Українців хочуть зобов’язати перевести на контракт телефонні номери, прив’язані до банківських карток, щоб зробити їх іменними.
Таку новацію анонсував член парламентського комітету з питань цифрової трансформації Олександр Федієнко. За його словами, зараз фракція «Слуги народу», яка є автором ідеї, проводить соціологічне дослідження щодо сприйняття цієї норми. Повідомляє finance.ua.
Цього року виповнилося 20 років, відколи перший український банк, ПриватБанк, почав використовувати номери мобільного зв’язку для авторизації своїх клієнтів. Пізніше цю практику підхопили й інші банки. Тепер усі банківські картки українців так чи інакше прив’язані до номера телефону. Тому шахраї часто роблять спроби вкрасти номери громадян, щоб отримати доступ до їхніх фінансів.
Якщо номер буде іменним, щоб перевипустити картку, потрібен буде паспорт. А в разі махінацій громадянин зможе захистити свої права в суді.
«Якщо ви хочете мати телефон, який надалі використовуватимете для фінансових операцій або для отримання цифрових послуг, зокрема для отримання електронно-цифрового підпису, він обов’язково повинен мати контракт з оператором мобільного зв’язку для того, щоб шахрай не зміг його вкрасти», — розповів народний депутат Олександр Федієнко.
Зараз прив’язка SIM-картки до паспорта працює майже у 100 країнах світу: від Норвегії та Німеччини до Росії та Білорусі.
При вільному обороті отримати картку мобільного зв’язку максимально легко та дії абонента досить складно відстежити. Але насправді, за словами CEO IT-Association Vinnytsia Дмитра Софіни, від вільного обігу карток набагато більше переваг отримують далеко не звичайні громадяни. Серед вигодонабувачів:
- оператори мобільного зв’язку — менше витрат на організацію процедури під’єднання абонента, а також не потрібно організувати збирання та жорстке зберігання персональних даних;
- суб’єкти господарювання, що здійснюють агресивні продажі за телефоном — можна купувати безліч SIM-карток без будь-якої ідентифікації (СПАМ);
- колекторські організації, які замість судових суперечок займаються здирництвом з позивачів та їхніх близьких (що не мають жодного стосунку до позик);
- шахраї, злочинці та інші громадяни, які порушують закон, яких навіть правоохоронним органам складно виявити та ідентифікувати;
- корупційні політичні еліти, що бояться переслідування та фіксації їхніх порушень через ідентифікацію дзвінків із певних номерів.
Ідеї прив’язки номера до паспорта часто побоюються, апелюючи до права на приватне життя та конфіденційність. Громадяни просто бояться, що за ними масово стежитимуть спецслужби. Але важливо розуміти, що з нинішнім розвитком технологій відстежити дії громадян можна й в інші способи. Часто люди самі повідомляють про себе надто багато інформації в соцмережах.
«Можна буде ефективно боротися зі спамом та порушенням конфіденційності життя громадян, оскільки при зверненні до правоохоронних органів можна ідентифікувати осіб, які вчиняють ці дії. Якщо наявні протизаконні дії з боку шахраїв та злочинців, отримавши рішення суду, можна легко та швидко встановити особу та притягти її до відповідальності», — каже він.
