громадська організація – FinAP | Програмне забезпечення для запобігання зловживань у фінансовій сфері, фінансового моніторингу, пошуку публічних діячів

Війна суттєво змінила умови, в яких працюють державні реєстри, але водночас дала новий поштовх громадським ініціативам. Допомога військовим і цивільним, підтримка внутрішньо переміщених осіб, волонтерські, гуманітарні та соціальні проєкти – за багатьма такими ініціативами стоять громадські організації та спілки. Нагадує міжрегіональне управління Міністерства юстиції України.

І тут виникає цілком практичне питання: чи можна створити та зареєструвати громадське об’єднання, особливо якщо його місцезнаходження пов’язане з територією бойових дій або тимчасовою окупацією?

Коротка відповідь – так. Воєнний стан не забороняє створювати громадські об’єднання. Однак державна реєстрація в цей період має свої особливості.

Громадська організація чи громадська спілка?
Закон України «Про громадські об’єднання» визначає громадське об’єднання як добровільне об’єднання фізичних осіб та/або юридичних осіб приватного права для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних та інших інтересів.

Закон передбачає дві організаційно-правові форми:
громадська організація – її засновниками та членами (учасниками) є фізичні особи;
громадська спілка – її засновниками є юридичні особи приватного права, а членами (учасниками) можуть бути юридичні особи приватного права та фізичні особи.

Громадське об’єднання може діяти зі статусом юридичної особи або без такого статусу.

Що змінив воєнний стан?
Після початку повномасштабної війни перед державою постало подвійне завдання: забезпечити безперервність державної реєстрації та водночас захистити реєстри від можливих зловживань.

Спеціальні правила були встановлені постановою Кабінету Міністрів України від 6 березня 2022 року № 209 «Деякі питання державної реєстрації та функціонування єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, в умовах воєнного стану».

Постанова визначає обмеження щодо окремих реєстраційних дій та спеціальні умови їх проведення. Документ неодноразово змінювався, тому орієнтуватися потрібно на його чинну редакцію.

Є важлива норма для громадських об’єднань, діяльність яких пов’язана з допомогою в умовах війни.

Адміністративний збір не справляється за державну реєстрацію змін до відомостей про громадські об’єднання, предметом діяльності яких є надання допомоги Збройним Силам України, іншим військовим формуванням, правоохоронним (спеціальним) органам, органам цивільного захисту, добровольчим формуванням територіальних громад, іншим особам, які забезпечують національну безпеку і оборону, відсіч і стримування збройної агресії іноземної держави, а також особам, які постраждали чи можуть постраждати від такої агресії. Це стосується й змін, якими надання такої допомоги включається до предмета діяльності громадського об’єднання.

Водночас діє і суттєве обмеження. Забороняється державна реєстрація зміни місцезнаходження юридичної особи, якщо в результаті нове місцезнаходження належатиме до адміністративно-територіальної одиниці, що належить до тимчасово окупованих Російською Федерацією територій, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Міністерством розвитку громад та територій, для яких не визначена дата завершення тимчасової окупації.

Екстериторіальність: чому місцезнаходження не завжди визначає місце реєстрації

Ще одна важлива особливість – принцип екстериторіальності.

Його практичне значення легко пояснити на прикладі. Організація зареєстрована або створюється на території, де через війну проведення реєстраційних дій у звичайному порядку ускладнене. Це не повинно автоматично блокувати можливість провести необхідну реєстраційну дію.

Механізм екстериторіальності врегульовано наказом Міністерства юстиції України від 09 червня 2023 року № 2179/5 «Про проведення державної реєстрації в межах декількох адміністративно-територіальних одиниць».

Відповідно до наказу незалежно від місцезнаходження юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, проводяться реєстраційні дії щодо юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, місцезнаходженням яких є Автономна Республіка Крим, Донецька, Чернігівська, Сумська, Дніпропетровська, Запорізька, Луганська, Миколаївська, Харківська, Херсонська області та місто Севастополь.

Отже, якщо місцезнаходження громадського об’єднання належить до одного із зазначених регіонів, документи можна подати до будь-якого територіального органу Міністерства юстиції України.

Водночас екстериторіальність не означає, що будь-яку реєстраційну дію можна провести будь-де. Вона застосовується у визначених випадках та за встановленими правилами. Перелік територій та умови застосування цього механізму змінювалися, тому перед поданням документів необхідно перевіряти чинну редакцію наказу № 2179/5.

Що потрібно для створення громадського об’єднання?

Базовий алгоритм залишається зрозумілим: визначити мету діяльності та найменування майбутнього об’єднання, провести установчі збори, прийняти рішення про його створення, затвердити статут, обрати керівні органи та підготувати документи для державної реєстрації.

Найменування має відповідати вимогам законодавства. До оформлення документів варто перевірити, чи немає в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань організації з тотожною назвою.

Підготовлені документи подаються суб’єкту державної реєстрації у порядку, визначеному законодавством. І тут уже необхідно враховувати правила воєнного стану, зокрема щодо місця проведення реєстраційної дії та можливості застосування екстериторіальності.

Де найчастіше виникають проблеми?

Практика показує, що труднощі часто пов’язані не зі складністю самої процедури, а з документами: використанням застарілого шаблону статуту, неправильним оформленням протоколу установчих зборів або відомостей про керівні органи, помилками в персональних даних, невідповідністю відомостей у заяві та інших документах.

Окремий ризик – застосування правил, які вже втратили актуальність. Законодавство у сфері державної реєстрації в умовах воєнного стану змінюється, тому інформація, актуальна ще рік тому, сьогодні може потребувати перевірки.

Отже, воєнний стан змінив окремі правила державної реєстрації громадських об’єднань, але не обмежив можливості їх створення: головне – правильно підготувати документи та перед їх поданням перевірити актуальні вимоги для конкретної реєстраційної дії й можливість застосування принципу екстериторіальності.

Читайте також:

У сфері державної реєстрації дрібниць не буває: саме вони визначають результат. Під час внесення змін до установчих документів громадських об’єднань це відчувається особливо гостро. Саме тому під час звернення для державної реєстрації варто враховувати можливість ухвалення рішення про відмову в реєстрації змін. Навіть якщо зміни до статуту затверджені уповноваженим органом управління та подані разом із повним пакетом відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань», рішення ухвалюється виключно з підстав, визначених Законом. Пояснення Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.

Державна реєстрація змін до установчих документів громадського об’єднання здійснюється у порядку, визначеному законом, а підстави для відмови є вичерпними та визначені статтею 28 зазначеного Закону.

Серед них:

подання неповного пакета документів (відсутня заява встановленої форми, рішення уповноваженого органу, нова редакція статуту). Державний реєстратор має право вимагати виключно документи, передбачені законом;
порушення вимог статуту під час оформлення документів: рішення ухвалене органом без відповідних повноважень, відсутній кворум або порушена процедура скликання зборів;
наявність суперечливих відомостей у поданих документах (у протоколі зазначені одні дані, у статуті — інші);
невідповідність змін Конституції та законам України, зокрема вимогам статті 11 Закону України «Про громадські об’єднання»;
подання заяви та документів особою без статусу керівника та без нотаріально посвідченої довіреності;
наявність судового рішення про заборону вчинення реєстраційних дій.
Аналіз поданих документів свідчить: більшість рішень про відмову зумовлена типовими технічними або процедурними порушеннями.

Щоб заощадити час і забезпечити успішний результат, варто звернути увагу на такі аспекти під час подання документів для державної реєстрації змін до статуту громадського об’єднання:

Вимоги до оформлення (ст. 15 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань»): статут і протокол подаються у письмовій формі, прошиті та пронумеровані.
Єдність найменування: назва організації в протоколі, статуті, заяві та в Єдиному державному реєстрі має бути ідентичною, з урахуванням лапок, скорочень і організаційно-правової форми.
Комплектність пакета документів: у разі змін щодо кінцевих бенефіціарних власників до пакета додається актуальна структура власності.
Дотримання строків: пакет документів подається протягом 60 днів із дня ухвалення рішення загальними зборами.

Нагадуємо: консультація фахівців перед поданням документів допомагає пройти реєстраційну процедуру впевнено та без зайвих затримок.

Читайте також:

Для державної реєстрації необхідно подати громадського об’єднання без статусу юридичної особи потрібно подати низку документів.

Створення громадської організації без статусу юридичної особи дозволяє громадянам об’єднатися для досягнення спільних цілей без складних процедур, відкриття рахунків у банку чи найму працівників. Про це пише «Судово-юридична газета».

Така форма є простою в управлінні, але має певні обмеження — зокрема, не можна укладати договори або отримувати гранти, що потребують статусу юридичної особи.

Такі організації можуть:

захищати права та інтереси своїх учасників;
поширювати інформацію про свою діяльність;
звертатися до органів державної влади та місцевого самоврядування з пропозиціями.

Для державної реєстрації необхідно подати:

1. Заяву про державну реєстрацію громадського об’єднання, що не має статусу юридичної особи.

2. Примірник оригіналу (або нотаріально засвідчену копію) рішення про утворення громадського об’єднання.

3. Відомості про засновників (ПІБ, дата народження, адреса проживання, РНОКПП — для фізичних осіб; найменування, місцезнаходження, код ЄДРПОУ — для юридичних осіб).

4. Відомості про особу (осіб), уповноважену представляти громадське об’єднання (ПІБ, дата народження, РНОКПП, контактний номер телефону, інші засоби зв’язку).

Вимоги до документів

Викладені державною мовою (за бажанням — додатково іншою).
Написані розбірливо — друкованими літерами або машинодруком.
Не повинні містити виправлень, підчищень, закреслень чи пошкоджень.
Заява підписується заявником; якщо подається поштою — підпис має бути нотаріально засвідчений.

Документи подаються не пізніше ніж через 60 днів з дня проведення установчих зборів.

Адміністративний збір не стягується.

Читайте також: