Як діяти у разі відмови в реєстрації речових прав на нерухоме майно?

Мінюст роз'яснив випадки, коли за наявності певних підстав, державний реєстратор може відмовити в проведенні державної реєстрації прав на нерухомість

Державний реєстр речових прав на нерухоме майно (ДРРП) – це єдина державна система, яка зберігає інформацію про зареєстровані права на нерухомість. Внесення відомостей про нерухоме майно до ДРРП є офіційним визнанням і підтвердженням державою речових прав на нерухоме майно.

Для державної реєстрації прав на нерухомість людина може звернутися до:

- Державного реєстратора, який перебуває у трудових відносинах з виконавчим органом сільської, селищної та міської ради, Київської, Севастопольської міської, районної, районної у містах Києві та Севастополі державною адміністрацією.

- Центру надання адміністративних послуг (ЦНАП).

- Державної нотаріальної контори або приватного нотаріуса.

- Через Портал Дія (у разі державної реєстрації прав на нерухоме майно (відмінне від земельної ділянки), реєстрацію яких проведено до 01.01.2013 відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення). Зазначена послуга наразі доступна у 21 областях. Недоступна - в Донецькій, Луганській, Херсонській областях та м. Києві. Людина обов’язково повинна мати  кваліфікований електронний підпис.

Існують випадки, коли за наявності певних підстав, державний реєстратор може відмовити в проведенні державної реєстрації прав. Серед них, зокрема:

- відсутність необхідних документів;

- помилки у документах;

- майно вже зареєстроване на іншу особу;

- майно під забороною відчуження.

За наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав.

Якщо особа вважає, що порушили її право, вона може оскаржити таку відмову, звернувшись до:

1. Територіальних органів Міністерства юстиції України. З відповідною скаргою можна звернутися протягом двох місяців з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатись про порушення своїх прав.

Скарга подається у письмовій формі та має містити відомості:

- про прізвище, ім’я, по батькові (найменування) скаржника, його місце проживання (місцезнаходження);

- номер телефону та/або адресу електронної пошти;

- суть (реквізити) оскаржуваного рішення, дій або бездіяльності;

- обставини, якими обґрунтовується порушення прав скаржника;

- відомості про дату, коли скаржник дізнався про порушення своїх прав;

- прохання (вимоги) скаржника та дату складення скарги.

Скарга має бути підписана скаржником або його представником та може бути подана в електронній формі за умови підписання її кваліфікованим електронним підписом.

Час розгляду скарги становить не більше 45 днів від дня надходження.

2. Суду. Судове оскарження відмови є альтернативою адміністративному оскарженню. Водночас слід наголосити, що відповідно до пункту 3 частини шостої статті 37 Закону України №1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» відкрите за заявою скаржника судове провадження з того ж предмета і з тих же підстав, унеможливлює розгляд скарги у сфері державної реєстрації Міністерством юстиції України.

Для звернення до суду необхідні такі документи:

- позовна заява;

- копія рішення про відмову;

- докази, що підтверджують неправомірність відмови.

Суд може скасувати відмову та зобов’язати реєстратора здійснити реєстрацію.

Читайте також: 

• Чому важливо внести відомості про майно до реєстру речових прав
• Підстави виключення учасника з товариства з обмеженою відповідальністю
• Чи потрібно змінювати по батькові дитини, якщо батько змінив ім’я