Оновлені правила взяття нерезидента на облік в ДПС
З 1 липня відповідно до нової редакції п. 64.5 Податкового кодексу України, підставою для взяття на облік (внесення змін, перереєстрації) нерезидента, який здійснює в Україні діяльність через відокремлений підрозділ (у тому числі постійне представництво) іноземної компанії, організації є будь-яка із зазначених нижче подій:
- акредитація такого підрозділу на території України,
- придбання юрособою-нерезидентом нерухомого майна або отримання майнового права на таке майно в Україні,
- відкриття рахунків в банках України.
Взяття на облік у контролюючому органі нерезидента здійснюється при настанні першої із зазначених подій не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від нерезидента відповідної заяви, яку він зобов’язаний подати:
- у десятиденний строк після акредитації (реєстрації, легалізації) на території України відокремленого підрозділу – до контролюючого органу за місцезнаходженням відокремленого підрозділу;
- до придбання нерухомого майна або отримання майнових прав на таке майно в Україні – до контролюючого органу за місцезнаходженням нерухомого майна;
- до відкриття рахунку в Україні – до контролюючого органу за місцезнаходженням установи (відділення) банку або іншої фінансової установи, в яких відкривається рахунок.
А ще чекаємо оновлення підзаконних нормативних актів.
Пункт 64.5 ПКУ визначає, що порядок взяття на облік нерезидентів у контролюючих органах встановлюється Міністерством фінансів. На сьогодні існує Порядок обліку платників податків і зборів, затверджений наказом Мінфіну від 09.12.2011 р. № 1588. Оскільки правила взяття нерезидентів на облік змінились, до Порядку № 1588 теж мають внести зміни.
Передбачено, що порядок повідомлення нерезидентів про взяття на облік як платників податків встановлюється Кабінетом Міністрів України. На сьогодні повідомлення про взяття на облік платника податків надається згідно з Порядком №1588, але він затверджений Мінфіном. Отже, для нерезидентів КМУ має розробити новий і окремий порядок повідомлення.
Дохід з джерелом походження з України: що нового?
З 1 липня 2020 року набирають чинності зміни до пп. 14.1.54 ПКУ. Цей підпункт визначає, що є доходом з джерелом походження з України.
Зміна перша – до оподаткованих доходів нерезидентів додано пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті та будь-яких інших пасивних (інвестиційних) доходів, сплачених постійними представництвами нерезидентів в Україні.
Що це означає? Те, що виплата постійним представництвом вищеназваних доходів нерезиденту (своєму «рідному» або будь-якому іншому) буде оподатковуватися податком на доходи нерезидентів відповідно до п. 141.4 ПКУ. Ставка податку для таких доходів – 15% або за умовами угод про уникнення подвійного оподаткування з країною нерезидента.
При цьому з формулювань п. 141.4 ПКУ виключили згадки про постійне представництво, тому що їх остаточно включили до платників податку на прибуток (зміни до пп. 133.2.2 ПКУ, що діють з 23.05.2020 р.).
Для решти платників податку на прибуток це буде ще одним уточненням: якщо виплачуємо доходи постійному представництву нерезидента, податок на репатріацію не справляється. Самі постійні представництва повинні справляти цей податок, якщо вони виплачуватимуть доходи нерезидентам (зміни до пп. 141.4.2 ПКУ, які діють вже з 1 липня 2020 р).
Зміна друга – нові види доходів (зазначені в доданих пунктах “з” та “и”):
з) доходи від відчуження прав на видобуток та розробку родовищ корисних копалин, мінеральних джерел та інших природних ресурсів;
и) прибутки від відчуження акцій, часток, корпоративних або інших аналогічних прав в іноземних компаніях, організаціях, утворених відповідно до законодавства інших держав (іноземні юридичні особи), які відповідають певним умовам:
- у будь-який момент часу впродовж 365 днів, що передують продажу або іншому відчуженню, вартість акцій, часток, корпоративних або інших аналогічних прав іноземної юридичної особи на 50 і більше відсотків утворюється за рахунок акцій, часток в українській юридичній особі, які належать зазначеній іноземній юридичній особі прямо або опосередковано, та
- у будь-який момент часу впродовж 365 днів, що передують продажу або іншому відчуженню, вартість акцій, часток в українській юридичній особі на 50 і більше відсотків утворюється за рахунок нерухомого майна, яке розташовано в Україні та належить такій українській юридичній особі або використовується такою українською юридичною особою на підставі договору довгострокової оренди, фінансового лізингу чи аналогічного договору.
Вартість акцій, часток, корпоративних або інших аналогічних прав (для цілей підпункту 1 цього підпункту) та нерухомого майна (для цілей підпункту 2 цього підпункту) визначається на підставі балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку як найвища сума у будь-який момент часу впродовж 365 днів, що передують продажу або іншому відчуженню, та підлягає порівнянню з вартістю іншого майна (активів) згідно з балансовою (залишковою) вартістю за даними бухгалтерського обліку такої юридичної особи.
До того ж відповідні зміни вносяться до . Щодо природних ресурсів, то дохід від їх продажу потрапив до нового підпункту «й» (ще з 23.05.2020 р.), а інвестиційні активи – до нового підпункту «е» (ось ця зміна запрацює з 01.07.2020 р.).
Що це означає? З 1 липня, коли резидент або постійне представництво нерезидента сплачуватиме йому дохід за відчуження інвестиційних активів (акцій, часток у статутному капіталі, корпоративних прав тощо), такий дохід треба буде оподаткувати за ставкою 15% при його виплаті.
Таке ж правило оподаткування вводиться і для ситуації, коли покупцем інвестактива у нерезидента є теж нерезидент. При цьому нерезидент, який придбав таким чином інвестактив, стати на облік у ДПС за місцезнаходженням української ЮО, акції, корпоративні права якої формують вартість інвестиційного активу, що є предметом такого правочину. Взяття на облік таких нерезидентів здійснюється в порядку, встановленому п. 64.5 ПКУ
За матеріалами видання Дебет-Кредит.
Оновлені правила взяття нерезидента на облік в ДПС та нові види доходу з джерелом походження в Україні
Оновлені правила взяття нерезидента на облік в ДПС
З 1 липня відповідно до нової редакції п. 64.5 Податкового кодексу України, підставою для взяття на облік (внесення змін, перереєстрації) нерезидента, який здійснює в Україні діяльність через відокремлений підрозділ (у тому числі постійне представництво) іноземної компанії, організації є будь-яка із зазначених нижче подій:
- акредитація такого підрозділу на території України,
- придбання юрособою-нерезидентом нерухомого майна або отримання майнового права на таке майно в Україні,
- відкриття рахунків в банках України.
Взяття на облік у контролюючому органі нерезидента здійснюється при настанні першої із зазначених подій не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від нерезидента відповідної заяви, яку він зобов’язаний подати:
- у десятиденний строк після акредитації (реєстрації, легалізації) на території України відокремленого підрозділу - до контролюючого органу за місцезнаходженням відокремленого підрозділу;
- до придбання нерухомого майна або отримання майнових прав на таке майно в Україні - до контролюючого органу за місцезнаходженням нерухомого майна;
- до відкриття рахунку в Україні - до контролюючого органу за місцезнаходженням установи (відділення) банку або іншої фінансової установи, в яких відкривається рахунок.
А ще чекаємо оновлення підзаконних нормативних актів.
Пункт 64.5 ПКУ визначає, що порядок взяття на облік нерезидентів у контролюючих органах встановлюється Міністерством фінансів. На сьогодні існує Порядок обліку платників податків і зборів, затверджений наказом Мінфіну від 09.12.2011 р. № 1588. Оскільки правила взяття нерезидентів на облік змінились, до Порядку № 1588 теж мають внести зміни.
Передбачено, що порядок повідомлення нерезидентів про взяття на облік як платників податків встановлюється Кабінетом Міністрів України. На сьогодні повідомлення про взяття на облік платника податків надається згідно з Порядком №1588, але він затверджений Мінфіном. Отже, для нерезидентів КМУ має розробити новий і окремий порядок повідомлення.
Дохід з джерелом походження з України: що нового?
З 1 липня 2020 року набирають чинності зміни до пп. 14.1.54 ПКУ. Цей підпункт визначає, що є доходом з джерелом походження з України.
Зміна перша - до оподаткованих доходів нерезидентів додано пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті та будь-яких інших пасивних (інвестиційних) доходів, сплачених постійними представництвами нерезидентів в Україні.
Що це означає? Те, що виплата постійним представництвом вищеназваних доходів нерезиденту (своєму «рідному» або будь-якому іншому) буде оподатковуватися податком на доходи нерезидентів відповідно до п. 141.4 ПКУ. Ставка податку для таких доходів – 15% або за умовами угод про уникнення подвійного оподаткування з країною нерезидента.
При цьому з формулювань п. 141.4 ПКУ виключили згадки про постійне представництво, тому що їх остаточно включили до платників податку на прибуток (зміни до пп. 133.2.2 ПКУ, що діють з 23.05.2020 р.).
Для решти платників податку на прибуток це буде ще одним уточненням: якщо виплачуємо доходи постійному представництву нерезидента, податок на репатріацію не справляється. Самі постійні представництва повинні справляти цей податок, якщо вони виплачуватимуть доходи нерезидентам (зміни до пп. 141.4.2 ПКУ, які діють вже з 1 липня 2020 р).
Зміна друга – нові види доходів (зазначені в доданих пунктах "з" та "и"):
з) доходи від відчуження прав на видобуток та розробку родовищ корисних копалин, мінеральних джерел та інших природних ресурсів;
и) прибутки від відчуження акцій, часток, корпоративних або інших аналогічних прав в іноземних компаніях, організаціях, утворених відповідно до законодавства інших держав (іноземні юридичні особи), які відповідають певним умовам:
- у будь-який момент часу впродовж 365 днів, що передують продажу або іншому відчуженню, вартість акцій, часток, корпоративних або інших аналогічних прав іноземної юридичної особи на 50 і більше відсотків утворюється за рахунок акцій, часток в українській юридичній особі, які належать зазначеній іноземній юридичній особі прямо або опосередковано, та
- у будь-який момент часу впродовж 365 днів, що передують продажу або іншому відчуженню, вартість акцій, часток в українській юридичній особі на 50 і більше відсотків утворюється за рахунок нерухомого майна, яке розташовано в Україні та належить такій українській юридичній особі або використовується такою українською юридичною особою на підставі договору довгострокової оренди, фінансового лізингу чи аналогічного договору.
Вартість акцій, часток, корпоративних або інших аналогічних прав (для цілей підпункту 1 цього підпункту) та нерухомого майна (для цілей підпункту 2 цього підпункту) визначається на підставі балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку як найвища сума у будь-який момент часу впродовж 365 днів, що передують продажу або іншому відчуженню, та підлягає порівнянню з вартістю іншого майна (активів) згідно з балансовою (залишковою) вартістю за даними бухгалтерського обліку такої юридичної особи.
До того ж відповідні зміни вносяться до . Щодо природних ресурсів, то дохід від їх продажу потрапив до нового підпункту «й» (ще з 23.05.2020 р.), а інвестиційні активи – до нового підпункту «е» (ось ця зміна запрацює з 01.07.2020 р.).
Що це означає? З 1 липня, коли резидент або постійне представництво нерезидента сплачуватиме йому дохід за відчуження інвестиційних активів (акцій, часток у статутному капіталі, корпоративних прав тощо), такий дохід треба буде оподаткувати за ставкою 15% при його виплаті.
Таке ж правило оподаткування вводиться і для ситуації, коли покупцем інвестактива у нерезидента є теж нерезидент. При цьому нерезидент, який придбав таким чином інвестактив, стати на облік у ДПС за місцезнаходженням української ЮО, акції, корпоративні права якої формують вартість інвестиційного активу, що є предметом такого правочину. Взяття на облік таких нерезидентів здійснюється в порядку, встановленому п. 64.5 ПКУ
За матеріалами видання Дебет-Кредит.
