Встановлення особи в судовому порядку для видачі документів, що посвідчують особу, можливе лише після проведення процедури ідентифікації та за наявності доказів неможливості встановлення особи компетентними органами в позасудовому порядку.
Для звернення до суду із заявою про встановлення особи обов’язковими документами є свідоцтво про народження та документи щодо неможливості встановлення особи після проведення процедури ідентифікації.
Такий висновок зробила колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
У справі, що переглядалася, заявниця просила встановити факт її постійного проживання на території України станом на 24 серпня 1991 року, а також установити її особу. В обґрунтування своїх вимог вона зазначала, що народилася в м. Баку Азербайджанської РСР та в 1978 році отримала паспорт громадянина колишнього СРСР. На початку 1989 року заявниця зі своєю сім’єю виїхала до
м. Дніпропетровська Української РСР. Після проголошення незалежності України вона зверталася до відділу паспортного столу, проте паспорт громадянина України на її ім’я не видавався, при цьому паспорт громадянина колишнього СРСР був втрачений.
Заявниця, посилаючись на те, що на момент проголошення незалежності України вона постійно проживала на її території, але підтвердити цей факт не має можливості, просила задовольнити її вимоги.
Суд першої інстанції заяву задовольнив, водночас апеляційний суд скасував рішення районного суду та відмовив у задоволенні заяви, мотивуючи це тим, що в заявниці на час звернення до суду із цієї заявою немає паспорта громадянина України й втрата паспорта громадянина СРСР офіційно нічим не підтверджена, а показання свідків не можуть бути покладені в основу судового рішення. При цьому без проведення процедури встановлення особи та результатів її проведення неможливо встановити особу в судовому порядку.
КЦС ВС, змінюючи мотиви постанови апеляційного суду, зазначив, що ідентифікація особи – це процес встановлення особи шляхом порівняння наданих даних (параметрів), у тому числі біометричних, з наявною інформацією про особу в реєстрах, картотеках, базах даних тощо. У разі неможливості встановити особу відповідними органами особа встановлюється за рішенням суду про встановлення факту, що має юридичне значення, для видачі документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України. Основними документами, які дають змогу особі звернутися до суду, мають бути свідоцтво про народження особи та документи щодо неможливості встановити особу після проведення процедури ідентифікації в позасудовому порядку.
Згідно із ч. 1 ст. 10 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» у разі неможливості встановити особу розпорядником Реєстру особа встановлюється за рішенням суду про встановлення факту, що має юридичне значення, для видачі документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України. До завершення процедури встановлення особи Державною міграційною службою України та (або) прийняття відповідного рішення суду документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, не видаються.
У справі, що переглядалася, заявниця не надала доказів того, що вона зверталася до компетентних органів Азербайджанської Республіки (міграційної служби, органів внутрішніх справ або посольства) з метою отримання документів чи інформації про громадянство, паспорт громадянина СРСР або інші посвідчення особи. Такі документи могли б стати підставою для встановлення її особи ДМС України.
Оскільки заявниця не довела, що вичерпала можливості для встановлення своєї особи в позасудовому порядку, підстав для встановлення її особи в судовому порядку немає.
При цьому КЦС ВС зазначив, що відсутність підстав для встановлення особи заявниці в судовому порядку унеможливлює вирішення та задоволення її заяви про встановлення факту постійного проживання на території України станом на 24 серпня 1991 року.
Із цим та іншими правовими висновками Верховного Суду можна ознайомитися в Базі правових позицій Верховного Суду – https://lpd.court.gov.ua.
Читайте також:
Читайте далі
Відповідні домовленості зафіксовані в Меморандумі про взаєморозуміння між НБУ та Mastercard. Головні вектори співпраці в цьому напрямі обговорили під час зустрічі за участі першого заступника Голови
Фінансова злочинність швидко трансформується, а ФОПи часто використовуються для дроблення бізнесу та ухилення від податків, розповідає голова Держфінмоніторингу Філіп Пронін. Фінансові схеми теж не стоять на
Група компаній FinAP презентувала оновлену версію сервісу CheckLists FinAP та спеціалізований модуль BusinessPro, які спрямовані на комплексну оцінку фінансових та репутаційних ризиків компаній з глибоким аналізом
FinAP – RegTech-компанія, яка створює програмне забезпечення та цифрові рішення для управління ризиками та комплаєнсу.
Інформація про продукти:
Техпідтримка:
Навігація:
© 2015 – 2026 FinAP ® – всі права захищені
