Криптовалюта в Україні тривалий час перебуває у так званій сірій зоні правового регулювання. Відсутність повноцінного спеціального закону створює ілюзію, що операції з віртуальними активами знаходяться поза увагою держави. Проте останні роки переконливо доводять протилежне: криптовалюта дедалі частіше фігурує у кримінальних провадженнях, податкових спорах, цивільних і сімейних конфліктах, а також у корпоративних розрахунках бізнесу.
Правозастосовна практика формується фрагментарно, але досить агресивно. Правоохоронні органи, податкові інституції та суди вже не ставлять під сумнів майнову природу криптоактивів, а відтак — можливість їх арешту, оподаткування, стягнення, поділу чи використання як доказу.
Своїм досвідом роботи у справах із криптою та аналізом, як саме криптовалюта вбудовується в українське право — від кримінального процесу до приватноправових відносин діляться експерти.
Криптовалюта у кримінальних провадженнях: трейсінг, арешт, повернення
Останнім часом криптовалюта дедалі частіше стає самостійним гравцем у кримінальній юстиції. Йдеться не лише про використання віртуальних активів як інструменту злочину, а й про їх розгляд як майна, активу, що може бути арештований, вилучений або навіть переданий в управління Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами (АРМА).
Попри анонімність та специфіку крипти, помилковою є думка, що повернути викрадене неможливо. У низці справ нам вдавалося протрейсити (відстежити) рух активів, зафрізити (заморозити) їх, а надалі добитися повернення потерпілому.
Дійсно, на практиці правоохоронні органи активно відстежують та ініціюють арешт криптовалюти, що зберігається як на «холодних» гаманцях, так і на централізованих біржах. З’являється практика арешту облікового запису, наприклад на Binance, де на різних гаманцях одного акаунту можуть акумулюватися значні суми в різних видах криптоактивів. У нашій практиці був кейс, у якому арештовано обліковий запис з 20 млн доларів США в криптовалюті, який надалі намагалися передати в управління АРМА.
Окремої уваги заслуговують спроби слідчих органів передати такі активи в управління АРМА. При цьому часто не розрізняються принципово різні категорії: криптовалюта як цифровий актив, обліковий запис на біржі як інтерфейс доступу та приватні ключі як єдиний реальний інструмент контролю над активом. Такий підхід створює серйозні ризики — від повної втрати активу через помилки із переказом та зберіганням до втрати контролю над криптовалютою чи знецінення внаслідок технічних або управлінських рішень.
Проблема полягає в тому, що чинне кримінальне процесуальне законодавство не пристосоване до природи і технічних особливостей віртуальних активів. Механічне перенесення інструментів арешту «класичного» майна на криптовалюту призводить до правових перекосів, які згодом стають предметом оскарження в судах. Водночас суди часто погоджуються з позицією і доказами слідства, ґрунтуючись на тому, що криптовалюта має майнову цінність і може бути предметом посягання, джерелом відшкодування шкоди або підлягати конфіскації.
Суди ж зі свого боку не мають ані технічної можливості перевірити докази слідства, навіть реквізити гаманця, які виглядають ось так: TPAgKfYzRdK83Qocc4gXvEVu4jPKfeuer5, ані знань та розуміння базових термінів: сид-фраза, публічний ключ, приватний ключ, miner fee та ін.
Законодавство, кримінальна юстиція, і не тільки вона, потребують змін, наповнення знаннями та спеціалістами, які не вважатимуть такі речення закляттям для виклику диявола:
«На балансі апаратного біткоїн-гаманця клієнта знаходилася криптовалюта у розмірі 10 біткоїнів. Зловмисники, отримавши доступ до сид-фрази, що виключило необхідність введення приватного ключа, здійснили декілька транзакцій за реквізитами вказаних публічних ключів. На публічні ключі зловмисників надійшла сума в розмірі 9,9998 BTC, а сума в розмірі 0,0002 склала miner’s fee».
БЕБ і криптовалюта: податковий контроль і ширший спектр кваліфікацій
Окремим напрямом державного інтересу до криптовалюти стала діяльність Бюро економічної безпеки України (БЕБ). Наш досвід у таких справах свідчить про системні запити БЕБ до фізичних осіб, підприємців і бізнесу щодо походження віртуальних активів, обсягу транзакцій, декларування доходів та сплати податків.
Податковий аспект є ключовим, але далеко не єдиним. Криптовалюта дедалі частіше фігурує у кримінальних провадженнях не лише із кваліфікаціями, пов’язаними з ухиленням від сплати податків, а й у справах щодо легалізації доходів, службових злочинів, корупційних правопорушень. Правоохоронна логіка при цьому досить проста: якщо актив має майнову цінність і може бути конвертований у фіат, він розглядається як дохід або майно незалежно від форми його існування.
Важливо розуміти, що відсутність спеціального податкового режиму для криптовалюти не означає відсутності податкових обов’язків. Податкові органи виходять із загального принципу оподаткування будь-якого доходу, а криптовалюта дедалі частіше трактується як цифрова річ або нематеріальний актив. У результаті податкові спори нерідко трансформуються у кримінальні провадження, що суттєво підвищує ризики для власників криптоактивів.
Особливу небезпеку становить ситуація, коли особа самостійно намагається пояснити походження активів або структуру транзакцій без належної правової підготовки. Непослідовні чи неточні пояснення можуть бути використані проти неї у подальшому досудовому розслідуванні.
Отже, запитань без відповіді чимало: як визначити базу оподаткування? Із яких джерел отримувати вартість того чи іншого виду крипти? Де взяти первинні бухгалтерські документи для обґрунтування походження крипти чи проведення фінансово-економічної експертизи?
Відповіді на ці запитання, так само як і прийняття остаточних змін у податкове законодавство для повноцінного функціонування криптовалюти в Україні, просто зависли у повітрі, однак це не зупиняє від активних дій правоохоронців.
Уже завтра БЕБ зможе ставити запитання щодо криптовалюти, і пояснення на кшталт «я придбав біткоїн, коли він коштував 10 доларів» навряд чи задовольнять правоохоронні органи.
Криптовалюта поза кримінальним правом: сімейні спори, договори та бізнес
Криптовалюта дедалі активніше виходить за межі кримінально-правового напряму і стає предметом спорів у корпоративних, цивільних та сімейних правовідносинах. Одним із найцікавіших і водночас найскладніших напрямів є спори про поділ майна подружжя, де у пулі майна є віртуальні активи.
Ключові питання тут — чи є криптовалюта об’єктом спільної сумісної власності, як довести її наявність і вартість, а також як забезпечити реальний поділ активу. Відсутність усталеної судової практики призводить до різних підходів, а доказування часто ускладнюється технічними аспектами доступу до гаманців і біржових акаунтів.
Наприклад, Кіберполіція комунікує із найбільшою біржею Binance за допомогою спеціального сайту під назвою Kodex, доступ до якого мають лише правоохоронці. Ані в суду, ані у сторін цивільного спору немає технічної можливості оперативно та повно отримати інформацію про наявність облікового запису та баланс гаманців на ньому. Тож проблематика виходить навіть далі, ніж технічні складнощі та відсутність законодавства, є потреба міжнародної комунікації для повноцінної співпраці біржі Binance і схожих майданчиків.
Крім того, криптовалюта все частіше використовується у договірних відносинах і корпоративних розрахунках. Бізнес застосовує її як інструмент інвестицій, збереження вартості або альтернативний спосіб розрахунків. Це породжує нові правові виклики: від відображення таких операцій у бухгалтерському обліку до їх правової кваліфікації у разі спору між контрагентами.
Тож сьогодні очевидно, що ми все частіше стикаємося з криптовалютою не як з екзотикою, а як із повноцінним елементом майнових відносин, який потребує комплексного правового підходу.
Висновок
Криптовалюта в Україні вже стала частиною правової реальності, незалежно від того, чи завершене її законодавче регулювання. Вона фігурує у кримінальних провадженнях, податкових перевірках, сімейних і цивільних спорах, а також цікавить бізнес. Гучні та резонансні справи, пов’язані з викраденням людей і вимаганням, легалізацією коштів та хабарями за участю топчиновників, об’єднує одне — криптовалюта. Отже, ігнорувати цей актив вже просто неможливо, законодавець і практики повинні активізуватися і бути готовими працювати з криптовалютою на рівні не нижчому, ніж фіатні кошти.
Читайте також:
