Тіньова економіка – це не одна цифра і не набір ізольованих схем.
Зарплати у конвертах. Торгівля без чеків. “Скрутки” ПДВ. Конвертаційні центри. Дропи. Зловживання спрощеною системою. Сірий імпорт. Нелегальні ринки алкоголю, тютюну та пального. Тіньові операції із зерном, деревиною та нерухомістю. Криптоактиви та неформальні обмінні мережі. Офшори. Зловживання бюджетними коштами. Це неповний перелік найпопулярніших схем тіньової економіки. Про це йдеться в блозі Голови Державної служби фінансового моніторингу України на сайті інформаційного агентства «Українські Новини».
На перший погляд – різні проблеми, які потребують різних рішень. Але це тільки на перший погляд.
Бізнес може приховати частину виручки або сформувати фіктивний податковий кредит. Далі ці кошти можуть пройти через транзитні компанії, дробитися між ФОПами чи рахунками фізичних осіб. Частина перетворюється на готівку, частина може трансформуватися у криптоактиви.
Гроші, отримані внаслідок маніпуляцій із державними закупівлями, можуть рухатися дуже схожим шляхом: розпорошення, підконтрольні рахунки, обготівкування, легалізація або виведення коштів за кордон.
І саме тут криється одна з головних вразливостей тіньової економіки.
Джерела грошей можуть бути різними. Схеми можуть бути різними. Але інфраструктура, необхідна для переміщення, приховування та легалізації коштів, часто перетинається.
Тому недостатньо навчитися краще боротися з кожною окремою схемою.
Закривається один канал – кошти переходять на інший. Посилюється контроль за юридичними особами – активніше використовуються ФОПи та рахунки фізичних осіб. Банки навчаються виявляти певний тип транзакцій, перекривається один фінансовий інструмент – використовуються інші.
Отже, наступний етап детінізації має полягати не лише у виявленні дедалі більшої кількості порушень.
Дивитися на систему комплексно.
Саме на цьому принципі ґрунтуються нові підходи у роботі Держфінмоніторингу, які ми впроваджуємо вже протягом 1,5 року. Нашим першим завданням було перейти від аналізу окремої операції до аналізу взаємопов’язаних операцій, учасників, активів і фінансових потоків та використовувати ці дані не лише для прогнозування ризиків, а й для розслідування вже виявлених випадків.
Нині ми вже створили постійну систему виявлення, оцінювання та прогнозування ризиків. Її результатом стала здатність своєчасно бачити системні зміни ризикового середовища і перетворювати їх на конкретні аналітичні та управлінські рішення.
Принципи нових підходів
Об’ємне бачення
Податкова бачить податкові ризики. Митниця – рух товарів. Банки – фінансові операції. Правоохоронні органи – конкретні правопорушення. Фінансова розвідка – рух грошей та зв’язки між учасниками.
Завдання полягало не просто в тому, щоб мати доступ до дедалі більшої кількості інформації. Ми створили єдине інформаційно-аналітичне середовище, яке дозволяє зіставляти ці дані та знаходити зв’язки між ними.
Саме наша робота передбачає подальшу інтеграцію внутрішніх і зовнішніх джерел, автоматизацію зіставлення інформації та створення єдиного аналітичного профілю учасника.
Від аналізу окремої операції до аналізу мереж
Один підозрілий рахунок ще не показує масштабу явища. Значно важливіше встановити, хто перераховує на нього кошти, куди вони рухаються далі, які компанії та фізичні особи повторюються в різних ланцюгах.
Для цього використовуються графовий, часовий, географічний та мережевий аналіз, автоматичне виявлення аномалій і повторюваних моделей та візуалізація фінансових, товарних, податкових, ціннопаперових та криптовалютних потоків.
Концентрація ресурсів там, де найбільший ризик
Не кожна фінансова операція потребує однакової уваги. Система має автоматично групувати та пріоритезувати інформацію, оцінювати ризики операцій і профілі учасників та знаходити сукупності транзакцій, значення яких стає зрозумілим лише тоді, коли вони аналізуються разом.
Удар по інфраструктурі тіні
За великими схемами стоять не лише їхні організатори. Їм потрібні рахунки, транзитні компанії, номінальні директори, дропи, механізми обготівкування, фінансові та юридичні посередники.
Саме ці повторювані елементи дозволяють різним схемам існувати одночасно. Тому завдання фінансової розвідки – встановлювати не тільки конкретного порушника, а й інфраструктуру, яка обслуговує десятки різних потоків.
Працюємо на випередження
Після перекриття великого каналу важливо не лише зафіксувати результат. Треба прогнозувати, куди перемістяться гроші, які інструменти можуть стати заміною і які нові патерни з’являться у фінансовій поведінці.
Стратегічний аналіз постійно виявляє нові та змінені механізми й типології та оцінює ризики за секторами, територіями і транскордонними операціями.
Підвищення результативності
Лише за вісім місяців 2026 року Держфінмоніторинг передав правоохоронцям 194 матеріали щодо операцій, пов’язаних із конвертаційними центрами, “скрутками” та “зустрічними потоками”, на майже 85 млрд грн.
Але наступний крок – не просто збільшувати цю цифру.
Ми будуємо фінансову розвідку, яка бачить не окрему підозрілу операцію, а всю систему зв’язків навколо неї; не лише знаходить уже відому схему, а прогнозує появу нової; не просто передає інформацію, а допомагає державі руйнувати фінансову інфраструктуру тіньової економіки.
