Нотаріуси досі не можуть приймати е-картку платника податків із «Дії» через неврегульовану цифрову процедуру

Попри цифровізацію держпослуг, використання е-картки платника податків у нотаріальних діях досі викликає питання через неузгодженість законодавства.

Попри активне просування цифрових документів через застосунок Дія, на практиці громадяни продовжують стикатися з ситуаціями, коли нотаріуси відмовляються приймати електронну картку платника податків без паперового документа. Причина полягає насамперед у колізії між цифровими сервісами та чинним нормативним регулюванням у сфері нотаріату.

Ситуація стала особливо помітною після масштабної цифровізації державних послуг та популяризації електронних документів. Міністерство цифрової трансформації неодноразово заявляло про юридичну рівність цифрових та паперових документів, однак у сфері нотаріату ця теза виявилася значно складнішою у практичному застосуванні. Про це пише Судово-юридична газета.

Саме нотаріальні дії залишаються однією з найбільш формалізованих сфер права, де будь-яка помилка в ідентифікації особи чи податкових даних може спричинити недійсність правочину або дисциплінарну відповідальність нотаріуса.

Що говорить законодавство

В Україні реєстраційний номер облікової картки платника податків регулюється Податковим кодексом України, а також низкою підзаконних нормативних актів Міністерства фінансів та Міністерства юстиції.

При вчиненні нотаріальних дій нотаріус зобов’язаний встановити особу учасника правочину та перевірити його податкові дані. Такі вимоги передбачені Законом України «Про нотаріат», Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України та правилами ведення державних реєстрів.

Основна проблема полягає у тому, що е-картка платника податків у «Дії» фактично є цифровим відображенням даних із державних реєстрів, однак окремі нормативні акти досі прямо оперують категоріями «картка», «довідка» або «копія документа», які були прив’язані саме до паперового носія.

Чому цифрового документа виявилося недостатньо

Формально Закон України «Про електронні довірчі послуги» та Закон «Про електронні документи та електронний документообіг» допускають використання електронних документів.

Однак така можливість пов’язується з наявністю технічної можливості перевірки даних. Пункт 70.9 статті 70 Податкового кодексу України передбачає, що особа може пред’явити копію документа, який підтверджує реєстрацію в Державному реєстрі фізичних осіб — платників податків, у тому числі в електронному вигляді, за умови наявності в отримувача технічної можливості перевірити відповідність таких даних.

Водночас Постанова Кабінету Міністрів України від 18 серпня 2021 року № 911 «Про затвердження Порядку формування та перевірки е-паспорта і е-паспорта для виїзду за кордон, їх електронних копій» створила механізм використання цифрових документів у Дії, однак окремої процедури перевірки е-картки РНОКПП для нотаріальних дій законодавство прямо не містить.

Більше того, пункт 8 глави 7 розділу І Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України передбачає, що на підтвердження РНОКПП нотаріусу подається відповідна картка, довідка, витяг або паспорт, копія яких долучається до примірника правочину, що залишається у справах нотаріуса. Водночас е-картка платника податків у цьому переліку прямо не згадується.

Чому нотаріуси не хочуть ризикувати

Ситуація додатково ускладнюється тим, що нотаріус несе персональну відповідальність за законність вчиненої дії.

Відповідно до статті 49 Закону України «Про нотаріат», нотаріус зобов’язаний відмовити у вчиненні нотаріальної дії у разі невідповідності документів вимогам законодавства. Через це нотаріальна спільнота традиційно дотримується максимально формального підходу до ідентифікації особи та підтвердження її податкового статусу.

У результаті нотаріус опиняється між двома нормативними підходами. З одного боку, держава декларує юридичну рівність цифрових та паперових документів. З іншого — спеціальне нотаріальне регулювання продовжує працювати за логікою паперового документообігу та формального долучення копій документів до нотаріальної справи.

Саме тому багато нотаріусів наразі ймовірно займають обережну позицію та продовжують вимагати паперовий аналог документа, оскільки будь-яка помилка в процедурі ідентифікації особи може стати підставою для оскарження нотаріальної дії або дисциплінарної відповідальності.

Що говорить Верховний Суд

Практика Верховного Суду свідчить, що у формалізованих процедурах ключове значення має дотримання спеціального цифрового порядку.

Показово, що Верховний Суд у постанові від 10 січня 2025 року у справі № 753/16269/23 вже визнав належною електронну довіреність, сформовану через систему «Електронний суд», навіть без нотаріального посвідчення. Суд наголосив, що процесуальне законодавство прямо передбачає механізм електронного представництва та існування «електронної довіреності». Водночас у сфері нотаріату аналогічна деталізована процедура для е-картки платника податків фактично відсутня, що й створює практичну проблему для нотаріусів.

Варто розглянути також постанову ВС від 16 жовтня 2025 року у справі № 600/1029/25-а, де суд наголосив, що електронні довіреності у підсистемі «Електронний суд» формуються автоматично та мають оцінюватися з урахуванням особливостей цифрової процедури, передбаченої законом.

У постанові Верховного Суду від 18 лютого 2025 року у справі № 520/671/23 суд підтримав тимчасове блокування доступу приватного нотаріуса до державного реєстру через неналежну перевірку судового рішення в електронній формі. Верховний Суд наголосив, що у формалізованих процедурах недостатньо лише наявності документа в електронній системі — необхідно також дотримуватися встановленого порядку його перевірки.

У чому головна проблема

Фактично виникла колізія між загальною політикою цифровізації та спеціальним нотаріальним регулюванням. Попри те, що держава визнає цифрові документи та прирівнює їх до паперових, Порядок вчинення нотаріальних дій досі орієнтований на паперову модель документообігу.

Для Мінцифри е-картка платника податків є повноцінним цифровим документом, однак для нотаріуса ключове значення має не лише наявність інформації, а й дотримання процедури її перевірки та долучення до нотаріальної справи.

Вирішення проблеми потребує внесення змін до законодавства про нотаріат та електронну ідентифікацію, зокрема чіткого врегулювання порядку використання і перевірки е-картки РНОКПП під час вчинення нотаріальних дій.

Поки така процедура прямо не передбачена законодавством, нотаріуси продовжуватимуть вимагати паперовий аналог документа з огляду на ризики оскарження нотаріальної дії та власну професійну відповідальність.