Кабінет Міністрів України 12 травня 2021 прийняв розпорядження «Про затвердження Основних напрямів розвитку системи запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення в Україні на період до 2023 року та плану заходів щодо їх реалізації».
Основні напрями визначають актуальні ризики і загрози у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення в Україні, а також напрями державної політики для мінімізації таких ризиків і загроз та розвитку системи фінансового моніторингу.
Відмивання злочинних доходів, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення на сьогодні є одними з найбільших загроз як в Україні, так і в інших державах. Легалізовані злочинні кошти є для злочинних організацій та осіб, які вчиняють злочини, ресурсами для скоєння нових злочинів та ухилення від відповідальності за їх вчинення.
Система запобігання та протидії запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення відповідно до міжнародних стандартів, визнана обов’язковим елементом економічної безпеки сучасної держави.
Мінімізація загроз відмивання коштів та фінансування тероризму потребує цілеспрямованих та скоординованих зусиль усіх учасників системи запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.
Розпорядженням затверджено план заходів, що покликаний реалізувати положення Закону №361 та оновлених міжнародних стандартів у сфері запобігання та протидії, а також системного вжиття заходів щодо запобігання та протидії і мінімізації ризиків та загроз використання національної фінансової системи для відмивання злочинних доходів та фінансування тероризму.
Серед актуальних ризиків та загроз у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення в Україні, визначені наступні:
- функціонування конвертаційних центрів та фіктивних компаній, що діють як легальні підприємницькі структури;
- використання нових інформаційний технологій, віртуальних активів з посиленою анонімністю та неприбуткових організацій для відмивання коштів та фінансування тероризму;
- довготривала процедура удосконалення законодавства та адаптації його до міжнародних стандартів;
- непрозора структура власності юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, відсутність достовірної інформації про структуру власності та інформації про кінцевих бенефіціарних власників компаній в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань;
- недостатність надання суб’єктами державного фінансового моніторингу методологічної та методичної допомоги суб’єктам первинного фінансового моніторингу, зокрема рекомендацій та роз’яснень;
- розголошення інформації, яка становить таємницю фінансового моніторингу, третім особам;
- неефективний розгляд правоохоронними органами узагальнених матеріалів Держфінмоніторингу у зазначеній сфері;
- неефективне розслідування правоохоронними органами фактів відмивання злочинних доходів;
- низький рівень правосвідомості громадян з відповідних питань;
- інтеграція у легальну економіку злочинців шляхом залучення їх співучасників (спільників) до володіння, контролю чи керування суб’єктами первинного фінансового моніторингу.
До основних факторів, що можуть сприяти поширенню відмивання злочинних доходів та фінансуванню тероризму, віднесені:
- стрімкий розвиток нових інформаційних фінансових технологій та поява віртуальних активів (криптоактивів);
- фінансова глобалізація, підвищення швидкості фінансових операцій та істотне збільшення кількості фінансових посередників;
- зростання рівня криміногенної ситуації в Україні, офшоризації економічних відносин та “тінізації” національної економіки;
- відсутність правового регулювання секторів віртуальних активів та посередницьких послуг з купівлі-продажу нерухомого майна в Україні;
- недостатній рівень обізнаності учасників системи фінансового моніторингу про ризики у зазначеній сфері.
До наслідків неефективної системи мінімізації актуальних ризиків і загроз у сфері фінансового моніторингу віднесені:
- погіршення криміногенної ситуації в країні, поширення злочинності, тіньової економіки, корупції;
- зниження рівня доходів державного бюджету;
- виведення капіталу у країни з низьким рівнем оподаткування та у держави, віднесені до переліку офшорних зон;
- санкційні ризики країни;
- зниження рівня інвестиційної привабливості України;
- зменшення рівня доходів населення;
- активізація терористичної діяльності;
- поширення недобросовісної конкуренції тощо.
Розпорядженням Уряду передбачено доручення міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади подавати Держфінмоніторингу інформацію про виконання плану заходів з реалізації Основних напрямів, для узагальнення і подання що півроку звіту до Кабінету Міністрів.
