ОЕСР відзначила прогрес України у формуванні та реалізації антикорупційної політики

Україна продемонструвала відповідність більшості ключових критеріїв розділу моніторингу

Україна досягла значного прогресу у формуванні та реалізації антикорупційної політики. За результатами комплексної оцінки України в межах п’ятого раунду моніторингу Стамбульського плану дій з боротьби проти корупції експерти Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) відзначили зусилля України  у цій сфері в 91,9 бала зі 100 можливих. Це один з найвищих результатів серед усіх учасників, який водночас демонструє суттєве зростання порівняно з попередньою оцінкою (у 2023 році) — 53 бали.

Нагадаємо, що предметом оцінювання стала система запобігання та протидії корупції в Україні за дев’ятьма ключовими сферами: «Антикорупційна політика», «Конфлікт інтересів та декларування активів», «Захист викривачів», «Доброчесність у бізнесі», «Прозорість публічних закупівель», «Незалежність судової влади», «Незалежність прокуратури», «Спеціалізовані антикорупційні органи», «Відповідальність за корупційні правопорушення».

Особливістю п’ятого раунду стало застосування індикаторів ефективності, визначених у Методології моніторингу. Для оцінки досягнення індикаторів використовуються критерії відповідності, які базуються на міжнародних стандартах та кращих практиках, а також включають рекомендації, надані ОЕСР в межах попереднього раунду моніторингу. Така система оцінювання забезпечує об’єктивність, послідовність і прозорість висновків.

Серед ключових досягнень України у сфері антикорупційної політики, відзначених моніторинговою групою:

• розробка та ефективне впровадження Антикорупційної стратегії та Державної антикорупційної програми на основі глибинного аналізу;
• впровадження сучасної системи координації, моніторингу та оцінки антикорупційної політики із широким залученням громадськості;
• запуск новітньої інформаційної системи моніторингу реалізації державної антикорупційної політики, яка забезпечує міжінституційну взаємодію та відображення в режимі реального часу прогресу у впровадженні політики.

Загалом Україна продемонструвала відповідність більшості ключових критеріїв розділу, серед яких:

1. Доказовість політики - стратегічні документи розроблені на основі комплексного аналізу: враховано результати впровадження попередніх політичних документів й аналіз ситуації з корупцією в країні, національні й секторальні оцінки ризиків, звіти державних органів, дослідження і звіти неурядових організацій, міжнародних партнерів, соціологічні опитування, адміністративну або судову статистику.
2. Регулярність оновлення - планові документи у сфері антикорупційної політики ухвалюються щонайменше раз на три роки. Так, у березні 2023 року була затверджена Державна антикорупційна програма на 2023–2025 роки, а вже у жовтні 2024 року уряд ухвалив постанову № 1194, якою внесено комплексні зміни до цього документа.
3. Чіткість змісту - Антикорупційна стратегія та ДАП містять цілі, завдання, заходи з визначеними термінами виконання та відповідальними органами, індикатори результатів та впливу, а також джерела фінансування. Єдиним недоліком залишається відсутність у Державній антикорупційній програмі фінансових оцінок виконання заходів щонайменше на один рік.
4. Публічність - усі проєкти та остаточні редакції стратегічних документів доступні онлайн. Це стосується і чинної Антикорупційної стратегії на 2021–2025 роки, і Державної антикорупційної програми на 2023–2025 роки.
5. Інклюзивність - процес розробки політичних документів супроводжувався громадськими консультаціями. Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) провело серію обговорень та оприлюднило їх результати на офіційному сайті, що забезпечило прозорість і врахування позицій зацікавлених сторін.
6. Кількість заходів ДАП, не виконаних через відсутність коштів, не перевищує 10% від загальної кількості запланованих на звітний період.
7. Системність моніторингу - НАЗК щоквартально здійснює моніторинг стану виконання ДАП, оприлюднюючи результати в ІСМ ДАП. Для координації заходів Програми передбачено спеціальні робочі групи та регулярні зустрічі із залученням різних інституцій. Водночас моніторингова група  ОЕСР рекомендувала Україні додатково публікувати дані про фактичні фінансові витрати на реалізацію заходів ДАП, що дозволить підвищити ефективність використання бюджету.
8. Оцінка ефективності - у січні-березні 2025 році Національне агентство провело щорічну оцінку реалізації чинних документів і оприлюднило її результати у відкритому доступі через інформаційну систему.
9. Залучення неурядових стейкхолдерів до моніторингу та оцінки впровадження антикорупційної політики - ІСМ ДАП має інструменти, які дозволяють громадськості надавати свої відгуки, коментарі та відгуки щодо стану виконання кожного із заходів ДАП.

Таким чином Україна вибудувала системний та сучасний підхід до антикорупційної політики, який відповідає міжнародним стандартам та сприяє підвищенню довіри суспільства й партнерів. Водночас необхідно забезпечити стабільність та сталість цієї політики, а також належне ресурсне забезпечення її реалізації в довгостроковій перспективі. Серед викликів, які постають перед Україною у сфері антикорупційної політики є забезпечення високого рівня реалізації заходів Державної антикорупційної програми на 2023-2025 роки.  

Ще одним із важливих викликів є розробка та прийняття Антикорупційної стратегії на 2026-2030 роки, яка враховуватиме попередній досвід та забезпечить поступальність антикорупційної політики. Нагадаємо, що Національне агентство розпочало проведення серії публічних громадських обговорень проєкту Антикорупційної стратегії на 2026–2030 роки, що відбудуться протягом жовтня–початку листопада 2025 року. 

Читайте також:

• Розпочинається обговорення змін до порядку реєстрації учасників платіжного ринку
• FATF: Оновлено рейтинги зведеної оцінки країн
• Податковий номер: відмова за релігійними переконаннями – покрокова інструкція