Днями у Мінфіні відбувся Міжнародний форум «Фінансовий моніторинг 2025: євроінтеграційні перспективи ПВК/ФТ системи України», який об’єднав близько 370 учасників у гібридному форматі.

Форум підтвердив високий інтерес бізнесу та фінансових установ до впровадження європейських стандартів у сфері запобігання та протидії відмиванню коштів і фінансуванню тероризму (ПВК/ФТ).

З вітальними словами до учасників звернулися заступник Міністра фінансів України з питань європейської інтеграції Юрій Драганчук, представники Верховної Ради України, Комітету MONEYVAL, Ради Європи, ОБСЄ та міжнародних партнерів.

Під час форуму обговорювалися питання імплементації стандартів ЄС у сфері ПВК/ФТ, результати секторальних оцінок ризиків, судова практика у справах про відмивання коштів, положення 6-го AML пакета ЄС.

Особливу увагу під час роботи форуму було присвячено питанням регулювання віртуальних активів і протидія фінансовим злочинам у цифровому середовищі, зокрема щодо глобальних підходів до регулювання та нагляду цієї сфери, особливостей виявлення та розслідування злочинів, вчинених з використанням таких активів та основних трендів зловживань віртуальними активами для відмивання коштів.

«В умовах війни ефективна AML система – це не лише про фінансову стабільність. Це про національну безпеку, про захист наших ресурсів, про стримування ворожих мереж та фінансових потоків, які можуть шкодити нашій державі», – заступник Міністра фінансів з питань європейської інтеграції Юрій Драганчук.

За результатами заходу досягнуто домовленостей щодо подальшої експертної та технічної підтримки реформування ПВК/ФТ-системи України, підготовки до чергового раунду взаємної оцінки MONEYVAL, розвитку регулювання у сфері віртуальних активів та посилення державно-приватного партнерства.

У форумі взяли участь представники понад 12 державних органів, зокрема регуляторів, правоохоронних та антикорупційних інституцій, а також представники міжнародних організацій, дипломатичних місій і приватного сектору.

Захід проведено за підтримки міжнародних партнерів, зокрема ОБСЄ, Ради Європи та Європейського Союзу, Уряду Великої Британії, а також Проектного офісу реформ при Міністерстві фінансів України.

Обіг віртуальних активів в Україні: про що розповіли в НБУ

Запровадження регулювання та нагляду за обігом віртуальних активів в Україні та проведення секторальної оцінки ризиків у сфері фінансового моніторингу.

Такі теми обговорили представники НБУ під час щорічного міжнародного форуму «Фінансовий моніторинг 2025 — євроінтеграційні перспективи ПВК/ФТ системи України».

Заступник голови НБУ Олексій Шабан розповів, що законопроєкт щодо врегулювання обігу віртуальних активів, який парламент ухвалив у першому читанні, частково враховує принципові для НБУ норми.

Водночас ще є низка питань, які потребують доопрацювання до його остаточного ухвалення.

«Щоб ринок віртуальних активів в Україні безпечно і ефективно працював та мав довіру з боку користувачів, потрібно чітко виписати повноваження його регуляторів, зокрема і НБУ, у частині нагляду, встановлення вимог до надавачів послуг, зокрема пруденційні нормативи, до структури власності, управління, а також право застосування заходів впливу до тих, хто цього не виконує», — сказав Олексій Шабан.

НБУ має бути регулятором у тій частині, що стосується фіатних грошей — токенів електронних грошей та тих надавачів послуг, які здійснюють обмін віртуальних активів на національну чи іноземну валюту.

«Головна наша „червона лінія“ в тому, що не має виникнути регуляторного арбітражу між валютними цінностями та віртуальним активами, що створить ризики для монетарного суверенітету, цінової та фінансової стабільності, підважить захист прав споживачів фінансових послуг та протидію відмиванню коштів», — наголосив Олексій Шабан.

Директор Департаменту фінансового моніторингу НБУ Анна Липська розповіла, що у 2025 році проводиться чергова Національна оцінка ризиків у сфері фінансового моніторингу.

Національний банк провів секторальну оцінку ризиків фінансового сектору, який є піднаглядним НБУ у сфері фінансового моніторингу. Згідно з результатами вищезазначеної оцінки, ризики відмивання коштів та фінансування тероризму є середніми в цілому для фінансового сектору, але наслідки прояву таких ризиків є найбільш високими для банків, страхових компаній, а також для небанківських установ, які надають послуги з переказу коштів без відкриття рахунку.

«Оскільки зловмисники постійно розроблюють нові схеми для відмивання «бруднихˮ коштів, фінансовий моніторинг має постійно вдосконалюватися», — підкреслила Анна Липська.

Вона додала, що секторальна оцінка, проведена НБУ, стане частиною Національної оцінки ризиків-2025 (НОР), яку проводить Державна служба фінансового моніторингу один раз на три роки. Результати НОР суб’єкти первинного фінансового моніторингу мають враховувати у власних системах оцінки ризиків.

Читайте також: