Офіс президента заблокував подальший розгляд законопроєкту про регулювання та оподаткування криптовалют в Україні. Про це повідомив перший заступник голови Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк.
За його словами, президент Володимир Зеленський зняв документ із порядку денного Верховної Ради після наради в Офісі президента. Термін повернення до розгляду не визначено.
«Його зняли після зустрічі в Офісі президента, яку проводив особисто глава держави зі своїми заступниками, представниками фракції та головами комітетів. І конкретно цей пункт знімався з порядку денного особисто президентом. Це підтверджують багато моїх джерел, які були присутні на цій зустрічі», — сказав Железняк.
На думку Железняка, рішення президента могло бути ухвалене під впливом голови НКЦПФР Руслана Магомедова, який, за його словами, був єдиним посадовцем, що наполягав на повному відкликанні ініціативи.
Серед претензій НКЦПФР до законопроєкту:
- відсутність відповідності до регламенту MiCA: поняття токенізованих цінних паперів не віднесено до компетенції регулятора ринку капіталу, що може завадити євроінтеграції;
- текст документа не затверджено Радою з фінансової стабільності та міжнародними партнерами;
- передбачено автоматичний доступ до ринку для неавторизованих сервіс-провайдерів, що нібито створює ризик для проникнення російських фінансових структур, зареєстрованих в інших юрисдикціях.
Магомедов вимагає передати текст законопроєкту на експертизу СБУ та іншим правоохоронцям — для контролю санкційної політики.
Железняк розцінив ці аргументи як маніпулятивні, назвавши їх «суперпасом на СБУ» під приводом боротьби з нелегальним ринком.
Також він зазначив, що відсутність належного регулювання негативно впливає на країну: держава недоотримує податки, а правоохоронні органи чинять тиск на бізнес, що стримує розвиток Web3-сектору.
Нагадаємо «Мінфін» писав, що 24 квітня Комітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики підтримав до першого читання доопрацьований законопроєкт про регулювання та оподаткування віртуальних активів.
Що передбачається в законопроєкті
Визначення віртуального активу — це особливий вид цифрового об'єкта (майна), який існує в електронній формі завдяки технології розподіленого реєстру (блокчейну).
Важливо: віртуальні активи не є грошима і не можуть використовуватися як офіційний засіб платежу в Україні. Їх правовий режим близький до режиму рухомого майна з точки зору цивільного права.
Разом із тим, редакція, запропонована до першого читання, яка ще може обговорюватися, передбачає ототожнення токенів електронних грошей з електронними грошима в розумінні Закону України «Про платіжні послуги».
Проект поділяє усі віртуальні активи на три основні категорії:
- токени з прив’язкою до активів — їх вартість стабілізується шляхом прив’язки до активів, таких як валюта чи майно;
- токени електронних грошей — прив’язані до однієї офіційної валюти;
- інші віртуальні активи — категорія, що охоплює активи, які не належать до перших двох типів. Тут запропонована модель, відповідно до якої регулятор буде визначати які саме віртуальні активи (крім токенів з прив'язкою до активів та токенів електронних грошей) будуть належати до цієї категорії.
Право власності на віртуальні активи набувається через емісію, правочин, закон або рішення суду і підтверджується володінням засобами доступу, такими як криптографічні ключі. Закон передбачає презумпцію правомірності володіння, якщо судом не встановлено інше.
Публічна пропозиція віртуальних активів вимагає оформлення «білої книги» — документа з детальною інформацією про актив, емітента та ризики. Допуск до торгів на торговельних майданчиках також регулюється чіткими процедурами, включаючи авторизацію та розкриття інформації.
«Біла книга» є обов’язковим документом для публічної пропозиції, який має бути правдивим, чітким і не вводити в оману. Маркетингові повідомлення повинні відповідати цій інформації, містити застереження про ризики та не поширюватися до оприлюднення білої книги.
Постачальники послуг, пов’язаних з оборотом віртуальних активів (зберігання, торгівля, переказ тощо), повинні пройти авторизацію, відповідати організаційним і фінансовим вимогам та забезпечувати захист клієнтів.
Захист власників активів і клієнтів через прозорість, розкриття інформації та заходи проти інсайдерської торгівлі, маніпулювання ринком і незаконного розголошення інформації.
Оподаткування
Щодо податку на доходи фізичних осіб:
- вести окреме (від інших доходів та іншого інвестиційного прибутку) оподаткування доходів від операцій з віртуальними активами;
- оподатковувати саме прибуток від операцій з віртуальними активами, отриманий протягом року, як різницю між доходами від продажу та витратами на придбання віртуальних активів протягом року;
- фізична особа має сама декларувати доходи та сплачувати податки;
- не оподатковувати: а) доходи від операцій з обміну віртуальних активів на інші віртуальні активи, а також дохід від продажу віртуальних активів в межах однієї мінімальної заробітної плати; б) вартість віртуальних активів, отриманих внаслідок їх емісії (створення) або безоплатної передачі від їх емітентів або оферентів та/або отримані виключно в обмін на персональні дані фізичної особи;
- збитки, отримані у попередні періоди (якщо продавали дешевше, ніж купували — це ризиковий ринок), враховувати до їх погашення (за деякими виключеннями);
- для віртуальних активів, придбаних до набрання чинності цим законом, у разі їх продажу протягом 2026 року фізичні особи матимуть право обрати пільгову ставку ПДФО — 5%.
Щодо податку на прибуток юридичних осіб:
- вводяться нові різниці для коригування фінансового результату (аналогічно тому, як оподатковуються операції з цінними паперами);
- перелік витрат, що враховуються при здійсненні операцій з віртуальними активами, визначатиметься Мінфіном за поданням регулятора.
Щодо податку на додану вартість:
- не є об'єктом оподаткування ПДВ:
- операції з випуску (емісії), розміщення у будь-які форми управління, продажу, обміну, погашення віртуальних активів, крім: а) продажу та обміну NFT; б) продажу та обміну віртуальних активів, які посвідчують право вимагати передачі майна або надання послуги;
- послуги постачальників послуг, пов’язаних з оборотом віртуальних активів (крім консультаційних послуг, які оподатковуються на загальних підставах).
Щодо спрощеної системи оподаткування:
- платникам єдиного податку заборонені операції з віртуальних активів;
- постачальники послуг, пов’язаних з оборотом віртуальних активів, не мають права використовувати спрощену систему оподаткування.
В частині адміністрування:
- постачальники послуг, пов’язаних з оборотом віртуальних активів, які надають послуги резидентам України, зобов’язані стати на облік у контролюючих органах та подавати щорічний звіт про операції з віртуальних активів щодо фізичних та юридичних осіб, які є резидентами України (це крок до поступового запровадження CARF та імплементації директиви DAC8);
- за невиконання цих обов’язків передбачаються штрафи для постачальників послуг, пов’язаних з оборотом віртуальних активів, які будуть застосовуватися у зменшених розмірах протягом перехідного періоду (у 2026 році — 10% від встановленого розміру штрафу, протягом 2027−2029 років — 25% від встановленого розміру штрафу)
Читайте також:
