З метою приведення нормативно-правових актів Національного банку України у відповідність до вимог законодавства України, Правління Національного банку України, 13 червня 2022 року прийняло Постанову №118 «Про визнання такими, що втратили чинність, деяких нормативно-правових актів Національного банку України» (Надалі Постанова НБУ №118).
Згідно Постанови НБУ №118, ряд нормативно-правових актів втрачає чинність, зокрема, Постанова Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року №492 “Про затвердження Інструкції про порядок відкриття і закриття рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків банків – резидентів і нерезидентів”, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 17 грудня 2003 року за № 1172/8493.
Раніше, Постановою Правління Національного банку України від 27.05.2022р. №106, визнана такою, що втратила чинність Постанова Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22 "Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті", зареєстрована в Міністерстві юстиції України 29 березня 2004 року за № 377/8976.
Згідно пункту 11 Розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про платіжні послуги» (далі Закон), Національному банку України необхідно не пізніше ніж за 30 календарних днів до дня введення в дію Закону привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом та забезпечити прийняття нормативно-правових актів, необхідних для реалізації цього Закону.
Постанова НБУ №106 та Постанова НБУ №118 набирають чинності з дня введення в дію Закону, а саме: 01.08.2022.
Закон України “Про платіжні послуги”:
- визначає поняття та загальний порядок виконання платіжних операцій в Україні,
- встановлює виключний перелік платіжних послуг та порядок їх надання,
- встановлює категорії надавачів платіжних послуг та умови авторизації їх діяльності,
- визначає загальні засади функціонування платіжних систем в Україні,
- визначає загальні засади випуску та використання в Україні електронних грошей та цифрових грошей Національного банку України,
- установлює права, обов’язки та відповідальність учасників платіжного ринку України,
- визначає загальний порядок здійснення нагляду за діяльністю надавачів платіжних послуг, надавачів обмежених платіжних послуг,
- визначає порядок здійснення оверсайта платіжної інфраструктури.
Закон розширить коло учасників платіжного ринку та дасть можливість розвиватися небанкам та фінтех-компаніям.
Крім банків, надавати платіжні послуги зможуть:
- платіжні установи,
- поштові оператори,
- установи електронних грошей та інші.
До того ж вони матимуть право працювати без участі у платіжній системі та зможуть самі емітувати платіжні картки.
З'явиться дев'ять платіжних послуг, з них:
- сім – фінансових,
- дві – нефінансові (послуга з ініціювання платежу та послуга із надання відомостей з рахунків).
Тож будь-який невеликий учасник ринку може просто обрати одну послугу та зробити цей сервіс бездоганним.
До фінансових платіжних послуг належать такі послуги:
1) послуги із зарахування готівкових коштів на рахунки користувачів, а також усі послуги щодо відкриття, обслуговування та закриття рахунків (крім електронних гаманців);
2) послуги із зняття готівкових коштів з рахунків користувачів, а також усі послуги щодо відкриття, обслуговування та закриття рахунків (крім електронних гаманців);
3) послуги з виконання платіжних операцій із власними коштами користувача з рахунку/на рахунок користувача (крім платіжних операцій з електронними грошима), у тому числі:
- виконання кредитового переказу;
- виконання дебетового переказу;
- виконання іншої платіжної операції, у тому числі з використанням платіжних інструментів;
4) послуги з виконання платіжних операцій з рахунку/на рахунок користувача (крім платіжних операцій з електронними грошима), за умови що кошти для виконання платіжної операції надаються користувачу надавачем платіжних послуг на умовах кредиту, у тому числі:
- виконання кредитового переказу;
- виконання дебетового переказу;
- виконання іншої платіжної операції, у тому числі з використанням платіжних інструментів;
5) послуги з емісії платіжних інструментів та/або здійснення еквайрингу платіжних інструментів;
6) послуги з переказу коштів без відкриття рахунку;
7) послуги з випуску електронних грошей та виконання платіжних операцій з ними, у тому числі відкриття та обслуговування електронних гаманців.
До нефінансових платіжних послуг належать:
- послуги з ініціювання платіжної операції;
- послуги з надання відомостей з рахунків.
До надавачів платіжних послуг належать:
- банки;
- платіжні установи (у тому числі малі платіжні установи);
- філії іноземних платіжних установ;
- установи електронних грошей;
- фінансові установи, що мають право на надання платіжних послуг;
- оператори поштового зв’язку;
- надавачі нефінансових платіжних послуг;
- Національний банк України;
- органи державної влади, органи місцевого самоврядування.
Окрім того, нині можливість відкривати та вести рахунки клієнтів мають лише банки.
Після введення в дію Закону, з 01.08.2022р. небанки зможуть:
- відкривати платіжні рахунки для послуги із зарахування коштів, виконання платіжних операцій, видачі готівкових коштів.
Для зниження ризиків на платіжних рахунках не можна буде накопичувати кошти, нараховувати відсотки на залишок, і вони не гарантуватимуться ФГВФО.
Також, банки отримають право відкривати новий вид рахунку – розрахункові рахунки. Це буде рахунок небанківської установи у банку.
Закон створить умови для запровадження в Україні концепції відкритого банкінгу (Open banking)
Цей Закон спрямований на модернізацію й подальший розвиток ринку платіжних послуг та сприятиме впровадженню інновацій у фінансовій сфері України.
Читайте також:
Які зміни принесе ухвалення проєкту закону про платіжні послуги?
Роз’яснення НБУ щодо практичного застосування законодавства у сфері фінансового моніторингу
Нацбанк оприлюднив інформацію, яку потрібно знати фінансовим установам під час дії воєнного стану
Зареєстровано законопроект про фінансові послуги та фінансові компанії
