Національний банк України за порушення вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення (далі – ПВК/ФТ) у серпні 2026 року інформує про застосування до одного банку та чотирьох небанківських фінансових установ заходи впливу.

Заходи впливу (штрафи) застосовано до:

Банківської установи (у розмірі більше 17 млн. грн) за порушення вимог:

• частин першої та другої статті 7 Закону України “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення” (далі – Закон про ПВК/ФТ) у частині неналежного виконання банком обов’язку застосовувати у своїй діяльності ризик-орієнтований підхід;
• пункту 2 постанови Правління Національного банку України від 05 вересня 2023 року № 110 “Про затвердження Змін до Положення про здійснення банками фінансового моніторингу” у частині невжиття банком щодо клієнтів, з якими встановлені ділові відносини до набрання чинності цією постановою, заходів, передбачених у Положенні про здійснення банками фінансового моніторингу, затвердженому постановою Правління Національного банку від 19 травня 2020 року № 65 (зі змінами), у встановлений термін;
• пункту 4 частини другої статті 8 Закону про ПВК/ФТ у частині неналежного виконання банком обов’язку щодо здійснення належної перевірки клієнтів;
• частини першої статті 12 Закону про ПВК/ФТ у частині невиконання банком обов’язку здійснювати посилені заходи належної перевірки щодо клієнтів, ризик ділових відносин з якими є високим;
• пункту 15 частини другої статті 8 Закону про ПВК/ФТ та пункту 79 розділу IV Положення про порядок організації та здійснення нагляду у сфері фінансового моніторингу, валютного нагляду, нагляду у сфері реалізації спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), затвердженого постановою Правління Національного банку України від 30 червня 2020 року № 90 (зі змінами) (далі – Положення № 90). Порушення полягає в неналежному виконанні обов’язку своєчасно та в повному обсязі подавати на запити Національного банку достовірну інформацію та/або документи, копії документів, що стосуються виконання банком вимог законодавства в сфері ПВК/ФТ та необхідні Національному банку для здійснення ним нагляду у сфері ПВК/ФТ, у тому числі для перевірки фактів порушень вимог законодавства в сфері ПВК/ФТ;

Небанківської фінансової установи (у розмірі більше 30 млн. грн.) за порушення вимог пункту 2 частини другої статті 8 Закону про ПВК/ФТ, що полягає в неналежному виконанні установою обов’язку забезпечити належну організацію та проведення первинного фінансового моніторингу.

Зазначене порушення призвело до:

• неналежного виконання установою обов’язку з урахуванням вимог законодавства, результатів національної оцінки ризиків та оцінки ризиків, притаманних її діяльності, оновлювати внутрішні документи з питань ПВК/ФТ, що є порушенням вимог частини першої статті 8 Закону про ПВК/ФТ;
• неналежного здійснення належної перевірки клієнтів (їх представників), що є порушенням вимог пункту 4 частини другої статті 8 та/або частини двадцятої статті 11 Закону про ПВК/ФТ;
• неналежного виконання установою обов’язку застосовувати у своїй діяльності ризик-орієнтований підхід, що є порушенням вимог частин першої та другої статті 7 Закону про ПВК/ФТ;
• неналежного виконання установою обов’язку щодо здійснення додатково під час належної перевірки заходів стосовно клієнтів, які є політично значущими особами, членами їх сімей, та особами, пов’язаними з політично значущими особами (далі – РЕР), що є порушенням вимог частини чотирнадцятої статті 11 Закону про ПВК/ФТ;
• неналежного виконання установою обов’язку подавати в повному обсязі в порядку, встановленому Національним банком, на його запити достовірну інформацію та/або документи, копії документів або витяги з документів, що стосуються виконання установою вимог законодавства у сфері ПВК/ФТ та необхідні Національному банку для здійснення ним нагляду у сфері ПВК/ФТ, що є порушенням пункту 15 частини другої статті 8 Закону про ПВК/ФТ та пункту 44 розділу ІІ Положення № 90;
• неналежного виконання установою обов’язку надати в електронному вигляді на запит Національного банку засвідчений кваліфікованим електронним підписом керівника установи Перелік клієнтів, який містить актуальну інформацію на дату, зазначену в запиті Національного банку, що є порушенням вимог пункту 61 розділу IV Положення про здійснення установами фінансового моніторингу, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 28 липня 2020 року № 107 (зі змінами) (далі – Положення № 107);

А також письмове застереження тій же небанківській установі за порушення вимог пункту 6 розділу ІІ Правил організації статистичної звітності, що подається до Національного банку України в умовах особливого періоду, затверджених постановою Правління Національного банку України від 18 грудня 2018 року № 140 (зі змінами) (далі – Правила № 140), що полягає в поданні до Національного банку звітності з питань ПВК/ФТ із порушенням порядку формування показників статистичної звітності.

Небанківській фінансовій установі (у розмірі більше 1 млн. грн.) за порушення вимог пункту 2 частини другої статті 8 Закону про ПВК/ФТ, що полягає в неналежному виконанні установою обов’язку забезпечити належну організацію та проведення первинного фінансового моніторингу.

Зазначене порушення призвело до:

• неналежного виконання установою обов’язку з урахуванням вимог законодавства, результатів національної оцінки ризиків та оцінки ризиків, притаманних її діяльності, оновлювати внутрішні документи з питань ПВК/ФТ, що є порушенням вимог частини першої статті 8 Закону про ПВК/ФТ;
• неналежного виконання установою обов’язку щодо здійснення належної перевірки клієнтів, що є порушенням вимог пункту 4 частини другої статті 8 Закону про ПВК/ФТ;
• неналежного виконання установою обов’язку надати в електронному вигляді на запит Національного банку засвідчений кваліфікованим електронним підписом керівника установи Перелік клієнтів, який містить актуальну інформацію на дату, зазначену в запиті Національного банку, що є порушенням вимог пункту 61 розділу IV Положення № 107;
• неналежного виконання установою обов’язку подавати в повному обсязі на запити Національного банку достовірну інформацію та/або документи, копії документів або витяги з документів, що стосуються виконання установою вимог законодавства у сфері ПВК/ФТ та необхідні Національному банку для здійснення ним нагляду у сфері ПВК/ФТ, у тому числі для перевірки фактів порушень вимог законодавства у сфері ПВК/ФТ, що є порушенням вимог пункту 15 частини другої статті 8 Закону про ПВК/ФТ та абзацу першого пункту 79 розділу ІV Положення № 90;
• неналежного виконання відповідальним працівником установи обов’язку щодо інформування керівника установи стосовно питань у сфері ПВК/ФТ, що є порушенням вимог частини п’ятої статті 9 Закону про ПВК/ФТ, пункту 10 розділу ІІ Положення № 107;

Небанківській установі (близько 400 тис. грн.) за порушення вимог:

• пункту 15 частини другої статті 8 Закону про ПВК/ФТ та абзацу першого пункту 79 розділу ІV Положення № 90 в частині неналежного виконання установою обов’язку в повному обсязі подавати в порядку, встановленому Національним банком, на його запити достовірну інформацію та/або документи, копії документів або витяги з документів, що стосуються виконання установою вимог законодавства у сфері ПВК/ФТ та необхідні Національному банку для здійснення ним нагляду у сфері ПВК/ФТ, у тому числі для перевірки фактів порушень вимог законодавства у сфері ПВК/ФТ;
• частини першої статті 8 Закону про ПВК/ФТ у частині неналежного виконання установою обов’язку з урахуванням вимог законодавства, результатів національної оцінки ризиків та оцінки ризиків, притаманних її діяльності, оновлювати внутрішні документи з питань ПВК/ФТ;
• пунктів 82 та 83 розділу V Положення № 107 у частині неналежного виконання установою обов’язку щодо постійного контролю за відповідністю відповідального працівника установи вимогам Закону про ПВК/ФТ та Положення № 107 в частині обмеження перебування директора установи на посаді відповідального працівника установи, що передбачено пунктом 73 розділу V Положення № 107;
• частини п’ятої статті 9 Закону про ПВК/ФТ, пункту 10 розділу ІІ Положення № 107 у частині неналежного виконання відповідальним працівником установи обов’язку щодо інформування керівника установи стосовно питань ПВК/ФТ;
• пункту 22 частини другої статті 8 Закону про ПВК/ФТ у частині неналежного виконання установою обов’язку проводити внутрішні перевірки своєї діяльності на предмет дотримання вимог законодавства у сфері ПВК/ФТ у порядку, встановленому Національним банком;
• пункту 15 розділу ІІ Положення № 107 у частині невиконання установою обов’язку подати в електронному вигляді звіт за результатами внутрішньої перевірки із супровідним листом, підписаним кваліфікованим електронним підписом керівника установи, до відповідного структурного підрозділу Національного банку не пізніше двадцятого робочого дня з дня його підписання із забезпеченням гарантованої його доставки та конфіденційності;
• частин першої та другої статті 7 Закону про ПВК/ФТ у частині неналежного виконання обов’язку застосовувати у своїй діяльності ризик-орієнтований підхід;
• пунктів 6 та 16 розділу ІІ Правил № 140, що полягає в поданні до Національного банку звітності з порушенням порядку формування показників статистичної звітності з питань ПВК/ФТ, а також у частині порушення встановленого порядку заміни файлів, виправлення помилок у даних статистичної звітності;

Фінансовій установі (у розмірі більше 200 тис. грн.) за порушення вимог:

частин першої та другої статті 7 Закону про ПВК/ФТ у частині неналежного виконання установою обов’язку застосовувати у своїй діяльності ризик-орієнтований підхід.авилах № 140.

абзаців першого та другого частини першої статті 8 Закону про ПВК/ФТ у частині неналежного виконання установою обов’язку з урахуванням вимог законодавства розробляти, впроваджувати внутрішні документи з питань ПВК/ФТ, а також неналежне розроблення процедур, достатніх для забезпечення ефективного управління ризиками та для запобігання використанню послуг та продуктів установи для легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення;

пункту 4 частини другої статті 8 Закону про ПВК/ФТ у частині невиконання установою обов’язку щодо здійснення належної перевірки клієнтів;

Читайте також:

• Ухвалено другий пакет заходів для кредитної підтримки економіки України в умовах воєнного стану
• Активи небанківського фінсектору зросли, фінкомпанії отримали рекордний прибуток
• Для великого бізнесу запровадять нові вимоги до звітності про сталий розвиток
• НБУ в липні застосував заходи впливу до 2 банків і 19 небанківських фінустанов за порушення у сфері фінмоніторингу та валютного законодавства
• Дайджест головних новин

Президент України Володимир Зеленський направив до Верховної Ради два законопроєкти, які передбачають жорсткішу відповідальність за організацію шахрайських кол-центрів і використання банківських рахунків та платіжних інструментів у незаконних схемах.

За словами Президента, відповідальність за діяльність шахрайських кол-центрів має бути чіткою та жорсткою. Вона повинна стосуватися не лише безпосередніх виконавців, які працюють у кол-центрах, а й тих, хто організовує таку діяльність, володіє кол-центрами та отримує від них прибуток.

Саме це, за словами Зеленського, передбачає перший законопроєкт.

Також запроваджується посилена відповідальність за організацію шахрайських схем із використанням банківських інструментів, зокрема так званих «дропів».

На рівні внутрішнього регулювання банківської системи мають бути запроваджені відповідні кроки та зміни в алгоритмах. Вони мають надати банкам більше можливостей для захисту прав і законних інтересів людей та підприємств, а також для недопущення використання рахунків з метою ухилення від сплати податків чи легалізації коштів, отриманих від незаконної діяльності.

На законодавчому рівні, як зазначив Президент, буде створено необхідну основу для протидії організаторам шахрайських схем із використанням банківських рахунків і платіжних інструментів.

Цей же законопроєкт спрямований на імплементацію в Україні норм права Європейського Союзу, що передбачено домовленостями з партнерами.

Зеленський закликав парламентарів невідкладно розглянути внесені законопроєкти.

Читайте також:

• Четверта оцінка ризиків визначила пріоритети фінмоніторингу на наступні три роки
• З серпня банки запроваджують ліміти на операції ФОПів та юридичних осіб
• Ринок капіталу України: курс на інвестиції та нові правила

Уявіть працівника банку чи фінансової компанії, який помітив підозрілу операцію і, як доброчесний громадянин, повідомив про неї. Але потім його раптом звільняють — офіційно з іншого приводу. Сьогодні довести зв’язок між цими двома подіями і захистити людину складно. Законопроєкт, який підтримала Комісія, має це змінити.

Йдеться про проєкт закону №15501, поданий Кабінетом Міністрів України 10 серпня 2026 року. Він вносить зміни до Кодексу про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу та стосується тих, хто повідомляє про порушення у сфері протидії відмиванню грошей, фінансуванню тероризму чи розповсюдженню зброї масового знищення.

Якщо роботодавець тисне на такого працівника: примушує звільнитися, оголошує догану тощо — йому загрожуватиме адміністративна відповідальність. Те саме передбачено за незаконне розголошення інформації про викривача. А за незаконне звільнення працівника через його повідомлення пропонують запровадити кримінальну відповідальність.

Окремо законопроєкт розширює повноваження державних органів фінансового моніторингу. Вони отримають право самостійно складати протоколи про такі правопорушення.

Це не окрема ініціатива, а частина значно більшого процесу — приєднання України до SEPA, єдиної зони платежів у євро. Вона вже об’єднує понад 40 країн Європи та понад 500 мільйонів людей і компаній. У межах цієї зони можна переказувати євро так само швидко, дешево й безпечно, як усередині ЄС. Щоб податися на приєднання, українське законодавство у сфері фінансового моніторингу має відповідати критеріям Європейської платіжної ради — і захист викривачів серед цих критеріїв.

Це вже друга спроба ухвалити подібні норми. Аналогічний законопроєкт №14328 Комісія підтримала ще в грудні 2025 року, але 16 липня 2026-го його відкликали через зміну складу Кабінету Міністрів. №15501 фактично повертає ту саму ідею на розгляд Верховної Ради. Паралельно парламент розглядає пов’язаний законопроєкт №14327-д — саме він містить основний масив змін для приєднання до SEPA, тоді як №15501 закриває конкретно адміністративну й кримінальну частину.

Читайте також:

• Дивіденди: як акціонери отримують частину прибутку компанії
• Оновлено перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих рф
• Фінансовий ринок готується до нових правил звітності
• НКЦПФР: Попередження про нові сумнівні інвестиційні проєкти

Страховики, ломбарди та кредитні спілки наростили активи, останні  – уперше за два роки. Фінансові компанії  та ломбарди отримали історично найвищий фінансовий результат. Про це йдеться в Огляді небанківського фінансового сектору за ІІ квартал 2026 року.

Ключові тренди:

з 01 жовтня страховики мають самостійно перевіряти дотримання пруденційних  нормативів банками-резидентами, в яких вони зберігають кошти, як необхідну умову включення таких коштів до прийнятних активів.

частка небанківських фінансових установ в активах фінансового сектору під наглядом Національного банку впродовж ІІ кварталу скоротилася  на 0,2 в. п. до 8,8% через швидше зростання банків;

страховики наростили активи: ризикові – на 3,4% кв/кв (26,3% р/р), страховики життя – на 3,9% кв/кв (14,9% р/р). Страхові премії в сегменті ризикового страхування зросли, страхування життя – скоротилися, водночас чистий прибуток за перше півріччя зріс в обох сегментах:  у ризикових страховиків – на понад дві третини через збільшення андерайтингового результату та інвестиційних доходів, у страховиків життя – на дві третини завдяки зростанню інвестиційних доходів, яке компенсувало зниження результату від страхової діяльності; усі ризикові страховики виконували нормативи;

кредитні спілки уперше за понад два роки наростили активи порівняно з попереднім кварталом, водночас у річному вимірі скорочення активів  тривало – на 7.2%; портфель нових кредитів також зріс у квартальному, але зменшився в річному вимірах. Помірна прибутковість забезпечила зростання власного капіталу на 1.4% за квартал (-2.9% р/р); нормативи капіталу порушувала одна збиткова спілка,  яку в серпні 2026 року виключено з Державного реєстру фінансових установ за заявою;

фінансові компанії за квартал не змінили обсяг активів, водночас наростили майже на чверть (+82.7% р/р) обсяг наданих фінансових послуг, насамперед завдяки різкому збільшенню обсягів гарантій та фінансового лізингу; обсяг факторингових операцій зменшився, кредитний портфель майже не змінився; більше половини історично найвищого чистого фінансового результату (8.0 млрд грн) забезпечив державний оператор  програми “єОселя” “Укрфінжитло”; три фінансові компанії порушували нормативи;

ломбарди наростили обсяг активів на 4.9% кв/кв (+10.6% р/р), нових кредитів – на 0.6% кв/кв (+21.0% р/р); завдяки зростанню доходів від надання послуг та реалізації застав сегмент отримав рекордний прибуток, попри зростання  адміністративних та інших витрат;

із червня періодичність перевірок та безвиїзного нагляду небанківських фінансових установ визначається з урахуванням щоквартальної оцінки рівня їх ризику;

із липня для надавачів фінансових платіжних послуг запроваджено вимоги стосовно управління ризиком третіх сторін, а для страховиків посилено вимоги до управління ризиками аутсорсингу важливих функцій;

Читайте також:

▶ Як розпізнати приховані фінансові ризики?

▶ Небанківські фінансові установи: ваш секретний бонус

▶ Головна магія модуля BusinessPro

▶ Один розрахунок — чітка картина

▶ Фундаментальний скоринг

▶ Фінансові показники, які реально вражають

▶ Фінальний компас: вектор рішень

Купити акції — ще не означає автоматично заробити. Вартість акцій може як зростати, так і знижуватися, а компанія не зобов’язана регулярно ділитися прибутком зі своїми акціонерами. З новин НАЦІОНАЛЬНА КОМІСІЯ З ЦІННИХ ПАПЕРІВ ТА ФОНДОВОГО РИНКУ.

Один із можливих способів отримати дохід від інвестицій в акції — дивіденди. Це частина прибутку компанії, яку вона вирішила розподілити між акціонерами.

Але звідки взагалі виникає право на дивіденди і чому одна компанія їх виплачує, а інша — ні? Почнімо з акцій.

Що таке акція і що купує інвестор

Акція — це цінний папір, який засвідчує майнові права його власника щодо акціонерного товариства.

Купуючи акції, інвестор стає акціонером компанії та отримує права, передбачені законодавством і типом акцій. Одне з них — право на отримання дивідендів, якщо компанія ухвалила рішення їх виплачувати.

Уявімо умовну компанію «Кава&Ко». Вона випустила 1 млн акцій.

Інвестор придбав 1 000 акцій. Тобто йому належить 0,1% усіх акцій компанії.

За рік «Кава&Ко» отримала 10 млн грн чистого прибутку.

Чи означає це, що ці 10 млн грн автоматично розподілять між акціонерами? Ні.

І тут ми підходимо до важливого питання: що компанія може зробити із заробленими грошима?

Прибуток є. Чому дивідендів може не бути?

Отримавши прибуток, компанія має визначитися, як його використовувати. І виплата дивідендів — лише один із можливих варіантів.

Частину або весь прибуток компанія може залишити в бізнесі: придбати нове обладнання, відкрити виробництво чи нові точки продажу, профінансувати нові проєкти, погасити борги, сформувати фінансовий резерв.

Наприклад, «Кава&Ко» заробила 10 млн грн чистого прибутку і планує відкрити ще п’ять кав’ярень. Для цього потрібні додаткові кошти. Компанія може вирішити не виплачувати дивіденди, а спрямувати прибуток на розширення.

Тобто прибуткова компанія цілком може не виплачувати дивіденди. І це саме по собі не означає, що з бізнесом щось не так.

Розрахунок може бути іншим: гроші, які сьогодні не розподілили між акціонерами, інвестують у розвиток компанії. Якщо ці інвестиції будуть успішними, бізнес може зрости, а разом із ним потенційно може збільшитися і вартість його акцій.

Можливий і інший сценарій.

«Кава&Ко» вирішує з 10 млн грн чистого прибутку:

• 6 млн грн залишити на розвиток;
• 4 млн грн спрямувати на дивіденди.

Якщо компанія має 1 млн акцій, умовний дивіденд становитиме 4 грн на одну акцію.

Наш інвестор має 1 000 акцій. Отже:

1 000 акцій × 4 грн = 4 000 грн дивідендів до оподаткування.

Саме тому важливо розрізняти два поняття: прибуток компанії і дивіденди акціонера. Перше не означає автоматично друге.

Що має відбутися, щоб акціонер отримав дивіденди

Якщо дуже спростити процес, він виглядає так:

1. Компанія отримує фінансовий результат.
   За результатами відповідного періоду стає зрозуміло, який фінансовий результат отримала компанія.
2. Ухвалюється рішення щодо прибутку.
   Компанія визначає, чи залишити прибуток у бізнесі, чи спрямувати його частину на виплату дивідендів.
3. Ухвалюється рішення про виплату дивідендів.
   Відповідно до законодавства та корпоративних процедур визначаються, зокрема, розмір дивідендів і строки їх виплати.
4. Визначаються акціонери, які мають право отримати дивіденди.
   Для цього формується відповідний перелік осіб.
5. Відбувається виплата.
   Кошти перераховуються акціонерам у встановленому порядку.

Тобто між фразами «компанія отримала прибуток» і «інвестор отримав гроші» є кілька окремих етапів.

Крім того, законодавство передбачає випадки, коли товариство не має права ухвалювати рішення про виплату дивідендів або здійснювати таку виплату. Тобто іноді відсутність дивідендів — це не бізнес-рішення компанії, а наслідок установлених законом обмежень.

Хто має право отримати дивіденди

Ще один важливий момент: недостатньо просто колись придбати акції компанії.

Право на оголошені дивіденди мають особи, включені до переліку тих, хто має право на їх отримання, сформованого відповідно до законодавства.

Повернімося до «Кава&Ко».

Компанія оголосила дивіденд — 4 грн на одну акцію. Наш інвестор має 1 000 акцій і включений до відповідного переліку.

Отже, йому належить 4 000 грн дивідендів до оподаткування.

Виплата власникам акцій одного типу та класу відбувається пропорційно до кількості належних їм акцій.

Тому інвестор із 100 акціями за тих самих умов отримає 400 грн, із 1 000 акцій — 4 000 грн, а з 10 000 акцій — 40 000 грн до оподаткування.

Як гроші доходять до інвестора

В Україні виплата дивідендів може здійснюватися через депозитарну систему, а у випадках, передбачених законодавством, — безпосередньо акціонерам.

Для інвестора це означає, що значна частина процесу відбувається через інфраструктуру ринку капіталу, де обліковуються права на його цінні папери.

Якщо дивіденди виплачуються через депозитарну систему, спрощено цей шлях можна показати так:

акціонерне товариство → Центральний депозитарій → депозитарна установа → акціонер.

Тобто акціонеру не потрібно після кожного оголошення дивідендів приходити до компанії та доводити, скільки акцій йому належить. Інформація про права на акції обліковується в депозитарній системі, а перелік осіб, які мають право на отримання дивідендів, формується відповідно до встановленої процедури.

Чому високі дивіденди — не завжди хороша новина

На перший погляд усе просто: що більші дивіденди, то краща інвестиція. Але на практиці це не завжди так.

Великі виплати можуть бути разовими — наприклад, після продажу частини бізнесу або за рахунок накопиченого прибутку попередніх років.

І навпаки: компанія, яка сьогодні не виплачує дивіденди, може активно вкладати кошти в розвиток і таким чином створювати передумови для зростання своєї вартості в майбутньому.

Тому інвестори дивляться не лише на те, скільки компанія виплачує, а й на те, звідки беруться ці гроші, які фінансові результати має бізнес, скільки він інвестує у розвиток і які має перспективи.

Дивіденди — єдиний спосіб заробити на акціях?

Ні. Інвестор потенційно може отримати дохід від акцій двома основними способами.

Перший — дивіденди, якщо компанія ухвалила рішення спрямувати частину прибутку на їх виплату.

Другий — зростання вартості акцій.

Наприклад, інвестор придбав 1 000 акцій «Кава&Ко» по 50 грн. Його інвестиція становила 50 000 грн.

Через певний час ринкова ціна акції зросла до 60 грн. Тепер 1 000 акцій коштують 60 000 грн. Якщо інвестор продасть їх за такою ціною, різниця між ціною придбання та продажу становитиме 10 000 грн — без урахування податків, комісій та інших витрат.

Але можливий і протилежний сценарій: ціна акцій може знизитися. Так само компанія може зменшити дивіденди або взагалі їх не виплачувати.

Тому ні дивіденди, ні зростання вартості акцій не є гарантованими.

Головне, що варто запам’ятати

• Акція — це цінний папір, який надає його власнику визначені права щодо акціонерного товариства.
• Дивіденди — це частина прибутку компанії, яку вона вирішила розподілити між акціонерами.
• Наявність прибутку не означає автоматичної виплати дивідендів.
• Компанія може залишити прибуток у бізнесі та спрямувати його на розвиток, інвестиції, погашення боргів чи інші потреби.
• Для виплати дивідендів має бути ухвалене відповідне корпоративне рішення та визначені особи, які мають право їх отримати.
• Розмір виплати залежить від кількості акцій, що належать інвестору, та розміру дивіденду на одну акцію відповідного типу і класу.
• Законодавство також передбачає випадки, коли товариство не може ухвалювати рішення про виплату або здійснювати виплату дивідендів.
• Дивіденди — лише один із можливих способів отримати дохід від акцій.
• Інвестиції завжди передбачають ризик: ні дивіденди, ні зростання вартості акцій не гарантовані.

Читайте також:

• Оновлено перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих рф
• Фінансовий ринок готується до нових правил звітності
• НКЦПФР: Попередження про нові сумнівні інвестиційні проєкти

Кабінет Міністрів підтримав законопроєкт, що передбачає запровадження в Україні обов’язкової звітності зі сталого розвитку для великих компаній. Ініціатором документа виступило Міністерство фінансів у межах приведення українського законодавства у відповідність до вимог Європейського Союзу.

Як повідомляє Мінфін Кабінет Міністрів України схвалив проєкт Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» щодо запровадження звітності із сталого розвитку».

Документ розроблено Міністерством фінансів на виконання зобов’язань України за Угодою про асоціацію з ЄС і наближає українське законодавство до Директиви ЄС 2013/34/ЄС про фінансову звітність, з урахуванням змін, внесених директивами (ЄС) 2022/2464, 2023/2775 та (ЄС) 2026/470.

Що зміниться

1. Компанії розкриватимуть інформацію про управління, а також про те, як їхня діяльність впливає на довкілля та суспільство.

Найбільш вагома новація законопроєкту — запровадження обов’язкової звітності зі сталого розвитку. Це означає, що підприємства окремо розкриватимуть інформацію про свій вплив на екологію, дотримання прав працівників і прав людини, а також про заходи з протидії корупції.

Таку звітність готуватимуть за єдиними європейськими стандартами (ESRS) як окремий розділ звіту про управління, а подаватимуть — в електронному форматі за таксономією, що полегшить її аналіз інвесторами, партнерами та державними органами.

Обов’язок стосуватиметься великих підприємств, чистий оборот яких перевищує 450 мільйонів євро, а середня кількість працівників — понад 1000 осіб. Перший рік, за який компанії звітуватимуть за новими правилами, — 2028-й, що дає бізнесу час підготуватися.

Для держави — це крок до виконання зобов’язань за Угодою про асоціацію з ЄС. Для бізнесу — вихід на єдині з європейськими компаніями правила гри: прозоріша звітність підвищує довіру інвесторів і полегшує залучення фінансування на міжнародних ринках.

2. Оновлено критерії, за якими компанії поділяють на мікро-, малі, середні та великі.

Граничні показники активів і обороту, за якими підприємство належить до тієї чи іншої категорії, приведено у відповідність із оновленими нормами ЄС. Зокрема:

(третій критерій для всіх категорій (середня кількість працівників) залишається незмінним).

Оновлення критеріїв дозволить точніше визначати категорію підприємства та уникнути ситуацій, коли компанія потрапляє під надмірні звітні вимоги лише через інфляційне зростання показників, а не через реальне зростання бізнесу.

3. Державні підприємства перейдуть на міжнародні стандарти фінансової звітності.

З метою реалізації Політики державної власності законопроєктом передбачено перехід державних унітарних підприємств та господарських товариств, у яких державі належить понад 50% акцій (часток), на ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності за міжнародними стандартами фінансової звітності (МСФЗ), а також обов’язок складання звіту про управління. Це наблизить звітність держпідприємств до стандартів, зрозумілих іноземним інвесторам, і підвищить прозорість державного сектору економіки.

Чому це важливо

Запровадження звітності зі сталого розвитку — це не додаткове навантаження заради звітності, а інструмент, який працює на економіку: він створює однакові правила для українських і європейських компаній, полегшує їм вихід на міжнародні ринки капіталу та підвищує інвестиційну привабливість України. Водночас перехідний період до 2028 року дає бізнесу час підготуватися, а оновлені критерії категорій підприємств знижують адміністративне навантаження на компанії, які найбільше цього потребують.

Довідково

Законопроєкт розроблено на виконання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, Стратегії запровадження підприємствами звітності із сталого розвитку (схвалена розпорядженням Уряду від 18.10.2024 № 1015-р) та Національної програми адаптації законодавства України до права ЄС (затверджена постановою Уряду від 01.04.2026 № 438).

*Відповідно до законодавства, у зв’язку з формуванням нового складу Уряду, проєкт закону був повторно схвалений на засіданні Кабінету Міністрів України та надісланий на розгляд Парламенту.

Читайте також:

• Оновлений сервіс CheckLists FinAP та новий спеціалізований модуль BusinessPro
• НБУ виявив схеми дроблення валютних операцій: банки посилять контроль

Для частини ФОПів та юридичних осіб з 14 серпня 2026 року почали діяти нові перехідні ліміти на банківські перекази, а з 14 листопада вони стануть ще нижчими. Водночас обмеження не поширюються автоматично на всіх підприємців — банки застосовуватимуть ризик-орієнтований підхід.

Нагадуємо Банківська спільнота в травні підписала оновлену редакцію Меморандуму про забезпечення прозорості функціонування ринку платіжних послуг, який передбачає нові підходи до контролю операцій клієнтів із підвищеним рівнем ризику.

Нові правила вже діють

Нагадуємо: 14 травня банківська спільнота підписала оновлену редакцію Меморандуму про забезпечення прозорості функціонування ринку платіжних послуг, який передбачає нові підходи до контролю операцій клієнтів із підвищеним рівнем ризику.

Документ передбачає запровадження обмежень на перекази коштів для новостворених та неактивних ФОПів, які відновлюють діяльність після тривалої перерви, а також для окремих юридичних осіб з ознаками «компаній-оболонок».

Нові ліміти запроваджуються поетапно — через три та шість місяців після підписання змін до Меморандуму. Перший етап уже стартував 14 серпня 2026 року, а наступне зниження лімітів відбудеться 14 листопада.

Скільки тепер можна переказувати

З 14 серпня для відповідних категорій клієнтів діють такі перехідні місячні ліміти:

• ФОП І групи — до 600 тис. грн;
• ФОП ІІ та ІІІ груп — до 3 млн грн;
• юридичні особи з ознаками «компаній-оболонок» — до 5 млн грн.

Однак ці ліміти не є остаточними. З 14 листопада 2026 року вони будуть знижені:

• для ФОП І групи — до 400 тис. грн на місяць;
• для ФОП ІІ та ІІІ груп — до 1 млн грн на місяць;
• для відповідних юридичних осіб — до 2 млн грн на місяць.

Важливо, що йдеться саме про клієнтів, на яких поширюється ризик-орієнтований підхід банку, а не про автоматичне обмеження всіх ФОПів.

Які ФОПи потрапляють під посилену увагу банків

Меморандум не стосується всіх підприємців підряд. Насамперед банки приділятимуть увагу новоствореним та неактивним ФОПам, яких віднесено до категорії підвищеного ризику.

Зокрема, додатковий контроль може стосуватися підприємців, зареєстрованих менше шести місяців, а також так званих «сплячих» ФОПів, які тривалий час практично не користувалися рахунками, а потім почали проводити значні за обсягом операції. Сам факт створення нового ФОП при цьому не означає автоматичного застосування обмежень.

Як пояснили учасники ринку, мета оновленого документа — уніфікувати підходи банків до фінансового моніторингу та протидіяти використанню банківських рахунків для незаконних схем, зокрема через так званих «дропів».

Банки перевірятимуть нові та «сплячі» ФОПи

Для новостворених або неактивних ФОПів із високим рівнем ризику банки проводитимуть поглиблене вивчення:

• мети відкриття або активації рахунку;
• виду діяльності клієнта;
• товарів або послуг, якими займається підприємець;
• обсягів запланованих фінансових операцій;
• відповідності операцій заявленій діяльності.

Також банки здійснюватимуть посилений моніторинг рахунків з урахуванням середньомісячного доходу підприємця.

Серед ознак ризикової діяльності банки називають, зокрема:

• різке збільшення кількості операцій за рахунком ФОП від різних контрагентів;
• нульовий залишок на рахунку на початок і кінець дня;
• нетипове збільшення кількості вхідних платежів від фізичних осіб;
• дроблення переказів, у тому числі круглими сумами від одного контрагента протягом місяця.

Що робити, якщо потрібно переказати більше встановленого ліміту

Перевищення встановленого ліміту саме по собі не означає заборону на проведення операції. Водночас банк може провести додатковий фінансовий моніторинг і попросити клієнта підтвердити походження коштів та реальний економічний зміст операції.

Для підтвердження можуть знадобитися:

• договори;
• акти виконаних робіт;
• накладні;
• документи щодо походження коштів;
• інші документи, які пояснюють призначення платежу та економічний зміст операції.

Якщо встановлений ліміт не відповідає реальним потребам бізнесу, клієнт також може звернутися до банку для його збільшення, надавши документи, що підтверджують необхідність проведення операцій у більшому обсязі.

Обмеження для юридичних осіб

Окремі ліміти передбачені для юридичних осіб, у яких банки виявлять більше двох ознак так званої «компанії-оболонки».

Для таких компаній:

• з 14 серпня 2026 року — ліміт до 5 млн грн на місяць;
• з 14 листопада 2026 року — до 2 млн грн на місяць.

При цьому для компаній із нормальною фінансовою історією, підтвердженими доходами та реальною господарською діяльністю сам факт проведення значних операцій не означає автоматичного потрапляння під обмеження.

Банки посилять обмін інформацією та антифрод-контроль

Оновлена редакція Меморандуму також передбачає розвиток механізмів обміну інформацією між учасниками ринку та державними органами, зокрема для виявлення ризикових операцій.

Учасники ринку планують працювати над інтеграціями для автоматичної перевірки підтвердження доходів клієнтів, використанням державних реєстрів та вдосконаленням антифрод-правил.

Таким чином, з 14 серпня банки вже почали застосовувати перший етап нових лімітів, а з 14 листопада 2026 року обмеження для ризикових ФОПів та юридичних осіб будуть посилені. Водночас для прозорого бізнесу ключовим залишається не сам факт наявності ліміту, а можливість підтвердити реальну господарську діяльність, походження коштів та економічний зміст операцій.

Читайте також:

• Ринок капіталу України: курс на інвестиції та нові правила
• Громадські об’єднання без статусу юрособи: нові роз’яснення щодо реєстрації та діяльності
• Як отримати виписку з держреєстру для проставлення апостилю