Наявність заборгованості не завжди означає, що особу внесуть до Єдиного реєстру боржників. Так само перебування в реєстрі не спричиняє автоматичного арешту всіх рахунків і майна чи заборони виїзду за кордон. Правові наслідки залежать від підстав відкриття виконавчого провадження та конкретних заходів примусового виконання. З новин Судово-юридичної газети.

Перевірити себе або іншу особу можна через офіційний сервіс Міністерства юстиції України. Якщо запис знайдено, варто з’ясувати, на підставі якого виконавчого документа відкрито провадження та які рішення ухвалив виконавець.

Що таке Єдиний реєстр боржників і кого до нього вносять

Єдиний реєстр боржників — це систематизована база даних про боржників, яка є складовою автоматизованої системи виконавчого провадження. Його створено для оприлюднення відомостей про невиконані зобов’язання та запобігання відчуженню майна боржниками.

Реєстрація боржника в Єдиному реєстрі боржників не звільняє його від виконання рішення.

Правову основу ведення реєстру визначає стаття 9 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII.

Реєстр не охоплює всіх осіб, які мають прострочені платежі. За загальним правилом відомості вносять одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження. Водночас закон передбачає винятки та спеціальні правила для окремих категорій зобов’язань.

Підставою для внесення можуть бути, зокрема, виконавчі документи щодо кредитної заборгованості, інших майнових зобов’язань, аліментів, штрафів та рішень немайнового характеру. Однак сам факт існування боргу ще не означає автоматичного внесення до реєстру.

Для аліментних зобов’язань передбачено спеціальне правило: внесення пов’язане із заборгованістю, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три місяці.

Реєстр містить передбачені законом ідентифікаційні дані боржника, інформацію про виконавчий документ, орган або посадову особу, які його видали, дані виконавця, номер провадження та категорію стягнення.

Як перевірити себе в реєстрі

Перевірити статус особи як боржника можна через сервіс CheckLists FinAP у реєстрі «Боржники», що містить інформацію з Єдиного реєстру боржників Мін’юсту.

Якщо запис знайдено, варто зафіксувати номер виконавчого провадження, категорію стягнення та дані виконавця.

Реєстр і матеріали виконавчого провадження виконують різні функції. Реєстр містить відомості про боржника, тоді як у виконавця можна з’ясувати підстави стягнення, суму боргу, стан провадження та застосовані заходи.

Що змінює внесення до реєстру та які обмеження можливі

Відчуження майна

Стаття 9 Закону України «Про виконавче провадження» передбачає спеціальний механізм запобігання відчуженню майна боржника, відомості про якого внесені до Єдиного реєстру боржників.

У разі звернення особи щодо відчуження та/або застави такого майна державні органи, органи місцевого самоврядування, нотаріуси, інші визначені законом суб’єкти, а також інвестиційні фірми зобов’язані відмовити у вчиненні відповідної дії, крім випадків, передбачених законом. Не пізніше наступного робочого дня вони мають повідомити про це відповідний орган державної виконавчої служби або приватного виконавця та надати відомості про майно.

Після отримання повідомлення виконавець зобов’язаний не пізніше наступного робочого дня прийняти рішення про накладення арешту на відповідне майно та/або кошти боржника, крім установлених законом винятків.

Таким чином, внесення до реєстру не означає автоматичного арешту всього майна боржника, однак може безпосередньо обмежувати можливість відчуження конкретного майна та спричиняти застосування передбачених законом заходів примусового виконання.

Банківські рахунки та майно

Банки, небанківські надавачі платіжних послуг, емітенти електронних грошей у разі відкриття або закриття рахунку/електронного гаманця фізичній або юридичній особі, внесеній до Єдиного реєстру боржників, у тому числі через відокремлені підрозділи банку, небанківських надавачів платіжних послуг, емітентів електронних грошей, зобов’язані у день відкриття або закриття рахунку/електронного гаманця повідомити про це зазначений у Єдиному реєстрі боржників орган державної виконавчої служби або приватного виконавця.

Порядок надання такої інформації та форма повідомлення встановлюються Національним банком України за погодженням із Міністерством юстиції України.

Сам запис у реєстрі не є постановою про арешт коштів чи майна.

Арешт застосовується в межах виконавчого провадження на підставі відповідного процесуального рішення та за правилами закону. Тому наявність запису не дає підстав стверджувати, що всі рахунки боржника заблоковані.

Виїзд за кордон

Внесення до реєстру також не означає автоматичної заборони виїзду за межі України.

Тимчасове обмеження права виїзду може застосовуватися за передбачених законом умов, зокрема у зв’язку з ухиленням від виконання зобов’язань, покладених рішенням. У відповідних випадках виконавець звертається до суду.

Для аліментних зобов’язань стаття 71 Закону передбачає спеціальні заходи впливу, зокрема тимчасові обмеження за визначених нею умов.

У разі виїзду боржника на постійне проживання до держави, з якою Україна не уклала договорів про надання правової допомоги, за рішенням суду до виїзду боржника за кордон стягнення аліментів здійснюється за весь період до досягнення дитиною повноліття.

Отже, необхідно розмежовувати внесення до реєстру, відкриття виконавчого провадження та застосування конкретних заходів примусового виконання. Кожен із цих механізмів має власні підстави.

Як погасити борг, оскаржити внесення або домогтися виключення відомостей

Погашення заборгованості

Перед сплатою боржнику варто звернутися до виконавця та уточнити суму основного боргу, виконавчого збору, витрат провадження й інших платежів, якщо вони підлягають стягненню.

Сплачувати кошти слід за перевіреними реквізитами. Якщо борг перераховано безпосередньо стягувачу, необхідно повідомити виконавця та надати підтвердні документи: така сплата не завжди автоматично завершує провадження.

Виключення з реєстру

Порядок виключення відомостей визначає стаття 9 Закону України «Про виконавче провадження».

За загальним правилом відомості виключають одночасно з винесенням постанови про закінчення виконавчого провадження. Закон також передбачає окремі випадки виключення у зв’язку з поверненням виконавчого документа стягувачу або встановленням відсутності заборгованості за документами про стягнення періодичних платежів.

Якщо борг сплачено, але запис залишився, потрібно з’ясувати у виконавця, чи завершено провадження та чи є інші підстави для збереження відомостей.

Оскарження дій виконавця

Якщо особа вважає, що її внесли до реєстру без законних підстав або не виключили відомості після виконання зобов’язання, вона може оскаржити рішення, дії чи бездіяльність виконавця у встановленому законом порядку.

Спосіб оскарження залежить від характеру спору та виду виконавчого документа. Якщо проблема полягає в незнятті арешту, предметом оскарження буде відповідний захід, а не сам факт перебування в реєстрі.

Практика ВС

1)   Сплата кредиту новому кредитору не завжди означає виконання виконавчого документа. Постанова Верховного Суду від 22 жовтня 2025 року у справі № 521/25844/23.

Касаційний цивільний суд розглядав спір щодо виключення боржниці з реєстру після сплати кредитної заборгованості фінансовій компанії, яка набула право вимоги.

Суд погодився з висновком про відсутність підстав для виключення відомостей, оскільки сплата коштів новому кредитору за встановлених обставин не підтверджувала виконання судового рішення у спосіб, зазначений у виконавчому документі. Також не було підтверджено сплату виконавчого збору.

2)   Повернення виконавчого документа не завжди дає підстави для виключення. Постанова Верховного Суду від 26 травня 2026 року у справі № 161/17187/25.

Суд розглянув вимогу боржниці про виключення відомостей після завершення попередніх виконавчих проваджень. Водночас виконавчі документи повторно пред’явили до виконання, відкрили нові провадження, а доказів повного виконання рішень не було надано.

Верховний Суд погодився з відсутністю підстав для виключення відомостей за встановлених обставин. Суд також розмежував спори щодо виключення з реєстру та спори щодо незняття арешту з майна.

Отже, внесення до Єдиного реєстру боржників не означає автоматичного блокування рахунків, арешту майна чи заборони виїзду за кордон. Щоб з’ясувати реальні наслідки, необхідно перевірити стан виконавчого провадження та застосовані заходи. Після погашення боргу варто звернутися до виконавця щодо закінчення провадження й виключення відомостей із реєстру, а за наявності підстав — оскаржити його рішення, дії чи бездіяльність.

Читайте також:

Міжвідомча робоча група у складі фахівців Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Офісу з розвитку підприємництва та експорту та Міністерства освіти і науки України підготувала Рамку фінансових компетентностей підприємців, суб’єктів мікро- та малого бізнесу України (далі – Рамка).

“Уміння ухвалювати виважені фінансові рішення є однією з ключових передумов стійкості та розвитку бізнесу. Для підприємця важливо не лише створити конкурентний продукт чи послугу, а й уміти управляти фінансами, обирати потрібні фінансові інструменти, оцінювати ризики та планувати розвиток. Рамка систематизує фінансові компетентності, необхідні українському підприємцю на різних етапах розвитку бізнесу. Для нас важливо, щоб вона стала практичною основою для створення якісних освітніх продуктів для підприємців та допомагала їм ухвалювати обґрунтовані фінансові рішення, підвищувати стійкість власного бізнесу, а отже, і стійкість української економіки”, – зазначив Голова Національного банку України Андрій Пишний.

Рамка – орієнтир для розвитку фінансової грамотності підприємців

Рамка – це узагальнена система фінансових компетентностей, необхідних для започаткування, ведення, розвитку та забезпечення фінансової стійкості бізнесу. Документ розроблено в межах реалізації Національної стратегії розвитку фінансової грамотності до 2030 року, у якій підприємці визначені однією з ключових цільових груп.

Необхідність системного розвитку фінансових компетентностей підприємців підтверджують і дослідження. За результатами дослідження стану бізнесу в Україні, проведеного в березні 2025 року, 71% власників малого та середнього бізнесу відчувають потребу в додаткових знаннях із фінансового управління. Серед найактуальніших напрямів – фінансова стійкість бізнесу (53,2%), інвестування в розвиток (47,2%), управління грошовим потоком (41,3%) та управління ризиками (37,7%).

Рамка дає можливість фізичним особам-підприємцям усіх груп, представникам незалежної професійної діяльності, власникам та керівникам мікро- і малого бізнесу, а також майбутнім підприємцям використовувати її для самооцінки, виявлення прогалин у власних компетентностях та визначення напрямів для подальшого навчання.

Документ ґрунтується на кращому міжнародному досвіді

Під час розроблення Рамки за основу взято міжнародну модель OECD/INFE Core Competencies Framework on Financial Literacy for MSMEs (2018), яку доповнено та адаптовано до українського економічного, регуляторного та інституційного контексту, а також до особливостей роботи в умовах воєнного стану.

Рамка складається з чотирьох змістових розділів:

● вибір та користування фінансовими послугами – основні фінансові послуги для бізнесу, фінансування бізнесу та фінансова безпека під час користування фінансовими послугами;
● управління та планування фінансів і бізнесу – реєстрація та оподаткування, ведення документації і бухгалтерського обліку, короткострокове управління фінансами, середньо- та довгострокове планування;
● ризики та страхування – особисті й підприємницькі ризики, страхування, управління фінансовими та операційними ризиками, а також окремий тимчасовий блок компетентностей, пов’язаних із воєнними ризиками;
● фінансовий ландшафт – вплив зовнішніх факторів, фінансовий захист підприємців, фінансова інформація, освіта та консультації, фінансовий моніторинг і комплаєнс, благодійна діяльність та соціальне підприємництво.

Кожна компетентність у Рамці розглядається у трьох вимірах: обізнаність, знання та розуміння; навички та поведінка; ставлення. Водночас документ враховує, що потреби підприємця змінюються разом із бізнесом, тому компетентності співвіднесені з різними етапами його розвитку.

“Відповідно до кращої світової практики Рамка надає спільну систему координат для держави, фінансового сектору, освітніх організацій та самих підприємців і змогу вибудовувати системну фінансову освіту для бізнесу. Адже фінансова стійкість бізнесу починається з розуміння ризиків та вміння ними управляти. Підприємці мають не лише знати, які фінансові інструменти доступні, а й розуміти механізми захисту коштів, оцінювати ризики та бути готовими до кризових ситуацій”, – зауважила директор-розпорядник Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Ольга Білай.

Практичне спрямування та інтерактивний формат

Рамка має практичне спрямування і може використовуватися державними установами, закладами освіти, бізнес-школами, громадськими організаціями, бізнес-асоціаціями, інкубаторами, акселераторами, тренерами та консультантами для розроблення і вдосконалення програм фінансової освіти для підприємців.

“Для підприємця ринок капіталу — це не лише банківський кредит, а можливість залучити ресурс через акції, облігації чи інвестиційні фонди. Але користуватися цим ресурсом можна тільки розуміючи співвідношення дохідності та ризику і відповідально ухвалюючи інвестиційні рішення. Рамка формує саме такий комплексний підхід: від базового розуміння фінансових послуг до компетентностей, необхідних для виходу на ринок капіталу, залучення інвестицій та масштабування бізнесу”, – зазначив Голова Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку Олексій Семенюк.

Для зручності користування Рамка має інтерактивну версію, яка дає змогу фільтрувати компетентності за етапами розвитку бізнесу, обирати їх відповідно до конкретних цілей, проводити самооцінку за окремими темами та формувати індивідуальні плани розвитку.

«Розвиток бізнесу змінює і вимоги до підприємця. Зі зростанням компанії з’являються нові фінансові завдання, а разом із ними – потреба в нових знаннях і компетентностях. Працюючи з бізнесом щодня, ми бачимо цю динаміку на практиці. Рамка допомагає структурувати фінансові компетентності та краще орієнтуватися в них на різних етапах розвитку», – зазначив директор Офісу з розвитку підприємництва та експорту Андрій Талама.

Очікується, що Рамка стане методологічною основою для вдосконалення освітніх програм і створення нових навчальних продуктів для підприємців, а також інструментів оцінювання їхніх фінансових компетентностей. Рамка є “живим документом” і може надалі вдосконалюватися з урахуванням зворотного зв’язку користувачів, змін регуляторного середовища та появи нових фінансових інструментів.

Рамка_документЗавантажити

Інструмент для відбору компетентностей (Excel)

ПЕРЕВІРКА КОНТРАГЕНТІВ

Перевірка фізичних та юридичних осіб

Перед початком співпраці важливо перевірити контрагента та оцінити можливі ризики. CheckLists FinAP допомагає перевіряти фізичних і юридичних осіб за відкритими даними, державними реєстрами та іншими джерелами.

Перевірити особу або компанію →

16 січня 2026 року набрав чинності Закон України № 4502-IX, яким врегульовано низку питань, пов’язаних із набуттям, збереженням та правовим режимом множинного громадянства в Україні.

Що таке множинне громадянство?

Множинне громадянство (підданство) – це одночасна належність особи до громадянства (підданства) двох або більше держав.

Закон України «Про громадянство України» тепер прямо визначає випадки, у яких наявність у громадянина України громадянства іншої держави визнається. Серед них, зокрема, одночасне набуття громадянства за народженням, набуття громадянства держави усиновлювачів унаслідок усиновлення іноземцями, а також автоматичне набуття іншого громадянства внаслідок шлюбу з іноземцем.

Громадяни яких держав можуть скористатися спрощеним порядком?

Для окремої категорії іноземців закон передбачає спеціальний порядок набуття та поновлення громадянства України. Йдеться про громадян держав, включених до відповідного переліку Кабінету Міністрів України.

Перелік затверджено постановою КМУ від 5 листопада 2025 року № 1412. У 2026 році до нього були внесені зміни, зокрема постановою № 826 від 24 червня 2026 року, якою до переліку додано Республіку Молдова.

Станом на вересень 2026 року перелік включає 34 держави:

Австрія, Бельгія, Болгарія, Велика Британія, Греція, Данія, Естонія, Ірландія, Ісландія, Іспанія, Італія, Канада, Кіпр, Латвія, Литва, Люксембург, Мальта, Молдова, Нідерланди, Німеччина, Норвегія, Польща, Португалія, Румунія, Словаччина, Словенія, США, Угорщина, Фінляндія, Франція, Хорватія, Чехія, Швейцарія та Швеція.

Що це означає для громадян цих держав?

Іноземці – громадяни держав із зазначеного переліку – під час набуття громадянства України подають декларацію про визнання себе громадянином України та виконують передбачені законом умови. Зокрема, закон передбачає складання іспитів з основ Конституції України, історії України та на визначення рівня володіння державною мовою.

Водночас для таких осіб законодавство передбачає правовий механізм, за якого набуття громадянства України може відбуватися без припинення громадянства держави, громадянином якої вони є.

А якщо громадянин України набуває іноземного громадянства?

Сам факт набуття громадянином України громадянства іншої держави не означає автоматичного припинення громадянства України у всіх випадках.

Закон прямо визначає випадки, коли наявність іншого громадянства визнається як множинне громадянство. Водночас правові наслідки залежать від способу та обставин набуття іноземного громадянства.

Таким чином, після набрання чинності новими правилами питання множинного громадянства в Україні регулюється не за принципом простого «дозволено або заборонено», а відповідно до конкретних випадків, визначених Законом України «Про громадянство України».

Окремо слід враховувати, що перелік держав для спрощеного набуття громадянства України може змінюватися рішеннями Кабінету Міністрів України.

Читайте також:

Ключові вимоги Національного банку України до банків у сфері запобігання легалізації злочинних доходів залишаються незмінними: і далі суворо дотримуватися норм законодавства України, а також рекомендацій регулятора.

На цьому наголосила директор Департаменту фінансового моніторингу Анна Липська під час традиційної зустрічі з відповідальними працівниками банків за проведення фінансового моніторингу.

Під час зустрічі фахівці департаменту представили актуальні кейси з прикладами виявлених порушень банками вимог законодавства України і нормативно-правових актів Національного банку у сфері запобігання легалізації доходів, зокрема під час здійснення за дорученням клієнтів оплати товарів у межах державних контрактів, імпортних операцій, зняття готівки, валютно-обмінних операцій, обслуговування РЕР.

Рекомендації Національного банку під час обговорення цих кейсів стосувалися:

Також учасники зустрічі обговорили питання застосування ризик-орієнтованого підходу банками до операцій клієнтів із внесення застави до Вищого антикорупційного суду.

Ризик-орієнтований підхід не означає ані ігнорування банками встановлених вимог законодавства України, ані необґрунтовану відмову (де-рискінг) в обслуговувані певним категоріям клієнтів.

Так, банки мають ретельно аналізувати відповідні операції та звертати увагу на підтвердження джерел походження коштів, у тому числі готівкових, фінансовий стан платника, зв’язки заставодавця та особи, за яку вноситься застава, ознаки попереднього акумулювання коштів або дроблення операцій тощо.

Водночас операція внесення коштів як застави в кримінальному провадженні не має автоматично відноситись до підозрілої.

Те ж стосується обслуговування PEP. У будь-якому випадку рішення про проведення операції або відмову від її проведення має бути наслідком детального аналізу, у тому числі з урахуванням історії відносин з клієнтом та джерел походження безготівкових коштів (незалежно від часу їх перебування на рахунку) або джерел готівкових коштів (незалежно від факту наявності інформації про них в декларації НАЗК).

Серед причин відмов у проведенні операцій із внесення застави представники банків відзначили відсутність у платника документального підтвердження джерел походження коштів, зокрема готівкою, дроблення операцій із внесення застав, внесення коштів із використанням компаній-оболонок.

Крім того, банки відзначили репутаційні ризики через негативний інформаційний фон навколо цієї тематики, а також потребу в часі для здійснення детального аналізу таких операцій з отриманням додаткових документів для формування належних висновків та прийняття рішення відповідно до вимог законодавства України.

Найближчим часом Національний банк підготує для банків детальне роз’яснення за результатами наглядових дій щодо внесення застав.

Читайте також:

З 23 жовтня 2026 року в Україні запрацюють нові правила цифровізації виконавчого провадження: автоматизована система виконавчого провадження взаємодіятиме з банками, небанківськими надавачами платіжних послуг та емітентами електронних грошей для пошуку рахунків і гаманців боржників та звернення стягнення на кошти.

7 квітня 2026 року Верховна Рада України ухвалила Закон № 4833-IX, який передбачає комплексне оновлення окремих процедур примусового виконання судових рішень та цифровізацію взаємодії між виконавцями, фінансовими установами й державними реєстрами. Основна частина положень Закону набирає чинності 23 жовтня 2026 року.

Одним із ключових нововведень стане автоматизація роботи з коштами боржників на рахунках та електронними грошима.

Як працюватиме новий механізм

Звернення стягнення на кошти та електронні гроші боржника здійснюватиметься через Автоматизовану систему виконавчого провадження (АСВП) шляхом електронної інформаційної взаємодії виконавців із надавачами платіжних послуг.

Для цього передбачено використання програмних інтерфейсів API, які забезпечуватимуть автоматизований обмін інформацією між системами. Відповідний порядок затверджений наказом Міністерства юстиції України від 9 липня 2026 року № 1837/5.

Йдеться не лише про банки. До механізму належатимуть також:

Тобто процедура охоплюватиме не тільки традиційні банківські рахунки, а й електронні гроші та електронні гаманці.

Що саме зможе робити система

Через електронну взаємодію виконавець зможе направляти фінансовій установі відповідні документи, а отримання та обробка інформації відбуватимуться через АСВП.

Автоматизація стосуватиметься, зокрема:

Мін’юст уже затвердив оновлений порядок звернення стягнення на кошти та електронні гроші боржників, який передбачає саме електронну взаємодію виконавців і надавачів платіжних послуг через АСВП.

Банки та фінансові установи взаємодіятимуть із системою через API

Новий підхід передбачає перехід від значної частини ручного документообігу до автоматизованого обміну.

АСВП та інформаційні системи надавачів платіжних послуг взаємодіятимуть через API. За технічної можливості документи та інформація передаватимуться в електронній формі.

Якщо електронна взаємодія тимчасово неможлива через технічні або програмні несправності, передбачена можливість використання паперової форми з подальшим переходом до електронного обміну після усунення технічних проблем.

Окремі операції також виконуватимуться з високою періодичністю. Наприклад, у передбаченому порядку АСВП щогодини перевірятиме наявність сформованих банком стягувача виписок щодо проведених операцій.

Пошук активів не обмежиться рахунками

Закон № 4833-IX передбачає ширшу цифрову взаємодію АСВП з державними інформаційними системами та реєстрами.

Зокрема, йдеться про інформацію щодо:

Також передбачається електронна взаємодія з державними реєстрами, зокрема з Державним реєстром речових прав на нерухоме майно та Єдиним реєстром боржників. Для цього Мін’юст уже затвердив окремий порядок електронної інформаційної взаємодії.

Що буде після повного погашення боргу

Закон передбачає автоматизацію і зворотного процесу.

Для виконавчих проваджень, на які поширюється відповідна норма, у разі надходження суми, достатньої для погашення вимог стягувача, виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та винагороди приватного виконавця, АСВП формуватиме повідомлення про погашення заборгованості.

Таке повідомлення є підставою для виключення відомостей про боржника з Єдиного реєстру боржників та зняття арешту з коштів, електронних грошей і відповідних цінних паперів.

Таким чином, після повного виконання рішення окремі процедури також переводяться в автоматизований формат.

Перевірятимуть майновий стан боржника систематично

Нові правила передбачають більш регулярну перевірку майнового стану боржника.

Після відкриття або поновлення виконавчого провадження перевірка має проводитися у встановлений законом строк, а надалі інформація щодо окремих видів активів перевірятиметься періодично.

Зокрема, передбачено регулярну перевірку інформації щодо рахунків та електронних гаманців, а також щодо нерухомого і рухомого майна, майнових прав та доходів.

Це означає, що зміна фінансового або майнового стану боржника зможе оперативніше потрапляти в поле уваги виконавчого провадження.

Передбачено автоматизацію зняття арешту

Окремий блок змін стосується зняття арештів.

Якщо заборгованість погашена у випадках, передбачених Законом, автоматизована система формує відповідне повідомлення, яке є підставою для подальшого зняття арешту.

Тобто процедура має бути тісніше пов’язана з фактичним виконанням рішення, а не залежати виключно від ручного обміну документами між виконавцем та фінансовою установою.

Що зміниться для боржників

Для боржника ключова зміна полягає в тому, що наявність коштів або електронних грошей у різних фінансових сервісах не означатиме, що вони залишатимуться поза межами виконавчого провадження.

Закон прямо передбачає механізми звернення стягнення на кошти та електронні гроші, що перебувають на рахунках або електронних гаманцях у банках, небанківських надавачів платіжних послуг та емітентів електронних грошей.

Водночас звернення стягнення здійснюється в межах та з урахуванням обмежень, установлених законодавством. Тобто нові цифрові механізми не скасовують передбачені законом гарантії щодо майна та коштів, на які не може бути звернено стягнення.

Обмеження щодо єдиного житла

Закон також містить гарантії щодо єдиного житла боржника.

Якщо сума, що підлягає стягненню за виконавчим провадженням, не перевищує 50 розмірів мінімальної заробітної плати, звернення стягнення на єдине житло боржника та земельну ділянку, на якій воно розташоване, не здійснюється.

Водночас закон передбачає винятки, зокрема для випадків, коли таке майно є предметом застави або іпотеки, а також щодо окремих вимог про відшкодування шкоди.

Окремі гарантії також діють для визначених законом захищених категорій громадян на період воєнного стану та протягом встановленого законом періоду після його припинення або скасування.

Поновлення виконавчого провадження

Ще одна новела — врегулювання процедури поновлення виконавчого провадження після повернення виконавчого документа стягувачу.

Закон визначає можливість поновлення, зокрема, за заявою стягувача, боржника, прокурора у передбачених законом випадках або за заявою чи повідомленням суду.

Після отримання відповідної заяви виконавець має винести постанову про поновлення виконавчого провадження у встановлений законом строк, після чого виконавчі дії можуть продовжуватися.

Що це означає для стягувачів

Для стягувачів зміни мають значення насамперед через розширення електронної взаємодії та можливість швидше отримувати інформацію про активи боржника.

АСВП поступово стає не просто системою обліку виконавчих проваджень, а інструментом автоматизованої взаємодії з банками, платіжними установами та державними реєстрами.

Це має скоротити кількість ручних операцій та пришвидшити окремі технічні етапи виконання судових та інших рішень.

Коли запрацюють нові правила

Закон № 4833-IX був ухвалений Верховною Радою України 7 квітня 2026 року. Основна частина його положень набирає чинності 23 жовтня 2026 року.

Для реалізації нових положень Міністерство юстиції вже затвердило низку підзаконних актів, зокрема наказ № 1837/5 від 9 липня 2026 року щодо порядку звернення стягнення на кошти та електронні гроші боржників, а також наказ № 1943/5 від 22 липня 2026 року щодо електронної взаємодії Єдиного реєстру боржників із Державним реєстром речових прав на нерухоме майно.

Таким чином, з 23 жовтня 2026 року виконавче провадження в Україні переходить на більш автоматизовану модель взаємодії з фінансовими установами та державними реєстрами. Для боржників це означає швидше виявлення коштів та інших активів, а для стягувачів — цифровізацію значної частини процедур, пов’язаних із виконанням рішень.

Читайте також:

Рішення суду про визнання трудових відносин із керівником припиненими може бути достатньою підставою для внесення змін до Єдиного державного реєстру навіть без окремої вимоги про проведення реєстраційної дії.

Ситуація, коли керівник юридичної особи фактично звільнився, але продовжує значитися керівником у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (ЄДР), може створювати для нього низку практичних і правових проблем.

Наприклад, особа вже не виконує функції керівника, однак у відкритих відомостях ЄДР продовжує зазначатися саме як керівник юридичної особи. Це може створювати правову невизначеність щодо її статусу та повноважень.

Окремо така проблема може виникати, коли керівник не має можливості припинити трудові або цивільні відносини у звичайному порядку — зокрема, через відсутність зв’язку з роботодавцем, учасниками юридичної особи чи органом, уповноваженим приймати рішення про звільнення.

Коли питання доводиться вирішувати через суд

Міністерство юстиції України у листі від 14 вересня 2026 року № 137117/8.4.3/32-26 звернуло увагу саме на ситуації, коли особа через обставини, що не залежать від неї, не може припинити трудові чи цивільні відносини з юридичною особою у звичайному порядку.

У такому випадку, як зазначає Мін’юст, на сьогодні одним зі шляхів вирішення питання є звернення до суду з вимогою про визнання відповідних відносин припиненими.

Водночас виникає інше практичне питання: чи достатньо самого рішення суду про припинення трудових відносин для виключення відомостей про керівника з ЄДР, чи суд повинен окремо зобов’язати провести відповідну реєстраційну дію?

Саме щодо цього питання Міністерство юстиції надало додаткове роз’яснення.

Що зазначив Верховний Суд

У постанові від 17 січня 2024 року у справі № 333/3177/22 Верховний Суд дійшов висновку, що рішення суду про визнання трудових відносин припиненими є підставою для внесення відповідних змін до ЄДР.

Суд послався, зокрема, на частину першу статті 25 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», відповідно до якої державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться, зокрема, на підставі судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей у ЄДР.

У справі № 333/3177/22 Верховний Суд зазначив, що рішення про визнання трудових відносин припиненими є підставою для внесення змін до ЄДР.

Таким чином, для вирішення питання важливим є не лише формулювання вимоги про виключення особи з ЄДР, а встановлений судом факт припинення відповідних трудових відносин.

Нова позиція Міністерства юстиції

Листом від 14 вересня 2026 року № 137117/8.4.3/32-26 Міністерство юстиції фактично підтвердило застосування цього підходу на практиці.

Мін’юст зазначив, що з урахуванням висновків Верховного Суду рішення суду про визнання трудових відносин припиненими є достатньою підставою для внесення відповідних змін до відомостей ЄДР.

Причому це стосується і випадків, коли в самому судовому рішенні немає окремого зобов’язання провести відповідну реєстраційну дію.

Отже, якщо суд встановив факт припинення трудових відносин із керівником, таке рішення може бути підставою для актуалізації відомостей про керівника в ЄДР.

Що змінилося технічно

Лист Мін’юсту також звертає увагу на технічну сторону питання.

Державне підприємство «Національні інформаційні системи» за рекомендаціями Міністерства юстиції доопрацювало програмне забезпечення ЄДР. Відтепер у відповідному блоці можна зазначити, що «Керівник відсутній», а в окремому полі — вказати причину відсутності керівника.

Це важливо, оскільки на практиці юридична особа може певний час залишатися без керівника, а відсутність особи на цій посаді не повинна означати, що попередній керівник продовжує значитися ним у державному реєстрі.

Таким чином, йдеться не лише про правову позицію, а й про створення технічної можливості відображати відповідний статус у ЄДР.

Чому це важливо для колишнього керівника

Для особи, яка припинила трудові відносини з юридичною особою, але продовжує значитися її керівником у ЄДР, актуальність реєстрових відомостей має практичне значення.

ЄДР є державною інформаційною системою, яка забезпечує збирання, облік та надання інформації про юридичних осіб, а серед відомостей про юридичну особу міститься інформація про її керівника.

Тому ситуація, коли фактичні трудові відносини вже припинені, а інформація в ЄДР не змінена, створює невідповідність між встановленим судом юридичним фактом і даними державного реєстру.

Саме для таких випадків Мін’юст і звертає увагу на необхідність забезпечення достовірності та повноти відомостей ЄДР.

Що варто врахувати

Отже, якщо керівник не може припинити відносини з юридичною особою у звичайному порядку і змушений звертатися до суду, ключовим є належне встановлення судом факту припинення відповідних трудових відносин.

Після набрання рішенням законної сили воно може бути використане як підстава для внесення змін до ЄДР. При цьому, відповідно до роз’яснення Мін’юсту від 14 вересня 2026 року, окреме формулювання про зобов’язання державного реєстратора виключити керівника з ЄДР для цього не є обов’язковим.

Таким чином, позиція Верховного Суду від 17 січня 2024 року отримала додаткове практичне підтвердження у роз’ясненні Міністерства юстиції від 14 вересня 2026 року: рішення про припинення трудових відносин може бути достатньою правовою підставою для актуалізації відомостей про керівника в ЄДР.

Читайте також:

Deutsche Bank Private Bank почав використовувати Agentic AI для перевірки походження статків клієнтів у межах процедур KYC. Рішення покликане автоматизувати частину роботи, пов’язаної з дослідженням, документуванням та підготовкою даних про Source of Wealth. Про запуск банк повідомив у своїй пресслужбі.

Що саме робить AI

Source of Wealth є важливою складовою KYC-перевірки, під час якої банк має встановити та документально підтвердити, як потенційний клієнт накопичив свої статки.

Нова система аналізує інформацію з клієнтської справи та схвалених зовнішніх джерел, автоматизує пошук і підготовку необхідних даних. Вона також допомагає виявляти прогалини або невідповідності в інформації та готує матеріали для подальшої оцінки працівником банку.

Водночас Deutsche Bank підкреслює, що автоматизація не замінює відповідальність працівників. AI інтегрований у цифрову KYC-платформу, а підготовлені ним результати передаються на перевірку людиною.

Де вже працює рішення

Технологію запустили на початку вересня у центрах бронювання Private Bank у Сингапурі та Гонконзі. Крім того, нею можуть користуватися радники банку в Дубаї, які працюють із рахунками, відкритими в Сингапурі. Deutsche Bank планує поступово поширити рішення на інші центри управління статками Private Bank.

Який результат очікує банк

За прогнозами Deutsche Bank, регіон Emerging Markets у 2026 році має провести онбординг приблизно на 30% більше клієнтів, ніж у 2025 році. Банк також зазначає, що використання AI має сприяти скороченню адміністративної роботи та дозволити менеджерам більше часу приділяти роботі з клієнтами.

Проєкт також відповідає прагненню фінансового сектору Сингапуру скоротити медіанний час онбордингу до одного місяця або менше, включно зі складнішими випадками.

Таким чином, AI у цьому випадку використовується не для прийняття остаточного рішення щодо клієнта, а для автоматизації значної частини підготовчої роботи — пошуку інформації, її аналізу та формування матеріалів для KYC-перевірки.

YouTube FinAP на YouTube AML, KYC, PEP та фінансові новини у короткому форматі
Дивитися →
Instagram FinAP в Instagram AML, KYC, PEP та фінансові новини щодня
Підписатися →
TikTok FinAP у TikTok Фінансові новини та пояснення за хвилину
Дивитися →

Написання імені та прізвища латиницею у закордонному паспорті визначається відповідно до офіційних правил транслітерації української кирилиці, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №55.

Перед оформленням документа перевірити майбутнє написання можна за допомогою сервісу перевірки транслітерації ДМС – тут.

У яких випадках можна змінити транслітерацію?

На Ваше письмове прохання написання Вашого імені чи прізвища латинськими літерами у закордонному паспорті може бути записано відповідно до його написання у:

– раніше виданих документах, виданих (наприклад, паспорта громадянина України у вигляді ID-картки, старого закордонного паспорта тощо);

– документах, виданих компетентними органами іноземної держави (наприклад, свідоцтво про народження, шлюб, розірвання шлюбу, ID-картка)

Крім того, у закордонному паспорті Ваше прізвище може бути записано відповідно до написання прізвища Вашої дитини/батьків (або одного з них)/Вашого подружжя у:

– раніше виданих їм закордонних паспортах ;

– закордонних паспортах, виданих іноземними державами, якщо дитина/батьки/одне з подружжя є іноземцями.

Як змінити написання

Для зміни транслітерації потрібно подати письмову до посольства чи консульства, в якому оформлюєте новий закордонний паспорт, заяву довільної форми та  долучити до неї раніше видані документи, що посвідчують бажане написання імені чи прізвища в раніше виданих документах українськими чи іноземними компетентними органами.

CHECKLISTS FINAP

Перевірка паспорта

У CheckLists FinAP доступний реєстр «Викрадені, втрачені, недійсні документи», за допомогою якого можна перевірити документ та виявити інформацію про його статус.

Реєстр формується виключно на основі відкритих даних Державної міграційної служби України

Перевірити документ →

Продаж власної банківської картки чи передача доступу до рахунку для використання у злочинних схемах може обернутися кримінальною відповідальністю.

Тіньовий обіг у 200 мільярдів гривень на рік та понад 80 тисяч заблокованих банківських клієнтів за залучення до шахрайських схем змусили державу діяти рішуче. Законопроєкт № 16013, визначений Президентом як невідкладний, посилює санкції за махінації з рахунками. Зазначала «Судово-юридична газета».

15 вересня Верховна Рада вже прийняла за основу зазначений законопроєкт № 16013.

Мільярдний тіньовий конвеєр

Масштаб проблеми вже вимірюється десятками тисяч рахунків і сотнями мільярдів гривень. За оцінкою НБУ, через картки «дропів» може проходити близько 200 млрд грн на рік, а лише протягом 2024 року кілька найбільших банків припинили відносини з понад 80 тисячами клієнтів через їхню участь у відповідних схемах.

Масштаби використання «дропів» у шахрайських схемах стрімко зростають: Кіберполіція фіксує їхні платіжні реквізити у 70% випадків виведення та легалізації коштів, отриманих злочинним шляхом. Тіньовий гральний бізнес, конвертаційні центри, незаконний обіг підакцизних товарів, наркоторгівля та сall-центри побудували свою розрахункову інфраструктуру на тисячах орендованих чи куплених карткових рахунків.

Нові статті, штрафи та реальні строки

Проєкт Закону пропонує змінити кримінально-правову рамку протидії фінансовим зловживанням, виклавши у новій редакції статтю 200 Кримінального кодексу України та доповнивши Кодекс абсолютно новою статтею 2001.

Стаття 200 КК охоплюватиме незаконні дії з платіжними інструкціями, інструментами, електронними гаманцями, засобами доступу до рахунків та індивідуальною обліковою інформацією.

За підроблення чи фальсифікацію платіжних інструкцій, повідомлень, доручень, платіжних інструментів, засобів доступу до банківських і платіжних рахунків, електронних гаманців та індивідуальної облікової інформації пропонується штраф від 3 000 до 7 000 НМДГ (від 51 000 до 119 000 грн). Альтернатива — обмеження або позбавлення волі на строк від 2 до 4 років.

Відповідальність передбачається також за придбання, зберігання, перевезення чи пересилання таких підробок з метою збуту, їх використання або збут, а також за інші передбачені статтею операції з підробленими платіжними засобами.

Окремо пропонується карати за привласнення, викрадення або заволодіння шляхом обману чи зловживання довірою чужими платіжними інструментами, обліковою інформацією та засобами доступу, а також за незаконне отримання доступу до банківського чи платіжного рахунку або електронного гаманця.

За такі дії передбачений штраф від 4 000 до 8 000 НМДГ (від 68 000 до 136 000 грн) або обмеження чи позбавлення волі на строк від 3 до 5 років.

Якщо дії, передбачені частинами 1 або 2 статті 200 КК, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, санкція зростає до 5 000–10 000 НМДГ (85 000–170 000 грн) або позбавлення волі на строк від 4 до 6 років.

Окрема стаття для «дропів» і «дроповодів»

Головне ноу хау законопроєкту — поява статті 200¹ КК України, яка встановлює окрему відповідальність за передачу та обіг платіжних інструментів і доступу до рахунків зі злочинною метою.

Якщо людина передає платіжний інструмент, індивідуальну облікову інформацію або надає доступ до них, банківського чи платіжного рахунку або електронного гаманця з метою вчинення іншими особами шахрайства чи іншого кримінального правопорушення, їй пропонується загрожувати штрафом від 300 до 1 000 НМДГ (від 5 100 до 17 000 грн).

Суворіша відповідальність передбачена для тих, хто одержує, купує, зберігає чи іншим способом набуває чужі платіжні інструменти або облікову інформацію, отримує доступ до чужих рахунків чи гаманців, а також передає, продає або перевозить чужі платіжні інструменти з тією самою злочинною метою.

За це пропонується штраф від 3 000 до 5 000 НМДГ (від 51 000 до 85 000 грн), обмеження волі на строк до 3 років або позбавлення волі на строк від 2 до 4 років.

Якщо такі дії вчиняються повторно або організованою групою, покарання посилюється до штрафу від 5 000 до 10 000 НМДГ (від 85 000 до 170 000 грн) або позбавлення волі на строк від 4 до 6 років.

Таким чином, у редакції, яку Верховна Рада прийняла за основу, максимальний строк за статтею 200¹ становить 6 років позбавлення волі, а не 8 років, як передбачала первісна редакція законопроєкту.

Крім того, проєкт вносить зміни до статей 96³ та 96⁹ КК України, поширюючи на статті 200 та 200¹ можливість застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичних осіб, аж до їхньої ліквідації за рішенням суду, якщо злочин вчинено від імені та в інтересах компанії.

Чому виникла потреба в законі

Сьогодні притягнути «дропа» до кримінальної відповідальності непросто. Правоохоронцям потрібно довести, що він усвідомлював злочинну мету використання рахунку та умисно долучився до схеми. Сам власник картки при цьому може стверджувати, що лише продав або передав її іншій особі й не знав, для чого вона буде використана.

Тим часом навколо «дропів» сформувалася ціла індустрія: «дроповоди» шукають власників рахунків, скуповують картки та доступи до банкінгу, а мережі таких рахунків використовуються для переказу та виведення коштів.

Хто опиниться під прицілом: від скупників акаунтів до випадкових жертв

Замисел авторів законопроєкту полягає в ударі по всіх ланках тіньового ланцюжка. Проте коло потенційних фігурантів майбутніх кримінальних проваджень виглядає значно ширшим, ніж здається на перший погляд:

Організатори та «дроповоди»: особи, які масово скуповують банківські картки, паспорти, персональні дані та доступ до додатків (Клієнт-Банк), підпадуть під дію частини 2 та частини 3 статті 200¹ КК України з перспективою отримати реальний строк ув’язнення до 6 років.

Професійні «дропи»: особи, які свідомо продають власні реквізити за гроші, відкривають по 10–15 рахунків у різних банках і передають стороннім особам свої PIN-коди та SIM-картки. Для них частина 1 статті 200¹ передбачає кримінальну відповідальність та штраф.

Соціально вразливі «дропи»: студенти, пенсіонери, безробітні та інші люди, яких вербувальники залучають до передачі карток і доступу до рахунків за винагороду, також можуть опинитися у полі зору правоохоронців. Навіть якщо людина не до кінця усвідомлює наслідки своїх дій, ключовим питанням стане те, чи зможе слідство довести, що вона передавала платіжний інструмент або доступ до рахунку саме з метою його використання у шахрайстві чи іншому злочині.

Підлітки та молодь: окрема зона ризику. Молодих людей можуть приваблювати пропозиції «легкого заробітку»: відкрити рахунок, передати картку, SIM-картку чи доступ до банкінгу та отримати за це винагороду. Підліток може й не знати всієї злочинної схеми та не уявляти, які суми проходитимуть через його рахунок, і просто передавати дані «другу» із соцмереж. Однак якщо буде доведено, що доступ передавався саме з метою його використання для шахрайства чи іншого злочину, для осіб, які досягли віку кримінальної відповідальності, питання про неї може постати, якщо буде доведено, що доступ передавався саме з метою його використання для шахрайства чи іншого кримінального правопорушення.

Де законопроєкт виходить за межі Директиви ЄС

Офіційне обґрунтування законопроєкту подає його як важливий євроінтеграційний крок на виконання Директиви (ЄС) 2019/713 про боротьбу з шахрайством та підробкою безготівкових платіжних засобів, Дорожньої карти з питань верховенства права та Плану України.

Однак Головне науково-експертне управління України у своєму висновку детально розібрало розходження між вимогами Брюсселя та українським проєктом.

«Гумове» формулювання закону

Директива ЄС 2019/713 передбачає криміналізацію низки діянь, пов’язаних із незаконним одержанням, володінням, придбанням, передачею та використанням безготівкових платіжних засобів.

Натомість автори українського законопроєкту у частинах 1 та 2 нової статті 200¹ КК пішли далі: відповідальність пропонується встановити за передачу чи одержання платіжних інструментів та доступу до рахунків з метою вчинення не лише шахрайства, а й «іншого кримінального правопорушення».

Така криміналізація істотно ширша за мінімальні вимоги Директиви ЄС, а в супровідних документах автори законопроєкту не пояснили необхідність настільки широкого формулювання.

Формулювання «інше кримінальне правопорушення» фактично відкриває дуже широкі двері: нова стаття не обмежується шахрайством чи іншими фінансовими злочинами. І тут виникає головне питання — як слідство відрізнятиме свідомого «дропа» від людини, яка віддала картку, не розуміючи, у яку схему її втягують?

Самого факту передачі картки недостатньо — слідству доведеться доводити передбачену новою статтею мету вчинення шахрайства чи іншого кримінального правопорушення.

Крім того, запропоновані зміни до статті 200 КК частково перетинаються з чинними статтями 231, 361 та 362 КК. Через це, можуть виникнути труднощі з розмежуванням відповідних складів кримінальних правопорушень та правильною кваліфікацією дій.

Плутанина з підслідністю та проступками

Зауваження викликали й запропоновані зміни до Кримінального процесуального кодексу.

Проступок чи злочин? Діяння за частиною 1 нової статті 200¹ КК через передбачену санкцію належатиме до кримінальних проступків. А проступки розслідуються у формі дізнання, тоді як злочини — у формі досудового слідства.

Проте у змінах до статті 214 КПК автори оперують поняттям «злочин». У результаті для випадків за частиною 1 статті 200¹ виникає прогалина у процесуальному механізмі щодо юридичних осіб, на що прямо звернуло увагу ГНЕУ.

А хто розслідуватиме справу? Тут виникає ще одна проблема. Законопроєкт дозволяє визначати підслідність за двома критеріями: справу може вести орган, який першим розпочав розслідування, або орган, якому підслідний злочин, для якого використовували «дроп»-рахунок.

Ці два правила можуть вказати на різні правоохоронні органи, але законопроєкт не пояснює, кому в такому разі віддавати справу. Через це може виникнути конкуренція правил підслідності.

Читайте також:

Відповідно до п. 6 розд. ІІ Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, суб’єкти господарювання мають право здійснювати розрахунки готівкою протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами, зокрема, з фізичними особами – у розмірі до 50000 (п’ятдесяти тисяч) грн. уключно. Повідомлення від ДПС.            

Суб’єкти господарювання у разі зняття готівкових коштів із рахунків з метою здійснення готівкових розрахунків із фізичними особами зобов’язані надавати на запит надавачів платіжних послуг підтвердні документи, на підставі яких здійснюються такі готівкові розрахунки, необхідні надавачам платіжних послуг для здійснення заходів належної перевірки клієнта з урахуванням ризик-орієнтованого підходу.                  

Платежі понад установлені граничні суми проводяться через надавачів платіжних послуг шляхом переказу коштів із рахунку на рахунок або внесення коштів до кас надавачів платіжних послуг для подальшого їх переказу на рахунки. Кількість суб’єктів господарювання та фізичних осіб, з якими здійснюються готівкові розрахунки, протягом дня не обмежується.                  

Вимоги щодо обмеження готівкових розрахунків фізичної особи з підприємством (фізичною особою – підприємцем), які установлені п. 6 розд. ІІ Положення, поширюються на розрахунки за правочинами, предметом яких є будь-які матеріальні та нематеріальні блага, які можуть бути оцінені в грошовій формі, в тому числі на внески до статутного капіталу.

YOUTUBE Підписуйтесь на FinAP AML, KYC, PEP та фінансові новини у короткому та зручному форматі
Підписатися →
INSTAGRAM FinAP в Instagram AML, KYC, PEP та фінансові новини у короткому та зручному форматі
Підписатися →
TIKTOK FinAP у TikTok AML, KYC, PEP та фінансові новини у короткому та зручному форматі
Підписатися →