Український банківський сектор реалізує масштабні заходи з очищення фінансової системи від тіньових схем. У межах протидії відмиванню коштів банки припинили обслуговування понад 80 тисяч клієнтів, яких було ідентифіковано як учасників мереж так званих «дропів» — підставних осіб, що використовуються для транзиту та виведення коштів.
Про це за підсумками зустрічі з представниками бізнесу та податкової служби, яка відбулася 10 лютого, повідомила народна депутатка України, членкиня Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Ольга Василевська-Смаглюк
Кожна гривня, яка не потрапляє до бюджету через тіньові схеми, — це недофінансована армія, соціальні виплати та відновлення країни.
“Під час виступу говорили про одну з найболючіших тем — дроблення бізнесу та використання ФОП-схем і дропів. Ми вже бачимо конкретні результати роботи правоохоронних і контролюючих органів. Лише за січень–листопад 2025 року БЕБ ідентифікувало ризики ухилення від оподаткування через дроблення бізнесу на суму 4,8 млрд грн. Це гроші, які мали працювати на державу.
Ми розбираємо не абстрактні кейси, а реальні схеми:
- великі мережі рітейлу використовували десятки й сотні ФОПів для мінімізації податків;
- після втручання контролюючих органів бізнес переходить на загальну систему оподаткування та офіційне працевлаштування людей;
- банки розірвали відносини з понад 80 тисячами клієнтів, пов’язаних зі схемами дропів.
Окремо наголосила: фінансовий моніторинг став ключовою лінією оборони економіки. Банки, НБУ, БЕБ та ДПС сьогодні працюють як єдина система для виявлення пов’язаних осіб, підозрілих транзакцій та нових схем зловживань. 
Водночас важливо підкреслити інше:
детінізація — це не лише про контроль і покарання.
Податкова служба сьогодні проводить значну роботу для адекватної взаємодії з підприємцями:
- розвивається сервісна модель роботи;
- ведеться активний діалог з великим бізнесом;
- впроваджується превентивний підхід до ризиків дроблення.
Саме превенція, а не лише репресія, є ключем до чесних правил гри. Великий бізнес має розуміти ризики та працювати прозоро ще до того, як виникають порушення.
Ми рухаємось до системних рішень — інтеграції в SEPA, створення реєстру рахунків, посилення фінмоніторингу та нових стандартів прозорості. Це складний шлях, але він критично важливий для фінансової безпеки та обороноздатності України.
Детінізація — це спільна відповідальність держави, бізнесу та суспільства. І цей процес вже незворотний.”
Читайте також:
- Роз’яснення НПУ щодо створення особистого кабінету СПФМ та доступу до е-кабінету системи фінансового моніторингу
- ДСФМУ щодо порядку відображення інформації відносно РЕР у повідомленні про фінансові операції, коли учасником операції є член сім’ї або пов’язана особа з РЕР
- Роз’яснення про CBDC: держава знатиме все про ваші гроші
