Національний банк України унормував порядок виконання надавачами платіжних послуг дебетового переказу коштів без згоди платника (примусового списання / стягнення коштів), у тому числі для погашення податкового боргу. Зокрема, йдеться про випадки недостатності / відсутності коштів на рахунку платника на момент прийняття надавачем платіжних послуг платника відповідної платіжної інструкції.

Пропозиції щодо необхідності змін надходили до Національного банку від Державної податкової служби України у зв’язку з уведенням у дію механізму електронного стягнення коштів у погашення податкового боргу, що побудований на використанні міжнародного стандарту ISO 20022.

З огляду на це Національний банк уніс зміни до Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, затвердженої рішенням Правління Національного банку України від 29 липня 2022 року № 163 (зі змінами), зокрема:

Відповідні норми містить постанова Правління Національного банку України від 30 липня 2026 року № 83 “Про затвердження Змін до Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг”, що набирає чинності з 01 серпня 2026 року.

Водночас надавачі платіжних послуг матимуть місяць, щоб привести свою діяльність у відповідність до оновлених вимог регулятора.

Читайте також:

Останніми днями в публічному просторі поширюється інформація про нібито нові вимоги Національного банку щодо обов’язкового зазначення на квитанціях за оплату житлово-комунальних послуг персональних даних платника, зокрема податкового номера та повного номера платіжної картки.

Такі твердження не відповідають змісту чинних нормативно-правових актів Національного банку та викривляють установлені ними вимоги. Поширена інформація ґрунтується на некоректному тлумаченні окремих норм, а окремі твердження прямо суперечать їх змісту. Це може сформувати у громадян хибне уявлення про вимоги Національного банку та рівень захисту їхніх персональних даних.

У зв’язку з цим Національний банк вважає за необхідне надати офіційне роз’яснення щодо зазначених питань.

1. Чи запровадив Національний банк нові вимоги щодо зазначення персональних даних під час оплати житлово-комунальних послуг?

Ні.

Базові вимоги до оформлення платіжних документів діють із 2022 року після набрання чинності Законом України «Про платіжні послуги» та Інструкцією № 163.

Більше того, зміни до Інструкції № 163, які набрали чинності у березні 2026 року, не посилили, а навпаки спростили порядок оформлення документів під час оплати житлово-комунальних послуг.

Зокрема, під час безготівкової оплати житлово-комунальних послуг не потрібно зазначати ПІБ та реєстраційний номер облікової картки платника податків ні в платіжній інструкції, ні в документі, що підтверджує виконання платіжної операції.

Під час здійснення готівкового платежу відповідно до Інструкції № 103, яка діє з 2018 року, зазначається лише прізвище, ім’я та по батькові платника.

Отже, твердження про запровадження Національним банком нових вимог щодо зазначення персональних даних під час оплати житлово-комунальних послуг не відповідає дійсності.

2. Чи існують окремі вимоги для окремих надавачів платіжних послуг?

Ні.

Вимоги Національного банку є однаковими для всіх надавачів платіжних послуг — як банків, так і небанківських установ.

Нормативно-правові акти Національного банку не встановлюють окремих чи спеціальних вимог для будь-якого окремого надавача платіжних послуг.

Усі учасники ринку отримали однаковий шестимісячний перехідний період для приведення своїх процесів у відповідність до оновленого регулювання.

3. Чи зобов’язує Національний банк друкувати паперові квитанції?

Ні.

Чинне законодавство не встановлює обов’язку видавати саме паперову квитанцію.

Документ, що підтверджує виконання платіжної операції, може бути наданий клієнту як у паперовій, так і в електронній формі.

Метою такого документа є захист прав споживача та можливість підтвердити здійснення платежу в разі виникнення спірної ситуації.

4. Які персональні дані повинні міститися у квитанції під час оплати житлово-комунальних послуг?

Потрібно розмежовувати платіжну інструкцію, яка використовується для здійснення переказу коштів, та документ, що підтверджує виконання платіжної операції (квитанцію). Це різні документи, які мають різне призначення.

Під час оплати житлово-комунальних послуг:

Саме тому твердження про обов’язкове зазначення на квитанції під час безготівкової оплати житлово-комунальних послуг ПІБ та податкового номера не відповідає вимогам чинного регулювання.

5. Чи вимагає Національний банк друкувати на квитанції повний номер платіжної картки?

Ні.

У разі здійснення оплати платіжною карткою надавач платіжних послуг діє як еквайр та керується вимогами Положення № 164.

Відповідно до цього Положення номер платіжної картки може зазначатися у маскованому вигляді (тобто частина цифр прихована).

Такий підхід відповідає міжнародній практиці захисту платіжних даних, правилам міжнародних платіжних систем та вимогам стандарту PCI DSS.

Отже, твердження про те, що Національний банк зобов’язав друкувати повний номер платіжної картки на квитанції, не відповідає змісту нормативно-правових актів Національного банку.

На завершення

Національний банк поважає право учасників ринку порушувати питання вдосконалення регулювання та пропонувати зміни до нього.

Водночас публічна дискусія має ґрунтуватися на точному відтворенні змісту чинних нормативно-правових актів, без маніпуляцій і викривлення їх змісту.

Поширення недостовірної або викривленої інформації про вимоги Національного банку може вводити громадян в оману щодо їхніх прав та обов’язків, створювати необґрунтовані побоювання стосовно захисту персональних даних і негативно впливати на довіру до платіжної системи.

Читайте також:

Національний банк України оновив правила роботи депозитарних установ, які супроводжують операції з облігаціями зовнішніх державних позик (ОЗДП). Відтепер фінансові установи повинні проводити ширшу перевірку інвесторів, враховуючи не лише українські, а й міжнародні санкційні вимоги. Відповідні зміни закріплено рішенням Правління НБУ від 22 липня 2026 року №214-рш.

Санкційний контроль стане більш комплексним

До цього часу депозитарні установи здійснювали перевірку клієнтів відповідно до вимог українського законодавства. Після набуття чинності нових правил вони також повинні враховувати санкційні обмеження тієї держави, у юрисдикції якої працює іноземний депозитарій, через який здійснюються операції з українськими єврооблігаціями.

Оновлений підхід передбачає перевірку не лише самого інвестора, а й усієї структури його власності. Особлива увага приділятиметься кінцевим бенефіціарним власникам, а також особам, які мають істотний вплив на діяльність компанії.

Якщо депозитарна установа встановить, що щодо інвестора, його бенефіціарів або власників істотної участі застосовані санкції, вона зобов’язана оперативно повідомити про це Національний банк. Надалі НБУ передаватиме відповідну інформацію іноземному депозитарію, де відкритий рахунок для проведення операцій. При цьому санкції, запроваджені державою-агресором, до уваги не братимуться.

Чому це має значення

Запровадження нових вимог пов’язане з тим, що українські єврооблігації інтегровані у міжнародну фінансову систему. Посилення перевірок має мінімізувати ризик використання державних боргових інструментів особами, які перебувають під санкціями, а також сприяти дотриманню міжнародних стандартів комплаєнсу.

Такі зміни також покликані зміцнити довіру іноземних депозитаріїв та інших міжнародних фінансових партнерів до українського ринку державних цінних паперів.

Нові правила відповідальності перед НБУ

Окрім санкційного контролю, Національний банк переглянув порядок відповідальності клієнтів, які отримують його послуги за Єдиним договором банківського обслуговування.

У разі несвоєчасної оплати послуг НБУ до боржників застосовуватимуться:

Також після 30 календарних днів несплати Національний банк отримує право припинити надання окремої послуги шляхом розірвання відповідної частини договору без звернення до суду.

Основні нововведення

Серед ключових змін, які набудуть практичного значення для учасників ринку:

Читайте також:

Національний банк України зобов’язав надавачів фінансових послуг переглянути підхід до кібербезпеки. Регулятор вимагає розглядати її не лише як сферу відповідальності ІТ-відділу, а як систему управління ризиками, доступом до інформації та корпоративною відповідальністю.

Про це свідчить Постанова Правління НБУ № 143.

НБУ оцінюватиме не тільки наявність технічних засобів захисту, а й здатність компанії системно управляти інформаційними ризиками, документувати процеси, розподіляти відповідальність та контролювати виконання встановлених процедур. Кінцевий строк виконання вимог — грудень 2026 року.

Чому НБУ змінив підхід

За даними Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, у 2024 році кількість кібератак зросла на 69,8% порівняно з попереднім роком. Основною ціллю залишаються об’єкти критичної інфраструктури. За матеріалами: Finance.ua

Водночас, за статистикою IBM, середня вартість одного кіберінциденту у 2025 році сягнула $4,4 млн.

Крім фінансових втрат, компанії також стикаються із суттєвими репутаційними ризиками.

Компанія може використовувати антивірус, резервне копіювання та сучасні засоби кіберзахисту, але все одно може втратити контроль над критичною інформацією. Для цього іноді достатньо одного співробітника з надмірними правами доступу або пароля, який не змінювали роками.

Водночас на думку юристів, постанова № 143 стала логічним продовженням реформи регулювання фінансового сектору, яка триває вже майже десять років.

У Investment Lawyer Group (ILG), що спеціалізується, зокрема, на питаннях безпеки бізнесу, зазначають, що масштабна кібератака NotPetya у 2017 році стала одним із ключових чинників перегляду підходів до кібербезпеки.

«Причини появи Постанови № 143 варто шукати значно раніше. Після кібератаки NotPetya у 2017 році український фінансовий сектор фактично отримав сигнал про те, що інформаційна безпека більше не може залишатися суто технічною функцією. Саме тоді НБУ почав формувати для банків системні вимоги до управління інформаційною безпекою», — пояснює керівник ІТ-відділу ILG Микола Плотников.

Вже у вересні 2017 року Нацбанк запровадив для банків обов’язкові вимоги щодо організації систем управління інформаційною безпекою, поклавши відповідальність за кіберстійкість не лише на ІТ-підрозділи, а й на керівництво установ.

Єдині правила для всього фінансового ринку

У 2020 році пройшла масштабна фінансова реформа в Україні, яка ліквідувала Нацкомфінпослуг та передала Національному банку України повноваження регулятора ринків небанківських фінансових послуг (страхових, лізингових, факторингових компаній, кредитних спілок та ломбардів).

Після так званого «спліту», під нагляд НБУ перейшли понад 2000 небанківських фінансових установ із різним рівнем зрілості внутрішніх процесів і різними підходами до інформаційної безпеки.

Для регулятора це означало необхідність сформувати єдині правила гри для всього фінансового ринку.За словами юристів, постанова № 143 фактично усуває відмінності. Вона формує єдині принципи управління інформаційною безпекою для всього фінансового сектору та одночасно наближає українське регулювання до європейських підходів, закладених у Регламенті DORA, Директиві NIS2 та міжнародних стандартах серії ISO/IEC 27000.

«Постанова НБУ № 143 — це значно більше, ніж чергова регуляторна вимога. Це стрес-тест на зрілість управлінських процесів у фінансовій установі. Регулятор оцінюватиме не лише наявність технічних засобів захисту, а й здатність компанії системно управляти інформаційними ризиками, розподіляти відповідальність, документувати процеси та забезпечувати їх виконання», — зазначають у ILG.

Читайте також:

Національний банк України виніс на громадське обговорення проєкт постанови, який має запровадити єдині стандартизовані підходи до контролю за платіжними операціями для надавачів платіжних послуг. Про це повідомляє пресслужба НБУ.

З цією метою НБУ оприлюднив для обговорення проєкт постанови про деякі питання здійснення надавачами платіжних послуг контролю за платіжними операціями (далі – Проєкт).

Проєкт, зокрема, визначає:

Ознайомитися з матеріалами для обговорення можна за посиланнями: 

Національний банк приймає зауваження та пропозиції до Проєкту до 31 липня 2026 року включно за визначеною формою.

Читайте також:

Національний банк України розширив перелік способів верифікації банками клієнтів ‒ фізичних осіб для цілей фінансової інклюзії, а також надав право здійснювати ідентифікацію та верифікацію клієнтів  комерційним агентам банку фінансової інклюзії у порядку, визначеному Положенням про здійснення банками фінансового моніторингу.

Відповідні зміни до Положення про здійснення банками фінансового моніторингу враховують потреби клієнтів та сприятимуть поглибленню фінансової інклюзії.

Зокрема, Національний банк визначив такі особливості порядку ідентифікації та верифікації клієнта:

Відповідно до норм Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розвитку фінансової інклюзії в Україні” банк фінансової інклюзії отримав можливість залучати комерційного агента для встановлення вигодоодержувача (вигодонабувача) за фінансовою операцією та здійснювати ідентифікацію та верифікацію в порядку, визначеному Положенням про здійснення банками фінансового моніторингу.

Такий підхід сприятиме поглибленню фінансової інклюзії та вдосконаленню процедур здійснення банками ідентифікації та верифікації фізичних осіб.

Зазначені зміни затверджено постановою Правління Національного банку України від 15  липня 2026 року № 81  “Про затвердження Змін до Положення про здійснення банками фінансового моніторингу”, яка набирає чинності з  17 липня 2026 року.

Довідково

Національний банк у червні ухвалив зміни до низки нормативно-правових актів стосовно ключових питань регулювання та нагляду за діяльністю фінансової установи нового типу – банку фінансової інклюзії.

Читайте також:
▶ CheckLists FinAP 2.0 — аналітична платформа

Національний банк України оприлюднив рекомендації для банків щодо посилення фінансового моніторингу операцій клієнтів, які можуть бути пов’язані зі схемами «скруток», «зустрічних потоків» та іншими механізмами ухилення від оподаткування, легалізації (відмивання) доходів, фінансування тероризму або фінансування розповсюдження зброї масового знищення. Документ підготовлено на підставі результатів наглядової діяльності НБУ та з урахуванням матеріалів Держфінмоніторингу.

Що виявив Національний банк

За інформацією НБУ, під час здійснення нагляду було встановлено, що окремі компанії-резиденти використовують механізми, які мають ознаки фіктивності. Такі схеми застосовуються для штучного формування податкового кредиту з ПДВ, мінімізації податкових зобов’язань, приховування реального походження коштів та подальшого виведення коштів за кордон.

Суть механізму полягає у тому, що під час документального оформлення ланцюга постачання один вид продукції формально «перетворюється» на інший. Це дозволяє підприємствам незаконно отримувати податкові переваги або відшкодування ПДВ, тоді як імпортована продукція може реалізовуватися за готівку через мережі оптової та роздрібної торгівлі без належного обліку.

Які компанії потрапили до зони ризику

Регулятор зазначає, що до подібних схем найчастіше залучаються новостворені підприємства або компанії, які тривалий час не здійснювали господарської діяльності, але раптово почали проводити фінансові операції з багатомільйонними оборотами.

НБУ рекомендує банкам звертати увагу на клієнтів, які мають ознаки компаній-оболонок, зокрема:

На що банкам рекомендують звертати увагу під час імпортних операцій

Окремий блок рекомендацій стосується імпортерів, діяльність яких може свідчити про використання схем із ознаками фіктивності.

Серед найбільш ризикових індикаторів НБУ називає:

Фінансові компанії також залишаються джерелом підвищеного ризику

Національний банк окремо звертає увагу на результати Національної оцінки ризиків, згідно з якою операції з надання коштів у позику, у тому числі фінансових кредитів небанківськими фінансовими установами, належать до категорії високого ризику щодо можливого використання для відмивання коштів. Саме тому банки мають особливо ретельно аналізувати походження коштів, які використовуються імпортерами для купівлі іноземної валюти та здійснення зовнішньоекономічних розрахунків.

Що рекомендує НБУ банкам

Регулятор наголошує, що банки повинні застосовувати ризик-орієнтований підхід та глибше вивчати реальний характер діяльності клієнтів. Зокрема, рекомендується перевіряти, яким способом реалізується імпортована продукція, хто є її кінцевим споживачем, чи має підприємство власні або орендовані складські приміщення, виробничі потужності, транспорт, інтернет-магазин або інші канали продажу.

Крім того, банки повинні бути готовими обґрунтувати доцільність своїх рішень щодо застосування або незастосування заходів фінансового моніторингу у випадку виявлення наведених індикаторів ризику.

Що це означає для бізнесу

Нові рекомендації не запроваджують додаткових законодавчих обмежень, однак фактично розширюють перелік індикаторів, на які банки звертатимуть увагу під час аналізу клієнтів, що здійснюють імпортні операції. Це означає, що компаніям варто бути готовими підтверджувати економічний зміст зовнішньоекономічних операцій, походження коштів, наявність необхідної інфраструктури для ведення бізнесу та реальність господарської діяльності.

НБУ повідомив, що враховуватиме виконання цих рекомендацій під час здійснення подальшого банківського нагляду.

Читайте також:
▶ Як розпізнати приховані фінансові ризики?
▶ Небанківські фінансові установи: ваш секретний бонус
▶ Головна магія модуля BusinessPro
▶ Один розрахунок — чітка картина
▶ Фундаментальний скоринг
▶ Фінансові показники, які реально вражають
▶ Фінальний компас: вектор рішень

Національний банк України за порушення вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення (далі – ПВК/ФТ), валютного законодавства в червні 2026 року застосував до чотирьох банків та однієї небанківської фінансової установи заходи впливу.

Заходи впливу застосовано до:

I:

1) штраф у розмірі 10 000 000,00 грн за порушення вимог:

2) письмове застереження за порушення вимог абзаців першого та другого частини першої статті 8 Закону про ПВК/ФТ у частині неналежного виконання обов’язку банку з урахуванням вимог законодавства розробляти, впроваджувати та оновлювати внутрішні документи з питань ПВК/ФТ, відсутності в них процедур, достатніх для забезпечення ефективного управління ризиками, а також для запобігання використанню послуг та продуктів банку для легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та/або фінансування розповсюдження зброї масового знищення;

II:

Штраф у розмірі 400 000,00 грн за порушення вимог:

III:

Штраф у розмірі 200 000,00 грн за порушення вимог частин першої та другої статті 7 Закону про ПВК/ФТ у частині неналежного виконання банком обов’язку застосовувати у своїй діяльності ризик-орієнтований підхід;

IV:

Письмове застереження за порушення вимог пункту 4 частини другої статті 8 Закону про ПВК/ФТ та пункту 2 Постанови № 110 у частині неналежного виконання банком обов’язку щодо здійснення належної перевірки існуючого клієнта;

V:

1) штраф у розмірі 4 096 000,00 грн за порушення вимог пункту 2 частини другої статті 8 Закону про ПВК/ФТ, що полягає в невиконанні обов’язку забезпечувати належну організацію та проведення первинного фінансового моніторингу.

Зазначене порушення призвело до:

2) штраф у розмірі 100 000,00 грн за порушення вимог частини другої статті 6 Закону України “Про валюту і валютні операції” (далі – Закон про валюту) у частині умов та порядку торгівлі іноземною валютою на валютному ринку України, які визначені, зокрема, у:

3) письмове застереження за порушення вимог пункту 20 додатка 1 до Положення про здійснення установами фінансового моніторингу, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 28 липня 2020 року № 107, у частині неналежного ведення анкет, у тому числі в частині невнесення до анкет інформації (даних), достовірність якої (яких) підтверджується наявними в установі відповідними документами (їх копіями);

4) письмове застереження за порушення вимог частини другої статті 9 Закону про валюту, що полягає у здійсненні установою з фізичними особами-нерезидентами валютних операцій з надання / погашення кредитів, сплати процентів у національній валюті без наявності ліцензії Національного банку на здійснення валютних операцій.

Читайте також:

Національний банк України комплексно оновив нормативну базу щодо управління ризиками, запровадивши вимоги стосовно управління ризиком третіх сторін. Нові вимоги поширюватимуться на банки та банківські групи, надавачів фінансових платіжних послуг та страховиків, однак не встановлюють вимог до регулювання діяльності суб’єктів господарювання, не піднаглядних НБУ.

Зміни спрямовані на посилення операційної стійкості фінансового сектору і забезпечення безперервності його діяльності в умовах зростаючих ризиків через активне використання банками, надавачами фінансових платіжних послуг та страховиками послуг зовнішніх постачальників / підрядників / агентів / технологічних операторів та інших контрагентів, адже:

Зміни розроблені з урахуванням міжнародних стандартів і європейських підходів, зокрема рекомендацій Базельського комітету з банківського нагляду, директив про платіжні послуги (RPSD) та платоспроможність страховиків (Solvency II).

Банкам, надавачам фінансових платіжних послуг та страховикам надається достатньо часу для проведення аналізу чинних договорів з постачальниками та виконання оновлених вимог щодо управління ризиком третіх сторін.

Для банків та банківських груп:

Зміни до Положення про організацію системи управління ризиками в банках України та банківських групах встановлюють вимоги щодо:

Зазначені зміни затверджено постановою Правління Національного банку України від 30 червня 2026 року № 70, яка набрала чинності з 01 липня 2026 року.

Для надавачів фінансових платіжних послуг:

Зміни до Положення про порядок здійснення авторизації діяльності надавачів фінансових платіжних послуг та обмежених платіжних послуг і Положення про вимоги до системи управління надавача фінансових платіжних послуг встановлюють вимоги щодо:

Зазначені зміни затверджено постановою Правління Національного банку України від 30 червня 2026 року № 72, яка набрала чинності з 01 липня 2026 року.

Для страховиків:

Зміни до Положення про вимоги до системи управління страховика, Положення про порядок підготовки та оновлення плану безперервної діяльності, плану відновлення діяльності та плану фінансування страховика, Положення про авторизацію надавачів фінансових послуг та умови здійснення ними діяльності з надання фінансових послуг, зокрема, передбачають:

Зазначені зміни затверджено постановою Правління Національного банку України від 30 червня 2026 року № 73, яка набрала чинності з 01 липня 2026 року.

Читайте також:

З кінця червня звичний процес поповнення картки готівкою через термінал зазнає фундаментальних змін. Національний банк України постановою № 67 запровадив обов’язкову верифікацію платника через одноразовий пароль, фактично скасовуючи анонімність більшості транзакцій.

Правління Національного банку України ухвалило Постанову № 67, яка вносить суттєві зміни до Інструкції про порядок організації касової роботи та Правил визначення платіжних ознак банкнот. Основна мета документа — вдосконалення касових операцій. Проте для пересічного громадянина найбільш відчутним наслідком стане зміна алгоритму роботи терміналів самообслуговування (ПТКС). Нові правила, що набирають чинності з 26 червня 2026 року, встановлюють нові вимоги до ідентифікації платників при внесенні готівки. Повідомляє Судово-юридична газета.

Обов’язкова верифікація

Головною зміною є запровадження процедури підтвердження операції через мобільний телефон. При ініціюванні внесення готівки через ПТКС незалежно від суми, надавач послуг зобов’язаний виконати перевірку належності номера телефону платнику. Це відбувається двома способами:

Тільки після введення отриманого коду на екрані термінала транзакція вважається підтвердженою та може бути завершена. При цьому надавачі послуг зобов’язані вживати заходів для того, щоб пароль не передавався іншим особам, включаючи обмеження строку його дії.

Нові вимоги до квитанцій та звітності

Запроваджено і оновлені вимоги до оформлення квитанцій, які видаються платіжними терміналами. Ці зміни спрямовані на підвищення прозорості фінансових операцій та забезпечення кращого захисту прав споживачів.

Основні зміни до оформлення квитанцій

Відтепер кожна квитанція, видана терміналом, повинна чітко відповідати новим стандартам. Зокрема, суттєво змінилися вимоги щодо ідентифікації платника та наповнення документа.

Розширений перелік обов’язкових реквізитів

Квитанція тепер має містити повний набір даних про операцію:

Чіткість ролей у системі

Окрему увагу приділено розмежуванню сторін, що беруть участь в операції. Відтепер надавач платіжних послуг не може бути зазначений у квитанції як «платник» або «отримувач» за операціями, які ініціює користувач.

Ця вимога спрямована на уникнення плутанини в обліку та забезпечує однозначну ідентифікацію реальних учасників платежу: того, хто надсилає кошти, і того, хто їх отримує.

Важливо: Власникам та операторам платіжних терміналів слід провести перевірку програмного забезпечення на відповідність новим вимогам, щоб уникнути порушень під час здійснення фінансових операцій.

Винятки з правил: коли SMS-підтвердження не є обов’язковим

Національний банк України визначив перелік фінансових операцій, для яких не потрібне введення одноразового пароля (SMS-підтвердження). Це рішення спрямоване на спрощення оплати соціально важливих послуг та проведення транзакцій, де вже застосовані інші методи високої ідентифікації користувача.

Використання зазначених винятків дозволяє значно пришвидшити процес проведення регулярних платежів, зберігаючи при цьому необхідний рівень безпеки завдяки альтернативним механізмам ідентифікації.

Фінансова інклюзія та банки нового типу

Постанова офіційно інтегрує в нормативне поле поняття «банку фінансової інклюзії». Такі установи зможуть здійснювати касову роботу та надавати платіжні послуги в межах обмеженої банківської ліцензії. Це має розширити доступ до фінансових послуг у віддалених регіонах, де робота повноцінних банківських відділень є недоцільною.

Інформація про всі операції, включаючи повний номер телефону та протоколи автентифікації, має зберігатися в операційно-обліковій системі надавача послуг. Строки зберігання визначаються статтею 8 Закону України про запобігання відмиванню доходів.

Обов’язкова верифікація телефону при внесенні готівки на картки має на меті  ускладнити використання терміналів для анонімного перерахування коштів у сірих схемах. Проте вимога друкувати повний номер телефону на квитанції може викликати дискусії щодо захисту персональних даних, проте НБУ пріоритезує можливість ідентифікації платника під час нагляду.

Читайте також:
▶«ISPPA for NBFI CheckLists FinAP» з базовою анкетою
▶ISPPA for NBFI CheckLists FinAP: система масового скринінгу клієнтів