читанні та в цілому Закон (реєстр. № 15056), спрямований на
FinAP – RegTech-компанія, яка створює програмне забезпечення та цифрові рішення для управління ризиками та комплаєнсу.
Інформація про продукти:
Техпідтримка:
Навігація:
Юридична інформація:
© 2015 – 2026 FinAP ® – всі права захищені