Це зроблено з метою сприяння подальшій кредитній експансії для підтримки сталого розвитку економіки країни.
По-перше, унесено зміни до Положення про визначення банками України розміру кредитного ризику за активними банківськими операціями, які, зокрема, передбачають:
- перегляд значень коефіцієнтів імовірності дефолту боржників та параметрів моделей для оцінки їх фінансового стану з урахуванням результатів оцінки стійкості 2025 року та актуальної статистики, що сприятиме збільшенню лімітів кредитування бізнесу та іпотеки;
- підвищення граничного розміру сукупного боргу за активами для здійснення оцінки кредитного ризику на груповій основі з метою розширення можливості банків застосовувати стандартизовані рішення, зменшення операційного навантаження та концентрацію зусиль на більш значущих проєктах;
- встановлення особливостей оцінки кредитного ризику для фінансових компаній з урахуванням специфіки їх діяльності, що збільшує потенціал для їх фінансування;
- включення до переліку прийнятного забезпечення аграрних нот та гарантій Національної установи розвитку, що розширить доступ суб’єктів мікро-, малого та середнього бізнесу, включаючи аграріїв, до кредитних ресурсів;
- підвищення коефіцієнтів ліквідності забезпечення для майна, переданого банками у фінансовий лізинг, що стимулюватиме збільшення обсягу таких операцій.
По-друге, змінами до Положення про визначення банками України розміру кредитного ризику за активними банківськими операціями запроваджуються норми, спрямовані на забезпечення відповідності законодавству ЄС у частині своєчасної ідентифікації та адекватної оцінки кредитного ризику за роздрібними кредитами та незабезпеченими фінансовими зобов’язаннями.
По-третє, унесено зміни до Положення про організацію процесу управління проблемними активами в банках України, зокрема в частині визнання / припинення визнання активів непрацюючими.
По-четверте, змінами до Методичних рекомендацій щодо організації корпоративного управління в банках України інтегруються міжнародні принципи сталого розвитку, екологічної та соціальної відповідальності, що сприятиме більшому доступу банків та їхніх клієнтів до міжнародних програм фінансування, обов’язковою умовою участі в яких є дотримання ESG стандартів, та, відповідно, більшому рівню залучення міжнародних інвестицій у реальний сектор економіки. Пріоритети в дотриманні зазначених принципів визначено з урахуванням поточних викликів, спричинених військовою агресією рф проти України. Зокрема відзначено пріоритетність забезпечення стійкості та безпеки країни, що узгоджується з заявами Європарламенту та Єврокомісії про те, що інвестиції в оборонну промисловість – це внесок в європейську стійкість та безпеку, а система сталого фінансування ЄС є сумісною з інвестиціями в оборонний сектор та не накладає жодних обмежень на його фінансування.
Зазначені вище зміни затверджені постановою Правління Національного банку від 03 лютого 2026 року № 13 та рішенням Правління Національного банку від 03 лютого 2026 року № 31, які набирають чинності 06 лютого 2026 року та 04 лютого 2026 року відповідно.
Нагадаємо, Національний банк разом з іншими державними інституціями уже втілив перший найвагоміший блок заходів Стратегії, удосконаливши підходи до оцінки банками ризиків кредитування для відновлення енергетичної інфраструктури та підтримки підприємств оборонно-промислового комплексу і бізнесу на «територіях стійкості».
Про ефективність реалізованих заходів свідчать відчутні результати в кредитуванні загалом та в пріоритетних галузях зокрема. Два роки поспіль кредити зростають швидкими темпами, зокрема за 2025 рік чисті гривневі кредити бізнесу зросли більш ніж на третину, а проникнення кредитів в економіку зросло вперше з початку повномасштабного вторгнення з 7,7% до 8,7% ВВП за чистими кредитами бізнесу. Рушієм кредитування є саме ринкові позики поза межами державної підтримки, водночас державна підтримка стала таргетованішою, тож темпи кредитування в прифронтових регіонах зрівнялися з іншими областями. Зростає кредитування ОПК та машинобудування, не збавляє темпів кредитування банками відновлення енергетики в межах спільного меморандуму, відновлюється консорціумне кредитування.
Національний банк у межах визначеного мандата і далі здійснюватиме кроки для сприяння розвитку і нарощуванню спроможності банківського сектору до кредитування економіки та триматиме баланс між забезпеченням фінансової стабільності й розвитком кредитування.
Читайте також:
