Наявність заборгованості не завжди означає, що особу внесуть до Єдиного реєстру боржників. Так само перебування в реєстрі не спричиняє автоматичного арешту всіх рахунків і майна чи заборони виїзду за кордон. Правові наслідки залежать від підстав відкриття виконавчого провадження та конкретних заходів примусового виконання. З новин Судово-юридичної газети.

Перевірити себе або іншу особу можна через офіційний сервіс Міністерства юстиції України. Якщо запис знайдено, варто з’ясувати, на підставі якого виконавчого документа відкрито провадження та які рішення ухвалив виконавець.

Що таке Єдиний реєстр боржників і кого до нього вносять

Єдиний реєстр боржників — це систематизована база даних про боржників, яка є складовою автоматизованої системи виконавчого провадження. Його створено для оприлюднення відомостей про невиконані зобов’язання та запобігання відчуженню майна боржниками.

Реєстрація боржника в Єдиному реєстрі боржників не звільняє його від виконання рішення.

Правову основу ведення реєстру визначає стаття 9 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII.

Реєстр не охоплює всіх осіб, які мають прострочені платежі. За загальним правилом відомості вносять одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження. Водночас закон передбачає винятки та спеціальні правила для окремих категорій зобов’язань.

Підставою для внесення можуть бути, зокрема, виконавчі документи щодо кредитної заборгованості, інших майнових зобов’язань, аліментів, штрафів та рішень немайнового характеру. Однак сам факт існування боргу ще не означає автоматичного внесення до реєстру.

Для аліментних зобов’язань передбачено спеціальне правило: внесення пов’язане із заборгованістю, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три місяці.

Реєстр містить передбачені законом ідентифікаційні дані боржника, інформацію про виконавчий документ, орган або посадову особу, які його видали, дані виконавця, номер провадження та категорію стягнення.

Як перевірити себе в реєстрі

Перевірити статус особи як боржника можна через сервіс CheckLists FinAP у реєстрі «Боржники», що містить інформацію з Єдиного реєстру боржників Мін’юсту.

Якщо запис знайдено, варто зафіксувати номер виконавчого провадження, категорію стягнення та дані виконавця.

Реєстр і матеріали виконавчого провадження виконують різні функції. Реєстр містить відомості про боржника, тоді як у виконавця можна з’ясувати підстави стягнення, суму боргу, стан провадження та застосовані заходи.

Що змінює внесення до реєстру та які обмеження можливі

Відчуження майна

Стаття 9 Закону України «Про виконавче провадження» передбачає спеціальний механізм запобігання відчуженню майна боржника, відомості про якого внесені до Єдиного реєстру боржників.

У разі звернення особи щодо відчуження та/або застави такого майна державні органи, органи місцевого самоврядування, нотаріуси, інші визначені законом суб’єкти, а також інвестиційні фірми зобов’язані відмовити у вчиненні відповідної дії, крім випадків, передбачених законом. Не пізніше наступного робочого дня вони мають повідомити про це відповідний орган державної виконавчої служби або приватного виконавця та надати відомості про майно.

Після отримання повідомлення виконавець зобов’язаний не пізніше наступного робочого дня прийняти рішення про накладення арешту на відповідне майно та/або кошти боржника, крім установлених законом винятків.

Таким чином, внесення до реєстру не означає автоматичного арешту всього майна боржника, однак може безпосередньо обмежувати можливість відчуження конкретного майна та спричиняти застосування передбачених законом заходів примусового виконання.

Банківські рахунки та майно

Банки, небанківські надавачі платіжних послуг, емітенти електронних грошей у разі відкриття або закриття рахунку/електронного гаманця фізичній або юридичній особі, внесеній до Єдиного реєстру боржників, у тому числі через відокремлені підрозділи банку, небанківських надавачів платіжних послуг, емітентів електронних грошей, зобов’язані у день відкриття або закриття рахунку/електронного гаманця повідомити про це зазначений у Єдиному реєстрі боржників орган державної виконавчої служби або приватного виконавця.

Порядок надання такої інформації та форма повідомлення встановлюються Національним банком України за погодженням із Міністерством юстиції України.

Сам запис у реєстрі не є постановою про арешт коштів чи майна.

Арешт застосовується в межах виконавчого провадження на підставі відповідного процесуального рішення та за правилами закону. Тому наявність запису не дає підстав стверджувати, що всі рахунки боржника заблоковані.

Виїзд за кордон

Внесення до реєстру також не означає автоматичної заборони виїзду за межі України.

Тимчасове обмеження права виїзду може застосовуватися за передбачених законом умов, зокрема у зв’язку з ухиленням від виконання зобов’язань, покладених рішенням. У відповідних випадках виконавець звертається до суду.

Для аліментних зобов’язань стаття 71 Закону передбачає спеціальні заходи впливу, зокрема тимчасові обмеження за визначених нею умов.

У разі виїзду боржника на постійне проживання до держави, з якою Україна не уклала договорів про надання правової допомоги, за рішенням суду до виїзду боржника за кордон стягнення аліментів здійснюється за весь період до досягнення дитиною повноліття.

Отже, необхідно розмежовувати внесення до реєстру, відкриття виконавчого провадження та застосування конкретних заходів примусового виконання. Кожен із цих механізмів має власні підстави.

Як погасити борг, оскаржити внесення або домогтися виключення відомостей

Погашення заборгованості

Перед сплатою боржнику варто звернутися до виконавця та уточнити суму основного боргу, виконавчого збору, витрат провадження й інших платежів, якщо вони підлягають стягненню.

Сплачувати кошти слід за перевіреними реквізитами. Якщо борг перераховано безпосередньо стягувачу, необхідно повідомити виконавця та надати підтвердні документи: така сплата не завжди автоматично завершує провадження.

Виключення з реєстру

Порядок виключення відомостей визначає стаття 9 Закону України «Про виконавче провадження».

За загальним правилом відомості виключають одночасно з винесенням постанови про закінчення виконавчого провадження. Закон також передбачає окремі випадки виключення у зв’язку з поверненням виконавчого документа стягувачу або встановленням відсутності заборгованості за документами про стягнення періодичних платежів.

Якщо борг сплачено, але запис залишився, потрібно з’ясувати у виконавця, чи завершено провадження та чи є інші підстави для збереження відомостей.

Оскарження дій виконавця

Якщо особа вважає, що її внесли до реєстру без законних підстав або не виключили відомості після виконання зобов’язання, вона може оскаржити рішення, дії чи бездіяльність виконавця у встановленому законом порядку.

Спосіб оскарження залежить від характеру спору та виду виконавчого документа. Якщо проблема полягає в незнятті арешту, предметом оскарження буде відповідний захід, а не сам факт перебування в реєстрі.

Практика ВС

1)   Сплата кредиту новому кредитору не завжди означає виконання виконавчого документа. Постанова Верховного Суду від 22 жовтня 2025 року у справі № 521/25844/23.

Касаційний цивільний суд розглядав спір щодо виключення боржниці з реєстру після сплати кредитної заборгованості фінансовій компанії, яка набула право вимоги.

Суд погодився з висновком про відсутність підстав для виключення відомостей, оскільки сплата коштів новому кредитору за встановлених обставин не підтверджувала виконання судового рішення у спосіб, зазначений у виконавчому документі. Також не було підтверджено сплату виконавчого збору.

2)   Повернення виконавчого документа не завжди дає підстави для виключення. Постанова Верховного Суду від 26 травня 2026 року у справі № 161/17187/25.

Суд розглянув вимогу боржниці про виключення відомостей після завершення попередніх виконавчих проваджень. Водночас виконавчі документи повторно пред’явили до виконання, відкрили нові провадження, а доказів повного виконання рішень не було надано.

Верховний Суд погодився з відсутністю підстав для виключення відомостей за встановлених обставин. Суд також розмежував спори щодо виключення з реєстру та спори щодо незняття арешту з майна.

Отже, внесення до Єдиного реєстру боржників не означає автоматичного блокування рахунків, арешту майна чи заборони виїзду за кордон. Щоб з’ясувати реальні наслідки, необхідно перевірити стан виконавчого провадження та застосовані заходи. Після погашення боргу варто звернутися до виконавця щодо закінчення провадження й виключення відомостей із реєстру, а за наявності підстав — оскаржити його рішення, дії чи бездіяльність.

Читайте також:

В Україні з 1 січня 2025 року діє процедура превентивної реструктуризації, яка дає змогу підприємцям, що зіткнулися з фінансовими труднощами, врегулювати проблеми ще до виникнення підстав для банкрутства. Про це повідомило Міністерство юстиції України.

З 1 січня 2025 року в Україні набрав чинності закон № 3985-IX, що змінив правила для підприємців, які мають економічні труднощі. Завдяки імплементації Директиви ЄС 2019/1023 підприємці-боржники отримали шанс уникнути банкрутства, отримавши новий інструмент в правовому полі – процедуру превентивної реструктуризації. Розповідаємо, що це і як працює.

Від ліквідації до збереження

Головна філософія нових змін – перехід від моделі, орієнтованої на ліквідацію підприємства, до моделі раннього втручання та збереження бізнесу як економічної цінності. Раніше в законодавстві існувала процедура досудової санації, проте вона була малоефективною через відсутність чітких гарантій та суперечливі норми. Ухвалення закону № 3985-IX виправило ці прогалини та привело національне законодавство до європейських стандартів.

Превентивна реструктуризація дозволяє боржнику, який ще не став банкрутом, але вже перебуває у стані ймовірної неплатоспроможності, ініціювати судову процедуру для погодження плану реструктуризації з кредиторами та збереження бізнесу. Виконання цього плану може охоплювати зміну складу, умов або структури активів та зобов’язань боржника, а також будь-які інші необхідні операційні зміни.

Перші результати

На сьогодні в господарських судах України перебуває 13 процедур превентивної реструктуризації, у п’яти з них плани реструктуризації вже офіційно затверджені.

Суди, аналізуючи перші справи, виокремлюють такі переваги цього механізму:

Водночас якщо бізнес все-таки не може погасити борги та відновити діяльність, то може перейти до завершальної стадії – банкрутства.

Виклики та перешкоди

Попри прогресивність, новий інструмент поки не став масовим. Експерти виділяють кілька ключових проблем:

Чому це важливо для економіки?

Міжнародний досвід доводить, що чим раніше підприємства розпочинають  реструктуризацію, тим вищі шанси мають зберегти робочі місця та забезпечити виплати кредиторам. Превентивні заходи є значно коротшими та дешевшими за класичне банкрутство і мають менший системний вплив на економіку.

Експерти наголошують, що превентивна реструктуризація починається не з подання заяви до суду. Для успіху процедури критично важливою є відповідальність менеджменту, який вчасно проаналізує стан підприємства, оцінить ризики та визнає фінансові проблеми на ранньому етапі. Саме цей шлях є стратегічним напрямом розвитку системи неплатоспроможності в Україні – системи, яка відповідає європейським стандартам і дає другий шанс бізнесу.

Читайте також:
Ознайомчий відео-курс “BusinessPro: Від розрахунків до рішень”
Дізнайтесь, як аналізувати фінансові показники, виявляти ризики та перетворювати дані на практичні рішення.
Переглянути курс

Банки втратили інструмент тиску на боржників: ВС підтвердив неправомірність повторного аудиту декларацій.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду за результатами розгляду справи № 921/562/22 відмовив банку у закритті справи про неплатоспроможність фізичної особи. Суд дійшов висновку, що питання достовірності декларацій боржника вже було перевірене судом попередніх інстанцій.

Обставини справи

Як йдеться у матеріалах справи, у 2022 році Господарський суд Тернопільської області відкрив провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи та запровадив процедуру реструктуризації її боргів. Також було встановлено мораторій на задоволення вимог кредиторів і призначено арбітражного керуючого.

Водночас, суд зобов’язаний був встановити коло кредиторів, тому було оприлюднено оголошення про відкриття провадження. Згодом, у 2023 році, суд затвердив вимоги кредиторів: банк — на суму 2 903 673,40 грн, та  інший кредитор — 3 604 962,00 грн.

У 2024 році після завершення реструктуризації суд визнав боржницю банкрутом і відкрив процедуру погашення боргів. Проте банк звернувся до суду з клопотанням про закриття провадження. На його думку, боржниця подала неповні та недостовірні відомості у деклараціях про майновий стан, а сама процедура неплатоспроможності використовувалася формально.

За результатами розгляду у судах першої та апеляційної було встановлено, що ще на стадії реструктуризації боргів арбітражний керуючий провів перевірку декларацій боржниці, зокрема, направив запити до державних органів та реєстрів, отримав необхідні відомості й подав відповідний звіт до суду. За результатами перевірки не було виявлено неповноти чи недостовірності відомостей у деклараціях.

Висновки Верховного Суду

Верховний Суд наголосив, що предметом касаційного розгляду у цій справі є перевірка законності рішень судів попередніх інстанцій у частині вирішення питання про наявність або відсутність підстав для закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи.

Відповідно до Кодексу України з процедур банкрутства, боржником є фізична або юридична особа, яка не здатна виконати свої грошові зобов’язання у встановлений строк. Для фізичних осіб передбачено дві основні судові процедури — реструктуризацію боргів та погашення боргів, яка застосовується одночасно з визнанням боржника банкрутом.

За змістом приписів Книги четвертої КУзПБ законодавцем презюмується, що фізична особа – боржник, ініціюючи стосовно себе справу про неплатоспроможність, прагне досягнути компромісу з кредиторами щодо зміни способу та порядку виконання його зобов`язань, а у разі недосягнення згоди стосовно плану реструктуризації боргів, такий боржник припускає визнання його банкрутом і задоволення кредиторських вимог за рахунок коштів від продажу його майна.

Однак у цій справі питання повноти та достовірності декларацій уже було предметом перевірки та судового розгляду під час процедури реструктуризації боргів.

Верховний Суд підкреслив, що клопотання банку фактично спрямоване на повторний перегляд обставин, які вже були досліджені судом і стали підставою для переходу до процедури погашення боргів. Оскільки відповідне рішення набрало законної сили та не було оскаржене, повторне порушення цього питання не може бути підставою для закриття провадження.

Також Суд звернув увагу, що банк не подавав скарг на дії чи бездіяльність арбітражного керуючого під час процедури погашення боргів.

Верховний Суд підтвердив, що після переходу справи до стадії погашення боргів кредитор не може вимагати закриття провадження лише шляхом повторного посилання на обставини щодо декларацій боржника, якщо ці питання вже були перевірені судом та отримали належну правову оцінку.

За результатами розгляду касаційну скаргу банку боло залишено без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій — без змін.

🔎 Перевірити статус особи як боржника можна через сервіс CheckLists FinAP, у реєстрі «Боржники», що містить інформацію з Єдиного реєстру боржників Мін’юсту.
Перейти до сервісу

Читайте також:

Верховний Суд оприлюднив огляд судової практики КГС за березень 2026 року, у якому зібрано ключові правові позиції у справах про банкрутство, корпоративні спори, інтелектуальну власність і земельні правовідносини.

Верховний Суд опублікував огляд актуальної судової практики Касаційного господарського суду за березень 2026 року, у якому висвітлено ключові правові позиції в окремих категоріях спорів, що належать до господарської юрисдикції.  

У постановах у справах про банкрутство сформульовано правові висновки щодо:

У постановах у справах щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів містяться висновки про:

У постановах у справах щодо земельних відносин та права власності викладені правові висновки про:

Завантажити

Читайте також:

Рада ухвалила закон про цифровізацію виконавчого провадження.

Верховна Рада проголосувала за законопроєкт № 14005, який передбачає цифровізацію виконавчого провадження та має на меті пришвидшити виконання судових рішень. За відповідне рішення проголосували 250 народних депутатів. За інформацією Судово-юридичної газети.

За словами депутатів, документ розширює можливості автоматизованої системи виконавчого провадження. Зокрема, передбачено її пряму взаємодію з банками, фінансовими установами та державними реєстрами.

Таким чином, це дозволить автоматично виявляти майно боржників та миттєво знімати арешти після повного погашення заборгованості.

Актом вносяться зміни до Господарського процесуального та Цивільного процесуального кодексів України і законів України «Про дорожній рух», «Про нотаріат», «Про банки і банківську діяльність», «Про іпотеку», «Про депозитарну систему України», «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», «Про виконавче провадження», «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки», «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

Прийнятим Законом, зокрема, передбачено:

Також передбачено, що у разі звернення особи за вчиненням дії щодо відчуження та/або застави майна, що належить боржнику, наявність відомостей про боржника в Єдиному реєстрі боржників є підставою для відмови у вчиненні таких дій щодо майна боржника, крім випадків, передбачених Законом.

У разі стягнення (сплати) на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, приватного виконавця коштів, які підлягають стягненню під час виконання рішення, автоматизована система виконавчого провадження формує повідомлення про погашення заборгованості за виконавчим провадженням. Це є підставою для виключення відомостей про боржника з Єдиного реєстру боржників та зняття арешту з коштів/електронних грошей боржника, а також цінних паперів, що існують в електронній формі.

Раніше заступник Міністра юстиції Андрій Гайченко вказував, що євроінтеграційний законопроєкт № 14005 щодо цифровізації виконавчого провадження не запроваджує жодних нових правил, його ключова норма – автоматичне виключення особи з Єдиного реєстру боржників одразу після сплати заборгованості.

Перевірити статус особи як боржника можна через сервіс CheckLists FinAP у реєстрі «Боржники», що містить інформацію з Єдиного реєстру боржників Мін’юсту.

Читайте також:

В Україні зростає кількість людей, які розпочинають процедуру особистого банкрутства. За статистичними даними, у 2025 році місцевими господарськими судами було відкрито 1371 справу про неплатоспроможність фізичних осіб, тоді як у 2024 кількість таких справ становила 962.

Процедура неплатоспроможності фізичних осіб передбачена Кодексом України з процедур банкрутства і дозволяє боржнику офіційно визнати нездатність виконувати свої грошові зобов’язання. Мета — врегулювати боргове навантаження, відновити платоспроможність людини, яка заборгувала, та зберегти справедливий баланс між її інтересами і вимогами кредиторів.

Міністерство юстиції роз’яснює, що таке неплатоспроможність фізичної особи, за яких обставин можна звертатись до суду для відкриття провадження, які етапи процедури у справі та що слідує за визнанням людини банкрутом.

Що таке неплатоспроможність

Неплатоспроможність — це неспроможність особи виконати свої грошові зобов’язання перед кредиторами у встановлені строки. Загроза неплатоспроможності настає за обставин, які вказують на те, що людина не зможе своєчасно виконати свої грошові зобов’язання протягом наступних 12 місяців.

Хто і коли може подати заяву

На відміну від банкрутства юридичних осіб, ініціювати процедуру банкрутства фізичної особи може лише сама особа.

Людина має право подати заяву про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність до господарського суду за місцем проживання, якщо наявна хоча б одна з таких підстав:
– припинено погашення кредитів або інших планових платежів у розмірі понад 50% щомісячних зобов’язань протягом двох місяців;
– відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а заходи виконавчої служби з його розшуку були безрезультатними;
– наявні ознаки загрози неплатоспроможності.

Господарський суд відмовляє у відкритті провадження, якщо: відсутні підстави для відкриття такого провадження; зобов’язання перед кредиторами виконано у повному обсязі; особу притягнуто до адміністративної чи кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов’язані з неплатоспроможністю; особу визнано банкрутом протягом попередніх п’яти років.

Які документи подаються

Разом із заявою до суду подається пакет документів, що підтверджують фінансовий та майновий стан боржника, зокрема:
– декларація про майновий стан (у тому числі щодо членів сім’ї);
– список кредиторів і боржників із зазначенням сум;
– документи про доходи (трудову діяльність);
– опис майна із підтвердними документами;
– інформація про рахунки в банках та інших фінансових установах;
– копії правочинів щодо цінного майна за останній рік.

Разом із заявою особа має подати свої пропозиції щодо реструктуризації боргів (проєкт плану реструктуризації боргів).

Вимоги до заяви про відкриття провадження викладені у статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства.

Відкриття провадження

Якщо немає підстав для відмови чи повернення заяви, суд не пізніше п’яти днів з дня її надходження постановляє ухвалу про відкриття провадження. У ній зазначають дату підготовчого засідання — впродовж 15 робочих днів з дня постановлення ухвали.

Суд призначає арбітражного керуючого, який не є представником ні боржника, ні кредиторів. Він здійснює аналіз фінансового стану боржника, організовує взаємодію між боржником та кредиторами, контролює обґрунтованість вимог кредиторів та дотримання боржником вимог закону, зокрема принципу добросовісності, і звітує перед судом.

З моменту відкриття провадження припиняється нарахування штрафів та інших фінансових санкцій та вводиться мораторій на задоволення вимог кредиторів (крім аліментів і відшкодування шкоди).

Процедури у справі про неплатоспроможність

І Процедура реструктуризації боргів

Процедура реструктуризації боргів передбачає реалізацію частини майна, відстрочення, розстрочення виконання зобов’язання, зміну способу, порядку, строків виконання, прощення (списання) боргів, виконання зобов’язання боржника третіми особами тощо.

У плані реструктуризації буде вказано:
– розмір суми, яка буде виплачена кредиторам;
– розмір суми, яка буде прощена (списана) у разі виконання плану;
– розмір суми, яка щомісяця залишатиметься боржнику на задоволення побутових потреб, у розмірі не менше одного прожиткового мінімуму на боржника та на кожну особу, яка перебуває на його утриманні;
– розмір суми, яка щомісяця виділятиметься для погашення наявних у боржника обов’язкових періодичних зобов’язань (виплата аліментів тощо).

Податковий борг, що виник протягом трьох років до дня відкриття провадження, визнається безнадійним та списується.

Борги, що не підлягають реструктуризації: щодо сплати аліментів; щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи; щодо сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та щодо сплати інших обов’язкових платежів на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

При виконанні боржником плану реструктуризації господарський суд закриває провадження, відтак настають наслідки, передбачені Кодексом України з процедур банкрутства щодо звільнення особи від боргів.

ІІ Процедура погашення боргів

Процедура погашення боргів передбачає задоволення вимог кредиторів за рахунок реалізації майна особи, визнаної банкрутом. Вона вводиться у разі, якщо протягом 120 днів з дня відкриття провадження зборами кредиторів не прийнято рішення про схвалення плану реструктуризації або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів.

Майнові активи, які не підлягають продажу:
– житло, яке є єдиним місцем проживання сім’ї боржника (квартира площею не більше 60 кв. м. або житловою площею не більше 13,65 кв. м. на кожного члена сім’ї боржника чи житловий будинок площею не більше 120 кв. м.) та не є предметом забезпечення, а також інше майно боржника, на яке не може бути звернено стягнення;
– кошти, що перебувають на рахунках боржника у пенсійних фондах та фондах соціального страхування.

За недостатності майна для задоволення вимог кредиторів, борги вважаються погашеними, крім випадків, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства.

Борги, що не підлягають списанню

Після завершення процедури не підлягають списанню борги щодо:
– відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи;
– сплати аліментів;
– виконання інших вимог, які нерозривно пов’язані з особистістю фізичної особи.

Наслідки визнання банкрутом та закриття провадження

Протягом п’яти років після визнання особи банкрутом:
– не може бути відкрито провадження у справі про неплатоспроможність за її заявою (крім випадку повного погашення боргів);
– людина зобов’язана перед укладенням договорів позики, кредитних договорів, договорів поруки чи договорів застави письмово повідомляти про факт своєї неплатоспроможності інші сторони таких договорів.

Протягом трьох років після визнання особи банкрутом вона не може вважатися такою, яка має бездоганну ділову репутацію.

Суд, закриваючи провадження, ухвалює рішення про звільнення особи від боргів.

Судові процедури у справі про неплатоспроможність застосовуються як до фізичних осіб, так і до фізичних осіб — підприємців.

Перевіряйте банкрутів швидко та надійно з CheckLists FinAP!

У сервісі ви можете здійснити комплексну перевірку осіб на наявність заборгованостей у реєстрі «БАНКРУТИ» – який містить інформацію з Державного реєстру банкрутів.

Використання сервісу CheckLists FinAP дозволяє швидко перевіряти контрагентів.

Читайте також: