Комітет з питань цифрової трансформації підготував проект закону “Про віртуальні активи”, який дозволить легалізувати ринок криптовалюти в Україні, та рекомендував Верховній Раді прийняти його в другому читанні. Про основні тенденції в цій сфері та про те, що чекає власників біткоїнів розповів заступник міністра цифрової трансформації з питань розвитку ІТ-сфери Олександр Борняков.
Протидія відмиванню грошей
Криптоактиви пропонують розширення спектру фінансових послуг, і мають значний потенціал в розрізі соціальних та економічних змін. Для того, щоб криптоактиви стали атрибутами цифрової економіки та звичною частиною повсякдення наших громадян, як бізнес, так і споживачі повинні бути впевнені у можливостях безпечного та легального використання нового класу активів.
Щоб відкрити банківський рахунок або відправити грошовий переказ через платіжну систему, користувачі повинні надати свої персональні дані.
«Знай свого клієнта» (Know Your Customer)— це вимога, що спрямована на обмеження діяльності, пов'язаної з легалізацією доходів, отриманих злочинним шляхом. Нерідко постачальники послуг, пов'язаних з обігом віртуальних активів, нехтують цими правилами, оскільки такі вимоги почасти стримують реєстрацію нових користувачів на криптосервісах.
Останні тенденції правозастосування у криптосфері свідчать про те, що криптоактиви, як один із механізмів переміщення цінностей, підпадають під вимоги дотримання AML-законодавства.
Це означає, що відповідні KYC/AML-вимоги поширюватимуться на криптобіржі, депозитарні сервіси, кастодіальні криптогаманці та інших постачальників послуг в інтересах третіх осіб.
Для компаній з реального сектору економіки та фінансових установ важливе розуміння регуляторного ландшафту, в якому функціонуватиме новий клас активів і пов'язані з ними фактори ризику.
Вони не зможуть працювати і створювати нові інструменти на ринку, який не дозволяє підтверджувати законність джерел походження власних активів.
Законопроєкт «Про віртуальні активи» передбачає створення нового регулятора — Національної служби з регулювання обігу віртуальних активів (НСВА), до компетенцій якої входитиме видача дозволів професійним учасникам ринку віртуальних активів та контроль за здійсненням ними підприємницької діяльності.
На них поширюватиметься дія AML-закону як на суб'єктів первинного фінансового моніторингу. Вони відстежуватимуть підозрілі операції та припинятимуть надання своїх послуг користувачам, що намагаються їх здійснювати.
Державна реєстрація криптобірж
Сьогодні провайдери послуг, пов'язаних з обігом віртуальних активів, функціонують як фінансові посередники. Вони працюють у невизначених правових умовах, а тому менш підзвітні, ніж банки та інші фінансові установи. Впровадження в Україні механізму правового регулювання у сфері віртуальних активів не означатиме «регулювання децентралізованих технологій». Це застосування правовідносин з постачальниками послуг, пов'язаних з обігом віртуальних активів — криптокомпаніями та криптопроєктами у сфері послуг.
Щоб пройти державну реєстрацію, такі провайдери послуг повинні розкрити структуру власності для можливості встановлення кінцевих бенефіціарів та запровадити внутрішні процедури фінансового моніторингу для запобігання відмиванню грошей, одержаних злочинним шляхом.
Посилення співпраці з FATF
Сьогоднішній тренд — гнучке регулювання нової індустрії, спрямоване на запобігання ризикам, пов'язаних з обігом віртуальних активів, яке при цьому, не стримує розвиток інновацій всередині кожної окремої країни.
Основою для міжнародного регулювання в криптосекторі є дотримання рекомендацій FATF (Міжнародна група з протидії відмиванню брудних грошей) щодо регулювання обігу віртуальних активів.
Помилково вважати, що FATF прагне обмежити використання нового класу активів. Позиція FATF полягає в тому, що державам при формуванні механізму правового регулювання сфери віртуальних активів доцільно керуватися принципом «краще дозволити і позначити рамки, ніж цілковито заборонити», тому що при легалізації нові активи перебуватимуть у полі зору держави. А це забезпечить виконання міжнародних вимог у сфері протидії відмиванню доходів, одержаних злочинним шляхом, та фінансуванню тероризму.
Юрисдикція, яка взагалі не дотримуватиметься положень FATF, вважатиметься більш ризикованою. В подальшому це ускладнить ведення бізнесу для криптокомпаній, які зареєстровані в Україні та при цьому співпрацюють з компаніями з інших юрисдикцій, в яких діють більш суворі правила.
У всьому світі галузь віртуальних активів тільки починає адаптуватися до регуляторних вимог, потрібно пам'ятати не тільки про ризики, але й довгострокові перспективи, які виникають завдяки розвитку інновацій.
“Мені імпонує підхід трансформувати проблеми в можливості. Розробка відповідного законодавства про віртуальні активи в сукупності з запровадженням процедур фінансового моніторингу сприятиме, зокрема, й зниженню корупції в політичній системі нашої країни. Саме тому команда нашого міністерства працює над тим, щоб створити регульоване середовище обігу віртуальних активів, яке посилить детінізацію нового ринку та усуне низку ризиків, пов'язаних із операціями з ними” — зазначає Олександр Борняков, заступник міністра цифрової трансформації з питань розвитку ІТ-сфери.
Сприяння розвитку криптоіндустрії
Державне регулювання сприймається як обмеження свободи дій учасників ринку. Однак, закони можуть й активно стимулювати розвиток різних галузей економіки. Зокрема, профільний законопроєкт надасть додаткові економічні стимули криптобізнесу. Українські компанії, що працюють з віртуальними активами, отримають повноцінний доступ до банківських послуг. Банківські установи надаватимуть послуги щодо зберігання віртуальних активів, відкриватимуть рахунки для операцій з такими активами. Завдяки створенню правового поля для роботи на ринку віртуальних активів зростатиме залученість більшої кількості інвесторів.
