Нотаріус чи посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, не мають права безпідставно відмовити у вчиненні нотаріальної дії – це чітко визначено українським законодавством. Водночас існує перелік законних підстав, за яких така відмова є обов’язковою. Їх встановлює стаття 49 Закону України «Про нотаріат» (далі – Закон).
Так, нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, відмовляють у вчиненні нотаріальної дії, якщо:
- вчинення такої дії суперечить законодавству України;
- не подано відомості (інформацію) та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії;
- дія підлягає вчиненню іншим нотаріусом або посадовою особою, яка вчиняє нотаріальні дії;
- є сумніви у тому, що фізична особа, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії, усвідомлює значення, зміст, правові наслідки цієї дії або ця особа діє під впливом насильства;
- з проханням про вчинення нотаріальної дії звернулась особа, яка в установленому порядку визнана недієздатною, або уповноважений представник не має необхідних повноважень;
- правочин, що укладається від імені юридичної особи, суперечить цілям, зазначеним у їх статуті чи положенні, або виходить за межі їхньої діяльності;
- особа, яка звернулася з проханням про вчинення нотаріальної дії, не внесла плату за її вчинення;
- особа, яка звернулася з проханням про вчинення нотаріальної дії, не внесла встановлені законодавством платежі, пов’язані з її вчиненням;
- особа, яка звернулася з проханням про вчинення нотаріальної дії щодо відчуження належного їй майна, внесена до Єдиного реєстру боржників.
Внесення до Єдиного реєстру боржників державного або комунального підприємства не є підставою для відмови у посвідченні договору купівлі-продажу, укладеного у процесі приватизації єдиного майнового комплексу державного або комунального підприємства.
Внесення до Єдиного реєстру боржників державного підприємства не є підставою для відмови у посвідченні договору купівлі-продажу, укладеного у процедурі припинення державного підприємства, відповідно до Закону України «Про особливості припинення державних підприємств за рішенням Фонду державного майна України».
Також може бути відмовлено особі у вчиненні нотаріальної дії і в інших випадках, передбачених законом.
Нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, не приймає для вчинення нотаріальних дій документи, якщо вони не відповідають вимогам, встановленим у статті 47 Закону, або містять відомості, що принижують честь, гідність та ділову репутацію фізичної особи або ділову репутацію юридичної особи, які мають підчистки або дописки, закреслені слова чи інші незастережні виправлення, документи, тексти яких неможливо прочитати внаслідок пошкодження, а також документи, написані олівцем.
На вимогу особи, якій відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, зобов’язані викласти причини відмови в письмовій формі і роз’яснити порядок її оскарження. Про відмову у вчиненні нотаріальної дії нотаріус протягом трьох робочих днів виносить відповідну постанову.
Згідно з пунктом 3 глави 13 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5, у постанові про відмову зазначаються:
- дата винесення постанови;
- прізвище, ініціали нотаріуса, який виніс постанову, найменування та місцезнаходження державної нотаріальної контори або найменування нотаріального округу та адреса розташування робочого місця приватного нотаріуса;
- прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії, місце її проживання або найменування і місцезнаходження юридичної особи;
- про вчинення якої нотаріальної дії просила особа, що звернулася до нотаріуса (короткий зміст прохання);
- причини відмови у вчиненні нотаріальної дії з посиланням на чинне законодавство;
- порядок і строки оскарження відмови з посиланням на норми цивільного процесуального законодавства.
Оскарження відмови у вчиненні нотаріальних дій
Відповідно до статті 50 Закону відмова у вчиненні нотаріальних дій оскаржується до суду.
Право на оскарження має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії.
Крім того нотаріус – це юридична гарантія щодо підписання найважливіших рішень у житті людей і захисту від сумнівів та зловживань.
Законодавством передбачені певні обмеження щодо здійснення професійної діяльності нотаріусами, які спрямовані на забезпечення незалежності, неупередженості та дотримання професійної етики. Ці обмеження стосуються як особистої діяльності, так і вчинення нотаріальних дій.
Особисті обмеження:
- нотаріус не може займатися підприємницькою, адвокатською діяльністю, бути засновником адвокатських об’єднань, перебувати на державній службі або службі в органах місцевого самоврядування, у штаті інших юридичних осіб, а також виконувати іншу оплачувану роботу, крім виконання функції медіатора, викладацької, наукової і творчої діяльності, реєстрації підписувачів згідно із законодавством у сфері електронних довірчих послуг, а також діяльності у професійному самоврядуванні нотаріусів;
- нотаріус не вправі здійснювати нотаріальну діяльність за межами свого нотаріального округу, крім заміщення інших нотаріусів у випадках, передбачених Законом;
- нотаріус не вправі вчиняти нотаріальні дії на своє ім’я і від свого імені, на ім’я і від імені свого чоловіка чи своєї дружини, його (її) та своїх родичів (батьків, дітей, онуків, діда, баби, братів, сестер), а також на ім’я і від імені працівників даної нотаріальної контори, працівників, що перебувають у трудових відносинах з приватним нотаріусом;
- нотаріусу забороняється використовувати свої повноваження з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття обіцянки чи пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб;
- нотаріус зобов’язаний не допускати у своїй професійній діяльності компромісів, які негативно можуть вплинути на його професійний імідж;
- нотаріус зобов’язаний запобігати виникненню конфлікту інтересів, а в разі його виникнення вжити заходів врегулювання;
- нотаріус не має права давати свідчення в якості свідка щодо відомостей, які становлять нотаріальну таємницю, крім випадків, коли цього вимагають особи, за дорученням яких або щодо яких вчинялися нотаріальні дії;
- нотаріус не має права розголошувати нотаріальну таємницю, навіть якщо його діяльність обмежується наданням правової допомоги чи ознайомленням з документами і нотаріальна дія або дія, яка прирівнюється до нотаріальної, не вчинялась;
- нотаріус не повинен використовувати для власних цілей грошові суми, цінні папери чи документи, прийняті ним на зберігання, вилучені під час вжиття заходів щодо охорони спадкового майна померлих осіб. Зокрема, він не повинен інвестувати їх на свій розсуд;
- нотаріус у своїй діяльності не повинен вдаватися до омани, погроз, шантажу, підкупу, використовувати складне матеріальне чи особисте становище осіб для досягнення своїх професійних чи особистих цілей;
- нотаріус не повинен перешкоджати роботі інших нотаріусів;
- забороняється недобросовісна конкуренція між нотаріусами.
Обмеження у вчиненні нотаріальних дій
Нотаріальні дії вчиняються в приміщенні державної нотаріальної контори, в державному нотаріальному архіві, у приміщенні, яке є робочим місцем приватного нотаріуса, у приміщенні органу місцевого самоврядування, у приміщенні дипломатичного представництва або консульської установи. В окремих випадках, якщо особа не може з’явитися в зазначене приміщення, а також якщо того вимагають особливості вчинюваної нотаріальної дії, нотаріальні дії можуть бути вчинені поза зазначеними приміщеннями.
Перелік нотаріальних дій, що вчиняють нотаріуси, передбачений статтею 34 Закону «Про нотаріат», але даний перелік не є вичерпним і на нотаріусів може бути покладено вчинення інших нотаріальних дій згідно із законом.
При вчиненні нотаріальної дії нотаріуси, посадові особи, які вчиняють нотаріальні дії, зобов’язані встановити осіб учасників цивільних відносин, які звернулися за вчиненням нотаріальної дії.
Не допускається вчинення нотаріальної дії у разі відсутності осіб - її учасників або їх уповноважених представників.
Також нотаріус зобов’язаний встановити дійсні наміри кожної із сторін до вчинення правочину, який він посвідчує, а також відсутність у сторін заперечень щодо кожної з умов правочину.
Нотаріус не має вчиняти дію, яка може поставити під загрозу незалежність, неупередженість, об’єктивність здійснення нотаріальної діяльності.
Нотаріус не повинен використовувати конфіденційну інформацію у спосіб, що може зашкодити особі, яка до нього звернулася, або для отримання прямої чи непрямої вигоди для себе чи іншої особи.
Нотаріусу заборонено надавати третім особам доступ до особистого ключа та пароль для використання його кваліфікованого електронного підпису або інший аналогічний засіб його ідентифікації.
Читайте також:
- Вдосконалення обміну інформацією покращує співпрацю наглядових органів
- Закон про факторинг набрав чинності: що він змінює для бізнесу
- Уряд підтримав скасування обов’язкових печаток у окремих сферах діяльності
