Боротьба зі схемами ухилення від сплати податків, зокрема так званими «скрутками», «зустрічними потоками» та конвертаційними центрами, залишається одним із ключових пріоритетів Державної служби фінансового моніторингу України. Про це заявив Голова Держфінмоніторингу Філіп Пронін, коментуючи результати роботи служби за перше півріччя 2026 року.
За його словами, саме ці схеми формують найбільші обсяги тіньових коштів серед матеріалів, пов’язаних із податковими кримінальними правопорушеннями.
Упродовж першого півріччя 2026 року Держфінмоніторинг направив до правоохоронних органів 149 узагальнених матеріалів, пов’язаних зі «скрутками» та конвертаційними центрами, це у 2,3 рази перевищує показник за аналогічний період минулого року. Загальна сума фінансових операцій у них становила 78,3 млрд грн. Досліджено діяльність тисяч компаній.
«Скрутки» — це схеми, за допомогою яких підприємства штучно формують податковий кредит або оформлюють фіктивні господарські операції, щоб незаконно зменшити податкові зобов’язання чи отримати безпідставне відшкодування ПДВ. Конвертаційні центри, своєю чергою, забезпечують переведення безготівкових коштів у готівку та приховування їхнього реального походження.
За словами Проніна, такі механізми не лише завдають мільярдних збитків державному бюджету, а й нерідко стають фінансовою основою для корупції та організованої злочинності.
«Кожна гривня, виведена в тінь, — це кошти, які не надійшли до державного бюджету. В умовах повномасштабної війни та необхідності забезпечувати стабільне наповнення оборонного бюджету боротьба з тіньовою економікою є питанням економічної та національної безпеки. Наше завдання — не просто виявляти підозрілі фінансові операції, а руйнувати фінансову інфраструктуру злочинних схем, які завдають шкоди державі», — наголосив Голова Держфінмоніторингу.
Окремим напрямом роботи фінансової розвідки залишається протидія використанню так званих «дропів» — осіб, які за винагороду передають стороннім свої банківські картки або доступ до рахунків.
У Держфінмоніторингу наголошують, що багато громадян не усвідомлюють наслідків таких дій. Через рахунки «дропів» можуть проходити кошти, пов’язані із шахрайством, незаконним обігом наркотиків, торгівлею людьми, ухиленням від сплати податків, фінансуванням терористичної діяльності та іншими тяжкими злочинами. Учасники таких схем ризикують стати фігурантами кримінальних проваджень.
За шість місяців 2026 року Держфінмоніторинг підготував 432 узагальнені матеріали щодо діяльності «дропів», проаналізував понад 26 тисяч банківських рахунків та встановив понад 12 тисяч осіб, які могли використовуватися у таких схемах.
Водночас фінансова розвідка фіксує позитивні зміни у роботі банківської системи щодо протидії так званим «дропам». Якщо торік під час аналізу таких схем фігурували 45 банківських установ, то цього року — вже 25, що свідчить про посилення банками внутрішнього фінансового моніторингу та більш ефективне виявлення ризикових операцій. Що у свою чергу стало результатом злагодженої взаємодії Держфінмоніторингу, Нацбанку та приватних банків, щодо системного викорінення цієї схеми.
Нагадаємо, за підсумками першого півріччя 2026 року Державна служба фінансового моніторингу України направила до правоохоронних органів 1368 матеріалів щодо підозрілих фінансових операцій. Це втричі більше ніж за аналогічний період минулого року. Загальна сума таких операцій, які можуть бути пов’язані з легалізацією злочинних доходів та іншими кримінальними правопорушеннями, становить 194,2 млрд гривень. Це більш ніж удвічі перевищує показник першого півріччя минулого року.
Читайте також:
