Вплив військової агресії російської федерації на фінансову звітність та аудиторські висновки

Рада аудиторської палати України видала інформаційний лист щодо впливу військової агресії російської федерації на фінансову звітність та аудиторські звіти.

Руйнівні наслідки вторгнення Росії в Україну охоплюють всі сфери життя. Виконання аудиторами своїх професійних обов’язків не виключення. Оскільки ситуація розвивається, аудиторам слід постійно оцінювати вплив цих подій на клієнтів, їх фінансову звітність та аудит.

Наслідки для бухгалтерського обліку та фінансової звітності:

Підприємства зобов’язані складати фінансову звітність на підставі даних бухгалтерського обліку. Бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються на принципах, визначених застосовною концептуальною основою. Питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів. Війна може вплинути на здатність уповноважених осіб забезпечити організацію бухгалтерського обліку та фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій. Економічні наслідки війни можуть вплинути на бухгалтерській облік та звітність компаній або груп.

Вплив залежить від таких чинників як:

• • • залежність від російського чи білоруського ринків;
    • наявність дочірніх компаній або активів в Росії, Білорусі або в зоні бойових дій;
    • пов’язаність з особами, що перебувають під санкціями.

Цей вплив потрібно регулярно переглядати, оскільки подальший розвиток, тривалість та вплив війни неможливо передбачити. Необхідно повністю дотримуватися застосовних стандартів бухгалтерського обліку (МСФЗ або ПСБО) стосовно розгляду подій після звітного періоду та оцінки безперервності діяльності.

Оцінка безперервності діяльності як основи бухгалтерського обліку:

Під час складання фінансової звітності компанії повинні розглянути вплив війни на безперервність діяльності та за можливості провести аналіз чутливості кількох можливих сценаріїв, щоб визначити, чи існує суттєва невизначеність щодо здатності компанії продовжувати діяльність на безперервній основі. Це може потребувати додаткового розкриття інформації у фінансовій звітності. За деяких обставин може виникнути необхідність розглянути доцільність складання звітності на основі принципу безперервності діяльності. Для цього компанія повинна розглянути всю доступну інформацію про вплив цих подій на майбутню діяльність принаймні протягом 12 місяців з дати звітності або після дати підписання фінансової звітності. Але бажаний більший термін. Цю оцінку безперервності діяльності слід постійно оновлювати до дати затвердження фінансової звітності.

Некоригуючі події після дати звітності:

Згідно МСФЗ 10 події після звітного періоду поділяються на події, які свідчать про умови, що існували на кінець звітного періоду та вимагають коригування після звітного періоду, та події, які свідчать про умови, що виникли після звітного періоду, отже не вимагають коригування після звітного періоду. Згідно ПСБО 6 події після дати балансу, які надають додаткову інформацію про визначення сум, пов'язаних з умовами, що існували на дату балансу, вимагають коригування відповідних активів і зобов'язань. Події, що відбуваються після дати балансу і вказують на умови, що виникли після цієї дати, не потребують коригування статей фінансових звітів. Оскільки вторгнення в Україну відбулося наприкінці лютого 2022 р, це подія, яка не вимагає коригування після звітного періоду. Згідно ПСБО 6 такі події слід розкривати в примітках до фінансових звітів, якщо відсутність інформації про них вплине на здатність користувачів звітності робити відповідні оцінки та приймати рішення. Згідно МСБО 10 щодо кожної категорії суттєвих подій, які не вимагають коригування після звітного періоду, суб'єктові господарювання слід розкрити:

• • • характер подій;
    • попередню оцінку їх фінансового впливу або констатувати, що така оцінка неможлива.

Таким чином, компанії, залежно від впливу війни на їхній бізнес, який буде залежати від конкретних обставин суб’єкта господарювання, мають розкрити у примітках до фінансової звітності інформацію щодо потенційного впливу на наступний звітний період.

Розкриття інформації в звіті про управління:

Компаніям також слід розглянути розкриття можливого впливу війни у звіті про управління при повідомленні про основні ризики та невизначеності, якщо подальший можливий розвиток подій може привести до негативних відхилень від прогнозів компанії. Крім впливу на безперервність діяльності компанії мають переглянути всі сфери бухгалтерського обліку, які знаходяться під впливом невизначеності суджень та оцінок, зокрема:

• • • бухгалтерські оцінки;
    • оцінки справедливої вартості;
    • зменшення корисності активів;
    • оцінка очікуваних кредитних збитків;
    • облік хеджування;
    • вплив на контрактні угоди та обтяжливі контракти;
    • інші вимоги до розкриття фінансової звітності.

Подання та оприлюднення фінансової звітності:

У зв’язку із введенням воєнного стану в Україні Законом України від 03.03.2022 № 2115-ІХ «Про захист інтересів суб’єктів подання звітності та інших документів у період дії воєнного стану або стану війни» (далі – Закон № 2115-ІХ) передбачено, що, зокрема, юридичні особи подають фінансові, аудиторські звіти та будь-які інші документи, подання яких вимагається відповідно до норм чинного законодавства в документальній та/або в електронній формі, протягом трьох місяців після припинення чи скасування воєнного стану або стану війни за весь період неподання звітності чи обов’язку подати документи. У період дії воєнного стану або стану війни, а також протягом трьох місяців після його завершення до фізичних осіб, фізичних осіб – підприємців, юридичних осіб не застосовується адміністративна та/або кримінальна відповідальність за неподання чи несвоєчасне подання звітності та/або документів, визначених підпунктом 1 пункту 1 Закону № 2115-ІХ. Національний банк України постановою Правління НБУ від 07 березня 2022 року №41 “Про складання та подання фінансової звітності в період запровадження воєнного стану” встановив такий порядок складання та подання українськими банками фінансової звітності в умовах воєнного стану:

• • • банки, які не завершили роботу щодо складання річної фінансової звітності та консолідованої річної звітності за 2021 рік у зв’язку з уведенням воєнного стану мають продовжити цю роботу після припинення чи скасування дії воєнного стану;

• • • банки за можливості подають та оприлюднюють на власному вебсайті річну фінансову звітність та консолідовану фінансову звітність за 2021 рік разом з аудиторським звітом і подають фінансову звітність, складену на основі таксономії фінансової звітності за міжнародними стандартами в єдиному електронному форматі, до центру збору фінансової звітності, операційне управління яким здійснює Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку;

• • • Національний банк не застосовує до банків заходів впливу за порушення ними строків подання річної фінансової звітності та консолідованої річної фінансової звітності за 2021 рік разом з аудиторським звітом, а також проміжної фінансової звітності та консолідованої проміжної фінансової звітності за I квартал 2022 року в період дії воєнного стану та протягом трьох місяців після його припинення чи скасування.

Постановою Правління НБУ від 06 березня 2022 №39 НБУ також врегулював діяльність учасників ринку небанківських фінансових послуг, небанківських фінансових груп, платіжного ринку, колекторських компаній та юридичних осіб, які отримали ліцензію на надання банкам послуг з інкасації. Зокрема, не застосовуватимуться заходи впливу до зазначених учасників ринку за порушення:

• • • строків подання звітності, установлених Правилами складання та подання звітності учасниками ринку небанківських фінансових послуг до Національного банку, затвердженими постановою Правління НБУ від 25 листопада 2021 року № 123;
  • • строків подання фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності за 2021 рік, проміжної фінансової звітності та проміжної консолідованої фінансової звітності за 2022 рік, складених на основі таксономії фінансової звітності за міжнародними стандартами в єдиному електронному форматі, до центру збору фінансової звітності, операційне управління яким здійснює Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку;
  • • вимог щодо наявності власного капіталу;
  • • вимог щодо подання документів та надання інформації регулятору, передбачених низкою нормативно-правових актів Національного банку, зокрема Положенням про ліцензування та реєстрацію.

Також для окремих учасників ринку встановлюється ряд додаткових послаблень. Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) прийняла рішення від 13 березня 2022 р. №161 щодо розкриття регульованої інформації емітентами цінних паперів у період дії воєнного стану в країні. Комісія встановила, що на період дії воєнного стану емітенти цінних паперів звільняються від обов’язку розкривати регульовану інформацію в строки, встановлені чинним законодавством та нормативними актами регулятора.

 Після завершення дії воєнного стану регульована інформація розкривається емітентами цінних паперів в наступні строки:

• • • річна регулярна інформація за 2021 звітний рік розкривається протягом 90 днів після завершення дії воєнного стану;
    • проміжна регулярна інформація за відповідний квартал 2022 року розкривається разом з річною регулярною інформацією за 2021 рік;
    • особлива інформація про факти, що виникли протягом строку дії воєнного стану, розкривається протягом 30 днів після завершення дії воєнного стану.

Також в листі зазначена інформація про вплив на оцінку аудитором безперервності діяльності, вплив на аудит фінансової звітності та інше.

Читайте також:

Звіт FATF 2022: Відмивання грошей і ризики фінансування тероризму

Зміни у проведенні фінмоніторингу для банків на період дії воєнного стану

Закон №7137-д: низка послаблень по фінмоніторингу для банків, розширення повноважень НБУ, 40 новацій для бізнесу у період дії воєнного стану