У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт №15555, який передбачає зміни до правил розкриття банківської таємниці Національним банком України. Йдеться не про всю інформацію, якою володіє НБУ, а про конфіденційні дані, отримані від органів банківського нагляду інших держав.
Ініціатива пов’язана з необхідністю привести українські правила роботи з банківською таємницею у відповідність до вимог Європейського Союзу та отримати позитивну оцінку Європейського банківського управління (EBA).
Чому виникла потреба у змінах
Під час оцінки українського законодавства EBA виявило низку відмінностей від положень Директиви 2013/36/ЄС щодо конфіденційності та професійної таємниці.
Зокрема, європейські експерти звернули увагу на те, що:
- українське законодавство передбачає ширше коло органів, яким НБУ може передавати конфіденційну інформацію;
- правила доступу судів до банківської таємниці в Україні є ширшими, ніж передбачено європейськими нормами;
- немає прямої вимоги отримувати згоду іноземного регулятора на розкриття конфіденційної інформації, яку він передав НБУ.
За словами авторів законопроєкту, ці відмінності ускладнюють обмін інформацією між Національним банком та центральними банками й фінансовими регуляторами держав ЄС.
Йдеться про дані, які можуть використовуватися НБУ під час банківського нагляду, а також у межах виконання завдань із протидії відмиванню коштів і фінансуванню тероризму.
Яку інформацію хочуть захистити
Законопроєкт №15555 не встановлює загальної заборони для судів отримувати банківську таємницю.
Обмеження стосуватиметься конкретної категорії даних — інформації, яку НБУ отримав від органу банківського нагляду іншої держави.
Для цього пропонується внести зміни до Цивільного процесуального та Господарського процесуального кодексів.
Зокрема, у цивільному та господарському судочинстві клопотання про витребування доказів не зможе стосуватися такої банківської таємниці. Якщо суд встановить, що запитувані дані були передані НБУ іноземним органом банківського нагляду, відповідне клопотання залишатиметься без задоволення.
Аналогічне обмеження передбачене для заяв про забезпечення доказів.
Таким чином, суд під час розгляду відповідних питань має враховувати не лише характер інформації, а й джерело, з якого НБУ її отримав.
НБУ зможе оскаржити рішення суду
Окремо законопроєкт передбачає додатковий механізм захисту такої інформації для Національного банку.
Якщо суд усе ж ухвалить рішення про розкриття банківської таємниці, отриманої НБУ від іноземного регулятора, Нацбанк матиме право оскаржити це рішення протягом п’яти днів.
Якщо НБУ не був повідомлений про розгляд справи, цей строк пропонується обчислювати з дня отримання ним копії судового рішення.
Розкриття — лише за згодою іноземного регулятора
Зміни також стосуватимуться подальшого використання інформації, отриманої від іноземного органу банківського нагляду.
НБУ зможе розкрити такі дані лише за згодою органу, який їх передав. При цьому інформація може бути використана тільки для цілей, визначених у такій згоді.
Це означає, що іноземний регулятор зберігатиме контроль не лише над самим фактом розкриття переданої інформації, а й над метою її використання.
Що це дасть Україні
Основна мета законопроєкту — узгодити українські правила захисту банківської таємниці з вимогами Директиви 2013/36/ЄС.
Очікується, що такі зміни дозволять НБУ отримати позитивну оцінку EBA щодо режиму конфіденційності та усунути перешкоди для обміну інформацією з європейськими регуляторами.
Це, своєю чергою, має створити необхідні умови для подальшої оцінки еквівалентності українського банківського регулювання вимогам ЄС.
Законопроєкт також пов’язаний із виконанням Україною зобов’язань у межах євроінтеграції, зокрема переговорного процесу щодо вступу до Європейського Союзу та виконання положень Угоди про асоціацію.
Отже, запропоновані зміни мають не стільки розширити банківську таємницю НБУ, скільки встановити чіткі європейські правила для роботи з конфіденційною інформацією, яку Національний банк отримує від іноземних регуляторів.
