Під час дискусії на профільному заході Incrypted Conference у Києві 13 червня, відбулася панельна сесія про регулювання індустрії, у якій взяли участь представники української влади.
Це, зокрема, перший заступник голови Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики, народний депутат Ярослав Железняк, голова Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) Олексій Семенюк і головний юрист проєктного офісу з питань розвитку цифрової економіки України при Мінцифрі Дмитро Ніколаєвський. Модератором виступив CEO в UNOVA Максим Рибін.
На якому етапі перебуває формування нормативно-правової бази?
Розробка регулювання для криптоіндустрії в Україні триває багато років. У процесі брали участь не лише Комітет, а й НКЦПФР, Міністерство цифрової трансформації та Національний банк України (НБУ).
Наприкінці квітня 2025 року Комітет одноголосно схвалив законопроєкт, передавши його для подальшого розгляду до парламенту. У вересні його підтримали в першому читанні.
«У нас відбулася дуже важлива зміна, яка розблокувала цей процес. Поруч зі мною сидить новий голова НКЦПФР. І це, м’яко кажучи, значно прискорило нашу роботу. […] У нас було близько 2000 правок, ми їх пройшли», — заявив Железняк.
За його словами, питання залишилися щодо однієї частини рамкового законопроєкту, яка стосується арешту та вилучення активів. Нардеп висловив сподівання, що цей процес вдасться завершити доволі швидко.
«Ще одна частина, яку я називаю політичною, — це внутрішній розподіл повноважень. Потрібно визначити, що залишається під наглядом Національного банку України і які повноваження, в якому обсязі будуть у НКЦПФР. Комісія буде головним регулятором», — додав він.
За словами Железняка, якщо вдасться прискорити роботу над документом, то вже в серпні 2026 року його буде фіналізовано. Після цього ініціативу доопрацюють з урахуванням вимог парламенту, а потім винесуть на голосування.
При цьому нардеп упевнений, що законопроєкт пройде цей етап, оскільки в першому читанні його підтримали практично одноголосно.
«У будь-якому разі, у нас немає якихось відкритих опонентів, хто був би проти [ініціативи]», — зазначив Железняк.
Голова Комісії також зазначив, що робота над документом триває і будь-якого спротиву немає.
«У мене є глибоке переконання, що ми можемо вирішити решту питань за пару місяців. З 1 січня наступного року закон буде», — підкреслив він.
Водночас Миколаєвський виступив проти такої оцінки процесу. За його словами, він просто не може вкотре заявити про те, що законопроєкт ухвалять у найближчій перспективі.
«Що я бачу? Процес “пологів”, у межах яких держава намагається “народити” цей законопроєкт, триває. Є багато страждань, негативу навколо цього процесу. Мені б дуже хотілося, щоб ці позитивні очікування реалізувалися», — підкреслив він.
Спротив регулюванню та питання нагляду
Коментуючи заяву Миколаєвського, Железняк зазначив таке:
«Єдине, чим займалося попереднє керівництво Комісії, — це зарплати. Криптоактиви їм були не надто цікаві. Це питання вже вирішено».
Також Железняк відкрито заявив, що проти ініціативи виступав колишній голова Офісу президента України Андрій Єрмак. За його словами, коли останнього вигнали, процес зрушив з мертвої точки.
Нагадаємо, нардеп заявив про спротив з боку Офісу президента у травні 2025 року. При цьому нібито розгляд законопроєкту зняв з порядку денного особисто глава держави.
Щодо регулятора Железняк заявив таке:
«У нас є певний консенсус — з МВФ і урядом. Головним регулятором буде Комісія. […] Це логічно, але, хай не ображається НБУ, його позиція надто консервативна. Хоча, безумовно, там є частина, яка має відійти Нацбанку. […] Це набагато краще, ніж створювати окремий орган або віддати всю галузь під нагляд НБУ».
Семенюк наголосив, що Комісія не планує «змагатися» з Нацбанком. Законопроєкт розробляється за логікою європейського регламенту MiCAR.
«У цьому документі природа розподілу зон відповідальності максимально проста — за визначенням активів. Токени електронних грошей [EMT] — це зона відповідальності центробанку. Усе інше — це Комісія», — додав він.
За словами Семенюка, влада України не намагається створити «цифровий світ». Їхнє завдання — створити «цифровий світ ринку капіталу».
«Якщо ми зробимо надто м’яке регулювання, це призведе до появи історій на кшталт біржі FTX. За надмірного регулювання відбудеться експорт бізнесу», — пояснив Семенюк.
За словами Миколаєвського, для Міністерства цифрової трансформації головне, щоб «ринок був».
«Ми бачимо, що велика галузь цієї цифрової економіки фактично паралізована. […] Загалом ми позитивно оцінюємо позицію Комісії щодо крипторинку. Це справжній прорив. Але питання тут у наступному: чи може дружній регулятор сформувати ринок, якщо закон не націлений на це?», — зазначив Миколаєвський.
За його словами, в ЄС MiCAR уже працює, і це призвело до того, що кількість постачальників послуг зменшується.
«Ми як не мали доступу до ринку ЄС, так і не отримаємо його, доки Україна не стане його членом. Тому мої побоювання стосуються не стільки регулятора, скільки тексту закону. І в мене немає підстав для якогось оптимізму, оскільки в деяких питаннях ми намагаємося навіть випередити MiCAR», — заявив представник Мінцифри.
За словами Железняка, усунути всі положення, покликані привести українське законодавство у відповідність до MiCAR, не можна. Їх усе одно доведеться включити в ініціативу на вимогу ЄС. Але на поточному етапі їх можна відкласти, доки Україна не вступила до блоку.
«Ми абсолютно точно будемо регулювати ринок не так жорстко, як MiCAR. І ми повністю розуміємо, що маємо створити прозоре поле для розвитку ринку віртуальних активів, а не “задавити” галузь», — зазначив Семенюк.
Що дасть цей законопроєкт?
Водночас усі учасники панельної сесії погодилися, що закон необхідний і забезпечить стимул для розвитку індустрії. За словами Ніколаєвського, це насамперед проявиться у зміні ставлення банків до цієї сфери.
«Токенізація активів і все, що пов’язано з Web3-інструментами, — це єдиний наш шанс запропонувати бодай щось у межах фондового ринку», — заявив Железняк.
За словами Семенюка, ініціатива закладе основу для впровадження технології розподіленого реєстру в інфраструктуру фондового ринку. Це насамперед виражається в токенізації цінних паперів, водночас Комісія вже працює в цьому напрямі, наголосив він.
Відповідаючи на запитання аудиторії, голова НКЦПФР зазначив, що найближчими двома місяцями буде відкрито конкурс на посаду керівника галузевого департаменту. Він також закликав спільноту долучитися до дискусії та законодавчого процесу загалом.
