Регулювання та нагляд НБУ

Що значить Банківське регулювання та нагляд?

Банківське регулювання та нагляд – це система законодавчих, нормативних та наглядових заходів, які спрямовані на контроль за діяльністю банків та забезпечення стабільності банківської системи в цілому.

Основна мета банківського регулювання та нагляду полягає у забезпеченні безпеки та стабільності фінансової системи, захисті інтересів депозиторів та вкладників, а також у підтриманні довіри до банківської системи.

Окрім того, банківське регулювання та нагляд можуть також включати в себе заходи щодо боротьби зі зловживаннями, запобігання відмиванню грошей та фінансуванню тероризму, а також забезпечення дотримання законів та нормативних актів, що регулюють банківську діяльність.

Види та методи банківського регулювання НБУ

• Правове регулювання: Це встановлення законодавчих норм та правил, які визначають рамки діяльності банків. Це може включати законодавчі акти, постанови, правила та регуляторні вимоги, що стосуються капіталу, резервів, ліквідності, активів, ризиків та інших аспектів банківської діяльності.
• Капіталовкладення та вимоги щодо резервів: Банки зобов’язані мати достатній рівень капіталу, щоб покрити можливі втрати та ризики. Регулятори встановлюють мінімальні капітальні вимоги для банків, які можуть бути виражені у відсотках від загальних активів банку. Також встановлюються вимоги щодо утримання резервів, що допомагають банкам забезпечити стабільність та вразливість до стресових ситуацій.
• Ліквідність: Регулятори встановлюють вимоги до ліквідності банків, тобто до наявності достатньої кількості готівки або легко конвертованих активів для покриття втрат та задоволення фінансових зобов’язань. Це сприяє забезпеченню того, що банки можуть ефективно функціонувати навіть у стресових ситуаціях.
• Кредитний контроль: Регулятори встановлюють вимоги до кредитних операцій банків, включаючи обмеження щодо виділення позик, оцінку кредитного ризику, установлення регулятивних обмежень для окремих секторів економіки та запобігання перекредитуванню.
• Моніторинг та звітність: Банки зобов’язані регулярно звітувати про свою фінансову стійкість, активи, зобов’язання, кредитний портфель та інші важливі аспекти діяльності. Регулятори здійснюють моніторинг та аналіз звітності, щоб виявити можливі ризики та недоліки у діяльності банків.
• Нагляд та інспекція: Регулятори проводять регулярні перевірки та інспекції банків з метою оцінки їх фінансового стану, дотримання правил та вимог, а також виявлення можливих ризиків та недоліків.
• Регулювання ризиків: Регулятори встановлюють вимоги щодо управління ризиками в банках, включаючи кредитний ризик, ринковий ризик, операційний ризик та інші. Це передбачає впровадження внутрішніх процедур та політик для оцінки, контролю та зменшення ризиків.

Ці види та методи здійснює банківське регулювання НБУ як центральний банк країни. Ці заходи здійснюються з метою забезпечення стабільності та надійності банківської системи в Україні та підтримки економічного розвитку країни.

Служби банківського нагляду в Україні.

Національний банк України (НБУ) виконує функції банківського нагляду самостійно через свої внутрішні підрозділи.

Основними службами банківського нагляду в НБУ є:

• Департамент банківського нагляду.
• Департамент розслідування та реагування на порушення в банківській сфері.
• Департамент банківського розвитку та нагляду за банківськими послугами.
• Департамент ризик-менеджменту та банківського аудиту.

Ці служби НБУ( банківське регулювання та нагляд) спільно працюють для забезпечення стабільності та розвитку банківської системи в Україні.

Структура та основні напрями діяльності.

Національний банк України (НБУ) має наступну структуру:

• Правління.
• Головне управління.
• Регіональні управління.
• Комітети та комісії.

Основні напрями діяльності Національного банку України включають:

• Монетарна політика.
• Банківський нагляд.
• Фінансовий моніторинг.
• Валютний регуляторний режим.
• Економічний аналіз та дослідження.

Ці напрями діяльності спрямовані на забезпечення стабільності фінансової системи, економічного розвитку та захисту інтересів України у галузі грошово-кредитної політики.