Рада підтримала законопроєкт про цифровий контент та цифрові послуги: що він передбачає

Парламент підтримав у першому читанні законопроєкт про цифровий контент та цифрові послуги, що врегульовує надання споживачеві на підставі договору цифрового контенту чи послуги

Верховна Рада ухвалила у першому читанні законопроєкт №6576 про цифровий контент та цифрові послуги. За відповідне рішення проголосував 261 народний депутат.

Про це повідомляє «Судово-юридична газета»

Законопроєктом пропонується врегулювати цивільно-правові відносини між виконавцем та споживачем щодо надання на підставі договору цифрового контенту та цифрової послуги.

Законодавча ініціатива в разі остаточного схвалення буде врегульовувати такі правовідносини:

• відносини, в яких виконавець на підставі договору надає або зобов’язується надати цифровий контент та (або) цифрову послугу споживачеві, а споживач надає або зобов’язується надати свої персональні дані, за винятком, коли їх передання необхідне виключно для надання цифрового контенту та (або) цифрової послуги, без наміру їх подальшого використання для досягнення будь-яких інших цілей;
• відносини, в яких виконавець на підставі договору надає або зобов’язується надати цифровий контент та (або) цифрову послугу, що розробляються відповідно до специфікації споживача;
• відносини, в яких виконавець на підставі договору надає або зобов’язується надати цифровий контент на матеріальному носії, який призначений виключно для зберігання такого цифрового контенту.

При цьому згідно з документом, умови договорів про надання цифрового контенту, які погіршують становище споживача порівняно із тим, яке передбачене цим Законом, є нікчемними і замінюються відповідними умовами, передбаченими цим Законом.

Разом з тим законопроєктом пропонується не поширювати його дію на регулювання відносин з приводу надання електронних комунікаційних послуг; надання медичних послуг; організації і проведення азартних ігор в Інтернеті тощо.

Законопроект визначає, коли цифровий контент та цифрова послуга вважаються такими, що відповідають умовам договору, а також перелік вимог до цифрового контенту і цифрової послуги.

Зокрема вони повинні відповідати таким вимогам:

• бути придатними для використання відповідно до мети, із якою вони зазвичай використовуються, з урахуванням технічних вимог, що містяться у нормативно-правових актах та (або) нормативних документах;
• надаватися у кількості та якості, включаючи функціональність, сумісність, доступність, безперервність постачання та безпечність використання, які є звичайними для цифрового контенту та (або) цифрових послуг такого ж виду, та на отримання яких споживач може обґрунтовано розраховувати за умовами договору або публічної оферти виконавця, розміщеній у будь-якій формі, придатній для сприйняття споживачем, у тому числі на етикетці матеріального носія цифрового контенту за винятком коли:

а) цифровий контент та (або) цифрова послуга надаються у кількості та якості, що відповідають умовам публічної оферти окремого виконавця;

б) цифровий контент та (або) цифрова послуга надаються у кількості та якості, що відповідають умовам зміненої публічної оферти, розміщеної у той самий спосіб, що і попередня оферта, якщо такі зміни були внесені до моменту укладення договору;

• надаватися разом із усіма додатками та інструкціями, включаючи рекомендації щодо інсталяції згідно з умовами договору, на отримання котрих споживач може обґрунтовано розраховувати;
• відповідати попередньо наданій споживачу для ознайомлення демо-версії;

Будь яка невідповідність цифрового контенту та (або) цифрової послуги, що виникла в результаті його неправильного інтегрування у цифрове середовище споживача визначається як невідповідність цифрового контенту та (або) цифрової послуги, якщо:

• інтегрування цифрового контенту та (або) цифрової послуги здійснювалось виконавцем або особою, що діяла за його дорученням;
• інтегрування цифрового контенту та (або) цифрової послуги здійснювалось споживачем відповідно до наданих виконавцем інструкцій, що містять недоліки.

Окрім того, виконавець повинен гарантувати споживачу, що наданий ним цифровий контент та (або) цифрова послуга не порушують прав третіх осіб, у тому числі прав інтелектуальної власності.

Тягар доказування надання цифрового контенту відповідно до ст. 3 цього Закону покладається на виконавця.

Законопроєктом також пропонується внести зміни до статті 177 Цивільного кодексу, а також статті 1 закону «Про платіжні послуги», розширивши коло об’єктів цивільних прав та зазначивши, що цифровий контент – будь-яка інформація, у тому числі відомості та дані в цифровій формі, незалежно від того, чи є вони об’єктами права інтелектуальної власності.

Міністерство юстиції розкритикувало законодавчу ініціативу. На думку відомства, за змістом окремі статті проєкту є істотними умовами договору

«Пропоновані проєктом Закону правовідносини, на нашу думку, можуть бути врегульовані шляхом укладення цивільно-правових договорів, а ефективний захист прав споживачів на цифрові послуги та цифровий контент може бути удосконалено шляхом внесення змін до Закону України «Про захист прав споживачів», - зазначено, зокрема у коментарях до ініціативи за підписом міністра юстиції Дениса Малюськи.

Читайте також:

• Верховна Рада готується ухвалити закон про цифровий контент та цифрові послуги, незважаючи на критику Мін’юсту