Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку працює над оновленням українського ринку капіталу, поєднуючи цифровізацію, розвиток крипторинку, нові вимоги до професійних учасників та розширення можливостей для роздрібних інвесторів.
Під час засідання 13 серпня Комісія розглянула 36 питань, серед яких — проєкт закону «Про цифровізацію», новий порядок погодження керівників і відповідальних осіб професійних учасників ринків капіталу, а також критерії визначення підприємств, важливих для галузі ринків капіталу та організованих товарних ринків. Окремо розглядалися питання реєстрації випусків цінних паперів, корпоративного управління та діяльності компаній з управління активами.
Водночас одним із ключових напрямів роботи НКЦПФР залишається формування правил для ринку віртуальних активів. За даними Chainalysis, Україна посідає восьме місце у світі за поширенням криптоактивів, а з урахуванням чисельності населення — перше. Обсяг криптотранзакцій, пов’язаних з Україною, оцінюється приблизно у $206,3 млрд.
Голова НКЦПФР Олексій Семенюк наголошує, що держава фактично не створює крипторинок з нуля, а має встановити зрозумілі правила для сфери, якою українці вже активно користуються. Йдеться про легальну роботу авторизованих постачальників послуг, пов’язаних із віртуальними активами, зокрема сервісів купівлі, продажу, обміну та зберігання цифрових активів.
Окрему увагу Комісія приділяє розвитку токенізації реальних активів (RWA), яка може стати одним із напрямів поєднання технологій віртуальних активів із традиційним фінансовим ринком та створення нових інвестиційних продуктів.
Водночас повноцінний розвиток легального крипторинку потребуватиме доступу до банківської та платіжної інфраструктури, зрозумілого оподаткування й передбачуваних правил авторизації. Саме тому, за словами Семенюка, регуляторам, банкам та учасникам ринку необхідно спільно сформувати умови, за яких бізнес зможе працювати в Україні легально та конкурентно.
Ще одним стратегічним напрямом НКЦПФР називає залучення українців до довгострокового інвестування. Відновлення країни потребуватиме сотень мільярдів доларів, тому одним із джерел капіталу мають стати не лише державний бюджет і міжнародна допомога, а й заощадження громадян.
Показовим є зростання інтересу українців до державних облігацій: за перші чотири місяці цього року фізичні особи придбали ОВДП майже на 70 млрд грн, а загальний обсяг державних облігацій у власності громадян перевищив 107 млрд грн.
Наступним кроком Комісія пропонує зробити розширення можливостей для інвестування у приватний сектор. Зокрема, йдеться про запровадження особових інвестиційних рахунків (ОІР), через які громадяни зможуть інвестувати у фінансові інструменти українського ринку капіталу, насамперед у цінні папери українських компаній.
Для стимулювання довгострокових вкладень пропонується передбачити податкові переваги: за умови збереження коштів на рахунку щонайменше три роки інвестиційний прибуток, дивіденди та проценти можуть бути звільнені від оподаткування.
Таким чином, НКЦПФР формує комплексний підхід до розвитку українського фінансового ринку — від цифровізації та оновлення регулювання професійних учасників до легалізації криптоактивів, токенізації та створення умов для масового довгострокового інвестування. Мета — зробити ринок доступнішим для громадян і бізнесу та спрямувати приватний капітал на розвиток і відновлення української економіки.
Читайте також:
