Проблем із внесенням даних про бенефіціарів не буде.
 

11 липня 2022 року спливає термін подання інформації про кінцевих бенефіціарних власників. Минулоріч напередодні дедлайну спостерігались черги, реєстратори не встигали опрацьовувати дані. Цього ж разу проблем із внесенням бенефіціарів не буде. Про це зазначив Міністр юстиції України Денис Малюська під час інтерв’ю для видання «Інтерфакс».

«Зараз вже є президентський законопроєкт, який уможливлює і онлайн-надання з кваліфікованим електронним підписом документа замість нотаріального посвідчення, і автоматичну перевірку внесених даних з наявними даними реєстрів. Якщо закон буде ухвалено досить швидко, то ми без проблем напишемо відповідне програмне забезпечення і встигнемо опрацювати. Разом із тим, законопроєкт передбачає, що дата надання відомостей про бенефіціарів буде прив'язана до дати створення компанії, у кожного буде свій дедлайн, і це розтягне кількість охочих у часі», – пояснив Міністр юстиції.

В часи масової цифровізації Мін’юст намагається також зменшити проблему з неоцифрованими даними БТІ завдяки пілотному проєкту. Суть у тому, що місцева влада і БТІ налагоджують електронний обмін між БТІ і нотаріусом. Нотаріус, до якого звертається клієнт, запитує інформацію в БТІ, звідки отримує інформацію в електронному вигляді з електронним підписом, власник надає документи, надходить оцифроване підтвердження з БТІ, і на підставі цієї інформації вже нотаріус або реєструє відчуження, або вносить дані у реєстр.

«Це відкидає можливість того, що хтось прийде з підробленими документами, з підробленою довідкою БТІ і спробує оформити угоду, ніби він є власником майна. Вже достатньо багато БТІ різного рівня міст приєдналися до проєкту. Ми хочемо показати, як це реально працює, що це захищає громадян, що це зручно, що не треба стояти в черзі в БТІ, а потім йти до нотаріуса. Ми спробуємо добровільно запустити якомога більше БТІ, а якщо не вдасться добровільно – будемо, знову ж таки, йти через закон і робити цю процедуру обов'язковою», – розповів Денис Малюська.

Говорячи про судові позови щодо анулювання реєстрації політичних партій, очільник Мін’юсту зазначив, що мета – не кількість партій регулювати, а те, щоб були дотримані вимоги закону. Після того, як були подані позови, було кілька виборів у мажоритарних округах, тож деякі партії прийняли в них участь. А отже, вони виконали вимоги закону, і це є підставою для відмови у задоволенні позову.

Щодо нещодавнього засідання в Європейському суді з прав людини (щодо Донбасу), Міністр юстиції України – судді ще не визначилися з правовою позицією по цій справі.

«Ця справа набагато складніша, ніж Кримська. Тому що в Криму було очевидно, хто захопив, коли і як. А тут і по часу є проблематика (в різний період часу були окуповані території), і по територіям (їх статус змінювався), і плюс росіяни активно використовують прецедент у справі "Грузія проти Росії", за яким, якщо йде військовий конфлікт – складно зрозуміти, хто ж порушує права людини і хто відповідальний, а тому в умовах бойових дій мова не може йти про ефективний контроль. А ми якраз доводимо ефективний контроль на Донбасі. І цей прецедент у грузинській справі теж істотно ускладнює роботу у нашій справі, хоча ситуації у Грузії та в Україні істотно відрізняються, і ми розраховуємо, що ЄСПЛ це визнає», – розповів Денис Малюська.

Читайте також:

У Мін’юсті нагадали про важливі аспекти подання інформації про кінцевого бенефіціарного власника

ентація першого у світі інтерактивного курсу «Визначеення кінцевого банефіціарного власника»

Щорічне підтвердження даних про кінцевого бенефіціарного власника

Регулятор планує затвердити положення про розкриття структур власності

 

Social media & sharing icons powered by UltimatelySocial