Державна служба фінансового моніторингу України виявила підозрілі фінансові операції, пов’язані з привласненням бюджетних коштів під час освітніх закупівель у межах програми Ukraine Facility, а також діяльністю міжнародної мережі компаній, яка могла сприяти обходу санкцій і постачанню товарів подвійного призначення на російський ринок.
Понад 540 млн грн у схемі з освітніми закупівлями
Держфінмоніторинг спільно з Національною поліцією викрив схему, за якою бюджетні кошти, призначені для освітніх потреб, могли виводитися в тіньовий обіг.
У 2024–2026 роках група осіб через 11 підконтрольних компаній і 6 фізичних осіб — підприємців, діючи у змові з представниками бюджетних установ Києва та ще двох регіонів, укладала договори публічних закупівель. За наявними даними, постачальники реалізовували товари низької якості, придбані за готівку, за завищеними цінами.
Як повідомив голова Держфінмоніторингу Філіп Пронін, у межах аналізу операцій компаній, залучених до державних закупівель мультимедійного обладнання за програмою Ukraine Facility, встановлено, що з 2021 року лише на рахунки двох компаній надійшло понад 540 млн грн від 780 освітніх підприємств, установ та органів управління освітою з державною часткою.
Кошти надходили як оплата за інтерактивні панелі, комплекти для дистанційного навчання та мультимедійне обладнання. Надалі гроші під виглядом фінансової допомоги й оплати за рахунками переказували між пов’язаними компаніями та ФОП, що, за даними фінансового розслідування, могло бути спрямовано на їх виведення в тіньовий обіг і подальше обготівкування. Понад 40 млн грн надійшло на рахунки пов’язаних суб’єктів господарювання та торговельних компаній і було використано не за цільовим призначенням.
Понад 2,7 млн євро та мережа компаній, пов’язана з російським ринком
В іншому випадку Держфінмоніторинг виявив міжнародну мережу компаній, через яку понад 2,7 млн євро було переказано з компанії, зареєстрованої у вільній економічній зоні ОАЕ, на рахунки підприємств у Гонконгу, Туреччині, Індонезії та Об’єднаних Арабських Еміратах.
За результатами аналізу, ці компанії експортували товари на російський ринок і мали прямі зв’язки з Росією. Власником компанії-відправника був громадянин РФ, пов’язаний із кількома ліквідованими підприємствами в Естонії.
Упродовж 2025 року — початку 2026 року Держфінмоніторинг зафіксував 13 підозрілих платежів на користь п’яти компаній. Значна частина транзакцій відбулася протягом кількох тижнів на початку 2025 року, а їхній характер не мав очевидного комерційного обґрунтування.
Особливу увагу привернули платежі третім особам за товари подвійного призначення, експорт яких обмежений Європейським Союзом. Такі товари можуть використовуватися як у цивільних, так і у військових цілях. Зазначається, що кінцевий користувач продукції перебуває в Анголі, а пов’язана з ним компанія має зв’язок із підсанкційним суб’єктом. Основним бенефіціаром у цій структурі виступає гонконзька компанія, власником якої є громадянин Молдови.
За оцінкою Держфінмоніторингу, виявлена мережа могла використовуватися для підтримки держави-агресора та обходу міжнародних санкцій. Відповідні матеріали передано до Служби безпеки України.
Обидва випадки демонструють важливість фінансового моніторингу для виявлення підозрілих операцій, запобігання нецільовому використанню бюджетних коштів і встановлення фінансових зв’язків, які можуть свідчити про обхід санкційних обмежень.
