СПЛІТ, небанківські фінансові установи

З 1 липня 2020 року згідно з новим законом про Спліт Нацбанк України взяв на себе зобов’язання контролювати роботу небанківського фінансового ринку та відповідних фінансових закладів. Очікувано, що це призвело до впровадження змін у роботі всього ринку небанківських фінансових послуг, задля того аби зробити їх відповідними вимогам НБУ. Що таке Спліт, в чому була необхідність прийняття нового закону та як це вплинуло на учасників небанківського фінансового ринку, ви зможете дізнатися у цьому матеріалі.

Що таке Спліт?

Спліт – це ліквідація Нацкомісії з регулювання ринків фінансових послуг, в результаті якої функції цього органу розділяються між НБУ та Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку. Закон про Спліт передбачає, що НБУ буде регулювати діяльність небанківських фінансових організацій, а НКЦПФР – недержавних пенсійних фондів та фондів фінансування будівництва.

Закон про Спліт

Впровадження закону дозволило зробити підхід до ефективного розвитку небанківської фінансової сфери більш збалансованим та системним, при цьому модель його регулювання змінилася з неефективної секторальної на більш успішну інтегровану. Завдяки новому законодавству права споживачів на фінансовому ринку стали більш захищеними та створилися можливості для комплексного розвитку функцій регулювання ринкової поведінки.

Навіщо потрібен ще один закон, чому не можна було обійтися наявним законодавством?

Спліт закон є наслідком розвитку ринку фінансових сервісів. Річ у тому, що через цифрову революцію в галузі фінансових сервісів та нові реалії цього ринку положення ЗУ, що діяв до 01.07.2020 року, вже суттєво застаріли. Аби задовольнити амбітну мету НБУ та перезапустити ринок небанківських фінансових послуг, здебільшого і були впроваджені зміни у чинному законодавстві.

Законопроект про спліт є основним законом для всіх фінустанов України. В ньому чітко визначаються підходи до регулювання та нагляду на ринку, які є базовими та єдиними, а також прописані алгоритми захисту прав клієнтів, що споживають фінансові сервіси. Крім того, завдяки цьому закону фінансова система України прийшла у більшу відповідність з міжнародними стандартами, що є однією з вимог наших міжнародних партнерів.

Що зміниться для учасників ринку та споживачів фінансових послуг з ухваленням законопроекту про Спліт?

ЗУ про Спліт є комплексним, оскільки в ньому одночасно враховуються наступні питання:

• умови ліцензування фінансових організацій;
• вимоги до фінансової позиції установ, до джерел їх фінансування та організаційної структури;
• правила та обов’язки, що стосуються процесу надання різних видів фінансових сервісів.

Згідно з законом про Спліт НБУ отримав повноваження регулятора фінансового ринку у форматі пруденційного нагляду та контролю ринкової поведінки учасників ринку небанківських фінансових сервісів. НБУ раніше застосовував пруденційний нагляд для регулювання банківського ринку, а от для небанківських закладів це є нововведенням. А от нагляд за ринковою поведінкою учасників ринку є новим повноваженням і для НБУ. Це нововведення допоможе захистити завдяки закону про Спліт фінанси та інтереси усіх учасників ринку, включно зі споживачами та постачальниками фінансових і супутніх сервісів. Завдяки новому закону ринок фінпослуг став більш цілісним, ефективним та прозорим, конкурентне середовище на ньому стало функціонувати належним чином та суттєво зросла довіра до нього.

В законі передбачений новий термін – «ринкова поведінка». Фінансова установа, чия діяльність відповідає цьому поняттю, має працювати відкрито та прозоро, її власники, керівники та особи на ключових посадах повинні мати бездоганну ділову репутацію та справедливо ставитися до клієнтів. Фінансові установи з бездоганною ринковою поведінкою повинні добросовісно конкурувати на ринку, не шахраювати та не припускатися інших протиправних дій. В них має бути належна внутрішня організація, що дозволяє забезпечувати дотримання високих стандартів діяльності.

Нововведення закону про Спліт

Нововведення закону про Спліт торкнулися і споживачів фінансових сервісів. Їх права стали більш захищеними та гарантованими. Тепер постачальники фінансових продуктів мають вичерпний перелік вимог до обсягу відомостей, що мають бути надані споживачеві. Також в законі закріплені обов’язкові умови договору зі споживачем та визначені вимоги й заходи, які фінансова установа повинна виконати, аби гарантувати споживачу його права.

НБУ зобов’язане законом контролювати дотримання його вимог в питанні захисту прав споживачів, а саме:

• розглядати звернення;
• застосовувати заходи впливу до фінансових закладів;
• узагальнювати практику застосування законодавства з питань захисту прав клієнтів;
• проводити роз’яснювальну роботу;
• контролювати дотримання законодавства про рекламу в частині реклами фінансових продуктів.

Усі ці контролюючи функції НБУ зобов’язане виконувати аби гарантувати споживачам фінансових продуктів захист їх прав. Додатково задля досягнення цієї ж мети у законі про спліт було формалізовано поняття таємниці фінансової послуги. В ньому визначається обсяг цієї таємниці, прописується алгоритм її дотримання та розкриття.

Небанківські фінансові установи

Небанківські фінансові установи – це юридичні особи, що надають одну або декілька фінансових продуктів, проте не є банками. Вони вносяться до Державного реєстру фінансових установ у порядку, що встановлений законодавством України. Раніше ці юридичні особи реєструвалися в Нацкомфінпослугах, але після введення в дію закону про Спліт вони як й банківські фінансові заклади повинні реєструватися в НБУ.

Які існують види фінансових установ?

Фінансова установа – це юрособа, що пропонує 1 чи декілька фінансових продуктів та занесена до державного реєстру. Вона може бути банковою та небанковою. Банки акумулюють гроші, здійснюють кредитні та розрахункові операції з фінансовими активами. Небанківські фінансові установи бувають декількох видів:

1. Страхові компанії. Вони зобов’язуються у разі настання страхового випадку надати застрахованій особі компенсацію за завданий збиток чи виплатити конкретну суму. За свої послуги вони беруть певну плату.
2. Ломбард. Це установа, що видає кредит фізичній особі під заставу її майна, обумовлюючи строк надання позички та відсоток, що кредитор повинен сплатити додатково.
3. Факторингова компанія. Такі установи купують право вимоги до 3-ї особи та при цьому переймають на себе ризик подібних договорі з прийманням оплати за ними. Частіше за все вони купують право на заборгованість по кредитним договорам.
4. Кредитні установи. Вони надають у тимчасове користування фірмам та фізичним особам грошові позики. Небанківські фінансово кредитні установи надають свої послуги за умови виплати позичальниками окрім взятої суми ще й певних комісій чи відсотків.
5. Кредитні спілки. Їх засновують групи фізичних осіб задля взаємного кредитування та надання фінансових послуг за рахунок спільних коштів, що формуються з грошових внесків кожного члена спілки.
6. Лізингові компанії. Їх метою є надання коштів підприємствам на придбання основних фондів – транспорту, обладнання, приміщень тощо. Клієнтами можуть бути і фізичні особи, що бажають зробити дуже дорогу покупку.
7. Платіжні сервіси. Фінтех компанії приймають платежі з їх подальшим переказом. Платіжні системи реєструються в Реєстрі платіжних систем.

Ще одним видом небанківських фінансових установ, які нещодавно були введені у правове поле, є колекторські компанії. Їх основне завдання врегульовувати прострочену заборгованість в інтересах усіх зацікавлених у цьому осіб.

Чим відрізняється статус банківських і небанківських фінансових установ?

Відповідно до ст.334 ГКУ банком є фінансова організація, що займається залученням грошей громадян та компаній у вигляді вкладів, розміщує ці гроші, відкриває та веде банківські рахунки зазначених осіб. Небанківські фінансові установи також можуть здійснювати подібні операції, проте лише банки можуть їх надавати в сукупності.

Після впровадження в дію нового закону про спліт небанківські фінансові організації по аналогії з банками зобов’язані надавати своїм споживачам повні відомості про свої послуги. З часом НБУ планує запровадити для банківських та небанківських організацій однакові правила, в тому числі поширити на вклади клієнтів останніх гарантії Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Таким чином закон про Спліт допоможе в майбутньому зрівняти в правах та можливостях не лише банківські та небанківські фінансові установи, а і їх клієнтів.