В Україні пропонують оновити правила здійснення зовнішньоекономічних операцій, запровадивши додаткові обмеження для товарів, які мають підвищений ризик потрапляння до Росії, Білорусі, Ірану або КНДР.
Відповідний проєкт Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» передбачає зміни до статті 29 та доповнення Закону новою статтею 29-2. Вона визначатиме окремий порядок проведення операцій із товарами, які можуть бути реекспортовані або використані у визначених державах.
Основна мета законопроєкту — посилити контроль за зовнішньоекономічними операціями та наблизити українські правила до підходів Європейського Союзу щодо протидії обходу обмежень, зокрема стосовно постачання високопріоритетних товарів.
Документ також має сприяти обмеженню можливостей для підтримання економічного, військового та оборонно-промислового потенціалу держави-агресора й створити додаткові правові механізми для застосування Україною торговельних заходів.
Законопроєкт підготовлено на виконання резолюції Віце-прем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України від 16 квітня 2026 року. При його розробленні враховано Загальний перелік високопріоритетних товарів (Common High Priority List, CHPL) та положення Регламенту Ради ЄС № 833/2014.
Йдеться про продукцію, яка потенційно може бути реекспортована до Росії, Білорусі, Ірану або КНДР чи використана там для посилення військового, оборонно-промислового або економічного потенціалу.
Які обмеження пропонують запровадити
Серед запропонованих змін — розширення переліку торговельних заходів у статті 29 Закону «Про зовнішньоекономічну діяльність».
Зокрема, пропонується встановити можливість заборони ввезення в Україну окремих товарів, виготовлених із використанням сировини або матеріалів, країною походження яких є держава, визнана Верховною Радою України державою-агресором та/або державою-окупантом.
Таким чином, обмеження потенційно поширюватимуться не лише на продукцію, безпосередньо вироблену в таких державах. Під них можуть потрапити й товари іншого походження, якщо під час їх виробництва використовувалися відповідні матеріали або сировина.
Окремо законопроєктом передбачено введення статті 29-2, яка встановлюватиме спеціальні правила для зовнішньоекономічних операцій із товарами, що мають високий ризик реекспорту або використання в окремих державах.
Які товари вважатимуть високопріоритетними
Перелік відповідної продукції затверджуватиме Кабінет Міністрів України.
До нього планують включати товари, щодо яких існує значний ризик їх подальшого реекспорту до Росії, Білорусі, Ірану та КНДР або використання на території цих держав.
Перелік формуватиметься за поданням центрального органу виконавчої влади, відповідального за економічний розвиток. Для кожного товару зазначатимуться його код та найменування відповідно до УКТ ЗЕД.
Під час підготовки переліку враховуватимуться положення законодавства ЄС та міжнародні зобов’язання України.
Які умови доведеться включати до контрактів
Однією з основних новацій для бізнесу стане необхідність передбачати в зовнішньоекономічних договорах спеціальні положення щодо товарів із відповідного переліку.
Якщо контракт передбачатиме продаж, постачання, передачу або експорт таких товарів, у ньому потрібно буде зафіксувати заборону їх реекспорту до Росії, Білорусі, Ірану та КНДР, а також використання у цих державах.
Крім того, сторони мають визначити наслідки порушення таких умов. Зокрема, йдеться про можливість призупинення виконання або розірвання договору, відшкодування завданих збитків та застосування штрафних санкцій.
Що зміниться під час митного оформлення
Для високопріоритетних товарів запропоновано встановити додаткову умову митного оформлення.
Декларант повинен буде підтвердити, що передбачені законопроєктом положення про заборону реекспорту та використання товарів включені до зовнішньоекономічного договору.
Таке підтвердження здійснюватиметься шляхом зазначення у митній декларації відповідного коду. Порядок визначення цього коду має встановити центральний орган виконавчої влади у сфері державної фінансової політики.
Що робити, якщо контрагент порушить заборону
Законопроєкт також передбачає обов’язок українського суб’єкта ЗЕД повідомляти про виявлене порушення.
Якщо іноземний контрагент порушить договірну заборону на реекспорт або використання відповідних товарів у визначених державах, суб’єкт ЗЕД повинен буде повідомити про це державний орган, який забезпечує державну безпеку України.
На таке повідомлення відводиться не більше п’яти робочих днів із моменту, коли суб’єкту стало відомо про порушення.
У пояснювальній записці до законопроєкту зазначено, що відповідним органом є Служба безпеки України.
Водночас Кабінет Міністрів матиме можливість встановлювати винятки з дії нових правил. Зокрема, уряд зможе визначати окремі держави призначення, товари, договори або операції, на які вимоги статті 29-2 не поширюватимуться.
Під час визначення таких винятків враховуватимуться міжнародні зобов’язання України, практика держав-партнерів та інтереси національної безпеки.
Коли нові правила застосовуватимуться
Передбачається, що Закон набере чинності через 45 днів після його опублікування.
Нові положення статті 29-2 застосовуватимуться до зовнішньоекономічних договорів, укладених після набрання Законом чинності.
Для договорів, які були укладені раніше, нові вимоги почнуть застосовуватися під час митного оформлення високопріоритетних товарів після завершення 60 календарних днів із моменту затвердження Кабінетом Міністрів відповідного переліку.
Кабінету Міністрів передбачається надати три місяці з дня, наступного за днем опублікування Закону, щоб ухвалити необхідні нормативно-правові акти та привести чинне регулювання у відповідність із новими положеннями.
Читайте також:
