Посадовці з кожним роком все активніше декларують криптовалюту. У 2,2 тис. поданих декларацій за минулий рік зазначено криптоактиви на 786 млн грн. Про це свідчать дані Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (Реєстру декларацій).
Кількість декларантів, які зазначають кошти в криптовалюті, зростає щороку:
– за 2022 рік у 1,32 тис. декларацій – на 371 млн грн;
– за 2023 рік у 1,71 тис. декларацій – на 526 млн грн;
– за 2024 рік у 2,2 тис. декларацій – на 786 млн грн.
Криптовалюта є одним із сучасних способів зберігання та інвестування коштів. Водночас деякі декларанти намагаються використовувати її для «приховування» незаконно набутих статків.
Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) у межах повних перевірок декларацій здійснює верифікацію задекларованих криптоактивів у мережі блокчейн та встановлює їхню реальну приналежність декларанту або членам його сім’ї. Для цього агентство має необхідні технічні й аналітичні інструменти та тісно співпрацює з Департаментом кіберполіції Національної поліції України.
Найпоширеніше порушення під час декларування криптовалюти полягає у неможливості підтвердити її наявність. Часто посадовці декларують значні криптоактиви, не надаючи підтверджень їхньої реальності: відсутні верифіковані адреси криптогаманців, біржові виписки чи навіть скриншоти. Зазвичай йдеться про активи, які, за словами декларантів, були придбані багато років тому за символічні суми. Декларування неіснуючих активів є свідомим порушенням, яке неможливо пояснити неуважністю чи необізнаністю з правилами.
Серед найчастіших пояснень декларантів, що зазначили непідтверджену криптовалюту, — втрата доступу до гаманця через забутий пароль, викрадення апаратного носія або втрату фізичного ключа. Проте вони не надають жодних документальних доказів, хоча сучасні криптогаманці зазвичай передбачають механізми відновлення. Інше поширене пояснення — придбання активів за готівку через невстановлених осіб або нелегальні сервіси без будь-яких підтверджуючих документів.
Окрім декларування непідтверджених активів, поширеним видом порушень є подання недостовірних даних щодо реальних криптовалютних активів: їхньої вартості, кількості та дати набуття. Часто декларанти орієнтуються на ринковий курс станом на 31 грудня (кінець звітного періоду), що є некоректним. Відповідно до Закону, у декларації має зазначатися вартість активу, виходячи з фактичних витрат на його придбання. Також трапляються випадки навмисного заниження вартості на момент набуття, щоб уникнути додаткових питань щодо походження коштів.
Читайте також:
