Сьогодні цифрові активи дедалі частіше опиняються в центрі уваги українських правоохоронців, трансформуючи класичні підходи до розслідування економічних злочинів.
Якщо раніше криптовалюта сприймалася як екзотичний інструмент для обмеженого кола ентузіастів, то тепер це повноцінна частина фінансової системи, яку зловмисники активно використовують для приховування нелегальних доходів. Для адвокатів та слідчих це означає кінець епохи звичайних паперових запитів. Тепер захист інтересів клієнта чи збір доказової бази вимагають розуміння того, як працюють блокчейн-транзакції та де саме закінчується анонімність цифрового гаманця. Ця стаття присвячена практичним та правовим інструментам, які дозволяють деанонімізувати володільців криптоактивів у межах кримінального процесу. За матеріалами Yur-Gazeta.com. Автор — Олена Бондаренко, юристка практики вирішення судових спорів «RELIANCE».
Нормативно-правове регулювання та статус віртуальних активів
Правовий базис для проведення фінансових розслідувань у сфері обігу цифрових грошей формується навколо базового профільного законодавства. Закон України про віртуальні активи та антилегалізаційний Закон України №361-IX визначають правовий статус криптоактивів як нематеріальних благ. Згідно з вимогами Міжнародної групи з протидії відмиванню брудних грошей (FATF), постачальники послуг, пов’язаних з обігом віртуальних активів (VASP), підпадають під жорсткі критерії фінансового моніторингу. Вони зобов’язані застосовувати повноцінні процедури належної перевірки клієнтів (KYC) та здійснювати моніторинг ділових відносин.
Проте процесуальний статус віртуальних активів у межах Кримінального процесуального кодексу України залишається дискусійним. На практиці слідчі органи найчастіше класифікують криптовалюту як майно, що може бути речовим доказом відповідно до статті 98 КПК України, або як об’єкт, на який може бути накладено арешт з метою забезпечення конфіскації. Юридична кваліфікація цифрових транзакцій ускладнюється відсутністю фізичної форми активу, що вимагає специфічних підходів до фіксації доказової бази під час проведення слідчих дій.
Специфіка блокчейн-аналітики та відстеження руху активів
Головною особливістю фінансових розслідувань за участю криптовалюти є природа технології розподіленого реєстру. Блокчейн забезпечує публічність та незмінність усіх транзакцій, що дозволяє правоохоронним органам бачити повну історію переміщення капіталу від моменту його створення. Основна проблема полягає не у приховуванні самого факту переказу, а у псевдонімності адрес гаманців, які не містять прямих персональних даних власників.
Для подолання цього бар’єра органи досудового розслідування використовують спеціалізоване програмне забезпечення для блокчейн-аналітики, таке як Chainalysis або Elliptic. Ці інструменти дозволяють здійснювати кластеризацію адрес, виявляти зв’язки між різними гаманцями та визначати приналежність адрес до конкретних сервісів. Слідчі actions в таких провадженнях зазвичай зосереджені на пошуку точок перетину цифрового простору з традиційною фінансовою системою. Такими точками є централізовані криптобіржі, p2p-платформи та електронні обмінні пункти, через які здійснюється конвертація віртуальних активів у фіатні гроші.
Механізми ідентифікації та встановлення бенефіціара
Встановлення кінцевого бенефіціарного власника криптоактивів є ключовим етапом фінансового розслідування. Процес деанонімізації суб’єкта правопорушення відбувається через поєднання технічних інструментів та класичних процесуальних дій. Юридичний алгоритм ідентифікації містить кілька основних етапів, які реалізуються у межах чинного законодавства:
● Направлення міжнародних запитів про надання правової допомоги до юрисдикцій, де зареєстровані великі централізовані біржі, з метою отримання даних верифікації конкретних акаунтів.
● Проведення тимчасового доступу до речей і документів банківських установ, які обслуговують рахунки національних фіатних шлюзів чи p2p-торговців, для встановлення осіб, що оплачували криптовалюту.
● Аналіз цифрових слідів під час обшуків, включно з вилученням комп’ютерної техніки, мобільних телефонів, що містять приватні ключі, сід-фрази чи відкриті сесії криптогаманців.
● Застосування методів кіберрозслідувань для зіставлення IP-адрес, з яких здійснювався доступ до криптографічних інфраструктур, із конкретними фізичними локаціями чи провайдерами зв’язку.
Застосування технологій мікшування та методи боротьби з ними
Зловмисники часто використовують спеціальні технологічні рішення для розриву ланцюжка транзакцій та ускладнення фінансового моніторингу. До таких інструментів належать криптографічні міксери, анонімні монети з підвищеною конфіденційністю та децентралізовані платформи без процедур KYC. Використання міксерів дозволяє змішувати кошти багатьох користувачів, що унеможливлює пряме відстеження першоджерела походження конкретного активу.
У відповідь на ці виклики суб’єкти державного фінансового моніторингу та слідчі органи застосовують концепцію аналізу ризиків на основі поведінкових патернів. Фінансові установи автоматично маркують активи, які проходили через відомі міксери чи даркнет-платформи, як високоризикові. Це призводить до блокування таких коштів при спробі їх введення в легальний фінансовий сектор, змушуючи володільців розкривати всю історію транзакцій для розблокування капіталу.
Ризики та виклики для адвокатської практики у криптосправах
Для захисту прав клієнтів у справах, пов’язаних з обігом віртуальних активів, адвокатам необхідно кардинально змінювати підходи до оцінки доказової бази. Традиційні методи захисту часто виявляються неефективними проти цифрових доказів. Адвокат повинен вміти самостійно аналізувати блокчейн-експлорери та ставити під сумнів висновки експертиз, що базуються виключно на автоматизованих звітах аналітичних програм.
Важливим аспектом є захист клієнтів від безпідставного блокування криптоактивів банківськими установами та біржами в межах превентивного фінансового моніторингу. Оскільки стандарти доказування в комплаєнс-процедурах є нижчими, ніж у кримінальному процесі, тягар доведення легальності доходів повністю перекладається на власника активу. Адвокатам доводиться будувати складні юридичні конструкції для ретроспективного підтвердження законності формування капіталу, який згодом був конвертований у цифрові активи.
Перспективи розвитку правозастосовчої практики
Інтеграція криптовалюти у сферу фінансових розслідувань вимагає постійного підвищення кваліфікації як представників сторони обвинувачення, так і сторони захисту. Міжнародне співробітництво та уніфікація стандартів моніторингу віртуальних активів стають безальтернативними умовами для ефективної протидії правопорушенням. Подолання технологічної анонімності є питанням часу, і правова спільнота має бути готовою до повної прозорості цифрових фінансових потоків у найближчій перспективі.
Читайте також:
