Як початок шляху до клубу розвинених держав пришвидшить економічні реформи, покращить умови ведення бізнесу та інвестиційний клімат в Україні?
Про це виконавчий директор Офісу реформ Кабінету Міністрів України Тетяна Ковтун розмірковує у статті, опублікованій в «Економічній правді»
З початком війни Україна суттєво активізувала кроки щодо інтеграції до провідних міжнародних структур.
5 липня 2022 року під час Конференції з відновлення України в місті Лугано Прем'єр-Міністр України підписав заявку на вступ України до Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) та передав її Генеральному Секретареві цієї організації.
ОЕСР — це міжурядова організація, до якої входять 38 країн, що мають спільні риси: демократичні системи державного управління та ринкову економіку. Організацію називають "клубом багатих країн", оскільки її члени представляють близько 70% світового ринку.
ОЕСР виникла 1948 року як Організація європейського економічного співробітництва (OЄEC), що була заснована для допомоги в реалізації плану Маршалла для відновлення Європи після Другої світової війни.
Зрозуміло, що враховуючи перспективу післявоєнного відновлення України такий досвід є надзвичайно актуальним.
Саме ОЕСР в період з 1948 по 1960 заклала основу для відновлення Європи, лібералізації торгівлі та руху капіталів, модернізації європейської промисловості. Як об’єднання демократичних країн з ринковою економікою ОЕСР є важливим попередником об’єднаної Європи.
У 1961 році, з приєднанням США та Канади, організацію було трансформовано в ОЕСР і відтоді вона стала глобальним гравцем, що має на меті просування політики, яка покращує економічний і соціальний добробут людей.
ОЕСР є форумом, де уряди працюють разом, щоб обмінюватися досвідом і шукати рішення спільних проблем.
ОЕСР аналізує показники виробництва, світової торгівлі та інвестиційних потоків, прогнозує тенденції економічного та соціального розвитку, а також встановлює міжнародні стандарти для широкого кола питань державної політики – від інвестицій до інноваційної політики та аграрного сектора.
Цікаво, що серед пострадянських країн наразі лише країни Балтії (Литва, Латвія та Естонія) вступили до організації. При цьому, Росія з 2007 року намагалася вступити в ОЕСР – проте після повномасштабного вторгнення в Україну процес вступу скасовано, а Росію виключено з усіх комітетів та робочих груп ОЕСР.
4 жовтня 2022 року Рада ОЕСР визнала Україну потенційним членом ОЕСР та розпочала початковий діалог щодо вступу. Тож, нарешті Україна отримала статус потенційного кандидата на вступ до ОЕСР.
Звісно, це лише початок тривалого шляху. Адже після початкового діалогу Рада ОЕСР перейде до підготовки так званої Country Programme (програми співпраці), а згодом — проєкту дорожньої карти для вступу України до ОЕСР.
Буде визначено терміни, умови та підхід щодо приєднання. Сам процес включає сувору та поглиблену оцінку держави більш ніж 20-ма технічними комітетами. Буде оцінено узгодженість країни-кандидата з відповідними правовими актами організації, а також її політиками та практиками.
Вступ до ОЕСР, як і до ЄС — це передусім про реформи в усіх сферах життя. Для проходження оцінки необхідно буде внести зміни до законодавства та привести його у відповідність до стандартів і найкращих практик ОЕСР. А після цього — побудувати дієві інституції, що здатні ці закони імплементувати.
Намір щодо входження до ОЕСР є важливим з цілої низки причин.
Економічні: на країни-члени ОЕСР припадає понад 62% світового ВВП. Й кожна країна оцінюється на придатність для комфортного і безпечного проживання та інвестування.
Ціннісні: члени ОЕСР суворо дотримуються принципів демократії та ринкової економіки.
Геополітичні: Прийняття України в коло розвинених держав є важливим маркером готовності України до вступу в ЄС. Вступ до ОЕСР та ЄС – це взаємодоповнюючі процеси. Практично всі розділи права ЄС знаходять своє відображення в інструментах ОЕСР.
Інституційні: Держави-члени ОЕСР традиційно займають верхні сходинки у рейтингах сильних інституцій, верховенства права та боротьби з корупцією. Зокрема, Програма SIGMA/ОЕСР спеціально створена та фінансується Європейським Союзом для оцінки готовності державних інституцій до вступу в ОЕСР. У сфері антикорупції ОЕСР є законодавцем стандартів.
Важливо зазначити, що ОЕСР не є фінансовою організацією та не спрямовує коштів на допомогу, і не надає грантів чи кредитів. Але, з іншого боку, визнання відповідності високим стандартам ОЕСР є потужним позитивним сигналом як для міжнародних фінансових організацій, так і для інвесторів.
Галузеві зміни та реформи, що потрібні для вступу до ОЕСР
Численні опитування як вітчизняного, так і міжнародного бізнесу свідчать, що корупційні явища є однією з перепон для інвестицій та економічного розвитку в цілому.
В цьому контексті важливо, що для ОЕСР ключовими є реформи у сфері боротьби з корупцією та верховенства права.
Протягом останніх років між ОЕСР та Україною існує активна співпраця в напрямку розвитку антикорупційної інфраструктури та законодавства. Цього ж року, незважаючи на війну, Україна почала процедури з приєднання до Антикорупційної конвенції ОЕСР – міжнародної угоди, яка не лише долає корупцію, а й має на меті створення рівних конкурентних умов для підприємств під час міжнародної торгівлі.
Ця конвенція спрямована саме на подолання корупційних практик в міжнародних комерційних операціях.
Ця робота передбачатиме удосконалення податкового законодавства, удосконалення механізмів експортного кредитування та фінансового контролю, для забезпечення прозорості та мінімізації корупційних ризиків.
Ще один важливий економічний напрямок — це корпоративне управління в держпідприємствах. Звісно, стратегічно Україна налаштована на приватизацію.
Проте активна фаза війни вносить корективи в ці плани. Крім того, конфіскаційні та націоналізаційні заходи щодо державної власності Росії та Білорусі, а також пов’язаних з ними фізичних та юридичних осіб безпрецедентно розширили державний сектор економіки. Тож питання ефективного управління ним є важливим та невідкладним.
Глибока експертиза в питанні ефективного корпоративного управління є однією з переваг ОЕСР. Організація наполягає на тому, що кращою практикою на рівні кожної держави є перегляд політики державної власності з реальним сортуванням активів, їх оцінкою та оцифруванням.
Це потрібно для довгострокового стратегічного плануванням на основі перевірених даних. Такі аналітичні бази дозволять уряду формувати якісну політику за галузями промисловості.
Тож, у підсумку Україна має отримати визнання ОЕСР того, що запровадила основні вимоги Рекомендацій Ради ОЕСР щодо принципів корпоративного урядування, Керівних принципів ОЕСР щодо корпоративного врядування на підприємствах державної форми власності, Рекомендацій Ради ОЕСР щодо боротьби з корупцією та доброчесності на підприємствах державної форми власності.
Тож, попереду велика робота із доведення рівня корпоративного управління до кращих практик.
Варто згадати, що запровадження стандартів корпоративного управління саме ОЕСР було одним зі структурних маяків в програмах співпраці України з МВФ і, як згадувалось вище, ключові міжнародні фінансові організації зважають на висновки та оцінки організації.
Окремо слід зазначити позицію ОЕСР щодо підтримки малого та середнього бізнесу. Адже це важливо для створення умов до повернення громадян у Україну – бо їм потрібні робочі місця й перспектива. А сприяння розвитку МСП, зокрема, забезпечує приваблива податкова система.
Попереду — огляд податкової політики, що може включати оцінку довоєнної податкової політики України та впливу війни на податкову систему. Важливо буде оцінити та урахувати вплив війни та джерел податкових надходжень в країні.
У сфері прозорості інвестицій на черзі імплементація низки рекомендацій ОЕСР — Керівних принципів для інвестиційних політик держави-отримувача стосовно національної безпеки, Керівних принципів ОЕСР-ФАО про відповідальні ланцюги постачання у сфері сільського господарства, Кодекс лібералізації руху капіталів, Кодекс лібералізації поточних невидимих операцій тощо.
Не варто забувати і про те, що для бізнесу і промисловості важливо не стояти на місці і впроваджувати інновації.
В діяльності щодо налагодження обміну інноваціями в бізнесі, розвитку інноваційної політики експертиза ОЕСР стане значною мірою в нагоді. Це важливо, тому що і процеси відбудови України мають ґрунтуватись на принципі build back better.
Рух до ОЕСР стане позитивним сигналом для інвесторів
Покращення економічних показників України і, як наслідок, можливість залучення прямих іноземних інвестицій (ПІІ) є однієї з ключових переваг ОЕСР. У певному сенсі ОЕСР є "знаком якості" і необхідною передумовою для багатьох інвесторів.
Зокрема, Мексика та Чилі отримали збільшення прямих іноземних інвестицій після вступу до ОЕСР.
Ми очікуємо, що прийняття України до ОЕСР стане сигналом для іноземних компаній, що Україна перспективна для інвестицій та розвитку бізнесу. Не менш важливим є й те, що цей вступ прискорить вступ України до ЄС.
ОЕСР – провідний міжурядовий центр розробки стандартів та політик. Її гасло — "Кращі політики для кращого життя".
Тож членство України в ОЕСР дозволить використовувати досвід країн-членів ОЕСР для підвищення ефективності економічної політики та модернізації інститутів державного управління і, як наслідок, покращення добробуту українців та українського бізнесу.
Читайте також:
- ОЕСР починає відкриття регіонального офісу в Україні
- ОЕСР визнала Україну потенційним членом Організації
- ОЕСР: шлях України до “клубу успішних країн”
