Під час оформлення договору купівлі-продажу нерухомості чи проведення інших майнових операцій нотаріус може попросити пояснити, звідки отримані кошти, та надати документи на підтвердження їхнього походження. Для громадян такі запитання іноді стають несподіваними, однак вони пов’язані з виконанням вимог законодавства у сфері фінансового моніторингу. Розповіло Дніпровське міжрегіональне управління Міністерства юстиції України.
Чому нотаріус перевіряє походження коштів?
Нотаріуси належать до суб’єктів первинного фінансового моніторингу та зобов’язані виконувати встановлені законом вимоги під час здійснення визначених операцій. Мета таких заходів — запобігання використанню фінансової системи для легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, та інших фінансових правопорушень.
У межах належної перевірки клієнта нотаріус може з’ясовувати мету та характер операції, джерела походження коштів, а також інші обставини, необхідні для оцінювання ризиків. Обсяг перевірки залежить від конкретної ситуації, характеру операції та встановленого рівня ризику.
У яких випадках проводиться фінансовий моніторинг?
Вимоги фінансового моніторингу можуть застосовуватися під час здійснення операцій, визначених законодавством, зокрема пов’язаних із:
- Купівлею та продажем нерухомості — оформленням договорів щодо квартир, будинків, земельних ділянок та інших об’єктів нерухомого майна.
- Фінансуванням будівництва житла — операціями, пов’язаними з організацією та фінансуванням житлового будівництва.
- Відчуженням бізнесу — продажем підприємств, корпоративних прав і часток у статутному капіталі.
- Управлінням активами — грошовими коштами, цінними паперами та іншим майном клієнтів.
- Операціями з рахунками — окремими діями щодо відкриття, управління та розпорядження банківськими рахунками або рахунками в цінних паперах.
- Створенням та управлінням юридичними структурами — операціями з юридичними особами, фондами, трастами та іншими структурами у випадках, передбачених законом.
Перелік і конкретні умови застосування вимог залежать від законодавчого статусу операції та повноважень відповідного суб’єкта фінансового моніторингу.
Як підтвердити походження коштів?
Якщо під час перевірки виникає потреба підтвердити джерело коштів, нотаріус може попросити надати документи або пояснення, що допоможуть встановити їхнє походження.
Джерелами коштів можуть бути заробітна плата, підприємницький дохід, продаж майна, спадщина, подарунок, кредит або інші законні надходження.
Залежно від обставин підтвердженням можуть слугувати:
- довідки про доходи та інші документи, що підтверджують отримання доходу;
- договори купівлі-продажу майна;
- свідоцтва про право на спадщину;
- договори дарування;
- кредитні договори та документи про отримання кредитних коштів;
- банківські виписки та інші документи, які підтверджують рух коштів і джерело їх отримання.
Універсального переліку документів для всіх ситуацій немає. Необхідні підтвердження визначаються з урахуванням конкретної операції та обставин клієнта.
Що варто знати громадянам?
Запитання нотаріуса про походження коштів не означає автоматично, що клієнта підозрюють у порушенні закону. Це може бути частиною передбаченої законодавством процедури належної перевірки.
Водночас фінансовий моніторинг не обмежується придбанням нерухомості. Відповідні вимоги можуть застосовуватися й до інших операцій, якщо для цього є законодавчі підстави.
Щоб уникнути затримок під час оформлення документів, доцільно заздалегідь з’ясувати, які підтвердження можуть знадобитися, підготувати документи про джерело коштів і надати достовірні пояснення щодо операції.
Якщо нотаріус запитує додаткову інформацію або документи, варто уточнити, які саме обставини необхідно підтвердити. Це допоможе належно пройти процедуру перевірки та сприятиме своєчасному оформленню операції.
Правова основа
Основним нормативно-правовим актом у цій сфері є Закон України № 361-IX «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення».
Закон визначає обов’язки суб’єктів первинного фінансового моніторингу, вимоги до належної перевірки клієнтів та підходи до виявлення операцій, що можуть становити ризик легалізації незаконних доходів.
Читайте також:
