Мінфін оприлюднив нові податкові ініціативи, що пропонують запровадити для бізнесу та громадян.
Міністерство фінансів України підготувало законопроєкт про внесення змін до Податкового кодексу України та Закону України «Про банки і банківську діяльність». Новини Судово-юридична газета.
Документ передбачає впровадження міжнародного автоматичного обміну інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи, а також врегулювання оподаткування операцій електронної торгівлі та удосконалення підходів до справляння податку на додану вартість.
Податкові зміни для онлайн-торгівлі та цифрових сервісів
Законопроєктом передбачено зміни до Податкового кодексу України, щодо встановлення правил дистанційного продажу товарів та визначення правил оподаткування операцій через цифрові платформи. Також вводиться поняття цифрової платформи — це програмне забезпечення (включаючи сайти та мобільні додатки), через яке користувачі можуть продавати товари, надавати послуги або здавати в оренду майно.
Крім того, визначаються основні учасники таких операцій: оператор платформи, продавець та пов’язані з ними категорії
Встановлюється обов’язок операторів платформ забезпечувати збір, облік та подання інформації про доходи підзвітних продавців, а також здійснювати автоматичний міжнародний обмін такою інформацією відповідно до Багатосторонньої угоди DPI.
Законопроєкт пропонує запровадити нові правила оподаткування доходів, отриманих через цифрові платформи.
Для цього вводиться поділ продавців на категорії, зокрема поняття «виключений продавець» — це користувач платформи, який здійснює невелику кількість операцій: не більше 30 продажів товарів і з доходом до 2000 євро за звітний період. Такі продавці не включатимуться до повного обсягу податкової звітності, яку оператори платформ передають до контролюючих органів.
Водночас до звітної діяльності відносяться продаж товарів, надання послуг, оренда нерухомості та транспортних засобів через платформи.
Законопроєкт регулює дистанційний продаж товарів із-за кордону через електронні інтерфейси, зокрема встановлює спеціальні правила оподаткування для посилок вартістю до 150 євро. Не підлягають оподаткуванню податком на додану вартість товари, сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 45 євро та які ввозяться для особистого або сімейного використання. Також, передбачається запровадження ставки ПДФО у розмірі 5% для доходів фізичних осіб, отриманих через цифрові платформи (нині такі доходи оподатковуються за ставкою 18%). Крім того, військовий збір не повинен припинятися після завершення воєнного стану. Зокрема, МВФ наполягає на тому, щоб підвищену ставку військового збору у розмірі 5% було закріплено на постійній основі.
Обов’язкова реєстрація платників ПДВ з 2027 року
З 1 січня 2027 року всі ФОПи та юрособи на єдиному податку (крім е-резидентів), якщо їхній дохід за останні 12 місяців перевищує 4 млн грн, мають бути обов’язково зареєстровані платниками ПДВ.
Зокрема:
- реєстрація платниками ПДВ здійснюється автоматично на підставі даних податкової звітності таких осіб;
- у разі відсутності підстав для обов’язкової реєстрації за результатами уточнення податкової звітності за 2026 рік така реєстрація може бути анульована з дати її проведення;
- протягом І кварталу 2027 року нові платники ПДВ не визначають податкові зобов’язання, не формують податковий кредит, не подають податкову звітність з ПДВ та не реєструють податкові накладні (за винятком окремих випадків);
- починаючи з ІІ кварталу 2027 року такі платники вперше подають податкову звітність з ПДВ та мають право включати до податкового кредиту суми ПДВ за товарами та послугами, придбаними у І кварталі 2027 року, у межах установлених обмежень;
- суми ПДВ, сплачені у І кварталі 2027 року, враховуються у складі податкового кредиту наступних звітних періодів до їх повного використання та не підлягають бюджетному відшкодуванню;
- у разі використання придбаних товарів, послуг або необоротних активів у неоподатковуваній діяльності платники зобов’язані нарахувати податкові зобов’язання та скласти відповідні податкові накладні у порядку, визначеному Податковим кодексом України.
Контроль та відповідальність
Законопроєкт встановлює відповідальність для підзвітних операторів платформ і підзвітних продавців за порушення вимог щодо збору та подання інформації про доходи, отримані через цифрові платформи, а також за забезпечення автоматичного обміну цією інформацією.
Порушення передбачають такі штрафи:
- Неподання звіту оператором платформи — штраф у розмірі 100 мінімальних заробітних плат (станом на 1 січня відповідного року). Сплата штрафу не звільняє від обов’язку подати звіт.
- Несвоєчасне подання звіту або виправленого звіту — штраф 0,5 мінімальної зарплати за кожен день прострочення. Обов’язок подати або виправити звіт зберігається.
- Подання звіту з помилками або неповними даними — штраф 0,5 мінімальної зарплати за кожного підзвітного продавця. Якщо порушення стосуються кількох продавців, штрафи сумуються. Водночас штраф не застосовується, якщо оператор сам виправив дані або зробив це після запиту контролюючого органу у встановлений строк.
- Умисне невключення інформації або порушення правил перевірки — штраф 5% від суми винагороди продавцю за звітний період, але не менше 1 мінімальної зарплати. Розрахунок здійснюється окремо по кожному продавцю і виду діяльності.
- Ненадання продавцем інформації оператору платформи — штраф 1 мінімальна зарплата. Обов’язок надати інформацію при цьому залишається.
- Порушення правил зберігання даних або інших процедур (наприклад, доступу до платформи чи виплат) — штраф 1 мінімальна зарплата. Якщо це призвело до невключення даних у звіт — штраф 50 мінімальних зарплат.
Запровадження відповідних змін планується з 1 січня 2027 року. Однак на вимогу МВФ податкові зміни мають бути ухвалі до кінця березня.
Читайте також:
