Змінили місце проживання, прізвище, ім’я, по батькові або інші дані, які містяться в обліковій картці фізичної особи – платника податків? Про такі зміни необхідно повідомити контролюючий орган, щоб інформація у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків залишалася актуальною.

Відповідно до законодавства, фізичні особи зобов’язані подати заяву про внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків протягом одного місяця з дня виникнення таких змін.

Для оновлення інформації необхідно подати заяву за формою № 5ДР та документ, що посвідчує особу.

Звернутися можна до будь-якого податкового органу особисто або через представника (за наявності відповідних документів, для представника –  у тому числі довіреності, засвідченої у нотаріальному порядку).

До заяви додаються документи, які підтверджують зміни. Наприклад, для підтвердження місця проживання подається один із таких документів: витяг з реєстру територіальної громади, паспорт громадянина України у формі книжечки або тимчасове посвідчення громадянина України. ВПО для підтвердження факту внутрішнього переміщення і взяття на облік ВПО подають довідку про взяття на облік ВПО.

Внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків здійснюється протягом трьох робочих днів з наступного дня після подання заяви.

Заяву за формою № 5ДР можна подати фізичній особі – платнику податків:

Своєчасне оновлення персональних даних допомагає уникнути непорозумінь під час отримання податкових послуг та забезпечує достовірність інформації в державних реєстрах.

Читайте також:

Відчуження частки в іноземній компанії не завжди означає припинення статусу контролюючої особи для цілей оподаткування. Якщо після формального продажу частки фізична особа зберігає фактичний контроль над компанією, податкові наслідки можуть залишитися за нею.

На це звернула увагу Державна податкова служба України в індивідуальній податковій консультації від 20 липня 2026 року № 4171/ІПК/99-00-24-03-03.

Продаж частки не завжди припиняє контроль

У ситуації, яку розглядала ДПС, фізична особа — резидент України до 2 січня 2026 року володіла 100% частки в іноземній компанії. При цьому вона здійснювала фактичний контроль над компанією, зокрема вела переговори щодо укладення правочинів та узгоджувала їхні суттєві умови, а також здійснювала операції за банківськими рахунками компанії.

2 січня 2026 року фізична особа відчужила 20% частки на користь іншої, непов’язаної з нею фізичної особи — резидента України.

Виникло питання: чи означає таке відчуження, що первісний власник більше не контролює відповідну частину компанії?

Відповідь ДПС — не обов’язково.

Що вважається контролем над КІК

За правилами ст. 392 Податкового кодексу України, контрольована іноземна компанія (КІК) — це, зокрема, іноземна юридична особа, яка перебуває під контролем фізичної або юридичної особи — резидента України.

Контролюючою особою може бути особа, яка:

Саме останній критерій у таких ситуаціях може мати принципове значення.

Фактичний контроль не залежить виключно від того, на кого формально зареєстровані корпоративні права. Йдеться про можливість здійснювати суттєвий або вирішальний вплив на рішення компанії щодо укладення угод, розпорядження активами та прибутком або припинення її діяльності.

Які дії можуть свідчити про фактичний контроль

Податковий кодекс прямо називає низку обставин, які можуть свідчити про наявність фактичного контролю.

Зокрема, це:

Тобто зміна формального власника частки сама по собі не обов’язково усуває фактичний контроль.

20% відчужили, але 100% контролю зберегли?

Саме це було одним із ключових питань у зверненні до ДПС.

Податкова служба послалася на правила визначення частки володіння для цілей ст. 392 ПКУ. При розрахунку враховуються не лише частки, якими особа володіє безпосередньо, а й частки, якими вона володіє опосередковано, а також частки пов’язаних осіб.

Водночас Кодекс передбачає спеціальне правило: якщо особа фактично володіє понад 50% через один або кілька ланцюгів володіння, для цілей розрахунку опосередкованого володіння вважається, що вона володіє 100% частки у відповідній юридичній особі в ланцюгу.

Однак важливо розмежовувати формальне корпоративне володіння та фактичний контроль. Сам факт збереження фактичного контролю після відчуження частини корпоративних прав може бути підставою для продовження статусу контролюючої особи, але конкретна кваліфікація залежить від фактичних обставин і документів.

Чи можна добровільно визнати себе контролюючою особою щодо 100% КІК

ДПС також звернула увагу на спеціальне правило п.п. 392.2.1 ПКУ.

Якщо одна фізична особа володіє або контролює частку 25% і більше у КІК спільно з іншими фізичними особами, а жодна з них самостійно не визначає себе контролюючою особою щодо всієї частки, такі особи вважаються контролюючими особами у рівних частках.

Водночас фізична особа — резидент України має право визнати себе контролюючою особою в повному обсязі щодо такої іноземної компанії. У такому випадку розмір її частки визначається з урахуванням часток, які належать їй та її пов’язаним особам.

У розглянутій ситуації ДПС погодилася з можливістю визнання платника єдиною контролюючою особою щодо 100% іноземної компанії за 2026 рік.

Хто подає звіт про КІК

Це має важливе практичне значення.

За загальним правилом контролюючі особи повинні подавати Звіт про КІК одночасно з річною декларацією про майновий стан і доходи або декларацією з податку на прибуток підприємств.

До звіту також додаються належним чином засвідчені копії фінансової звітності КІК.

У консультації ДПС прямо зазначила: якщо фізична особа — резидент України визнає себе контролюючою особою щодо іноземної компанії у розмірі 100% за 2026 рік, обов’язок подання Звіту про КІК за відповідний рік виникає виключно у цієї контролюючої особи.

Це означає, що визначення єдиної контролюючої особи може мати значення не лише для статусу платника, а й для розподілу обов’язків щодо звітності та оподаткування прибутку КІК.

При цьому скоригований прибуток КІК, який уже було включено до об’єкта оподаткування однієї контролюючої особи, не може повторно включатися до об’єкта оподаткування іншої контролюючої особи.

Що це означає на практиці

Позиція ДПС демонструє важливий підхід: для цілей КІК недостатньо подивитися лише на реєстр власників часток.

Якщо після відчуження частини корпоративних прав особа фактично продовжує визначати ключові рішення іноземної компанії, розпоряджатися її рахунками або іншим чином здійснювати суттєвий чи вирішальний вплив, питання її статусу контролюючої особи залишається актуальним.

Тому перед відчуженням частки в КІК варто оцінювати не лише юридичне оформлення операції, а й те, чи припиняється фактичний контроль над компанією.

Водночас важливо враховувати, що індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і відповідно до п. 52.2 ст. 52 ПКУ може використовуватися виключно платником податків, якому її надано. ДПС також окремо наголосила, що кожна конкретна ситуація потребує аналізу фактичних обставин та їх документального підтвердження.

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу.

Згідно з частиною першою ст. 3 Закону України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 2473) відносини, що виникають у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання і валютного нагляду, регулюються Конституцією України, Законом № 2473, іншими законами України, а також нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону № 2473.

Статтею 99 Конституції України визначено, що грошовою одиницею України є гривня.

Також частиною першою ст. 5 Закону № 2473 встановлено, що гривня є єдиним законним платіжним засобом в Україні з урахуванням особливостей, встановлених частиною другою ст. 5 Закону № 2473, і приймається без обмежень на всій території України для проведення розрахунків.

Водночас, частиною другою ст. 5 Закону № 2473 визначено, що усі розрахунки на території України проводяться виключно у гривні, крім розрахунків за:

1) операціями зі здійснення іноземних інвестицій та повернення іноземному інвестору прибутків, доходів (у тому числі дивідендів) та інших коштів, одержаних на законних підставах у результаті здійснення іноземних інвестицій;

2) операціями банків з надання банківських та інших фінансових послуг на підставі банківської ліцензії;

3) операціями з надання фінансових послуг, визначених пп. 1 – 5 частини другої та частиною третьою ст. 9 Закону № 2473, що надаються небанківськими фінансовими установами та операторами поштового зв’язку, які мають ліцензію Національного банку України (далі – НБУ) на здійснення валютних операцій;

4) операціями з розміщення, виплати грошового доходу та погашення облігацій, казначейських зобов’язань України, номінованих в іноземній валюті, якщо це передбачено проспектом цінних паперів (умовами їх розміщення);

5) операціями з купівлі-продажу державних цінних паперів, номінованих в іноземній валюті, якщо ініціатором або отримувачем за такою валютною операцією є банк;

6) іншими операціями, визначеними Митним кодексом України та (або) нормативно-правовими актами НБУ.

Розрахунки за операціями, визначеними цією частиною, можуть проводитися в іноземній валюті, у гривні, а також у банківських металах.

Порядок проведення розрахунків за валютними операціями визначається НБУ (частина четверта ст. 5 Закону № 2473).

Перелік валютних операцій на території України, що здійснюються на підставі ліцензій НБУ, визначено ст. 9 Закону № 2473. При цьому ліцензії НБУ на здійснення валютних операцій видаються лише банкам, небанківським фінансовим установам, а також операторам поштового зв’язку.

Порядок видачі, переоформлення, зупинення, поновлення, відкликання (анулювання) ліцензій на здійснення валютних операцій встановлюється НБУ (частина п’ята ст. 9 Закону № 2473).

Статтею 14 Закону № 2473 передбачено види відповідальності за порушення вимог валютного законодавств, в тому числі і застосування заходів впливу у вигляді штрафних санкцій до юридичних осіб.

Зокрема, частиною четвертою ст. 14 Закону № 2473 визначено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, має право адекватно вчиненому порушенню застосувати до юридичних осіб (крім уповноважених установ) захід впливу у вигляді штрафних санкцій у розмірі до 100 відс. суми операції, проведеної з порушенням валютного законодавства.

Таким чином, за здійснення розрахунків на території України з порушенням порядку, встановленого ст. 5 Закону № 2473 передбачено застосування штрафних санкцій у розмірі до 100 відс. суми операції, проведеної з порушенням, перерахованої у валюту України за офіційним курсом НБУ на день здійснення такої операції.

Порядок застосування податковими органами заходів впливу у вигляді штрафних санкцій до юридичних осіб (крім уповноважених установ) за порушення вимог валютного законодавства затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26 травня 2021 року № 524 (далі – Порядок № 524).

Пунктом 5 Порядку № 524 визначено, що податкові органи за допущення порушень, зазначених у п. 4 Порядку № 524, застосовують до юридичних осіб (крім уповноважених установ) штрафні санкції у розмірі 25 відс. суми операції, проведеної з порушенням валютного законодавства, перерахованої у національну валюту за офіційним курсом НБУ, встановленим на день здійснення такої операції, за кожен випадок порушення, встановленого в результаті перевірки.

Ті самі дії, вчинені повторно юридичною особою (крім уповноважених установ), до якої протягом року було застосовано штраф за таке порушення, тягнуть за собою накладення штрафу (штрафної санкції) у розмірі 50 відс. суми операції, проведеної з порушенням валютного законодавства, перерахованої у національну валюту за офіційним курсом НБУ, встановленим на день здійснення такої операції, за кожен випадок порушення, встановленого в результаті перевірки.

Читайте також:

Боротьба зі схемами ухилення від сплати податків, зокрема так званими «скрутками», «зустрічними потоками» та конвертаційними центрами, залишається одним із ключових пріоритетів Державної служби фінансового моніторингу України. Про це заявив Голова Держфінмоніторингу Філіп Пронін, коментуючи результати роботи служби за перше півріччя 2026 року. 

За його словами, саме ці схеми формують найбільші обсяги тіньових коштів серед матеріалів, пов’язаних із податковими кримінальними правопорушеннями.

Упродовж першого півріччя 2026 року Держфінмоніторинг направив до правоохоронних органів 149 узагальнених матеріалів, пов’язаних зі «скрутками» та конвертаційними центрами, це у 2,3 рази перевищує показник за аналогічний період минулого року. Загальна сума фінансових операцій у них становила 78,3 млрд грн. Досліджено діяльність тисяч компаній.

«Скрутки» — це схеми, за допомогою яких підприємства штучно формують податковий кредит або оформлюють фіктивні господарські операції, щоб незаконно зменшити податкові зобов’язання чи отримати безпідставне відшкодування ПДВ. Конвертаційні центри, своєю чергою, забезпечують переведення безготівкових коштів у готівку та приховування їхнього реального походження.

За словами Проніна, такі механізми не лише завдають мільярдних збитків державному бюджету, а й нерідко стають фінансовою основою для корупції та організованої злочинності.

«Кожна гривня, виведена в тінь, — це кошти, які не надійшли до державного бюджету. В умовах повномасштабної війни та необхідності забезпечувати стабільне наповнення оборонного бюджету боротьба з тіньовою економікою є питанням економічної та національної безпеки. Наше завдання — не просто виявляти підозрілі фінансові операції, а руйнувати фінансову інфраструктуру злочинних схем, які завдають шкоди державі», — наголосив Голова Держфінмоніторингу.

Окремим напрямом роботи фінансової розвідки залишається протидія використанню так званих «дропів» — осіб, які за винагороду передають стороннім свої банківські картки або доступ до рахунків.

У Держфінмоніторингу наголошують, що багато громадян не усвідомлюють наслідків таких дій. Через рахунки «дропів» можуть проходити кошти, пов’язані із шахрайством, незаконним обігом наркотиків, торгівлею людьми, ухиленням від сплати податків, фінансуванням терористичної діяльності та іншими тяжкими злочинами. Учасники таких схем ризикують стати фігурантами кримінальних проваджень.

За шість місяців 2026 року Держфінмоніторинг підготував 432 узагальнені матеріали щодо діяльності «дропів», проаналізував понад 26 тисяч банківських рахунків та встановив понад 12 тисяч осіб, які могли використовуватися у таких схемах.

Водночас фінансова розвідка фіксує позитивні зміни у роботі банківської системи щодо протидії так званим «дропам». Якщо торік під час аналізу таких схем фігурували 45 банківських установ, то цього року — вже 25, що свідчить про посилення банками внутрішнього фінансового моніторингу та більш ефективне виявлення ризикових операцій. Що у свою чергу стало результатом злагодженої взаємодії Держфінмоніторингу, Нацбанку та приватних банків, щодо системного викорінення цієї схеми.

Нагадаємо, за підсумками першого півріччя 2026 року Державна служба фінансового моніторингу України направила до правоохоронних органів 1368 матеріалів щодо підозрілих фінансових операцій. Це втричі більше ніж за аналогічний період минулого року. Загальна сума таких операцій, які можуть бути пов’язані з легалізацією злочинних доходів та іншими кримінальними правопорушеннями, становить 194,2 млрд гривень. Це більш ніж удвічі перевищує показник першого півріччя минулого року.

Читайте також:

Міністр фінансів України Сергій Марченко наголосив на необхідності перейти від розрізнених ініціатив до скоординованої співпраці та ефективної взаємодії.

Міністр фінансів України Сергій Марченко провів робочу зустріч із учасниками Міжвідомчої робочої групи (МРГ) з питань детінізації економіки. Зокрема, разом із першим заступником Міністра фінансів Романом Єрмоличевим, заступницею Міністра фінансів Світланою Воробей та заступником Міністра фінансів з питань європейської інтеграції Юрієм Драганчуком, а також керівниками Державної податкової служби, Державної митної служби, Державної служби фінансового моніторингу та Бюро економічної безпеки обговорено стан виконання рішень, ухвалених за результатами першого засідання групи, яке відбулося під головуванням Прем’єр-міністерки Юлії Свириденко.

Мета МРГ – перейти від точкового реагування на окремі порушення до імплементації системних рішень, що унеможливлять зловживання і ухилення від оподаткування. Йдеться про формування прозорих і зрозумілих умов ведення бізнесу.

Рішення, які напрацьовуються МРГ, покликані захистити чесний бізнес від недобросовісної конкуренції з боку тих, хто штучно мінімізує податкові зобов’язання і тим самим отримує неконкурентні переваги.

Додаткові надходження до державного бюджету мають забезпечуватися насамперед завдяки розширенню бази оподаткування, скороченню тіньового сектору та підвищенню рівня добровільного дотримання податкового законодавства. Детінізація є інструментом збільшення доходів держбюджету без тиску на відповідальний бізнес.

«Детінізація економіки є один із ключових пріоритетів Уряду, складовою фінансової стійкості держави та лежить в основі співпраці з міжнародними партнерами України. Досягти відчутного результату можливо лише за умови системної взаємодії всіх залучених до цього процесу державних органів. Важливо перейти від фрагментованих зусиль до скоординованої співпраці та взаємодії. Наше спільне завдання – створити рівні та прозорі правила для бізнесу та мінімізувати можливості для функціонування схем. Це запит відповідального бізнесу і ми його враховуємо», — зазначив Міністр фінансів України Сергій Марченко.

Під час робочої зустрічі було заслухано інформацію про стан виконання доручень, визначених протоколом першого засідання МРГ. Зокрема, учасники обговорили:

За результатами було узгоджено подальші кроки: шляхи протидії штучному дробленню, удосконалення виявлення незаконних практик ухилення від сплати податків та поглиблення взаємодії між органами влади, залученими до детінізації.

Робота МРГ триває на постійній основі: члени групи спільно опрацьовують законодавчі та організаційні рішення, які мають закласти довгострокову основу для протидії тіньовим практикам в економіці. Мінфін і надалі координуватиме цю взаємодію та інформуватиме про перебіг роботи МРГ.

Зазначимо, що 23 червня 2026 року відбулося перше установче засідання МРГ під головуванням Прем’єр-міністерки Юлії Свириденко та Міністра фінансів Сергія Марченка. Під час засідання Юлія Свириденко визначила детінізацію економіки одним із магістральних напрямів діяльності Уряду та наголосила, що це запит бізнесу, суспільства, Сил оборони України та міжнародних партнерів. За результатами засідання державним органам було надано доручення щодо підготовки комплексних рішень у пріоритетних сферах детінізації економіки.

Читайте також:

До правоохоронних органів передано рекордну кількість матеріалів щодо відмивання коштів, розкрадання бюджету, податкових злочинів і фінансування держави-агресора.

За підсумками першого півріччя 2026 року Державна служба фінансового моніторингу України направила до правоохоронних органів 1368 матеріалів щодо підозрілих фінансових операцій. Це втричі більше ніж за аналогічний період минулого року. Загальна сума таких операцій, які можуть бути пов’язані з легалізацією злочинних доходів та іншими кримінальними правопорушеннями, становить 194,2 млрд гривень. Це більш ніж удвічі перевищує показник першого півріччя минулого року.

Одним із ключових напрямів роботи стало виявлення фінансових операцій, які можуть бути пов’язані з розкраданням бюджетних коштів та корупційними правопорушеннями. За шість місяців Держфінмоніторинг передав правоохоронним органам 269 матеріалів, а загальна сума таких фінансових операцій сягнула 47,7 млрд гривень.

Значно активізувалася й робота щодо податкових кримінальних правопорушень. За перше півріччя підготовлено майже півтисячі матеріалів, пов’язаних із можливими схемами ухилення від сплати податків та легалізації тіньових доходів. Загальна сума фінансових операцій у цих матеріалах становить 114,5 млрд гривень.

Окремим масштабним напрямом стала протидія використанню так званих “дропів” — осіб, чиї банківські рахунки можуть використовуватися для незаконних фінансових операцій. За пів року Держфінмоніторинг дослідив понад 24 тисячі рахунків у 25 банках та одній небанківській фінансовій установі, а також ідентифікував понад 12 тисяч осіб з ознаками діяльності “дропів”. Загальна сума фінансових операцій, які можуть бути пов’язані з такими схемами, перевищила 18,5 млрд гривень.

Крім того, у першому півріччі 2026 року Держфінмоніторинг передав правоохоронним органам 36 матеріалів, що стосуються можливого фінансування тероризму, колабораційної діяльності, збройної агресії РФ проти України, а також порушення санкційного законодавства. Такі кейси на особливому контролі фінансової розвідки. 

“Суттєве зростання ефективності роботи Держфінмоніторингу — це результат системної трансформації служби. Ми посилили аналітичний блок, цифровізували ключові процеси та впровадили сучасні алгоритми аналізу фінансових операцій. Саме поєднання професійної експертизи людей і сучасних технологій дозволяє сьогодні ефективніше виявляти фінансові злочини, складні схеми відмивання коштів і забезпечувати правоохоронні органи якісними аналітичними матеріалами”, — наголосив голова Держфінмоніторингу Філіп Пронін.

Читайте також:

З 1 липня 2026 року в Україні почнуть діяти оновлені вимоги міжнародного стандарту автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки CRS 2.0. Відповідні зміни затверджені наказом Міністерства фінансів України від 15 червня 2026 року № 316. 

Головна мета оновлення – адаптувати систему фінансової звітності до нових цифрових реалій та розширити охоплення сучасних фінансових інструментів, зокрема електронних грошей і віртуальних активів. 

Серед ключових новацій: 

– розширено сферу застосування CRS на рахунки, пов’язані з визначеними продуктами електронних грошей та цифровими валютами центральних банків; 

– запроваджено нові терміни: «Визначений Продукт Електронних Грошей», «Цифрова Валюта Центрального банку», «Фіатна Валюта», «Віртуальний Актив», «Відповідний Віртуальний Актив», «Підзвітний Постачальник Послуг щодо Віртуальних Активів», «Обмінна Операція»; 

– оновлено визначення таких термінів: «Депозитарна Установа», «Інвестиційна Компанія», «Кастодіальна Установа», «Фінансовий Актив», «Непідзвітна Фінансова Установа», «Пенсійний Фонд з Широкою Участю», «Депозитний Рахунок», «Існуючий Рахунок», «Кастодіальний Рахунок», «Новий Рахунок», «Рахунок з Високою Вартістю», «Рахунок з Низькою Вартістю», «Виключений Рахунок», «Підзвітна Особа», «Власник Рахунку», «пасивний дохід»; 

– оновлено перелік та вимоги до інформації, яку фінансові установи повинні збирати, перевіряти та відображати у звітності; 

– удосконалено процедури належної комплексної перевірки, зокрема щодо застосування додаткових заходів перевірки у разі відсутності дійсної самосертифікації, особливостей роботи з рахунками осіб, які мають множинне податкове резидентство, аналізу структури власності, а також врахування ризиків, пов’язаних із програмами набуття громадянства або резидентства за інвестиції (CBI/RBI); 

– визначено додаткові обставини, за яких підзвітна фінансова установа (ПФУ) далі може вважати самосертифікацію або документальні докази неточними чи недостовірними, та встановлено відповідні вимоги до подальших дій фінансової установи. 

Інформація щодо строків завершення належної комплексної перевірки фінансових рахунків за посиланням: https://tax.gov.ua/baneryi/crs/povidomlennya/1025757.html 

Оновлення здійснено відповідно до змін, ухвалених Організацією економічного співробітництва та розвитку (OECD) у межах модернізації міжнародного стандарту CRS. Країни-учасниці Багатосторонньої угоди зобов’язані імплементувати такі зміни до національного законодавства. 

Також у зв’язку з впровадженням CRS 2.0 триває підготовка змін до порядку подання звітності. Зокрема, XML-схему звіту CRS планується доповнити новими полями для відображення інформації про нові категорії фінансових продуктів. 

Довідково. 

CRS (Common Reporting Standard) – міжнародний стандарт автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки, розроблений Організацією економічного співробітництва та розвитку (OECD) для підвищення прозорості у податковій сфері та протидії ухиленню від оподаткування. 

Зміни до Порядку застосування Загального стандарту звітності та належної перевірки інформації про фінансові рахунки затверджено наказом Міністерства фінансів України від 15.06.2026 № 316 «Про затвердження Змін до Порядку застосування загального стандарту звітності та належної перевірки інформації про фінансові рахунки», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 24.06.2026 за № 921/46315. 

Наказ розроблено з метою імплементації оновленої редакції CRS 2.0, схваленої OECD у 2023 році. Оновлені правила та вимоги CRS 2.0 підлягають застосуванню підзвітними фінансовими установами з 1 липня 2026 року. 

Читайте також:

У фінмоніторингу розповіли про нові алгоритми контролю та використання штучного інтелекту

Фінансовий моніторинг дістався вже чи не кожного українця. Банки запитують підтвердження доходів, додаткові документи, можуть обмежувати операції за рахунками та передавати інформацію до фінансової розвідки. Але як працює ця система щодо можновладців? Коли фінмоніторинг стає підставою для масштабних розслідувань? Чи може він призвести до фактичного вилучення коштів? Про це та багато іншого “Телеграф” поговорив із головою Державної служби фінансового моніторингу України Філіпом Проніним.

Про контроль над готівкою

— Коли в травні в Держфінмоніторингу відкрито заявили про збільшення інтересу (контролю) до операцій з готівкою та підозрілого розбивання безготівкових платежів, то одразу виникла аналогія зі справою екскерівника Офісу президента Андрія Єрмака та будівництвом маєтків у “Династії”.

Чи пов’язані ці дві історії й що за ними стоїть?

Ці дві речі, наше дослідження готівки й інші справи, не пов’язані. Не варто шукати політичних сенсів там, де їх немає. Готівкові операції завжди були в полі зору фінансової розвідки, але зараз з’явилися нові інструменти, які дозволяють робити цю роботу ефективніше та швидше.

— Збіг?

Просто збіг, так. Справа, про яку ви згадали, триває кілька років, і тільки в публічній площині декілька місяців, тому можуть бути різні збіги та інтерпретації. Ми зі свого боку зробили акцент на готівці. Тобто постійно відстежуємо готівкові операції та нещодавно почали це висвітлювати. Щоб люди зрозуміли, що потрібно робити, а чого не потрібно. Коли людина, приміром, починає масово купувати дорогезні автомобілі без відповідних довідок про доходи, надаючи одну довідку в кілька банків чи надаючи взагалі підроблену довідку.

— Не чула, щоб надання однієї довідки в різні інстанції було заборонено українським законодавством…

Довідку показувати можна. Але ж розумійте, що є причинно-наслідковий зв’язок. У вас довідка, яка дозволяє, наприклад, довести заощадження, скажімо, на 100 тисяч доларів. А ви її показуєте під операції вже не на 100 тисяч, а одразу на 500 тисяч.

— Коли показую цю довідку в 5 банках, ви кваліфікуєте це як шахрайство?

Кваліфікуємо це по-різному. В кожному випадку це індивідуальна справа. В одних випадках це може бути ухилення від сплати податків, в інших — шахрайство. Були історії, коли так відмивалися кошти від продажу наркотичних засобів. Кожен кейс індивідуальний. Ми розглядаємо кожен по набору факторів і фактів і вирішуємо, як правильно кваліфікувати.

— Задаєте основний трек — чи це спускається правоохоронним органам, чи в Державну податкову службу?

Перш за все — саме на правоохоронні органи. Наша співпраця повністю зосереджена на розвідувальних та правоохоронних органах. Податкова, це вже не правоохоронний орган і ми не можемо їх інформувати. Саме тому уклали меморандум з Бюро економічної безпеки (БЕБ) та Податковою — щоб вирішувати складні податкові і безпекові питання.

— Тобто, коли вбачаєте мінімізацію оподаткування, то це йде на БЕБ?

Так, одразу туди піде. На поточний момент у нас в розслідуванні вже понад сотню таких справ. Топкейси: коли люди купують машини та квартири без офіційно доведених доходів і статків. Нині триває розслідування цих справ, частину матеріалів уже передано і в міру готовності будемо передавати решту в Бюро економічної безпеки.

Звідки Держфінмоніторинг отримує інформацію

— Звідки надходить інформація для подібних справ: банки, рієлтори?

Передусім від банків. Хоча інформацію мають і рієлтори, і автодилери, та найбільше даних все ж отримуємо від банків. Аналізуємо увесь масив інформації та робимо висновки.

— Може назвете найактивніших банків-інформаторів?

Не наважуся. Головне, що ці банки інформують.

— Чи принаймні кількість банків, які активно надають дані клієнтів?

Загальна чисельність банків поступово зменшується — в Україні лишилося 59 банків. І якщо взяти ці справи, то по них отримали інформацію десь від 75% чинних банків. А якщо оцінювати й інші кейси, то співпраця покриє й всі 100% банків. Коли приходить час купувати квартиру або автомобіль, людина в першу чергу дивиться, де поруч є банк.

— Тобто знаєте все, що треба, й нарікань на інформування з боку банків у вас немає. Наприклад, всі знають, що найбільше кас/відділень в автосалонах має “Акордбанк”. Вдосталь від нього та інших маєте даних про готівкові оплати авто?

Не буду казати про конкретний банк. У кожного своя система фінансового моніторингу. Вона передусім зосереджена на ризикоорієнтованому підході. Тобто банківська установа самостійно визначає, які фінансові операції кваліфікуються як ризиковані, а які ні. А ми вже маємо інформацію через цю призму первинного суб’єкта фінансового моніторингу. Національний банк, коли бачить порушення, зазвичай рекомендує вносити зміни в внутрішньобанківську систему виявлення ризиків.

— Наскільки наочні кейси по готівці?

Наведу два приклади. Перший — це придбання людиною без підтвердження відповідних доходів вже шостого автомобіля, коли загальна вартість його автопарку перевищила 35 млн грн. Причому останній автомобіль коштував за 10 млн грн. Придбання здійснювалось через внесення готівки через чотири різні банки.

Друга історія: коли інша людина купувала в аналогічний спосіб автомобіль вартістю 16 млн грн. Перші 10 млн внесла по 2 млн через п’ять різних банків. А решту ще через два інші банки. Й ризикоорієнтований підхід тих банків дозволяв без повного комплекту належних документів це зробити.

— Тобто ви ідентифікували людину по податковому номеру в одному банку й побачили, що та сама особа зробила великі платежі в інших банках?

Звичайно. А потім зробили запит на банки й побачили, які документи для підтвердження відповідних доходів були надані клієнтом. Це виявилась одна й та сама довідка на різні банки.

Що побачить фінансова розвідка, а про що ніколи не дізнається

— На цьому тлі є й інший бік. Всі пам’ятають фото з обшуку у вже горезвісного Тимура Міндіча — вилучений в нього величезний брикет з 3 млн доларів у заводській упаковці американського Федрезерву. Оце я розумію готівкова операція! При тому, що протягом доби українській банк має право видати одній людині не більше еквіваленту 100 тис. грн, тобто трохи понад $2 тис. Потім на засіданні парламентської ТСК ви повідомили, що про ці $3 млн не маєте інформації. Як таке може бути?

Банки нам не повідомляли про таку готівкову операцію.

— Тобто ви знаєте тільки про те, про що звітують банки, а коли вони не звітують — ви не знаєте?

Готівкові операції поза банками, операції між різними людьми ми не бачимо. Те, що відбувається між двома фізособами, неможливо відстежити. Хіба що люди будуть позичати гроші один одному й зафіксують це нотаріально (загальний приклад, не стосовно цієї справи). Бо в нас є доступ до бази нотаріальних дій і ми це побачимо. Ну, звісно, побачимо, коли готівка у великій сумі була знята у банківській установі.

Торік операцій зі зняттям/внесенням з рахунків готівки від 400 тис. грн і більше було зафіксовано на 1 трильйон 730 мільярдів гривень. Це при тому, що загальний ВВП України в грошовій формі торік становив 8,9 трлн грн.

— А що з дробленням і ФОПами?

До цього вдаються великі компанії для мінімізації оподаткування. На жаль, поширене явище в торгівлі, готельному, роздрібному бізнесі, виробничій сфері, закладах харчування тощо. В тому числі це здійснюється через дропів. Й не тільки.

Через тих самих дропів працює незаконний ігорний бізнес і організовується наркотрафік в Україну: приміром, за незаконну діяльність онлайн-казино Favbet, власник якого співпрацював з РФ, заблоковано, арештовано та передано в АРМА (Нацагентство України з питань виявлення, розшуку та менеджменту активів — ред.) 907 млн грн. Різні прояви та заходи. Загалом з серпня 2025 року по квітень 2026-го ми зафіксували операцій з дропами на 45 млрд грн.

Про вплив Держфінмоніторингу на простих українців

— На цьому тлі є й зворотний бік для звичайних людей (не задіяних в схемах), коли банки зовсім палку перегинають, вимагаючи численні документи та виймаючи з людини душу за звіт по кожній тисячі гривень — теж не дуже продуктивно…

Згадайте, як ми проходили, наприклад, обстеження в аеропорті до 11 вересня 2001 року (теракту в США із захопленням літаків — ред.). Після того вимоги до безпеки на авіатранспорті по всьому світові були значно посилені. Так і ми: кажемо, що є ризики й відповідна реакція на них, а баланс завжди буде десь посередині. Не варто забувати, що ми живемо і працюємо в умовах війни, тож питання безпеки, й в тому числі фінансової, як ніколи актуальні. Плюс завжди працюватиме людський фактор. В мене особисто банк теж вимагає документи по доходах.

— Кажете, хто ви, щоб відчепились?

Ні (посміхається). Надаю документи. Для розуміння: Держфінмоніторинг не надає окремих рекомендацій банкам щодо ризикоорієнтованого підходу. Щось радить Нацбанк, щось банки самі роблять. Ми ж згодом можемо запитувати додаткову інформацію по конкретних клієнтах.

— У підсумку воно того варте — нелегальний гральний бізнес виявили/перемогли?

Ми над цим працюємо. Звісно, не можна сказати, що нелегальний гральний бізнес вдалося повністю викорінити. Але певні досягнення уже є. Зокрема є великий кейс, де ми заблокували кошти більше ніж на 2,6 мільярда гривень. Згодом вони були арештовані та передані в управління агентства з розшуку та менеджменту активів. Тобто була збережена їхня вартість, нараховувалися відсотки у певний час. І після рішення суду про конфіскацію ці кошти були перераховані в бюджет України.

Найважливіше, що компанія з російським корінням і сумнівною мораллю остаточно зникла з українського ринку. Але через це загострились ризики в наших європейських партнерів, особливо на тлі військової агресії РФ. Передусім в Польщі. І в тому числі це стосується нелегального грального бізнесу.

— Відмивачі коштів перебігли з України в Польщу?

Й не тільки в Польщу, по різних країнах. Ділимося інформацією з цього приводу з колегами в Європі. Спільно з партнерами у 2025-му році на майданчику MONEYVAL провели типологічне дослідження, яке зараз буде взято до уваги всіма комерційними банками Європи. Це допомагає виявляти певні ризики, пов’язані в тому числі із військовою агресією та обходом санкції.

— Зараз активно просувається законопроєкт про створення двох реєстрів — трастів і рахунків з депозитними скриньками (індивідуальними сейфами), який потрібен для вступу України до європейської платіжної системи SEPA. Не розумію, навіщо це. Багатії попереписують трасти на своїх водіїв, а реєстр рахунків не дає доступу до даних по залишках коштів на них. І яка користь від того, що ви дізнаєтесь, що в людини 5 рахунків, що не заборонено (кількість рахунків не обмежується чинним законодавством)?

Нині ми бачимо дані лише про наявні рахунки ФОПів і юросіб, але не бачимо дані про рахунки фізосіб. Тобто в нас з’явиться новий інструмент: за запитом зможемо побачити всі рахунки в онлайн режимі. І це буде корисно для роботи. Зараз застосовуємо віялові запити на всі банки для отримання інформації щодо рахунків. Коли відбуватимуться розслідування, то складатиметься повна картина, що значно все пришвидшить. Дотягнемося до європейських стандартів, в ЄС ці реєстри вже працюють.

— Водночас Нацбанк же заявляв про плани створення чорного списку дропів, та це вимагає законодавчого врегулювання. Скільки часу треба на технічне створення самого реєстру після прийняття відповідного закону?

Ми спільно з Національним банком вже створили цей реєстр і накопичили там перший масив даних на понад 40 тис. осіб. Та офіційно він ще не запрацював, мають відбутися законодавчі зміни. Це той випадок, коли практика випереджає теорію. Коли приймуть відповідний закон, реєстр запрацює одразу.

— Ще у Верховній Раді розглядають законопроєкт, яким підвищується планка для обов’язкового фінансового моніторингу з поточних 400 тис. грн до 550 тис. грн. Не зашкодить збору інформації?

Ми ж бачимо, що гривня поступово девальвує, тож це природній рух. Підняття планки жодним чином не позначиться на ефективності самого фінансового моніторингу й відповідатиме міжнародним стандартам. Банки знають про своїх клієнтів усе, система налаштовується, щоб жодна копійка не залишилася без уваги, задіються критерії підозрілої діяльності, в тому числі штучний інтелект, який обробляє значні масиви даних.

— При цьому банкіри мріють долучитися до баз даних Податкової та Держфінмоніторингу, щоб там скоріше перевіряти своїх клієнтів, і, може, менше документів від них вимагати. Це можливо?

Цієї ініціативи ще не чув. Але сам Держфінмоніторинг в межах спільної робити з МВФ і євроінтеграції сам намагається долучитися до максимальної кількості реєстрів/баз даних у світі. Коли я тільки сюди приходив, то їх було 32, а тепер 48. Раніше ми співпрацювали тільки з 8-ма держустановами, а тепер вже з 16-ма. Що дуже корисно.

Зараз працюємо над алгоритмами так, щоб завдяки автоматизації просіювати більший обсяг інформації. Й маю проєкт, який зможе повніше оцінювати межі тіньової економіки. Більше буде цікавих справ.

Про проблеми відомства з банками

— Загалом, розумію, що питань до самих банків і якості їх звітів у Держфінмоніторингу немає? Коли про операції одних клієнтів звітують, а про інших чомусь не повідомляють?

Звичайно, що банк може грати в цю гру. Але недовго. Тому що Національний банк постійно їх перевіряє.

— Це лише один-два рази на рік…

Цього більш ніж достатньо.

— А часто виявляєте приховування даних, після чого ви питаєте з банку — чому не доповів?

Так, все зіставляємо. Під час розслідування йдемо по ланцюгу фінансових транзакцій в схемі та розуміємо, на якому етапі нам мали повідомити про певні операції. Маємо власну оцінку з цього приводу і повідомляємо Національному банку. Тобто ми сигналізуємо зі свого боку, а НБУ вже може вийти на перевірку.

— Після того банк вже міняє власний підхід до фінансового моніторингу та ставлення до клієнтів?

Давайте відверто. Я працюю у фінмоніторингу вже третю каденцію, починав ще в інституті молодшим спеціалістом і пройшов всі ланки знизу догори. Коли керував незалежними розслідуваннями от саме фінансової розвідки, коли ми самостійно все виявляли, писали алгоритми і аналізували вглиб. В період 2014-2015 років завдяки нашим матеріалам було закрито майже 25 банків.

Коли я починав, загальна чисельність банків Україні сягала 183-х структур. Бачили різні ситуації. Та розуміємо, що зараз банківська система працює набагато чистіше і довіри до неї більше.

— Виявлення порушень/злочинів самих банків — це рідкість?

Так, це поодинокі випадки, коли щось виявляємо. Є випадки, коли, наприклад, система фінансового моніторингу банку налаштована таким чином, що вони не мали подавати нам інформацію.

— Як, взагалі?

Кожен банк має свою власну систему. Але ми звертаємо на це увагу, коли є підстави – інформуємо Національний банк.

Про “Сенс Банк”, перевірки та скандали

— Зараз виникло багато питань до державного “Сенс Банку”, а Нацбанк навіть заявив, що скерував в Держфінмоніторинг 4 листи після його перевірки. Що в листах?

Це наша стандартна робота: коли Національний банк повідомляє нам про якісь ризики за результатами перевірки. “От дивіться, ми побачили, що система мала спрацювати інакше”. Звична ситуація. Наші стандартні відповіді на такі листи: Держфінмоніторинг або вже передав відповідні матеріали в роботу правоохоронних органів, або ще працює над ними — здійснює власне фінансове розслідування.

— Так як саме було в історії з “Сенс Банком”? Ви все знали чи здивувалися?

В цьому випадку клієнти, — я підкреслюю (!), саме клієнти банку, не сам банк! — були фігурантами в 589 наших узагальнених матеріалах, починаючи з 2025-го року до травня поточного року.

— Це ж багато…

З одного боку, це багато. З іншого — ми розуміємо, що в цих матеріалах були залучені й інші банки. Для здійснення будь-якої фінансової оборудки зазвичай використовується не одна банківська установа. Три-п’ять-сім-десять банків може бути, по-різному. В межах цих (589) матеріалів ми виокремили підозрілі фінансові операції на понад 32 млрд грн та повідомили про них правоохоронним органам. Це ми беремо період з 2025 року по травень 2026 року. За аналогічний період усього узагальнених матеріалів пов’язаних з легалізацією та іншими злочинами нами передано до правоохоронних органів понад 2600 матеріалів на загальну суму понад 450 млрд грн.

— Тобто ви не можете дорікнути керівництву “Сенсу”, що воно щось не повідомляло?

Нарікань багато. Та я не хочу спекулювати на цій темі.

За ким найактивніше полює Держфінмоніторинг

— Який у підсумку результат фінансових розслідувань, скільки маєте реальних кримінальних проваджень?

Загалом 97% наших матеріалів, які зараз передаємо, вкладається в матеріали кримінальних проваджень. Це доводить, що банки зі свого боку правильно виявляють, а ми аналізуємо та збагачуємо інформацію, проводимо перехресний аналіз та передаємо правоохоронному органу. Після чого відбуваються подальші процесуальні дії. Станом на 2025 рік загальний бюджет Держфінмоніторингу трохи перевищував 200 мільйонів гривень. Водночас по наших матеріалах змогли конфіскувати 2,6 мільярда гривень.

— Якого роду порушення нині в пріоритеті Держфінмоніторингу?

Зараз ми максимально зосередились на трьох ключових аспектах: наповнення держбюджету (платити податки — це обов’язок), ефективне використання державних коштів, протидії корупції, а також безпековий напрямок та протидія ворогу. Нам вкрай потрібна сильна економіка, ефективне використання коштів з відсутністю корупції, це є запорукою сильної безпекової складової.

— Та скидається на те, що найбільша активність все ж в частині протидії мінімізації оподаткування…

По цифрах за рік: справ щодо ухиляння від податків 178 млрд грн із загального обсягу в 272 млрд грн. Й динаміка загального зростання справ в понад чотири рази: ще у 2024 році загальний обсяг всіх матеріалів становив тільки 62,6 млрд грн з них, податкові злочини – 13,9 млрд грн, що в 13 разів менше, ніж у 2025 році.

— Запровадили нові алгоритми збору даних?

Так, аналітичні. Збільшили чисельність аналітиків, і тепер у Держфінмоніторингу діє п’ять департаментів фінансових розслідувань:

  1. Аналізу ринків.
  2. Розслідувань зловживань із державним бюджетом і проявами корупції.
  3. Міжнародних розслідувань.
  4. Регіональних розслідувань.
  5. Галузевих розслідувань.

Зараз фінансовими розслідуваннями займається 120 на всю країну при наявних 157 посадах. При цьому фактична чисельність усього штату – 237 людей.

Раніше аналітиків було менше — лише близько 46% (фактично 75 людей).

Завдяки оптимізації й автоматизації роботи Держфінмоніторингу та збільшенню кількості аналітиків, які залучені до розслідувань, лише за I кв. 2026 року виявили фінансових порушень більш ніж на понад 100 млрд грн.

Читайте також:

«Вільна гривня» для бізнесу: у законопроєкті не визначили реєстр учасників.Податковий режим пропонує автоматизований демередж та вихідну сплату за виведення коштів.

Комітет Верховної Ради з питань цифрової трансформації розглянув законопроєкт №15009 про запровадження спеціального фіскального режиму «Вільна гривня» та дійшов висновку, що документ потребує суттєвого доопрацювання через низку юридичних і технічних неточностей.

Як пише «Судово-юридична газета» законопроєктом пропонується доповнити Податковий кодекс України новим спеціальним режимом із добровільною участю, автоматизованим адмініструванням податків та використанням спеціальних рахунків. За задумом авторів, нова податкова модель передбачає фактичну заміну класичного адміністрування податків автоматичним фіскальним внеском, який стягуватиметься із залишків коштів на рахунках.

Також передбачається, що учасники режиму добровільно відкриватимуть спеціальні рахунки «Вільна гривня», з яких щомісячно автоматично списуватиметься автоматизований фіскальний внесок у розмірі від 1% до 3% від залишку коштів.

У межах запропонованої моделі учасник режиму вважатиметься таким, що виконав податкові зобов’язання з податку на прибуток, ПДВ, ПДФО та військового збору щодо операцій, які здійснюються в рамках системи.

Приєднатися до режиму зможуть юридичні особи — резиденти і нерезиденти, фізичні особи-підприємці та фізичні особи.

Прогалини в регулюванні реєстру

Однією з основних проблем, на які вказав Комітет з питань цифрової трансформації, є відсутність належного правового регулювання Реєстру учасників спеціального податкового режиму. Зазначається, що законопроєкт передбачає створення нового державного реєстру, однак не визначає його ключові параметри — призначення, адміністратора, джерела інформації, порядок ведення та захист даних.

Водночас Комітет посилається на Закон України «Про публічні електронні реєстри», який уже встановлює вичерпні вимоги до таких систем. Саме цей закон визначає, що створення реєстрів можливе лише за умови чіткого законодавчого регулювання їх структури та функціонування.

Таким чином, у поточній редакції проєкт не забезпечує повної відповідності Закону України «Про публічні електронні реєстри».

Також Комітет звернув увагу на термінологічну неузгодженість у тексті документа. У різних положеннях вживаються формулювання «автоматизовані електронні реєстри» та «реєстри», що, на думку депутатів, може створити правову невизначеність під час практичного застосування норм.

Комітет пропонує уніфікувати термінологію та використовувати виключно поняття «публічний електронний реєстр» у всіх відмінках відповідно до чинного законодавства.

Вихідна сплата у «Вільній гривні» потребує уточнення через нечітку логіку застосування

Ще одне суттєве зауваження стосується нової статті 321-1 Податкового кодексу, якою запроваджується поняття «вихідної сплати».

Законопроєктом передбачено, що вихідна сплата визначається як разовий фіскальний платіж, що справляється при знятті готівкових коштів зі спеціального рахунку учасника спеціального податкового режиму «Вільна гривня» або при перерахуванні коштів у випадках, передбачених Кодексом. Уся запропонована стаття 321-1 деталізує випадки, коли застосовується цей платіж. Зокрема, йдеться про зняття готівки зі спеціального рахунку, а також про переказ коштів зі спеціального рахунку на інші рахунки, які не входять до режиму «Вільна гривня».

Йдеться про те, що при перерахуванні коштів на рахунок, який підпадає під загальний режим оподаткування, вихідна сплата не справляється. Разом з тим у висновку зазначається, що запропонована норма сформульована недостатньо чітко та не дозволяє однозначно визначити логіку її застосування.

У зв’язку з цим у Комітеті запропонували викласти статтю 321-1 Податкового кодексу України у новій редакції, якою визначається поняття «вихідної сплати» та порядок її справляння. Згідно з пропозицією Комітету, вихідна сплата є разовим фіскальним платежем, що справляється при знятті готівкових коштів зі спеціального рахунку учасника режиму «Вільна гривня» або при перерахуванні коштів зі спеціального рахунку у випадках, передбачених Кодексом.

Також у запропонованій редакції визначено випадки, коли підлягає справлянню вихідна сплата, зокрема при знятті готівки зі спеціального рахунку, при перерахуванні коштів на інший власний рахунок, який не є спеціальним у межах режиму, а також при перерахуванні коштів на рахунки інших фізичних або юридичних осіб.

Крім того, передбачено, що розмір вихідної сплати встановлюється законом у відсотках до суми відповідної операції, а в період дії пілотного проєкту ставка визначається Кабінетом Міністрів України. Вихідна сплата визначається як компенсаційний фіскальний платіж, пов’язаний із припиненням участі коштів у спеціальному режимі, і не є податком на дохід, прибуток або іншу операцію.

Попри підтримку самої ідеї створення альтернативного податкового режиму, Комітет наголосив на необхідності комплексного доопрацювання законопроєкту.

Зокрема, документ потребує узгодження з законодавством про публічні електронні реєстри, уніфікації термінології та чіткого визначення фінансових механізмів. За результатами розгляду, Комітет з питань цифрової трансформації рекомендував профільному комітету з питань фінансів, податкової та митної політики врахувати висловлені зауваження під час подальшого розгляду.

Читайте також:

Верховна Рада України 9 червня 2026 року прийняла в цілому законопроєкт «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо впровадження міжнародного автоматичного обміну інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи, та оподаткування таких доходів» (реєстр. № 15111-д). Він передбачає впровадження в Україні міжнародного обміну інформацією, нової системи прозорого оподаткування доходів у цифровій економіці та виконання міжнародних зобов’язань перед Міжнародним валютним фондом, Європейським Союзом та Організацією економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР).

Цей законопроєкт є частиною пакету структурних реформ відповідно до програми співпраці з МВФ та виконує вимоги Директиви ЄС DAC 7 і Модельних правил ОЕСР щодо автоматичного обміну інформацією про доходи з цифрових платформ. Прийняття цього закону є необхідною передумовою для приєднання України до Багатосторонньої угоди DPI, у якій уже беруть участь понад 30 країн, переважно держави–члени ЄС.

Законопроєкт поширюється на українські та іноземні компанії, що надають цифрові послуги та працюють на українському ринку, зокрема, сервіси перевезень, доставки, оренди житла, продажу товарів (таких як таких як Bolt, Uklon, Airbnb, Globo, Uber тощо). Він спрямований на гармонізацію українського законодавства з правом ЄС, виведення доходів з «тіні» та забезпечення рівних умов для всіх учасників ринку.

Учасники ринку цифрових платформ публічно підтримують такий підхід та відзначають, що впровадження єдиних правил звітності сприятиме підвищенню довіри між державою, бізнесом і користувачами, а також формуванню передбачуваного регуляторного середовища.

Передбачено, що зміни почнуть діяти від початку 2027 року. Це дозволить всім учасникам ринку адаптувати свою діяльність і бізнес-процеси під нові умови.

Міжнародний обмін інформацією (DPI / DAC 7)

Прийнятий законопроєкт передбачає запровадження міжнародного автоматичного обміну інформацією відповідно до Модельних правил ОЕСР, що відповідають Директиві ЄС 2021/514 (DAC 7). Відповідно до нових правил:

Оператори цифрових платформ матимуть обов’язок ідентифікувати підзвітних продавців, збирати про них відповідну інформацію, реєструватися в Державній податковій службі України і подавати щорічні звіти для цілей міжнародного обміну.

Перший міжнародний обмін інформацією заплановано на 2028 рік за звітний 2027 рік. Інформація про доходи, отримані через платформи за 2026 рік, не подаватиметься до ДПС ані операторами платформ, ані іноземними країнами. 

Новий підхід до оподаткування доходів фізичних осіб

Положення прийнятого законопроєкту передбачають новий підхід до оподаткування доходів громадян, отриманих через цифрові платформи

Надходження від цього платежу розподілятимуться в пропорції 50/50 між загальним і спеціальним фондами державного бюджету, а додатковий військовий збір із таких доходів не сплачуватиметься.

Для порівняння, за чинною системою податкове навантаження на доходи фізичних осіб становить 18% ПДФО + 5% військового збору, тобто разом 23%.

Новий підхід зменшує податкове навантаження для громадян, одночасно стимулюючи детінізацію доходів цифрової економіки.

Скористатися таким режимом зможуть фізичні особи, які:

Спрощення для громадян платників ПДФО

Щодо оподаткування доходів фізичних осіб‑продавців законопроєкт передбачає важливі спрощення:

Для операторів платформ та фізичних осіб також забезпечено відсутність подвійного звітування: інформація про доходи продавців, що оподатковуються за спеціальними правилами, не включатиметься дублюючим чином у інші податкові звіти, а подаватиметься за спеціальною процедурою, передбаченою для цифрових платформ.

Захист інформації та пом’якшення санкцій у перші роки

Для першого звітного періоду передбачено пом’якшений підхід до застосування окремих штрафних санкцій.

Законопроєкт також уточнює правила захисту інформації, що отримується в межах міжнародного обміну. Передбачено спеціальні обмеження для ДПС щодо передачі інформації про доходи, отримані через цифрові платформи, іншим особам, державним органам та органам місцевого самоврядування, крім випадків, прямо визначених міжнародними договорами. Це забезпечить високий рівень конфіденційності інформації, отриманої в межах міжнародного обміну.

Для операторів цифрових платформ

Для операторів цифрових платформ прийнятий законопроєкт встановлює обов’язки щодо ідентифікації підзвітних продавців, збору інформації про їхні доходи, реєстрації в Державній податковій службі та щорічного подання до ДПС звітності для міжнародного обміну, а також виконання функцій податкового агента щодо доходів фізичних осіб‑підзвітних продавців. 

Під звітну діяльності підпадає оренда нерухомості, надання послуг, продаж товарів та оренда транспортних засобів. Важливо, що інформація про операції з продажу товарів до 2 тис. євро та до 30 продажів на рік не включається до звіту. 

Електронні «дошки оголошень», на яких здійснюється виключно реклама або інформування щодо товару/послуги, також не підпадатимуть під нове регулювання і відповідна інформація не надходитиме до ДПС. 

Законопроєкт передбачає впровадження безоплатної державної послуги верифікації, якою оператори платформ зможуть користуватися під час належної комплексної перевірки, що спрощує та прискорює підтвердження даних про продавців, зменшує адміністративні витрати бізнесу та ризик помилок у звітності. 

Підтримка бізнесу та розвиток гіг‑економіки

Учасники ринку цифрових платформ, включаючи відомі сервіси таксі, доставки та оренди житла, підтримують прийняття законопроєкту та запровадження єдиного платежу.

Бізнес відзначає, що нові правила:

Очікуваний результат і ефект для бюджету

Реалізація законопроєкту сприятиме:

За попередніми оцінками, відповідно до даних, наданих операторами цифрових платформ, орієнтовна загальна кількість підзвітних продавців-фізичних осіб, які надають різні послуги через онлайн-платформи, становить 400 тис. осіб.

Очікуваний фіскальний ефект складатиме близько 14 млрд грн щорічно, з яких сума, що відповідає сплаченому єдиному платежу 10% ПДФО, розподілятиметься на цілі загального та спеціального фонду бюджету.

Впровадження

Більшість положень набудуть чинності з 1 січня 2027 року, водночас встановлюватиметься обов’язок для операторів платформ зареєструватися в ДПС до кінця 2026 року.

Оподаткування доходів, отриманих через цифрові платформі, за новими правилами розпочнеться з 1 січня 2027 року. Норми щодо міжнародного обміну інформацією застосовуватимуться після приєднання України до Багатосторонньої угоди про автоматичний обмін інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи.

Впровадження в Україні міжнародного обміну про доходи, отримані через цифрові платформи, здійснюється за підтримки Програми Європейського Союзу з підтримки управління державними фінансами в Україні (EU4PFM).

Завантажити

Читайте також: