14 червня 2025 року в Києві проходить найбільша криптоподія року — Incrypted Conference 2025. У межах цього івенту відбулася панельна дискусія про регулювання криптоіндустрії в Україні. За інформацією Incrypted. 

У ній взяли участь нардеп Ярослав Железняк, голова Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) Руслан Магомедов, головний юрист проєктного офісу з питань розвитку цифрової економіки України при Мінцифрі Дмитро Ніколаєвський. Модератором виступив партнер практики Технологій та інвестицій у Juscutum Петро Білик.

На якому етапі перебуває законопроєкт зараз?

Наприкінці квітня 2025 року Комітет Верховної Ради України (ВРУ) з питань фінансів, податкової та митної політики одноголосно підтримав законопроєкт про віртуальні активи. Після цього його передали до парламенту для розгляду. Передбачалося, що документ ухвалять у першому читанні, після чого доопрацюють з урахуванням правок Комісії та інших учасників.

Однак ініціативу завернув Офіс президента, про що заявив безпосередньо сам Железняк. Ба більше, він вказав на те, що ініціатором виступила НКЦПФР.

У Комісії це відкинули, водночас вказавши на те, що до законопроєкту необхідно внести додаткові правки. Їх набралося понад 80. Після цього профільний законопроєкт фактично опинився в підвішеному стані.

Повторне подання документа до ВРУ

На початку панельної дискусії Железняк повторно заявив, що законопроєкт завернули саме на етапі розгляду Офісом президента.

«Ми щойно поспілкувалися з Русланом [Магомедовим]. Він переконав мене в тому, що не вони [Комісія] стопорять процес. Залишається тільки спонтанний імпульс ну або Андрій Пишний [голова НБУ], оскільки в Офісі не так багато людей, які в принципі розуміють, що таке криптоактиви», — зазначив нардеп.

Водночас, за словами Железняка, якщо перешкоди у вигляді Комісії немає, Комітет може повторно подати законопроєкт для включення до порядку денного наступного тижня.

«Якщо це так, то чудово, чекаємо схвалення законопроєкту в першому читанні. Але мені чомусь здається, що знову виникнуть якісь політичні проблеми», — підкреслив Железняк.

Позиція НКЦПФР

Текст законопроєкту розробила саме Комісія і передала його Комітету ще у вересні 2023 року, заявив Руслан Магомедов.

«Але, оскільки, мабуть, є якась неприязнь у керівництва Комітету до мене особисто або до керівництва Комісії, ми всі залишилися без регулювання», — сказав Магомедов.

За словами голови НКЦПФР, текст нового законопроєкту на 70% відповідає тому варіанту, який був поданий Комісією раніше. Магомедов також прокоментував попередню заяву Железняка про те, що саме з подачі регулятора Офіс президента заблокував ініціативу:

«Це в мене викликало щиру посмішку. Комісії немає сенсу його блокувати, оскільки ми зацікавлені в тому, щоб зробити щось, що буде працювати».

На пряме запитання нардепа про те, чи підтримає НКЦПФР поточну версію законопроєкту в першому читанні Магомедов відповів ухильно: «Якщо він буде робочим».

Позиція Міністерства цифрової трансформації

«Ми дотримуємося максимально ліберальної позиції. […] Ми ставимо перед собою запустити ринок. Наші ж партнери зацікавлені в тому, щоб українське регулювання максимально повно відповідало регламенту MiCA. […] Основна наша ідея полягає в тому, щоб рівень регулювання був “м’якшим” на етапі формування ринку», — заявив Ніколаївський.

За словами представника відомства, вони хотіли б, щоб повноважень у того органу, який здійснюватиме нагляд, було б не так багато. Також Мінцифра виступає проти обмежень на нарахування відсотків за деякими токенами.

Думка учасників про проблеми з регулюванням

«Не хочу скаржитися, але ось цей “зоопарк стейкхолдерів” щодо криптоактивів досить великий. Є Мінцифра, яке займає найбільш ліберальну позицію. Є Комісія, яка провела об’єктивно непогану роботу. У законопроєкті є безліч їхніх пропозицій. Є НБУ, якому буквально в процесі заявили, що він може бути регулятором крипторинку. І є Міжнародний валютний фонд, але в разі імплементації всіх їхніх рекомендацій сфері прийде кінець», — зазначив Железняк.

Також, за словами нардепа, є ще й ЄС, у якому було ухвалено регламент MiCA. І його теж потрібно враховувати при формуванні нормативної бази, оскільки Україна перебуває в процесі євроінтеграції.

«Чому законопроєкт важливо ухвалити? Оскільки це ухвалення. Ринок почне повноцінно працювати, це нові можливості. Нове джерело для поповнення бюджету. У цьому законопроєкті зацікавлені всі», — зазначив Ніколаївський.

Магомедов, зі свого боку, зазначив, що передання ролі регулятора Комісії могло б стати тією самою «золотою серединою», за якої законопроєкт би запрацював. Водночас він підкреслив, що не наполягає на такому результаті.

Як законопроєкт вплине на пересічних користувачів?

«Візьмемо для прикладу звичайного інвестора. Ось у мене є криптоактиви. Можу я їх продати? Ні. Можу якось заплатити податки? Ні. […] Що дасть законопроєкт? Він дасть змогу зробити це нормально, без зайвих ризиків, що трейдером, наприклад, зацікавиться СБУ і за адекватною ставкою оподаткування», — заявив Железняк.

При цьому політик зауважив, що ключові проблеми з ринком в Україні пов’язані не із законопроєктом. Однак він може допомогти хоча б частково вирішити їх.

Наприкінці панельної дискусії учасники представили результати опитування, згідно з яким 61% респондентів підтримали регулювання сфери в Україні.

При цьому основною проблемою опитані вважають оподаткування, що призведе до додаткових витрат, і ризик надмірного контролю. Щодо регулятора галузі, респонденти підтримали Мінцифру.

Читайте також: