Після початку повномасштабної війни громадяни Російської Федерації, які до цього набули громадянство України, зіткнулися з однаковою проблемою: як виконати обов’язок припинити російське громадянство, якщо дипломатичні установи РФ в Україні припинили роботу. Частина таких осіб почала звертатися до Державної міграційної служби із деклараціями про відмову від громадянства РФ, однак не всі отримували позитивне рішення.
Верховний Суд у постанові від 13 липня 2026 року у справі №160/9564/23 поставив крапку у цьому питанні та визначив, за яких умов ДМС має право прийняти таку декларацію.
Через що виник спір
Позивачка, громадянка Російської Федерації, у 2021 році набула громадянство України за територіальним походженням відповідно до статті 8 Закону України «Про громадянство України». Одночасно вона підписала передбачене законом письмове зобов’язання припинити громадянство РФ протягом двох років після набуття українського громадянства.
В 2023 році вона звернулася до суду. Позов обґрунтовано тим, що після повернення з рф в Україну у квітні 2021 року, вона звернулася до органу ДМС України в Запорізькій області із заявою про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням, у зв`язку із чим, попередньо зобов`язалася припинити громадянство рф протягом двох років з моменту набуття громадянства України.
За результатами розгляду цієї заяви, 21 жовтня 2021 року вона набула громадянство України відповідно до частини першої статті 8 Закону України «Про громадянство України», що підтверджується тимчасовим посвідченням від 22 грудня 2021 року.
Після початку повномасштабної війни жінка пояснила, що не змогла звернутися до дипломатичних установ РФ через розрив дипломатичних відносин між Україною та Росією. Вона подала до територіального підрозділу ДМС декларацію про відмову від громадянства РФ, однак отримала відмову.
ДМС зазначила, що заявниця взагалі не зверталася до уповноважених органів Російської Федерації із заявою про припинення громадянства, тому законних підстав для прийняття декларації немає. Після цього жінка звернулася до суду.
Як справу розглядали суди
Суд першої інстанції – Дніпровський окружний адміністративний суд –відмовив у задоволенні позову, погодившись із позицією міграційної служби. В якості аргументу суд зазначив, що незручності та складнощі для позивача щодо отримання у будь-якій дипломатичній чи консульській установі російської федерації в іншій іноземній державі документа про відмову від громадянства рф не визначені законом як підстави, що є незалежними від особи причинами неотримання документа про припинення іноземного громадянства.
Третій апеляційний адміністративний суд постановою від 16 січня 2023 року, навпаки, став на бік позивачки. Судді визнали, що після 24 лютого 2022 року людина об’єктивно не могла звернутися до дипломатичних установ РФ в Україні, тому відмову ДМС визнали незаконною та зобов’язали прийняти декларацію.
Втім, Верховний Суд із таким підходом не погодився. Він скасував постанову апеляційної інстанції та залишив у силі рішення окружного суду, фактично підтримавши позицію ДМС.
Порядок набуття громадянства України визначає Закон України «Про громадянство України». Відповідно до частини п’ятої статті 8 цього Закону іноземці, які набули громадянство України та взяли на себе зобов’язання припинити іноземне громадянство, повинні протягом двох років подати документ про його припинення. Лише якщо отримати такий документ неможливо з незалежних від особи причин, закон дозволяє подати декларацію про відмову від іноземного громадянства.
При цьому саме поняття «незалежної від особи причини» визначене статтею 1 Закону. До таких підстав належать, зокрема:
- якщо компетентний орган іноземної держави прийняв заяву про припинення громадянства, але не видав відповідний документ у встановлений строк,
- якщо у законодавстві держави взагалі відсутня процедура припинення громадянства,
- якщо така процедура фактично не здійснюється.
Саме ці підстави Верховний Суд назвав вичерпними.
Розрив дипломатичних відносин не скасовує обов’язок звернутися до органів РФ
Верховний Суд окремо зазначив, що після 24 лютого 2022 року Україна дійсно розірвала дипломатичні відносини з Російською Федерацією, а російські дипломатичні установи в Україні припинили роботу. Втім, це не означає, що процедура виходу з громадянства РФ повністю припинила існувати.
Суд звернув увагу, що законодавство Російської Федерації передбачає декілька способів подання заяви про припинення громадянства. Зокрема, громадяни РФ можуть звертатися до дипломатичних установ Росії, які працюють в інших державах, а також використовувати інші передбачені російським законодавством механізми подання документів. Тому сама лише відсутність російського посольства в Україні не може автоматично вважатися незалежною від особи причиною для неподання документа про припинення громадянства.
У постанові Верховний Суд сформував чітку правову позицію. Органи Державної міграційної служби можуть прийняти декларацію про відмову від громадянства РФ лише тоді, коли особа доведе, що:
- вона вже звернулася до уповноважених органів Російської Федерації із заявою про припинення громадянства
- заява була прийнята або належним чином подана
- протягом визначеного законодавством строку документ про припинення громадянства так і не був виданий або виникли інші незалежні від заявника обставини, передбачені статтею 1 Закону України «Про громадянство України».
Якщо ж людина взагалі не зверталася до компетентних органів РФ, правових підстав для прийняття декларації не виникає.
Саме така ситуація була у цій справі: позивачка сама підтвердила, що до російських органів із заявою про вихід із громадянства не зверталася. Через це Верховний Суд визнав відмову ДМС законною.
Читайте також:
- Що змінить новий закон про ВПО: Зеленський підписав документ
- Цифрові можливості для громадян України: РНОКПП через «е-Консул» та Е-картка платника
- Нотаріуси досі не можуть приймати е-картку платника податків із «Дії» через неврегульовану цифрову процедуру
- Документ про РНОКПП у Дії отримав статус паперового аналога
Голова Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку Олексій Семенюк дав велике інтерв’ю LIGA.net, у якому розповів про стан українського ринку капіталу, діалог щодо валютних обмежень, перспективи залучення іноземних інвестицій, майбутнє регулювання віртуальних активів та пріоритети Комісії.
Одна з ключових тез розмови — український ринок капіталу існує і має значний обсяг, однак залишається структурно обмеженим. За минулий рік його обсяг перевищив 2 трлн грн, а співвідношення до ВВП зросло з 12% до 24%. Водночас близько 85% ринку припадає на ОВДП.
«Український ринок капіталів не відсутній, а обмежений», — наголосив Олексій Семенюк.
Ринок капіталу: наступний крок — більше інструментів і приватного капіталу
Сьогодні ОВДП закономірно залишаються основним інструментом українського ринку. В умовах повномасштабної війни вони відіграють важливу роль у фінансуванні потреб держави та підтримці макрофінансової стабільності.
Водночас стратегічне завдання — розширювати структуру ринку: створювати умови для корпоративних облігацій, акцій, інвестиційних фондів та інших інструментів, через які український бізнес зможе залучати довгостроковий капітал.
Окремою історичною проблемою залишається слабкий розвиток ринку акцій. За словами Голови Комісії, його нинішній стан значною мірою сформувався під впливом радянського спадку, приватизаційних процесів 1990-х років та відсутності сталої культури публічних компаній і корпоративного управління.
Іноземні інвестиції: інвестор має розуміти не лише як зайти, а й як вийти
Одним із центральних питань інтерв’ю стали валютні обмеження та їхній вплив на інвестиції.
Комісія веде окремий професійний діалог із Національним банком щодо цього питання. Олексій Семенюк підкреслив, що під час війни валютні обмеження є вимушеним інструментом макрофінансової стабільності. Водночас важливо поступово шукати рішення, які дозволять відкривати більше можливостей для довгострокового капіталу без створення додаткових ризиків для фінансової системи.
«Іноземний інвестор сьогодні фактично не може зайти в Україну, бо не бачить шляху репатріації капіталу. Це замкнене коло: гроші не заходять, бо не можуть вийти», — зазначив Голова НКЦПФР.
Одним із можливих підходів може бути поступове відкриття доступу для іноземного капіталу із запобіжниками, зокрема тимчасовими обмеженнями на виведення коштів після здійснення інвестиції. Така модель могла б обмежити короткостроковий спекулятивний капітал і водночас створити зрозуміліші умови для довгострокових інвесторів.
Для українського бізнесу поступова лібералізація також може розширити можливості залучення фінансування, зокрема через випуск валютних облігацій компаніями з прозорою структурою та належною діловою репутацією.
Відновлення України потребуватиме приватних інвестицій
Після завершення активної фази війни потреби України у відновленні вимірюватимуться сотнями мільярдів доларів. Покрити їх виключно коштом державного бюджету та міжнародної допомоги неможливо.
Саме тому одним із ключових завдань ринку капіталу має стати залучення приватних інвестицій у реальний сектор економіки.
Серед напрямів із найбільшим потенціалом Олексій Семенюк назвав military tech, IT, агросектор та проєкти відбудови.
Для оборонних технологій Комісія вже опрацьовує окремі механізми залучення фінансування через венчурні інститути спільного інвестування з урахуванням необхідності захисту чутливої інформації емітентів.
Віртуальні активи: регулювання наближається до фінального етапу
Окремий великий блок інтерв’ю стосувався законопроєкту №10225-д про віртуальні активи.
Документ пройшов перше читання та готується до другого. За словами Олексія Семенюка, фактично залишилося завершити роботу над двома ключовими блоками: розподілом регуляторних повноважень та моделлю оподаткування.
Запропонована архітектура передбачає, що токени електронних грошей (EMT), найближчі за своєю природою до платіжної сфери, залишатимуться в компетенції Національного банку. Регулювання інших категорій віртуальних активів здійснюватиме НКЦПФР.
Такий підхід має максимально наблизити українську модель до європейських принципів регулювання.
Голова Комісії висловив сподівання, що закон буде ухвалено вже цього року.
Крипторинок уже існує — завдання держави дати йому прозорі правила
За наведеними в інтерв’ю міжнародними оцінками, віртуальними активами користуються близько 6,5 млн українців, а річний оборот операцій може сягати близько $100 млрд.
Тому питання полягає вже не в тому, чи існує в Україні крипторинок, а в тому, за якими правилами він працюватиме.
Запровадження регулювання має створити умови для легальної роботи бірж, зберігачів, сервісів токенізації та інших провайдерів, а також дозволить Комісії формувати власну статистику ринку.
Для підготовки до нової функції в НКЦПФР уже створено відповідний напрям роботи: формується команда, вивчається практика регуляторів ЄС та інших юрисдикцій, триває співпраця з міжнародними експертними інституціями.
Передбачається, що регуляторна інфраструктура значною мірою фінансуватиметься через ліцензійні та інші платежі учасників ринку.
При цьому вартість ліцензій має відповідати характеру та рівню ризику конкретної діяльності.
«Ліцензія не має бути ані загороджувальним бар’єром для легального бізнесу, ані символічною формальністю», — пояснив Олексій Семенюк.
Біржова інфраструктура: проблема не у відсутності бірж, а в ліквідності
Коментуючи стан біржового сегмента, Голова НКЦПФР наголосив: в Україні є фондові біржі та базова інфраструктура. Водночас поки що немає повноцінного ліквідного біржового ринку із широким вибором інструментів для бізнесу та інвесторів.
Щодо окремих приватних проєктів Комісія дотримується принципу рівної дистанції.
Зокрема, відповідаючи на питання LIGA.net щодо INJUR, Олексій Семенюк зазначив, що Комісія не оцінює бізнес-моделі окремих компаній через публічні заяви. Завдання регулятора — встановити прозорі та однакові правила для всіх учасників і оцінювати їхню відповідність законодавству в межах передбачених процедур.
Водночас Комісія разом із профільним Комітетом Верховної Ради працює над оновленням законодавства про інститути спільного інвестування та його подальшою гармонізацією з європейськими нормами.
Довіра до регулятора: не оцінювати минуле, а відповідати за власні рішення
В інтерв’ю також порушувалося питання роботи попереднього керівництва Комісії та довіри професійної спільноти до регулятора.
Олексій Семенюк наголосив, що не вважає коректним давати персональні оцінки своїм попередникам. Натомість нинішнє керівництво має відповідати за власні рішення та результати.
«Довіру не декларують, а заслуговують. Вона поступово формується, коли учасники ринку бачать три речі: прозорі процедури, однакові правила для всіх і рішення, що ґрунтуються виключно на законі», — зазначив Голова НКЦПФР.
Саме ці принципи — передбачуваність, рівні правила та прозорість регуляторних процедур — Комісія визначає основою взаємодії з професійними учасниками, бізнесом та інвесторами.
Головна мета — ринок, якому довіряють
Розвиток українського ринку капіталу потребує одночасної роботи за кількома напрямами: поступового розширення можливостей для руху капіталу, появи нових фінансових інструментів, залучення приватних інвестицій, створення регульованого ринку віртуальних активів, модернізації законодавства та підвищення стандартів роботи його учасників.
Ключовою передумовою цих змін залишається довіра.
«Наше завдання — створити ринок капіталу, якому довірятимуть українці, міжнародні інвестори та бізнес. Саме довіра є головною валютою будь-якого фінансового ринку», — підсумував Олексій Семенюк.
Читайте також:
Виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань є одним із документів, що може бути необхідний для використання за кордоном після проставлення апостилю.
Відділ державної реєстрації громадських формувань у Черкаській області розповів, хто може отримати таку виписку, які документи необхідно подати та у які строки надається адміністративна послуга.
Нормативно-правове регулювання
Надання адміністративної послуги здійснюється відповідно до Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань”;
Наказу Міністерства юстиції України від 10.06.2016 №1657/5 “Про затвердження Порядку надання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» (у редакції, зареєстрованій у Міністерстві юстиції України 08.05.2023 за №750/39806).
Хто може звернутися?
Адміністративна послуга надається за запитом особи, яка бажає отримати виписку.
Які документи необхідно подати?
Для отримання виписки заявник подає:
Запит про надання виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань;
Документ, що підтверджує сплату адміністративного збору.
Під час подання запиту заявник пред’являє паспорт громадянина України або інший документ, що посвідчує особу відповідно до законодавства.
Іноземці та особи без громадянства пред’являють національний, дипломатичний чи службовий паспорт або інший документ, що посвідчує особу.
У разі використання е-паспорта або е-паспорта для виїзду за кордон перевірка документа здійснюється відповідно до вимог чинного законодавства.
Якщо документи подає представник, додатково необхідно надати документ, що підтверджує його повноваження, крім випадків, коли відповідні відомості вже містяться в Єдиному державному реєстрі.
Як подати документи?
Запит подається особисто заявником у паперовій формі.
Вартість адміністративної послуги
За надання виписки у паперовій формі для проставлення апостилю справляється адміністративний збір у розмірі 0,05 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом станом на 1 січня календарного року, в якому подається запит.
Сума збору округлюється до найближчих 10 гривень (у 2026 році — 170 грн).
Строк надання послуги
Виписка надається протягом 24 годин з моменту надходження запиту, крім вихідних та святкових днів.
Коли може бути відмовлено?
Підставою для відмови у наданні адміністративної послуги є:
Неподання документа, що підтверджує внесення плати за отримання виписки;
Внесення плати не в повному обсязі.
Який результат отримує заявник?
За результатами розгляду запиту заявнику видається виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань.
Отримати готовий документ можна особисто.
Читайте також:
- Нотаріальні послуги за кордоном: що треба знати
- Коли нотаріус має право відмовити у посвідченні документів
- Мін’юст затвердив форми типових документів, що створюються під час діяльності юридичної особи
Департамент консульської служби МЗС України роз’яснив українцям питання нотаріальних послуг за кордоном.
«Розбираємо два найпопулярніші інструменти: засвідчення підпису та оформлення довіреності. У чому різниця та що обрати?», — зазначили у відомстві.
Варіант 1: Засвідчення підпису на документах
Це найтиповіша послуга. Вона потрібна, коли вам необхідно підтвердити, що саме ви підписали певний документ.
- Для чого підійде: заяви-згоди на виїзд дитини, на оформлення їй візи чи інших документів, на реєстрацію місця проживання чи його зміну, на прийняття або відмову від спадщини тощо.
- Як це працює: Консул ідентифікує вашу особу за паспортом і засвідчує, що підпис на документі ви поставили власноруч у його присутності.
Варіант 2: Посвідчення довіреності
Якщо однієї заяви недостатньо і ваші інтереси в Україні має представляти інша людина, оформлюється довіреність.
- Для чого підійде: передача прав на відкриття банківського рахунку, купівлю/продаж або дарування майна, представництво в державних органах тощо.
- Як це працює: Ви письмово надаєте право іншій особі від вашого імені здійснювати юридичні дії або отримувати матеріальні цінності.
Важливо знати перед візитом до консула:
- Мова документа: Усі документи мають бути складені державною українською мовою.
- Особиста присутність — обов’язкова. Чи можна оформити документ дистанційно? На жаль, ні. Законодавство вимагає виключно вашої особистої присутності.
- Чого не повинно бути в документах:
– Жодних підчисток, дописок, незастережних виправлень чи записів олівцем.
– Документ не буде прийнято, якщо він не відповідає законодавству або містить відомості, що паплюжать честь і гідність людини.
Читайте також:
- Коли нотаріус має право відмовити у посвідченні документів
- Мін’юст затвердив форми типових документів, що створюються під час діяльності юридичної особи
- Мін’юст посилив перевірку повноважень представників під час нотаріальних дій
У другому кварталі 2026 року Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку ухвалила 40 нормативних рішень, спрямованих на вдосконалення правил роботи ринків капіталу. Серед ключових змін — спрощення окремих процедур для бізнесу, підвищення прозорості діяльності учасників ринку та посилення захисту інвесторів. Частина рішень також адаптує регулювання до умов воєнного стану.
Найбільше рішень стосується роботи ринків в умовах воєнного стану. Комісія уточнила порядок проведення окремих операцій із цінними паперами, щоб інвестори могли й надалі вкладати кошти, а компанії — залучати фінансування навіть в умовах війни. Зокрема, йдеться про операції з облігаціями зовнішньої державної позики, конвертацію корпоративних облігацій та публічне розміщення цінних паперів.
«Війна не скасувала потреби бізнесу залучати капітал, а громадян — інвестувати. Завдання Комісії — зробити так, щоб навіть у цих умовах ринок не зупинявся, а правила залишалися зрозумілими й передбачуваними», — зазначив голова Комісії Олексій Семенюк.
Не менш важливим напрямом стало оновлення правил розкриття інформації. Комісія чіткіше визначила, коли компанія може відтермінувати оприлюднення важливої інформації, якщо її негайне розкриття може зашкодити законним інтересам, і водночас уточнила, яку інформацію емітенти повинні оприлюднювати обов’язково. Це допоможе компаніям легше виконувати вимоги законодавства, а інвесторам — краще оцінювати інформацію про емітентів і приймати зважені інвестиційні рішення.
Комісія також ухвалила низку рішень, які змінюють умови роботи окремих учасників ринку. Зокрема, затверджено новий порядок випуску облігацій внутрішніх місцевих позик. Завдяки цьому громади зможуть швидше залучати кошти на розвиток інфраструктури та реалізацію інших важливих проєктів.
Оновлено порядок звітування депозитарних установ, вимоги до звітності інвестиційних фірм і вдосконалено правила ліцензування професійної діяльності на ринках капіталу. Ці зміни спрощують взаємодію учасників ринку з регулятором і роблять регуляторні вимоги зрозумілішими та більш передбачуваними.
«Хороше регулювання — це не більше правил. Це менше зайвої бюрократії там, де вона заважає бізнесу, і більше захисту там, де цього потребує інвестор. Саме такий баланс формує довіру до ринку», — наголосив Олексій Семенюк.
Комісія вже працює над наступними змінами. Після громадського обговорення вона планує затвердити нові вимоги до програмного забезпечення професійних учасників ринку, оновлені правила діяльності інститутів спільного інвестування, недержавних пенсійних фондів та інших учасників ринку капіталу.
Окремий блок рішень, які готуються до затвердження, спрямований на посилення захисту інвесторів. Комісія встановить вимоги до інвестиційних рекомендацій, щоб вони були прозорішими та не вводили інвесторів в оману, удосконалить механізми виявлення інсайдерської торгівлі й маніпулювання цінами, а також врегулює порядок, за яким компанії можуть викуповувати власні акції.
Робота над оновленням регулювання триває. Мета Комісії — створити сучасний, прозорий і конкурентний ринок капіталу, який одночасно забезпечує належний захист інвесторів, зменшує регуляторні бар’єри для добросовісного бізнесу та відповідає європейським стандартам.
Читайте також:
- Комісія застерігає інвесторів про нові шахрайські проєкти
- Комісія ухвалила 44 рішення: від законодавчих змін до захисту інвесторів
- Комісія посилює контроль за IT-системами на ринках капіталу за стандартами ЄС
- Україна та Німеччина розширюють співпрацю у сфері нагляду за ринками капіталу
Не кожне звернення до нотаріуса завершується посвідченням документів: пояснюємо чому.
Нотаріальне посвідчення договору, довіреності чи іншого документа не є автоматичною процедурою навіть за наявності всіх необхідних паперів. Перед вчиненням нотаріальної дії нотаріус зобов’язаний перевірити, чи відповідає вона вимогам законодавства, а також переконатися, що права та інтереси учасників правочину не порушуються. Якщо ж виявлено обставини, які суперечать закону, нотаріус повинен відмовити у вчиненні нотаріальної дії. Водночас така відмова має бути належним чином оформлена, а громадянин має право оскаржити її в суді.
Чому нотаріус може відмовити у вчиненні нотаріальної дії
Нотаріальні дії мають не лише забезпечувати реалізацію прав громадян, а й гарантувати законність правочинів. Саме тому перед посвідченням документів нотаріус перевіряє, чи дотримано всіх вимог законодавства. Якщо встановлено порушення, він не має права вчиняти відповідну нотаріальну дію.
Відмова нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії є правомірною, якщо:
- її проведення суперечитиме вимогам законодавства України;
- заявник не надав документів чи відомостей, без яких неможливо оформити відповідну нотаріальну дію;
- питання належить до компетенції іншого нотаріуса або посадової особи, уповноваженої здійснювати нотаріальні дії;
- існують сумніви щодо можливості особи усвідомлювати значення своїх дій, їх правові наслідки або є підстави вважати, що вона діє під примусом;
- звернулася особа, яку в установленому порядку визнано недієздатною, або її представник не має належних повноважень;
- правочин від імені юридичної особи не відповідає її статутним цілям або виходить за межі її діяльності;
- не внесено плату за вчинення нотаріальної дії;
- не сплачено інші обов’язкові платежі, передбачені законодавством;
- власник майна, який має намір його відчужити, включений до Єдиного реєстру боржників;
- наявні інші підстави, визначені законодавством.
Коли перебування в Єдиному реєстрі боржників не є перешкодою
Разом із тим законодавство передбачає виняток. Сам факт внесення державного або комунального підприємства до Єдиного реєстру боржників не перешкоджає посвідченню договору купівлі-продажу, якщо такий договір укладається під час приватизації єдиного майнового комплексу.
Що робити, якщо нотаріус відмовив
У разі відмови у вчиненні нотаріальної дії особа має право вимагати письмове пояснення причин такого рішення.
Нотаріус зобов’язаний не лише викласти мотиви відмови, а й роз’яснити порядок її оскарження. Крім того, протягом трьох робочих днів він повинен оформити постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії у письмовій формі.
Як оскаржити відмову нотаріуса
Нотаріальна дія або відмова у її вчиненні можуть бути оскаржені до суду. Якщо особа вважає, що нотаріус безпідставно відмовив у посвідченні документа чи вчиненні іншої нотаріальної дії, вона має право звернутися до суду для захисту своїх прав.
Читайте також:
- Мін’юст затвердив форми типових документів, що створюються під час діяльності юридичної особи
- Мін’юст посилив перевірку повноважень представників під час нотаріальних дій
- Рада ратифікувала вільну торгівлю з Туреччиною
Міністерство юстиції затвердило примірні форми та описи уніфікованих форм типових документів, що створюються під час діяльності юридичної особи.
У переліку додатків оприлюднили форми статуту, положення, посадових інструкцій, наказів, розпоряджень, колективного договору, протоколів, актів, довідок тощо.
Серед них:
Додаток 1 статут
Додаток 2 положення
Додаток 3 структура юридичної особи
Додаток 4 штатний розпис
Додаток 5 положення про структурний підрозділ
Додаток 6 посадова інструкція
Додаток 7 робоча інструкція
Додаток 8 колективний договір
Додаток 9 інструкція з діловодства
Додаток 10 номенклатура справ
Додаток 11 спільний наказ (розпорядження) двох юридичних осіб
Додаток 12 наказ (розпорядження) з основної діяльності
Додаток 13 наказ (розпорядження) з адміністративно-господарських питань
Додаток 14 витяг з наказу (розпорядження)
Додаток 15 наказ (розпорядження) про переведення працівника
Додаток 16 наказ (розпорядження) про прийняття на роботу
Додаток 17 наказ (розпорядження) про звільнення з роботи
Додаток 18 наказ (розпорядження) про оголошення догани
Додаток 19 наказ (розпорядження) про атестацію кадрів
Додаток 20 наказ (розпорядження) про заохочення
Додаток 21 наказ (розпорядження) про встановлення доплат і надбавок
Додаток 22 наказ (розпорядження) про надання відпустки
Додаток 23 наказ (розпорядження) про відрядження
Додаток 24 протокол загальних зборів трудового колективу
Додаток 25 наказ (розпорядження) про відрядження
Додаток 26 протокол засідання комісії
Додаток 27 протокол оперативної наради в керівника
Додаток 28 протокол засідання структурного підрозділу
Додаток 29 витяг з протоколу
Додаток 30 форма акта, складеного комісією
Додаток 31 довідка службового характеру
Додаток 32 довідка біографічного характеру
Додаток 33 доповідна записка
Додаток 34 пояснювальна записка
Додаток 35 службова записка
Додаток 36 автобіографія
Додаток 37 характеристика
Додаток 38 подання призначення на посаду (переведення на іншу посаду, заохочення тощо)
Додаток 39 заява громадянина про прийняття на роботу
Додаток 40 заява працівника
Додаток 41 графік відпусток
Додаток 42 службовий лист.
З формами та описами уніфікованих форм типових документів, що створюються під час діяльності юридичної особи можна ознайомитись за посиланням.
Читайте також:
- Мін’юст посилив перевірку повноважень представників під час нотаріальних дій
- Рада ратифікувала вільну торгівлю з Туреччиною
- Запис у Реєстрі корупціонерів може стати підставою для відмови у призначенні на держслужбу
У Міграційній службі повідомили, що подати документи для оформлення паспорта громадянина України необхідно лише до територіального органу чи підрозділу ДМС у таких випадках:
- після набуття особою громадянства України, за винятком випадків набуття громадянства відповідно до статті 7 Закону України «Про громадянство України»;
- під час першого оформлення паспорта після досягнення 18-річного віку без подання документів із фотозображенням особи, виданих уповноваженими органами, установами чи організаціями;
- під час першого оформлення паспорта після досягнення 18-річного віку особою, яка надала рішення суду про встановлення особи, якщо її не вдалося встановити під час відповідної процедури;
- після повернення на постійне проживання в Україну особи, яка раніше постійно проживала за кордоном;
- під час оформлення паспорта особі, яка через порушення функцій організму не може самостійно пересуватися та самообслуговуватися, що підтверджується висновком закладу охорони здоров’я або іншою медичною документацією, якщо така особа раніше не отримувала паспорта, оформленого із застосуванням засобів Єдиного державного демографічного реєстру;
- якщо особа відбуває покарання в установі виконання покарань, перебуває під вартою або проходить тривале стаціонарне лікування в закладі Міністерства охорони здоров’я закритого типу.
У ДМС наголосили, що в усіх перелічених випадках оформлення паспорта громадянина України здійснюється виключно через територіальні органи або підрозділи Міграційної служби відповідно до встановленого порядку.
Читайте також:
- У яких випадках ДПС змінює реєстраційний номер платника податків
- У яких випадках іноземцю можуть відмовити у продовженні строку перебування в Україні
- Чи можна оформити паспорт у вигляді ID-картки за кордоном
- Оновлено перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих рф
Нацкомісія внесла до переліку сумнівних ще два проєкти — LambdaTrade та Sevlushfoods. Обидва активно закликають українців вкладати в них гроші, обіцяють високий дохід, але жоден не має дозволу працювати на українських ринках капіталу.
LambdaTrade видає себе за інвестиційну платформу для українців — сайт має українську версію і на ньому може зареєструватися будь-хто з України. Проте вона не має ліцензії та дозволи, які за законом потрібні для залучення коштів українців.
Sevlushfoods діє інакше, але мета та сама – залучення грошей. Проєкт пропонує купити токени під назвою AGTI та обіцяє гарантований і дуже високий відсоток дохідності.
Комісія звертає увагу, що жоден легальний фінансовий інструмент не може гарантувати надприбуток без ризику. Це базовий закон інвестування, і той, хто його порушує, або не розуміє, як працюють фінанси, або свідомо вводить в оману людей.
Комісія виявила ці проєкти під час моніторингу та зафіксувала ознаки, які вказують на недобросовісне залучення коштів. Інформацію про LambdaTrade, Sevlushfoods та інші сумнівні проєкти можна знайти на офіційному сайті Комісії в розділі «Захист інвесторів». Кожен, хто планує інвестувати може ознайомитись із повним списком шахрайських проєктів за посиланням.
Чому це взагалі важливо
Комісія системно веде перелік сумнівних інвестиційних проєктів. Схема завжди однакова, змінюються лише назви та обгортка — сайт, токен, платформа, застосунок. Мета — зібрати гроші у людей, які довірилися гучній обіцянці. Щораніше про такий проєкт дізнаються люди, то менше шансів, що хтось втратить свої заощадження.
Як розпізнати подібну схему самостійно
Насторожити має вже сама обіцянка гарантованого й високого доходу — на реальному ринку дохідність завжди пов’язана з ризиком, ніхто не може обіцяти прибуток наперед. Інший сигнал — відсутність ліцензії. Перевірити чи є вона у компанії — можна в реєстрах на сайті Комісії. Якщо компанії там немає, працювати з нею не варто.
Викликає сумніви й відсутність фізичної адреси чи офісу в Україні, коли платформа при цьому активно рекламується для українців і має україномовну версію сайту.
Ознаками потенційного шахрайства є психологічний тиск (заклик негайно ухвалити рішення), обіцянки ексклюзивного доступу чи членства в закритих клубах, а також пропозиції переказати кошти у криптовалюті чи на картку фізичної особи. Головне правило: перш ніж вкладати гроші, перевірте компанію в офіційних реєстрах, а не покладайтеся на відгуки чи рекламу в соцмережах. Якщо компанії немає в переліку сумнівних, це ще не означає, що вона надійна. Завжди можна звернутися до Комісії з запитом.
З типовими ознаками шахрайських інвестиційних проєктів можна ознайомитися в нашій інфографіці за посиланням.
Читайте також:
- Комісія ухвалила 44 рішення: від законодавчих змін до захисту інвесторів
- Комісія посилює контроль за IT-системами на ринках капіталу за стандартами ЄС
- Україна та Німеччина розширюють співпрацю у сфері нагляду за ринками капіталу
- Податкові пільги для інвесторів: у Раді зареєстрували законопроєкт про особові інвестиційні рахунки
У новому звіті Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF) підкреслюється нагальна необхідність співпраці органів влади та приватного сектору у боротьбі з відмиванням грошей, фінансуванням тероризму та фінансуванням розповсюдження зброї масового ураження (ML/FT/PF) в епоху посилення цифровізації, а також враховуючи швидкість і складність транскордонних транзакцій.
«Обмін інформацією для боротьби з незаконним фінансуванням: Глобальний огляд партнерств державного та приватного секторів і домовленостей про захист даних» досліджує, як державно-приватні партнерства (ДПП) та інші механізми обміну інформацією можуть допомогти юрисдикціям та приватному сектору швидко та масштабно виявляти, аналізувати та припиняти фінансову злочинність.
У звіті визначено щонайменше 84 державно-приватні партнерства у світі, причому 52 опитані юрисдикції повідомляють про принаймні одне вітчизняне ДПП, а 18 – про більше ніж одне. У звіті зроблено висновок, що ДПП є постійними та ефективними інструментами боротьби з відмиванням коштів, фінансуванням тероризму та фінансуванням фінансування, коли вони підкріплені надійною правовою основою, чітким управлінням та технологічними інноваціями.
Щоб заохотити впровадження та зміцнення партнерств державно-приватного партнерства (ДПП), FATF визначає різні моделі, що використовуються в усьому світі, та наголошує на необхідності тіснішої співпраці з фінансовими установами, постачальниками послуг віртуальних активів, нефінансовими секторами та нетрадиційними зацікавленими сторонами, враховуючи експоненціальне зростання шахрайства в усьому світі.
У звіті зазначається, що понад 75% юрисдикцій, що подають звіти, використовують ДПП для обміну стратегічною інформацією, такою як типології, червоні прапорці та тенденції ризиків, тоді як 55–66% юрисдикцій мають ДПП для обміну оперативною інформацією, такою як розвідувальна інформація про випадки, показники повідомлень про підозрілі транзакції та дані комплексної перевірки клієнтів або дані «Знай свого клієнта», що відображають різні потреби, контекст, етапи та еволюцію ДПП.
У звіті викладено ключові інновації, що використовуються для посилення обміну інформацією, включаючи зашифровані платформи, безпечний обмін та залучення ширшого кола зацікавлених сторін, таких як оператори телекомунікацій та цифрові платформи.
Сила обміну інформацією
Тематичні дослідження, наведені у звіті, демонструють вплив посиленої співпраці та обміну інформацією – від кращого розуміння ризиків до значних операційних результатів. Наприклад, транснаціональний альянс проти шахрайства, очолюваний сінгапурським проектом FRONTIER+, до якого залучено 13 юрисдикцій, призвів до понад 2100 арештів, заморожування понад 36 000 банківських рахунків та вилучення приблизно 28,2 мільйона сингапурських доларів.
В іншому випадку, під керівництвом тактичної оперативної групи Південної Африки, банки проаналізували підозрілу активність клієнтів, що призвело до розкриття пірамідальної схеми та заморожування 60 банківських рахунків на суму понад 450 000 доларів США.
Президент FATF Джайлз Томсон заявив:
«Державно-приватне партнерство допомагає досягти результатів, які інакше були б неможливі з інформацією про фінансові злочини у фрагментованих ізоляціях між державним та приватним секторами. Я закликаю країни використовувати державно-приватне партнерство для побудови довіри, співпраці та високошвидкісних каналів обміну інформацією, необхідних для протидії дедалі складнішим злочинним методам. Це важливо для ефективного припинення та запобігання незаконному фінансуванню, особливо швидкозростаючій загрозі шахрайства. Я закликаю уряди всього світу спиратися на передовий досвід, викладений у цьому звіті, та інноваційно мислити про те, як ми можемо боротися зі злочинцями».
Захист даних
У звіті визначено інструменти та технології, які дозволяють досягти балансу між операційною ефективністю та дотриманням зобов’язань щодо захисту даних, конфіденційності та прав людини.
Країнам необхідно встановити спільні цілі та чіткі правові та регуляторні очікування, зокрема шляхом залучення вищого рівня та спільного керівництва між органами з протидії відмиванню коштів/фінансуванню тероризму, а також органами захисту даних і конфіденційності.
Читайте також: