Верховна Рада України 9 червня 2026 року прийняла в цілому законопроєкт «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо впровадження міжнародного автоматичного обміну інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи, та оподаткування таких доходів» (реєстр. № 15111-д). Він передбачає впровадження в Україні міжнародного обміну інформацією, нової системи прозорого оподаткування доходів у цифровій економіці та виконання міжнародних зобов’язань перед Міжнародним валютним фондом, Європейським Союзом та Організацією економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР).
Цей законопроєкт є частиною пакету структурних реформ відповідно до програми співпраці з МВФ та виконує вимоги Директиви ЄС DAC 7 і Модельних правил ОЕСР щодо автоматичного обміну інформацією про доходи з цифрових платформ. Прийняття цього закону є необхідною передумовою для приєднання України до Багатосторонньої угоди DPI, у якій уже беруть участь понад 30 країн, переважно держави–члени ЄС.
Законопроєкт поширюється на українські та іноземні компанії, що надають цифрові послуги та працюють на українському ринку, зокрема, сервіси перевезень, доставки, оренди житла, продажу товарів (таких як таких як Bolt, Uklon, Airbnb, Globo, Uber тощо). Він спрямований на гармонізацію українського законодавства з правом ЄС, виведення доходів з «тіні» та забезпечення рівних умов для всіх учасників ринку.
Учасники ринку цифрових платформ публічно підтримують такий підхід та відзначають, що впровадження єдиних правил звітності сприятиме підвищенню довіри між державою, бізнесом і користувачами, а також формуванню передбачуваного регуляторного середовища.
Передбачено, що зміни почнуть діяти від початку 2027 року. Це дозволить всім учасникам ринку адаптувати свою діяльність і бізнес-процеси під нові умови.
Міжнародний обмін інформацією (DPI / DAC 7)
Прийнятий законопроєкт передбачає запровадження міжнародного автоматичного обміну інформацією відповідно до Модельних правил ОЕСР, що відповідають Директиві ЄС 2021/514 (DAC 7). Відповідно до нових правил:
- Державна податкова служба України щороку отримуватиме від компетентних органів іноземних юрисдикцій інформацію про доходи резидентів України, отримані через цифрові платформи, а також передаватиме аналогічну інформацію про резидентів цих країн;
- обмін розпочнеться після приєднання України до Багатосторонньої угоди DPI або інших кваліфікованих міжнародних угод.
Оператори цифрових платформ матимуть обов’язок ідентифікувати підзвітних продавців, збирати про них відповідну інформацію, реєструватися в Державній податковій службі України і подавати щорічні звіти для цілей міжнародного обміну.
Перший міжнародний обмін інформацією заплановано на 2028 рік за звітний 2027 рік. Інформація про доходи, отримані через платформи за 2026 рік, не подаватиметься до ДПС ані операторами платформ, ані іноземними країнами.
Новий підхід до оподаткування доходів фізичних осіб
Положення прийнятого законопроєкту передбачають новий підхід до оподаткування доходів громадян, отриманих через цифрові платформи
- Встановлюється єдиний податковий платіж у розмірі 10% ПДФО, який сплачується оператором платформи як податковим агентом.
Надходження від цього платежу розподілятимуться в пропорції 50/50 між загальним і спеціальним фондами державного бюджету, а додатковий військовий збір із таких доходів не сплачуватиметься.
Для порівняння, за чинною системою податкове навантаження на доходи фізичних осіб становить 18% ПДФО + 5% військового збору, тобто разом 23%.
Новий підхід зменшує податкове навантаження для громадян, одночасно стимулюючи детінізацію доходів цифрової економіки.
Скористатися таким режимом зможуть фізичні особи, які:
- працюють без найманих працівників;
- мають дохід у межах встановленого ліміту (до 834 мінімальних зарплат на рік — близько 7,2 млн грн станом на 2026 рік);
- не продають підакцизні товари.
Спрощення для громадян платників ПДФО
Щодо оподаткування доходів фізичних осіб‑продавців законопроєкт передбачає важливі спрощення:
- неоподатковуваний дохід до 2000 євро на рік для операцій з продажу товарів через цифрові платформи, при цьому кількість таких продажів не обмежується – це означає, що разові продажі особистих (та/або вживаних) речей в межах 2000 євро не оподатковуються;
- фізичні особи не зобов’язані подавати податкові декларації про доходи, отримані через платформи; всі розрахунки та відповідне перерахування здійснює оператор платформи;
- не потрібно відкривати спеціальні рахунки навіть у випадку перевищення неоподатковуваного порогу;
- для платформ спрощено звітність, для нерезидентів платформ дозволено сплату в іноземній валюті.
Для операторів платформ та фізичних осіб також забезпечено відсутність подвійного звітування: інформація про доходи продавців, що оподатковуються за спеціальними правилами, не включатиметься дублюючим чином у інші податкові звіти, а подаватиметься за спеціальною процедурою, передбаченою для цифрових платформ.
Захист інформації та пом’якшення санкцій у перші роки
Для першого звітного періоду передбачено пом’якшений підхід до застосування окремих штрафних санкцій.
Законопроєкт також уточнює правила захисту інформації, що отримується в межах міжнародного обміну. Передбачено спеціальні обмеження для ДПС щодо передачі інформації про доходи, отримані через цифрові платформи, іншим особам, державним органам та органам місцевого самоврядування, крім випадків, прямо визначених міжнародними договорами. Це забезпечить високий рівень конфіденційності інформації, отриманої в межах міжнародного обміну.
Для операторів цифрових платформ
Для операторів цифрових платформ прийнятий законопроєкт встановлює обов’язки щодо ідентифікації підзвітних продавців, збору інформації про їхні доходи, реєстрації в Державній податковій службі та щорічного подання до ДПС звітності для міжнародного обміну, а також виконання функцій податкового агента щодо доходів фізичних осіб‑підзвітних продавців.
Під звітну діяльності підпадає оренда нерухомості, надання послуг, продаж товарів та оренда транспортних засобів. Важливо, що інформація про операції з продажу товарів до 2 тис. євро та до 30 продажів на рік не включається до звіту.
Електронні «дошки оголошень», на яких здійснюється виключно реклама або інформування щодо товару/послуги, також не підпадатимуть під нове регулювання і відповідна інформація не надходитиме до ДПС.
Законопроєкт передбачає впровадження безоплатної державної послуги верифікації, якою оператори платформ зможуть користуватися під час належної комплексної перевірки, що спрощує та прискорює підтвердження даних про продавців, зменшує адміністративні витрати бізнесу та ризик помилок у звітності.
Підтримка бізнесу та розвиток гіг‑економіки
Учасники ринку цифрових платформ, включаючи відомі сервіси таксі, доставки та оренди житла, підтримують прийняття законопроєкту та запровадження єдиного платежу.
Бізнес відзначає, що нові правила:
- формують прозоре й передбачуване регуляторне середовище;
- сприяють розвитку гнучких форм зайнятості та гіг‑економіки;
- підвищують довіру між державою, бізнесом і користувачами платформ.
Очікуваний результат і ефект для бюджету
Реалізація законопроєкту сприятиме:
- детінізації доходів, отриманих через цифрові платформи, у тому числі для сотень тисяч громадян, кур’єрів, водіїв таксі, надавачів інших послуг;
- підвищенню податкової дисципліни та вирівнюванню конкурентних умов для всіх платформ;
- зростанню надходжень до державного бюджету України.
За попередніми оцінками, відповідно до даних, наданих операторами цифрових платформ, орієнтовна загальна кількість підзвітних продавців-фізичних осіб, які надають різні послуги через онлайн-платформи, становить 400 тис. осіб.
Очікуваний фіскальний ефект складатиме близько 14 млрд грн щорічно, з яких сума, що відповідає сплаченому єдиному платежу 10% ПДФО, розподілятиметься на цілі загального та спеціального фонду бюджету.
Впровадження
Більшість положень набудуть чинності з 1 січня 2027 року, водночас встановлюватиметься обов’язок для операторів платформ зареєструватися в ДПС до кінця 2026 року.
Оподаткування доходів, отриманих через цифрові платформі, за новими правилами розпочнеться з 1 січня 2027 року. Норми щодо міжнародного обміну інформацією застосовуватимуться після приєднання України до Багатосторонньої угоди про автоматичний обмін інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи.
Впровадження в Україні міжнародного обміну про доходи, отримані через цифрові платформи, здійснюється за підтримки Програми Європейського Союзу з підтримки управління державними фінансами в Україні (EU4PFM).
Читайте також:
