«Вільна гривня» для бізнесу: у законопроєкті не визначили реєстр учасників.Податковий режим пропонує автоматизований демередж та вихідну сплату за виведення коштів.
Комітет Верховної Ради з питань цифрової трансформації розглянув законопроєкт №15009 про запровадження спеціального фіскального режиму «Вільна гривня» та дійшов висновку, що документ потребує суттєвого доопрацювання через низку юридичних і технічних неточностей.
Як пише «Судово-юридична газета» законопроєктом пропонується доповнити Податковий кодекс України новим спеціальним режимом із добровільною участю, автоматизованим адмініструванням податків та використанням спеціальних рахунків. За задумом авторів, нова податкова модель передбачає фактичну заміну класичного адміністрування податків автоматичним фіскальним внеском, який стягуватиметься із залишків коштів на рахунках.
Також передбачається, що учасники режиму добровільно відкриватимуть спеціальні рахунки «Вільна гривня», з яких щомісячно автоматично списуватиметься автоматизований фіскальний внесок у розмірі від 1% до 3% від залишку коштів.
У межах запропонованої моделі учасник режиму вважатиметься таким, що виконав податкові зобов’язання з податку на прибуток, ПДВ, ПДФО та військового збору щодо операцій, які здійснюються в рамках системи.
Приєднатися до режиму зможуть юридичні особи — резиденти і нерезиденти, фізичні особи-підприємці та фізичні особи.
Прогалини в регулюванні реєстру
Однією з основних проблем, на які вказав Комітет з питань цифрової трансформації, є відсутність належного правового регулювання Реєстру учасників спеціального податкового режиму. Зазначається, що законопроєкт передбачає створення нового державного реєстру, однак не визначає його ключові параметри — призначення, адміністратора, джерела інформації, порядок ведення та захист даних.
Водночас Комітет посилається на Закон України «Про публічні електронні реєстри», який уже встановлює вичерпні вимоги до таких систем. Саме цей закон визначає, що створення реєстрів можливе лише за умови чіткого законодавчого регулювання їх структури та функціонування.
Таким чином, у поточній редакції проєкт не забезпечує повної відповідності Закону України «Про публічні електронні реєстри».
Також Комітет звернув увагу на термінологічну неузгодженість у тексті документа. У різних положеннях вживаються формулювання «автоматизовані електронні реєстри» та «реєстри», що, на думку депутатів, може створити правову невизначеність під час практичного застосування норм.
Комітет пропонує уніфікувати термінологію та використовувати виключно поняття «публічний електронний реєстр» у всіх відмінках відповідно до чинного законодавства.
Вихідна сплата у «Вільній гривні» потребує уточнення через нечітку логіку застосування
Ще одне суттєве зауваження стосується нової статті 321-1 Податкового кодексу, якою запроваджується поняття «вихідної сплати».
Законопроєктом передбачено, що вихідна сплата визначається як разовий фіскальний платіж, що справляється при знятті готівкових коштів зі спеціального рахунку учасника спеціального податкового режиму «Вільна гривня» або при перерахуванні коштів у випадках, передбачених Кодексом. Уся запропонована стаття 321-1 деталізує випадки, коли застосовується цей платіж. Зокрема, йдеться про зняття готівки зі спеціального рахунку, а також про переказ коштів зі спеціального рахунку на інші рахунки, які не входять до режиму «Вільна гривня».
Йдеться про те, що при перерахуванні коштів на рахунок, який підпадає під загальний режим оподаткування, вихідна сплата не справляється. Разом з тим у висновку зазначається, що запропонована норма сформульована недостатньо чітко та не дозволяє однозначно визначити логіку її застосування.
У зв’язку з цим у Комітеті запропонували викласти статтю 321-1 Податкового кодексу України у новій редакції, якою визначається поняття «вихідної сплати» та порядок її справляння. Згідно з пропозицією Комітету, вихідна сплата є разовим фіскальним платежем, що справляється при знятті готівкових коштів зі спеціального рахунку учасника режиму «Вільна гривня» або при перерахуванні коштів зі спеціального рахунку у випадках, передбачених Кодексом.
Також у запропонованій редакції визначено випадки, коли підлягає справлянню вихідна сплата, зокрема при знятті готівки зі спеціального рахунку, при перерахуванні коштів на інший власний рахунок, який не є спеціальним у межах режиму, а також при перерахуванні коштів на рахунки інших фізичних або юридичних осіб.
Крім того, передбачено, що розмір вихідної сплати встановлюється законом у відсотках до суми відповідної операції, а в період дії пілотного проєкту ставка визначається Кабінетом Міністрів України. Вихідна сплата визначається як компенсаційний фіскальний платіж, пов’язаний із припиненням участі коштів у спеціальному режимі, і не є податком на дохід, прибуток або іншу операцію.
Попри підтримку самої ідеї створення альтернативного податкового режиму, Комітет наголосив на необхідності комплексного доопрацювання законопроєкту.
Зокрема, документ потребує узгодження з законодавством про публічні електронні реєстри, уніфікації термінології та чіткого визначення фінансових механізмів. За результатами розгляду, Комітет з питань цифрової трансформації рекомендував профільному комітету з питань фінансів, податкової та митної політики врахувати висловлені зауваження під час подальшого розгляду.
Читайте також:
