Національний банк узгодив нормативно-правові акти відповідно до змін, унесених постановою Кабінету міністрів від 7 липня 2022 року № 761, якою фактично скасовується поняття критичного імпорту. Це дасть змогу бізнесу з 9 липня 2022 року купувати валюту та переказувати кошти за операціями з імпорту товарів, які класифікуються в товарних групах 01 – 97 УКТ ЗЕД згідно із законом “Про Митний тариф України”, тобто імпортувати будь-яку товарну продукцію.
Водночас обмеження на купівлю валюти та транскордонні перекази для імпорту послуг зберігатимуться. Підприємства матимуть змогу імпортувати лише ті послуги, роботи, права інтелектуальної власності та інші немайнові права, що входять до переліку, який також затверджено постановою КМУ від 7 липня 2022 року № 761.
Важливою передумовою для спрощення валютних обмежень для імпорту продукції стало набрання з 1 липня 2022 року чинності законом "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо перегляду окремих пільг з оподаткування", яким відновлюються мита та податки на імпорт товарів та послуг.
Станом на початок липня перелік товарів критичного імпорту містив близько 90% товарів, що імпортувалися до війни. З огляду на це, за оцінками Національного банку, відповідне послаблення не зумовить суттєвого додаткового тиску на валютний ринок. Натомість це поліпшить умови ведення підприємницької діяльності в Україні, оскільки бізнес матиме змогу купувати всю необхідну продукцію для виробничого процесу.
Сповільнення швидкості зростання імпорту у перспективі через повернення мит та податків на імпорт та подальше відновлення виробництва в Україні сприятимуть зменшенню різниці між попитом та пропозицією на валютному ринку.
Крім того, ураховуючи звернення бізнесу та Міністерства економіки, Національний банк з 9 липня розширює строки розрахунків за експортно-імпортними операціями зі 120 до 180 днів. Відповідне рішення покликане підтримати українські підприємства шляхом збільшення їх можливостей в умовах логістичних проблем під час експорту та імпорту продукції, що виникли через війну.
Нові вимоги застосовуватимуться до операцій резидентів з експорту та імпорту товарів, здійснених із 5 квітня 2022 року. Для операцій, що проводилися до відповідної дати, граничні строки розрахунків як і раніше становлять 365 днів.
З метою зниження тиску на валютному ринку Національний банк зменшує з 10 до 2 робочих днів строк використання купленої для розрахунків валюти резидентами з 11 липня 2022 року. Відповідне обмеження не поширюється, зокрема, на купівлю валюти:
-
-
- для проведення резидентами мобілізаційних та інших заходів, визначених законами України, що регулюють відносини у сферах забезпечення національної безпеки та оборони;
- державними органами, уповноваженими згідно із законодавством України здійснювати оперативно-розшукову, контррозвідувальну, розвідувальну діяльність або досудове розслідування;
- Державною казначейською службою України;
- на підставі окремих рішень Національного банку, що приймаються на підставі звернень Кабінету Міністрів України, міністерств, Ради національної безпеки і оборони України, Служби безпеки України.
-
Крім того, Національний банк спростив низку валютних обмежень для діяльності дипломатичних представництв та консульських установ іноземних держав в Україні, а також державних органів, уповноважених згідно із законодавством України здійснювати оперативно-розшукову, контррозвідувальну, розвідувальну діяльність або досудове розслідування.
Відповідні зміни внесені постановою Правління Національного банку України від 7 липня 2022 року № 142 "Про внесення змін до постанови Правління Національного банку України від 24 лютого 2022 року № 18". Документ набирає чинності з 9 липня 2022 року.
Читайте також:
- Що є однією з передумов для скасування переліку товарів критичного імпорту?
- Продовження граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів
- Мінфін затвердив Порядок обміну податковою інформацією з компетентними органами іноземних країн
- За незаконні дії з коштами ЄС планують запровадити кримінальну відповідальність
- БЕБ виявило підозрілі операції з перерахування коштів за кордон на 9 мільярдів гривень
