Законопроєкт передбачає можливість паралельного застосування процедури взаємного узгодження та адміністративного або судового оскарження податкових рішень, а також змінює правила попереднього узгодження ціноутворення у контрольованих операціях.
В Україні пропонують удосконалити механізми взаємного узгодження у податкових спорах та процедуру попереднього узгодження ціноутворення у контрольованих операціях. Очікується, що це допоможе зменшити ризики подвійного оподаткування, підвищити податкову визначеність для платників та привести українське законодавство у відповідність до міжнародних стандартів ОЕСР.
Відповідний Проєкт Закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення процедури взаємного узгодження, процедури попереднього узгодження ціноутворення у контрольованих операціях №15518 подали до Верховної Ради України. За матеріалами «Судово-юридичної газети».
Що хочуть змінити
Як зазначається у пояснювальній записці, законопроєкт має вдосконалити правовий механізм процедури взаємного узгодження та попереднього узгодження ціноутворення у контрольованих операціях.
Також пропонується привести положення українського податкового законодавства у відповідність до рекомендацій ОЕСР, зокрема стандартів Кроку 14 Плану дій BEPS.
Окремою метою є усунення ризиків подвійного оподаткування, забезпечення податкової визначеності у сфері трансфертного ціноутворення та запобігання виникненню відповідних податкових спорів.
Необхідність законодавчих змін автори пов’язують, зокрема, з міжнародними зобов’язаннями України після приєднання у січні 2017 року до Програми розширеного співробітництва в межах ОЕСР.
Запропоновані зміни спрямовані на імплементацію стандартів Кроку 14 Плану дій BEPS щодо ефективніших механізмів вирішення податкових спорів, а також положень Настанов ОЕСР з трансфертного ціноутворення для мультинаціональних підприємств та податкових адміністрацій у редакції 2022 року.
Крок 14 BEPS передбачає, зокрема, забезпечення доступу платників податків до процедури взаємного узгодження та вжиття необхідних заходів для недопущення оподаткування, яке суперечить міжнародним договорам про уникнення подвійного оподаткування.
В Україні право платника податків звернутися із заявою про розгляд справи за процедурою взаємного узгодження вже передбачене Податковим кодексом. Водночас, як зазначають автори законопроєкту, чинні правила не повною мірою відповідають Мінімальному стандарту Кроку 14 BEPS та окремим положенням міжнародних договорів, зокрема через певні обмеження доступу до процедури та відсутність гарантії виконання досягнутих домовленостей.
Які зміни пропонують для процедури взаємного узгодження
Законопроєкт передбачає більш детально врегулювати дії компетентного органу України під час розгляду відповідних заяв.
Зокрема, пропонується:
- уточнити права платника податків під час процедури, включно з можливістю відмовитися від домовленостей, досягнутих компетентними органами;
- змінити перелік підстав для відмови у розгляді справи та виключити підставу, пов’язану з незавершеним адміністративним або судовим оскарженням із тих самих питань;
- уточнити підстави для припинення процедури;
- визначити можливі результати розгляду справи та порядок їх оформлення;
- закріпити обов’язок виконувати домовленості, досягнуті компетентними органами та визнані платником податків, незалежно від строків, встановлених Податковим кодексом, якщо міжнародним договором не передбачено інше;
- визначити порядок дій ДПС у разі отримання повідомлення про відкриття відповідної справи в іноземній юрисдикції;
- врегулювати співвідношення процедури взаємного узгодження та судового оскарження, зокрема можливість їх паралельного застосування або визначення пріоритетності на різних етапах.
Що зміниться для попереднього узгодження ціноутворення
Окремий блок законопроєкту стосується процедури попереднього узгодження ціноутворення у контрольованих операціях.
Така процедура розглядається як інструмент, який має забезпечувати платнику податків і податковій адміністрації попередню податкову визначеність, зменшувати ризик податкових спорів та ймовірність подвійного оподаткування. Водночас чинні правила, за даними пояснювальної записки, не враховують положення Настанов ОЕСР у редакції 2022 року.
Законопроєкт пропонує виключити можливість укладення одностороннього договору про попереднє узгодження ціноутворення між платником податків та ДПС.
Натомість передбачається можливість укладення такого договору на підставі домовленості між ДПС та одним або кількома компетентними органами іноземних держав. Йдеться про двосторонні або багатосторонні договори.
Пропонується також законодавчо визначити поняття «критичних припущень», які мають погоджуватися між податковими органами та платником податків.
Крім того, планується встановити процедуру аналізу звіту платника податків про виконання договору про попереднє узгодження ціноутворення та надати можливість опитувати уповноважених осіб і працівників платника податків щодо дотримання умов такого договору.
Передбачаються й підстави для проведення документальної позапланової перевірки у разі припинення або визнання нікчемним відповідного договору, якщо податкова отримає інформацію про можливе невиконання його умов.
Також пропонується встановити строки подання великими платниками податків заяви про попереднє узгодження ціноутворення, призупиняти перебіг строку давності на період проведення відповідної процедури та дозволити за згодою сторін поширювати положення договору на попередні звітні або податкові періоди.
Автори законопроєкту очікують, що його прийняття вдосконалить механізми взаємного узгодження та попереднього узгодження ціноутворення, зменшить ризики подвійного оподаткування і забезпечить більшу передбачуваність для платників податків.
Також серед очікуваних результатів названо приведення українського податкового законодавства у відповідність до рекомендацій ОЕСР, запобігання податковим спорам у сфері трансфертного ціноутворення та підвищення ефективності податкового адміністрування.
- країни із «чорного» та «сірого» списків FATF
- держави з підвищеним AML-ризиком
- офшорні та низькоподаткові юрисдикції
- країни з міжнародними санкційними обмеженнями
Читайте також:
