Держфінмоніторинг спільно з правоохоронцями виявив низку схем, у яких фінансові операції використовувалися для приховування походження коштів, їх виведення за кордон та подальшої легалізації. Серед встановлених випадків — використання благодійного фонду для переказу понад 17 млн грн, зібраних на потреби ЗСУ, а також діяльність київського кол-центру, через криптогаманці якого пройшло понад 420 млн грн.
Благодійний фонд став ланкою у схемі виведення коштів
Фінансова розвідка встановила схему, у якій благодійний фонд використовували як прикриття для виведення капіталу за кордон та легалізації коштів.
Фонд перерахував постачальнику безпілотників понад 17 млн грн, зібраних як благодійну допомогу для потреб Збройних сил України. Кошти призначалися для придбання комплектів FPV-дронів, однак фактично фонд їх не отримав.
Натомість гроші були спрямовані за кордон під виглядом оплати імпортної операції на користь іноземної компанії. Надалі ця компанія перерахувала кошти українському аграрному підприємству як оплату за сільськогосподарську продукцію.
Отримані кошти аграрне підприємство, своєю чергою, повернуло постачальнику безпілотників — уже як «повернення фінансової допомоги».
Таким чином сформувався замкнений фінансовий ланцюг, у якому кошти, зібрані на потреби української армії, фактично використовувалися як обіговий ресурс у комерційних операціях.
За даними фінансової розвідки, одним із завдань схеми було забезпечити формально легальний переказ валютних коштів за кордон та приховати їх подальший рух через низку пов’язаних операцій.
У схемі також використовувалися операції з надання «фінансової допомоги» підприємствам та замовлення послуг у новостворених ФОПів, які не мали досвіду роботи в оборонній сфері.
Фінансові операції вдалося простежити завдяки аналізу банківських даних, інформації від суб’єктів первинного фінансового моніторингу та взаємодії з правоохоронними органами, які розслідують відповідне кримінальне провадження за фактом шахрайства.
Понад 420 млн грн пройшли через криптогаманці організаторів
Інший випадок стосується діяльності організованої групи, яка діяла в Києві під виглядом надання юридичної допомоги.
Фінансова розвідка спільно зі слідчими Національної поліції викрила кол-центр, де громадянам країн Центральної Азії пропонували допомогу з процедурою chargeback — оскарженням карткових платежів через банк із метою повернення коштів.
Насправді, за даними слідства, під виглядом юридичних послуг учасники схеми виманювали кошти клієнтів, після чого переводили їх у криптовалюту та переміщували між різними гаманцями.
Організована група складалася з дев’яти осіб. Протягом кількох років на криптогаманці її організаторів надійшло понад 420 млн грн.
«Ми проаналізували банківські виписки, повідомлення суб’єктів первинного фінансового моніторингу, дані державних реєстрів і рух віртуальних активів за п’ятьма гаманцями», — повідомив голова Держфінмоніторингу Філіп Пронін.
За встановленими даними, кошти потерпілих спочатку надходили на банківські картки так званих дропів. Після цього їх оперативно конвертували у криптовалюту та переводили на холодні криптогаманці.
Власники криптоактивів у деяких випадках надсилали кошти безпосередньо на ці гаманці.
Подальший рух активів також вдалося простежити. Понад 130 млн грн було обготівковано через криптообмінники, а ще майже 100 млн грн переведено на централізовані криптовалютні біржі.
Майновий слід організаторів
Окремо фінансова розвідка проаналізувала майновий стан учасників схеми.
За даними слідства, двоє її організаторів володіли 17 автомобілями та дев’ятьма об’єктами нерухомості. При цьому сукупні офіційні доходи цих осіб були у рази меншими за вартість належного їм майна.
Невідповідність між задекларованими доходами та обсягом активів стала одним із елементів фінансового аналізу діяльності групи.
Розслідування триває в межах кримінального провадження Національної поліції за статтями, що стосуються створення злочинної організації та участі в ній, шахрайства, а також легалізації майна, одержаного злочинним шляхом.
У обох випадках ключову роль у встановленні руху коштів відіграв аналіз фінансових операцій — від банківських переказів та транзакцій між підприємствами до операцій із віртуальними активами.
